Ухвала

від 29.01.2024 по справі 752/13438/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13438/23

Провадження №: 1-кп/752/1079/24

У Х В А Л А

29 січня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

в ході підготовчого судового засідання кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102010000021 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпроджержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 190 КК України,

з участю сторони кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ТОВ «Шовковий шлях Україна» - ОСОБА_6

встановив:

Захисник клопотав про зупинення провадження на підставі ст. 335 КПК України, у зв`язку із тим, що обвинувачений ОСОБА_3 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації до звільнення його з військової служби.

В судовому засіданні прокурор заперечила щодо заявленого клопотання, надала відповідь із ВЧ НОМЕР_1 про те, що молодший сержант ОСОБА_7 перебуває на посаді старшого оператора екіпажу станції радіоелектронної розвідки маневреної групи радіоелектронної розвідки ВЧ НОМЕР_1 НГУ та виконує покладені на нього функціональні обов`язки за посадою. Обставин, що можуть перешкоджати виконанню його функціональних обов`язків за посадою та виконання обов`язків обвинуваченого, передбачених ст. 42 КПК України, а саме, прибувати за викликом до суду та виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на даний час не має, за виключенням відправлення молодшого сержанта ОСОБА_3 у службове відрядження для виконання завдань у районі ведення бойових дій, що буде підтверджуватись відповідними розпорядженнями та наказами. У випадку переміщення для подальшого проходження військової служби молодшого сержанта ОСОБА_3 буде проінформовано у встановленому порядку.

Представник потерпілого зазначив, що оскільки мобілізований перебуває у м. Києві і його керівництво не заперечує щодо його відвідування судових засідань, то вважає, що провадження не підлягає зупиненню.

Суд, дослідивши відповідні матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Вказане положення кримінального процесуального закону орієнтує суд на те, що перебування обвинуваченого на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає зупинення такого провадження. Воно покликане максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. З іншого боку, таке зупинення провадження може створити загрозу реалізації однієї із засад кримінального провадження - розумності строків. Ця засада має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед підозрюваного та обвинуваченого, а також інших осіб, права та законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного його затягування.

Вирішуючи питання конкуренції положень, які визначають процесуальну форму здійснення судового розгляду (до якої можна віднести також і положення про зупинення судового провадження) та положень щодо обов`язку суду забезпечити розумність строків судового розгляду, суд виходить зі змістовної характеристики належної правової процедури. Так, недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 640/5023/19). Стаття 6 § 1 цієї Конвенції надає кожній особі право на розгляд справи упродовж розумного строку, яке має на меті забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена.

Суд також враховує те, що кримінальна процесуальна форма ґрунтується на системі засад кримінального провадження, розподілі процесуальних функцій та забезпечує їх реалізацію у належній правовій процедурі. У площині належної правової процедури перебувають також питання дискреції учасників кримінального провадження і судового розсуду, а також можливість судового тлумачення застосування правових норм за наявності відповідних прогалин. Вимога застосування належної правової процедури не може бути відірваною від завдань кримінального провадження, вона може діяти лише системно з ними.

Якщо положення ч. 1 ст. 335 КПК України сприймати як такі, що безальтернативно вимагають зупинення судового провадження у випадку призову за мобілізацією обвинуваченого, то можна дійти висновку, що законодавець не врахував засади кримінального провадження при формулюванні відповідних положень. Однак ч. 3 ст. 7 КПК України вказує, що зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом IX-1 цього Кодексу.

Конструкція ст. 335 КПК України дозволяє дійти висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об`єктивних перешкод для його продовження. Наприклад, у випадку ухилення обвинуваченого від явки до суду, суд може прийняти рішення щодо приводу обвинуваченого (ст. 140 КПК України), накладення на нього грошового стягнення (ст. 139 КПК України) або ж звернення застави у дохід держави (ст. 182 КПК України). Зупинення з підстав захворювання обвинуваченого на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу можливе у тих випадках, коли ця хвороба виключає його участь у судовому провадженні. Ці висновки щодо тлумачення положень ст. 335 КПК України забезпечують дотримання належної правової процедури та з урахуванням диференціації процесуальної форми дозволяють уникнути надмірного формалізму у правозастосуванні.

Крім цього, суд бере до уваги зміст та загальну спрямованість змін до КПК України, які були внесені Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 2201-IX від 14.04.2022 та Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» № 2125-IX від 15.03.2022. Так, законодавець наділяє правозастосувача можливістю оцінювати потребу: 1) проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану (п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України), 2) звернення до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування підозрюваному чи обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (абз. 2 ч. 1 ст. 616 КПК України). Таким чином, закон передбачає існування дискреційного порядку вирішення питань, пов`язаних із мобілізацією підозрюваних (обвинувачених) для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Відтак, виходячи вищевикладеного, суд дійшов висновку, що положення ст. 335 КПК України у частині зупинення судового провадження у зв`язку із мобілізацією не є імперативними. На відміну від інших підстав для зупинення судового провадження, при зупиненні у зв`язку із мобілізацією обвинуваченого необхідно враховувати реальну можливість його участі у судових засіданнях, зокрема виходячи з 1) роду військ, 2) завдань, які виконує відповідний військовій підрозділ, його дислокації, 3) посади обвинуваченого тощо.

Так, з наданого адвокатом копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № 207 від 28.08.2023, убачається, що із списків особового складу виключений молодший сержант ОСОБА_3 , який здав справи і обов`язки за посадою розвідника 1-го розвідувального відділення взводу розвідки спеціального призначення 6-го батальйону оперативного призначення (ВОС 107654П) та переміщеного наказом командувача Національної гвардії України по особовому складу від 22.08.2023 № 179 о/с для подальшого проходження служби до вч НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_3 ), 31.08.2023.

Із наданої відповіді з ВЧ НОМЕР_1 прокурору, теж слідує, що обставин, що можуть перешкоджати виконанню ОСОБА_8 функціональних обов`язків за посадою та виконання обов`язків обвинуваченого, передбачених ст. 42 КПК України, а саме, прибувати за викликом до суду та виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на даний час не має.

Суд підкреслює, що військова частина НОМЕР_1 , в якій ОСОБА_3 проходить військову службу, знаходиться у АДРЕСА_3 , де активних бойових зіткнень не відбувається, тобто згадана частина знаходиться у тиловому регіоні. Вказане, на переконання суду, дозволяє ОСОБА_3 брати участь у судових засіданнях в тому числі у режимі відеоконференції, за виключенням випадків, коли неможливість участі у таких засіданнях пов`язана з виконанням ОСОБА_3 бойових наказів (розпоряджень) чи інших службових завдань.

Виконання ОСОБА_3 своїх посадових обов`язків також не виключає його участі у судовому провадженні.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 може як безпосередньо брати участь у судових засіданнях, так і у режимі відеоконференції на що вказує таке: 1) короткий строк перебування ОСОБА_3 на військові службі за призовом (з 03.03.2023); 2) місцезнаходження військової частини у АДРЕСА_3 , тобто у тиловому регіоні, де активних бойових зіткнень не відбувається; 3) відсутність будь-яких доказів відбуття ОСОБА_3 у зону бойових дій найближчому часі.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для зупинення судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 та відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 . Водночас суд зауважує, що висновок про відсутність підстав для зупинення судового провадження зроблений виключно на підставі оцінки фактичних обставин, які існують станом на даний час.

На підставі викладеного, керуючись ст. 335 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зупинення кримінального провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1