Рішення

від 26.01.2024 по справі 140/23659/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/23659/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» (далі - позивач, ТОВ «Волинська фондова компанія») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 14.04.2023 №UA205140/2023/000214/2.

В обґрунтування позову товариство зазначає, що 07.04.2023 ТОВ «Волинська фондова компанія» для митного оформлення товару 1 «шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки» та товару 2 «сітка сільськогосподарська, виготовлена з 100% поліетилену» було подано до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №23UA205140028123U2 та документи на підтвердження заявленою митної вартості товару.

Вказаний у МД товар було отримано позивачем згідно із договором №22/1 від 01.09.2016, укладеним між компанією BEZALIN S.A. (продавець) та ТОВ «Волинська фондова компанія» (покупець), зі змінами внесеними додатковими угодами №1 від 02.04.2018, №2 від 21.05.2019 та №3 від 01.09.2020.

Як слідує із графи 43 МД №23UA205140028123U2, поданої декларантом для митного оформлення, товари були задекларовані за 1 (основним) методом, тобто за ціною договору (контракту).

Після проведення консультацій з Волинською митницю позивачем були подані додаткові документи, однак 14.04.2023 відповідачем були прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/001288 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000214/2, яким митну вартість товару 1 було визначено за резервним методом.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 14.04.2023 №UA205140/2023/000214/2 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

В спростування доводів митного органу про те, що в декларації країни відправлення №23PL335010E0302384 від 04.04.2023 заявлена вартість товару 223231 Євро, що не відповідає числовому значенню 46709,44 Євро згідно інвойсу №63/2/2023 від 04.04.2023, зазначає, що у відповідь на електронне повідомлення митниці було додатково надано рішення начальника Сілезецького митно-податкового управління в Катовіцах від 24.04.2023, в якому зазначено, що розглянувши заяву (аркуш коригування) від 05.04.2023 про зміну даних в у митній декларації MRN №23PL335010I0E0302384 від 04.04.2023 було надано згоду на виправлення/внесення змін до неї, шляхом доповнення позиції другого пункту до декларації та зміни даних у пункті 1 у графах 31, 38, 42, 44 та 46 декларації. Також в рішенні вказано, якого значення набувають відповідні пункти даної декларації. Виходячи із зазначених змін до декларації країни відправлення MRN 23PL335010E0302384 від 04.04.2023, заявлена вартість товару 1 - 33941,44 (пункт 1, графа 42 рішення), товару 2 - 12276,00 (пункт 2, графа 42 рішення), що відповідає числовому значенню 46709,44 Євро згідно інвойсу №63/2/2023 від 04.04.2023. При цьому, зауважує, що в Республіці Польща не передбачено оформлення окремої митної декларації з виправленою інформацією.

Також з метою усунення сумнівів митного органу, які полягали в тому, що до митного оформлення надано банківські платіжні документи №(MUR) 30 від 02.03.2023, №(MUR) 31 від 29.03.2023 на суму 23355 Євро та 23354,44 Євро відповідно, однак зазначені документи не містять реквізитів, підписів, штампів, необхідних для їх ідентифікації, позивачем до відповіді на електронне повідомлення було додано заключні виписки АТ КБ «Приватбанк» за період з 02.03.2023 по 02.03.2023 на суму 23355 Євро та за період з 29.03.2023 по 29.03.2023 на суму 23354,44 Євро.

Стосовно твердження митного органу про те, що листом б/н від 11.04.2023 відправник ОСОБА_1 повідомляє про запропоновані спеціальні ціни на перший квартал 2023 року, однак числового розрахунку формування вартості товару виходячи з витягу ICIS від 20.01.2023 з врахуванням кон`юнктури ринку на сировину не надано вказує, що у відповіді на електронне повідомлення митниці було зазначено, що числовий розрахунок формування вартості товару відправником BEZALIN S.A. не надано виходячи з того, що такі розрахунки містять комерційну таємницю, але надані відправником ОСОБА_1 витяги з ICIS підтверджують зниження цін на сировину в 2023 році.

Також митний орган вказує, що прайс-лист виробника від 10.01.2023 для широкого кола осіб, тоді як BEZALIN S.A. листом б/н від 11.04.2023 інформує ТОВ «Волинська фондова компанія» про спеціальні ціни в першому кварталі, однак зазначене пояснюється тим, що прайс-лист виробника від 10.01.2023 для широкого кола осіб стосувався поставки товару на умовах EXW, а ТОВ «Волинська фондова компанія» листом б/н від 11.04.2023 було запропоновано спеціальні ціни в першому кварталі 2023 року на умовах FCA та за умови купівлі повної машини на умовах 100% передплати.

Щодо твердження митного органу про те, що в прайс-листі виробника від 10.01.2023 ціни сформовані відповідно до ваги товару та не відповідають відомостям, заявленим до митного оформлення, а саме: прайс-лист сформований на умовах EXW, до митного оформлення товар заявлений на умовах поставки FCA, зазначає, що до заяви про надання пояснень та додаткових документів ТОВ «Волинська фондова компанія» було додано прайс-лист від 06.05.2023 №117, сформований виробником на умовах поставки FCA та відповідно до ваги товару, заявленого до митного оформлення. Згідно з даним прайс-листом ціна товару 1 становить 1,99 Євро/кг (враховуючи придбану кількість товару однієї цінової категорії), що відповідає заявленій декларантом митній вартості товару 1.

Позивач також вказує, що витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З наведених підстав вважає, що усунув всі розбіжності, які були зазначені в повідомленні Волинської митниці та у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000214/2 від 14.04.2023 та надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України необхідні для визначення митної вартості товарів, а відтак оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів порушує майнові права та інтереси ТОВ «Волинська фондова компанія» та є незаконним. Просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.142).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.145-153) позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «Волинська фондова компанія» 07.04.2023 подано МД №23UA205140028123U2, на товар «шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки» та перелік документів, визначених в графі 44 МД.

Митну вартість вказаного товару визначено за основним методом за ціною договору (контракту), а саме: заявлено на рівні 1901646,41 грн. (ціна товару + транспортні витрати) за основним методом визначення митної вартості товарів.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

в декларації країни відправлення №23PL335010E0302384 від 04.04.2023 заявлена вартість товару 223231, що не відповідає числовому значенню 46709,44 Євро згідно інвойсу №63/2/2023 від 04.04.2023;

відповідно до пункту 5.2 контракту №1UA/2023 від 20.03.2023 передбачена 100% передоплата за товар. Надано банківські платіжні документи №: (MUR) 30 від 02.03.2023, №: (MUR) 31 від 29.03.2023, відповідно на суму 23355 Євро та 23354,44 Євро. Однак, зазначені документи не містять реквізитів, підписів, штампів, необхідних для їх ідентифікації;

листом б/н від 11.04.2023 відправник BEZALIN повідомляє про запропоновані спеціальні ціни на перший квартал 2023 року, однак числового розрахунку формування вартості товару виходячи з витягу ICIS від 20.01.2023 з врахуванням кон`юнктури ринку на сировину, не надано;

прайс-лист виробника від 10.01.2023 для широкого кола осіб, тоді як BEZALIN інформує про спеціальні ціни в першому кварталі. Також в зазначеному документі ціни сформовані відповідно ваги товару та не відповідають відомостям заявленим до митного оформлення;

прайс-лист сформований на умовах EXW, до митного оформлення товар заявлений на умовах поставки FCA;

висновок експерта ТПП №В-495 від 11.04.2023 носить довідковий характер, оскільки він сформований виключно по документах, наданих одержувачем товару, відсутній аналіз джерел європейського ринку;

також за умовах поставки FCA до митної вартості включаються витрати на страхування, транспортування та навантаження. Відомостей щодо вартості навантаження не надано.

Вважає, що вищевказані розбіжності слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.

У відповідності до статей 53, 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Митницею розглянуто додатково надані декларантом документи: лист пояснення від 14.04.2023 №20 щодо поданих документів; аркуш коригування по товару від 05.04.2023, однак він не відображає формування числового розрахунку заявленої митної вартості, також відсутні реквізити ідентифікації документу; прайс-лист виробника від 10.01.2023 сформований на умовах EXW, до митного оформлення товар заявлений на умовах поставки FCA. В зазначеному документі ціни сформовані відповідно ваги товару та не відповідають відомостям, заявленим до митного оформлення; банківські виписки за період 29.03.2023 по 02.03.2023 щодо руху коштів ТОВ «Волинська фондова компанія».

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, які декларантом не спростовані, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар №1 на рівні 3,52 дол.США/кг за МД №UA100330/2023/136665 від 28.03.2023.

Товар оформлено у вільний обіг згідно МД №23UA205140029834U0 від 14.04.2023 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою стаття 55 МК України.

З огляду на наведене вище, а також ненаданням декларантом всіх витребуваних митним органом підтверджуючих документів, вважає рішення про коригування митної вартості від 14.04.2023 №UA205140/2023/000214/2 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові. Додатково вказала, що відповідач у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначає лише номер та дату митної декларації, використаної ним як джерело інформації під час здійснення коригування митної вартості товарів, водночас не наводить жодних пояснень щодо коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов постачання, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.217-219).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимогистатті 262 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2016 між компанією «BEZALIN S.A.» (продавець) та ТОВ «Волинська фондова компанія» (покупець) було укладено договір (контракт) №22/1, за умовами якого продавець виробник продає, а покупець купує товари: сітка і шпагат (а.с.21-27).

07.04.2023 з метою здійснення митного оформлення товару «шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки. Призначений для в`язання великогабаритних тюків в прес-підбирачах. Поліпропіленовий шпагат PP2000-Z/1/5/1%UV - 5000 кг./1000 бобіни. Арт.206K-16-21200-324-В 5-ти кілограмових бобінах 500 м./кг. Колір натуральний білий. Поліпропіленовий шпагат PP2500-Z/1/5/1%UV 5000 кг./1000 бобіни. Арт.206K-16-21250-324-В 5-ти кілограмових бобінах 400 м./ кг. Колір натуральний білий. Поліпропіленовий шпагат PP7700-Z/1/9/1% UV - 7056 кг./784 бобіни. Арт.206K-16-21770-511-В 9-ти кілограмових бобінах 130 м./кг. Колір натуральний білий. Торговельна марка: BEZALIN. Виробник: BEZALIN S.A. PL.» декларантом позивача подано до Волинської митниці МД №23UA205140028123U2. Митна вартість визначена за першим методом - за ціною договору (а.с.18-20, 162-163).

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: договір від 01.09.2016 №22/1, додаткові угоди від 02.04.2018 №l, від 21.05.2019 №2, від 01.09.2020 №3 до вказаного договору, специфікація №WZexp 827/200/2023 від 04.04.2023, експортний рахунок (проформа) від 23.01.2023 №1/2/2023, інвойс від 04.04.2023 №63/2/2023, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 04.04.2023 №000716, сертифікат EUR.1 №PL/MF/AS0419293 від 05.04.2023, банківський (платіжний) документ №30 від 02.03.2023, банківський (платіжний) документ №31 від 29.03.2023, довідка про витрати перевізника від 03.04.2023, цінник на шпагат та сітку від 04.04.2023, договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 01.11.2017 №15/17, договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 30.03.2023 №30.03/1, технічні характеристики б/н від 19.08.2020, експортна декларація №23PL335010T0302384 від 04.04.2023 (а.с.21-51, 164 зворот-181, 191, 204).

У листі від 07.04.2023 №12/04 позивач просив призупинити митне оформлення за МД від 07.04.2023 №23UA205140028123U2 у зв`язку із бажанням надати додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів (а.с.74) та в подальшому надав: рахунок-фактуру №3B-0000240 від 03.04.2023, заявку на транспорт М009 від 28.03.2023, карти технічні від 04.04.2023, лист пояснення б/н від 11.04.2023, каталог на товар виробника від 04.04.2023, прайс-лист б/н від 10.01.2023, висновок експерта №B-495 від 11.04.2023, пояснення від виробника щодо цін на товар від 04.04.2023, договір перевезення вантажу від 01.03.2021 №1244 (а.с.52-74, 181 зворот-186, 192-203).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи, відомості щодо вартості навантаження; банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару та інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с.75-76).

У відповідь на вказане повідомлення декларант надав пояснення від 14.04.2023 №20 та додаткові документи, а саме: аркуш коригування від 05.04.2023, заключні виписки АТ КБ «Приватбанк» за період 02.03.2023 та 29.03.2023, додатковий лист BEZALIN від 10.01.2023 (а.с.77-81, 186 зворот-190).

14.04.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000214/2 (а.с.84-85, 161, 221 зворот-222) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/001288 (а.с.82-83, 163 зворот-164).

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:

В декларації країни відправлення №23PL335010E0302384 від 04.04.2023 заявлена вартість товару 223231, що не відповідає числовому значенню 46709,44 Євро згідно інвойсу №63/2/2023 від 04.04.2023.

Відповідно до пункту 5.2 контракту №1UA/2023 від 20.03.2023 передбачена 100% передоплата за товар. Надано банківські платіжні документи N: (MUR) 30 від 02.03.2023, N: (MUR) 31 від 29.03.2023, відповідно на суму 23355 Євро та 23354,44 Євро. Однак, зазначені документи не містять реквізитів, підписів, штампів, необхідних для їх ідентифікації.

Листом б/н від 11.04.2023 відправник BEZALIN повідомляє про запропоновані спеціальні ціни на перший квартал 2023 року, однак числового розрахунку формування вартості товару виходячи з витягу ICIS від 20.01.2023 з врахуванням кон`юктури ринку на сировину, не надано.

Прайс-лист виробника від 10.01.2023 для широкого кола осіб, тоді як BEZALIN інформує про спеціальні ціни в першому кварталі. Також в зазначеному документі ціни сформовані відповідно ваги товару та не відповідають відомостям заявленим до митного оформлення. Прайс-лист сформований на умовах EXW, до митного оформлення товар заявлений на умовах поставки FCA.

Висновок експерта ТПП №В-495 від 11.04.2023 носить довідковий характер, оскільки він сформований виключно по документах, наданих одержувачем товару, відсутній аналіз джерел європейського ринку.

Також за умовах поставки FCA до митної вартості включаються витрати на страхування, транспортування та навантаження. Відомостей щодо вартості навантаження не надано.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994року, МК України, вимогами частини шостоїстатті 54 МК Українипередбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другійчетвертійстатті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідностатті 53 МК Українидокументів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об`єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 26 (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації наявної в митного органу на товар №1 на рівні 3,52 дол.США/кг за МД № UA100330/2023/136665 від 28.03.2023.

14.04.2023 декларант подав митну декларацію №23UA205140029834U0, за якою імпортований транспортний засіб випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно дорозділу Х МК України (а.с.139-140, 209-210).

В порядку статті 55 МК України позивачем було подано до Волинської митниці заяву від 29.05.2023 №26 про надання пояснень та додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються та наступні документи: рішення начальника Сілезького митно-податкового управління в Катовіцах від 24.04.2023, лист від 08.05.2023 №16 про вартість навантаження; прайс-лист виробника від 08.05.2023 №117, сформованого на умовах поставки FCA та виписку з бухгалтерської документації №25 від 23.05.2023 (а.с.86-93).

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом №7.3-1516687 від 09.06.2023 повідомив, що рішення про коригування митної вартості від 14.04.2023 №UA205140/2023/000214/2 не підлягає скасуванню (а.с.94-96).

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаютьсяМитним кодексом України(далі -МК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.

Згідно із частинами першою-третьоюстатті 52 цього ж Кодексузаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексув розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомоїстатті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексув розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки», за основним методом (за ціною договору (контракту).

Як визначено частиною другоюстатті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четвертастатті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятоїстатті 58 МК Україниціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

Зокрема, були подані: договір від 01.09.2016 №22/1, додаткові угоди від 02.04.2018 №l, від 21.05.2019 №2, від 01.09.2020 №3 до вказаного договору, специфікація №WZexp 827/200/2023 від 04.04.2023, експортний рахунок (проформа) від 23.01.2023 №1/2/2023, інвойс від 04.04.2023 №63/2/2023, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 04.04.2023 №000716, сертифікат EUR.1 №PL/MF/AS0419293 від 05.04.2023, банківський (платіжний) документ №30 від 02.03.2023, банківський (платіжний) документ №31 від 29.03.2023, довідка про витрати перевізника від 03.04.2023, цінник на шпагат та сітку від 04.04.2023, договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів від 01.11.2017 №15/17, договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 30.03.2023 №30.03/1, технічні характеристики б/н від 19.08.2020, експортна декларація №23PL335010T0302384 від 04.04.2023 (а.с.21-51, 164 зворот-181, 191, 204).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, згідно із пунктом 1.1 договору (контракту) від 01.09.2016 №22/1, укладеним між компанією «BEZALIN S.A.» (продавець) та ТОВ «Волинська фондова компанія» (покупець) продавець виробник продає, а покупець купує товари: сітка і шпагат (а.с.21-27).

Відповідно до пункту1.2 вказаного договору, в редакції додаткової угоди від 02.04.2018 №1, остаточний тип, кількість і ціна товару буде визначатися в окремих додатках (Специфікаціях) та/або рахунках-проформах, які будуть невід`ємною частиною цього договору (а.с.28-29).

На виконання умов вказаного договору, згідно із рахунком (проформою) від 23.01.2023 №1/2/2023 (а.с.35) та інвойсом від 04.04.2023 №63/2/2023 (а.с.36, переклад. 37) компанія «BEZALIN S.A.» поставила позивачу товар: шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки загальною вартістю 33941,44 Євро (9950+9950+14041,44), що відповідає вартості товару 1, зазначеної безпосередньо у МД №23UA205140028123U2 від 07.04.2023. Вказаними документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість та ціну.

Стосовно доводів митного органу про те, що в декларації країни відправлення №23PL335010E0302384 від 04.04.2023 заявлена вартість товару 223231, що не відповідає числовому значенню 46709,44 Євро згідно інвойсу №63/2/2023 від 04.04.2023, суд зазначає наступне.

В експортній митній декларації №23PL335010E0302384 від 04.04.2023 вартість товару дійсно визначена у валюті Злотий та становить 223231 (а.с.51).

Разом з тим, твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в Євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі), та у декларації країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до пункту 4.1 договору (контракту) від 01.09.2016 №22/1 ціни повинні бути в Євро. Згідно з наданим до митного оформлення інвойсом вартість товару визначалась в Євро. Тобто вартість товарів у польських злотих сторонами договору взагалі не визначалась.

Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.

Окрім того як вбачається із матеріалів справи, у відповідь на електронне повідомлення митниці товариством було додатково надано рішення начальника Сілезецького митно-податкового управління в Катовіцах від 24.04.2023, в якому зазначено, що розглянувши заяву від 05.04.2023 про зміну даних в у митній декларації MRN 23PL335010I0E0302384 від 04.04.2023 надано згоду на виправлення/внесення змін до неї, шляхом доповнення позиції другого пункту до декларації та зміни даних у пункті 1 у графах 31, 38, 42, 44 та 46 декларації. Дані митної декларації набувають наступного значення: вартість товару 1 - 33941,44, товару 2 - 12276,00 (а.с.87-88, переклад 89-90), що відповідає числовому значенню 46709,44 Євро згідно інвойсу №63/2/2023 від 04.04.2023.

В оскаржуваному рішенні також зазначено, що відповідно пункту 5.2 контракту №1UA/2023 від 20.03.2023 (номер контракту відповідачем зазначено невірно) передбачена 100% передоплата за товар. Надано банківські платіжні документи №: (MUR) 30 від 02.03.2023, №: (MUR) 31 від 29.03.2023, відповідно на суму 23355 Євро та 23354,44 Євро. Однак, зазначені документи не містять реквізитів, підписів, штампів, необхідних для їх ідентифікації.

Так, відповідно до пункту 5.2 договору (контракту) від 01.09.2016 №22/1, в редакції додаткової угоди від 01.09.2020 №3, сторони погодилися, що покупець здійснює оплату вартості замовлених товарів і формі 100% передоплати, якщо інше не передбачено в специфікаціях та/або фактурах-проформах чи інших розрахункових документах. Оплата вартості товарів здійснюється покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на карткових рахунок продавця-виробника на підставі специфікації та/або фактур-проформа чи інших розрахункових документів, які будуть невід`ємною частиною цього договору. (а.с.28-29).

Згідно із рахунком (проформою) від 23.01.2023 №1/2/2023 формою оплати є 100% передоплата (а.с.35).

При цьому фактична оплата за товар була здійснена товариством відповідно до інвойсу, перед відвантаженням товару, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті від 02.03.2023 №30 та від 29.03.2023 №31 на суму 23355 Євро та 23354,44 Євро відповідно (а.с.40-41).

За змістом вказаних платіжних інструкцій можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту від 01.09.2016 №22/1, в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться на підставі інвойсу від 23.01.2023 №1/2/2023.

На думку суду, на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що зазначені документи не містять реквізитів, підписів, штампів, оскільки дані платіжні інструкції були виготовлена через систему Інтернет - банкінг АТ «Приватбанк», в якій засвідчення документів здійснюється із застосування кваліфікованого електронного підпису.

Крім того, суд зауважує, що з метою спростування відповідних сумнівів відповідача у відповідь на електронне повідомлення митниці декларант додатково надав заключні виписки АТ КБ «Приватбанк» за 02.03.2023 та 29.03.2023, в яких відображені оплати згідно із вищезазначеними платіжними дорученнями (а.с.79-80), що в свою чергу підтверджує безсумнівність здійснення оплати за товар відповідно до контракту від 01.09.2016 №22/1.

На думку суду, вищезазначеними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 33941,44 Євро та була в повному обсязі сплачена позивачем перед постачанням товару, як це передбачено у інвойсі.

Однак незважаючи на те, що на вимогу митного органу позивач надав вищезазначені документи на стадії митного оформлення товару, це не вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення.

Стосовно доводів митного органу про те, що листом б/н від 11.04.2023 відправник BEZALIN повідомляє про запропоновані спеціальні ціни на перший квартал 2023 року, однак числового розрахунку формування вартості товару, виходячи з витягу ICIS від 20.01.2023, з врахуванням кон`юктури ринку на сировину, не надано, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, у відповіді на електронне повідомлення митниці позивачем було повідомлено, що числовий розрахунок формування вартості товару відправником BEZALIN S.A. не надано, виходячи з того, що такі розрахунки містять комерційну таємницю (а.с.77).

При цьому, суд зауважує, що у листі б/н від 11.04.2023 BEZALIN S.A. зазначено про те, що зниження ціни пов`язане з тимчасовим зниженням ціни на нафтопродукти та енергоносії в Євросоюзі (а.с.65) та надані відправником ОСОБА_1 витяги з ICIS, підтверджують зниження цін на сировину в 2023 році (а.с.47-50).

На думку суду, ненадання розрахунку формування вартості товару продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Окрім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що прайс-лист виробника від 10.01.2023 для широкого кола осіб, тоді як BEZALIN S.A. інформує про спеціальні ціни в першому кварталі. Також в зазначеному документі ціни сформовані відповідно ваги товару та не відповідають відомостям заявленим до митного оформлення. Прайс-лист сформований на умовах EXW, до митного оформлення товар заявлений на умовах поставки FCA.

Щодо таких доводів митниці суд зазначає, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, такий документ як прайс-лист не значиться у частині другій статті 53 МК України як такий, що підтверджує митну вартість товарів.

Суд враховує доводи позивача про те, що прайс-лист виробника від 10.01.2023 для широкого кола осіб стосувався поставки товару на умовах EXW, а ТОВ «Волинська фондова компанія» листом б/н від 11.04.2023 було запропоновано спеціальні ціни в першому кварталі 2023 року на умовах FCA та за умови купівлі повної машини на умовах 100% передплати до моменту отримання товару (а.с.51).

Як вбачається із матеріалів справи, до заяви про надання пояснень та додаткових документів ТОВ «Волинська фондова компанія» було додано прайс-лист №117 від 06.05.2023, сформований виробником на умовах поставки FCA та відповідно до ваги товару, заявленого до митного оформлення. Згідно з даним прайс-листом ціна товару 1 становить 1,99 Євро/кг (враховуючи придбану кількість товару однієї цінової категорії), що відповідає заявленій декларантом митній вартості товару 1.

Крім того, інші документи, подані до митного оформлення, зокрема інвойс №63/2/2023 від 04.04.2023 (а.с.36, переклад 37), міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 04.04.2023 №000716 (а.с.38), цінник на шпагат та сітку від 04.04.2023 (а.с.43) підтверджують, що поставка товару відбувалася на умовах поставки FCA.

Митний орган також посилається на те, що висновок експерта ТПП №В-495 від 11.04.2023 носить довідковий характер, оскільки він сформований виключно по документах наданих одержувачем товару, відсутній аналіз джерел європейського ринку.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У свою чергу, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України його декларант може подати за власним бажанням

У даному випадку, відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару.

Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що за умовах поставки FCA до митної вартості включаються витрати на страхування, транспортування та навантаження, відомостей щодо вартості навантаження не надано, однак як вбачається із листа BEZALIN S.A. від 08.05.2023 №116 в ціну товару, вказаного в фактурі експортній №1/2/2023 (проформа) від 23.01.2023 та інвойсі №63/2/2023 від 04.04.2023, включено вартість навантаження товару на прибулий транспорт (а.с.91).

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про витребування додаткових документів відповідно до частини третьоїстатті 53 МК Україниє обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є рахунок-фактура.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбаченестаттею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другоїстатті 55 МК Україниприйняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Митну декларацію, цінову інформацію якої використано для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, відповідач суду не надав.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 14.04.2023 №UA205140/2023/000214/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 138 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі «Баришевський проти України», заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі «Двойних проти України»,заява №72277/01, пункт 80;рішення у справі «Меріт проти України», заява №66561/01, пункт 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

У заяві про стягнення судових витрат (а.с.230) позивач просив при задоволенні даного адміністративного позову стягнути на його користь понесені витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

На підтвердження обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 17.04.2023 №17/04/23, додаткову угоду від 17.04.2023 №1 до вказаного договору, калькуляцію вартості надання послуг професійної правничої допомоги від 25.09.2023 №40 до додаткової угоди №1 від 17.04.2023 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №17/04/23, акт про надання послуг професійної правничої допомоги від 25.09.2023 №40, платіжну інструкцію від 26.09.2023 №000001413 (а.с.15-17, 231-233).

Так, згідно із умовами укладеного між адвокатським бюро «Дзюрило Анастасії» та ТзОВ «Волинська фондова компанія» договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №17/04/23 адвокатське бюро бере на себе зобов`язання по наданню правової допомоги Клієнту, щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складення процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства). представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади,на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування,а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного,кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Згідно із пунктом 3.1. вказаного договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремо додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Так, додатковою угодою №1 від 17.04.2023 сторони погодили надання правничої допомоги у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000214/2 від 14.04.2023 у Волинському окружному адміністративному суді, в тому числі підготовка позовної заяви, збір доказів, аналіз судової практики та чинного законодавства, підготовка процесуальних заяв, клопотань та заперечень та вчинення інших дій, які на думку Бюро є необхідними для належного представництва інтересів Клієнта, вартістю 8000,00 грн.

Актом про надання послуг професійної правничої допомоги від 25.09.2023 №40 засвідчується факт надання позивачу наступних послуг: підготовка та подання адміністративного позову до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000214/2 від 14.04.2023, в т.ч. аналіз судової практики та чинного законодавства, збір доказів 5000 грн; підготовка та подання відповіді на відзив - 3000,00 грн. Загальна вартість наданих правничих послуг становить 8000,00 грн.

Згідно із платіжною інструкцією від 26.09.2023 №000001413 позивач сплатив на користь адвокатського бюро 8000,00 грн за надані послуг згідно із актом від 25.09.2023 №40 за до додатковою угодою №1 від 17.04.2023 до договору про надання правової допомоги від 17.04.2023 №17/04/23.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (а.с.234-236) не погодився із заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. Вказує, що послуги по підготовці процесуальних заяв, клопотань та заперечень та вчинення інших дій пов`язаних із поданням адміністративного позову на рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000214/2 від 14.04.2023 охоплюються загальною діяльністю адвоката та повинні входити до складу послуги «підготовка позову» або «складання процесуальних документів», а отже не можуть бути самостійною складовою витрат на правову допомогу. При цьому, з огляду на подані позивачем документи вбачається, що адвокатом лише надано позивачу консультацію та підготовлено позов. При цьому, жодних робіт чи послуг, які б полягали у надісланні адвокатського запиту з метою отримання документів, збір доказів, здійснення інших дій, на вчинення яких було необхідно витратити кошти та час, адвокатом не здійснено. Окрім того, дана справа є немайновою та не несе, при цьому, жодного публічного інтересу.

Таким чином, враховуючи всі аспекти цієї справи, а також час, який необхідно витратити адвокату на підготовку матеріалів до суду як кваліфікованому фахівцю, вважає, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Окрім того, звертає увагу, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації та запровадженням по всій території України воєнного стану, виникла необхідність перерозподілу бюджетних коштів, виділених Волинській митниці, на потреби Збройних Сил України, що призвело до відсутності бюджетного фінансування на поточні потреби митниці, в тому числі і сплату витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

При визначенні суми відшкодування суд, з урахуванням вимог заперечення на клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що консультація клієнта з приводу обставин справи охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, при розгляді заперечень відповідача встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, зокрема, відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, спірні правовідносини регулюється нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування, є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Також на думку суду, вказана в акті про надання послуг професійної правничої допомоги від 25.09.2023 №40 кількість затраченого часу на надання послуги з підготовки відповіді на відзив (3 години) є завищеною, оскільки зміст відповіді на відзив в більшій частині відтворює доводи позовної заяви, а відтак її написання не вимагало від представника позивача значної кількості часу.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі, до 5000,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 7684,00 грн, в тому числі судовий збір в сумі 2684,00 грн, сплачений згідно із платіжною інструкцією від 10.08.2023 №000001116 (а.с.10) та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн.

Керуючисьстаттями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.04.2023 №UA205140/2023/000214/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в сумі 7684,00 грн (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мирослава Скорика, 16, код ЄДРПОУ 40390708);

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій