УХВАЛА
29 січня 2024 року
м. Київ
справа № 344/7134/22
провадження № 61-616ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчук Василь Романович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 червня 2023 року та постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвестбудсервіс» ЛТД», про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвестбудсервіс» ЛТД» (далі - ТОВ «Торговий дім «Інвестбудсервіс»),
про витребування майна з чужого незаконного володіння - нежитлового приміщення № 11, загальною площею 10,96 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області рішенням
від 29 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області додатковим рішенням від 21 липня 2023 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 28 листопада 2023 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 29 червня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 21 липня
2023 року залишив без змін.
У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 ,
в інтересах якої діє адвокат Савчук В. Р., на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 червня 2023 року
та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 листопада
2023 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18)). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Тому вимога у цій справі про витребування нежитлового приміщення № 11, загальною площею 10,96 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.
Проте, касаційна скарга ОСОБА_1 та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість нежитлового приміщення № 11, загальною площею 10,96 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ). Таким чином, суд касаційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження у справі, оскільки неможливо встановити вартість майна, про витребування якого просить заявниця у касаційній скарзі.
Отже, заявниці слід надати докази (наприклад, позовну заяву з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
До касаційної скарги додана квитанція від 08 січня 2024 року № 120638870 про сплату судового збору у розмірі 1 986 грн.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 481 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405 грн).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його доплату.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчук Василь Романович, на рішення Івано-Франківського міського суду
Івано-Франківської області від 29 червня 2023 року та постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Суддя І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2024 |
Оприлюднено | 30.01.2024 |
Номер документу | 116607028 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: витребування майна із чужого незаконного володіння |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Фаловська Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні