Рішення

від 29.01.2024 по справі 200/6865/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року Справа№200/6865/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Галатіної О.О.,розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН-САРАЙ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу держаного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 09.11.2023 №035009 про застосування штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

На адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН-САРАЙ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу держаного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях в кому просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу держаного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті від 09 листопада 2023 року № 035009 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для винесення спірної постанови є Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №004776 від 19.10.2023. Зазначає, що з 10.10.2023 року водій ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» ОСОБА_1 здійснював керування автомобілем ISUZU NPR75LK REFORM (державний номер НОМЕР_1 ). Вищезазначений транспортний засіб зареєстровано та згідно свідоцтва про реєстрацію СТХ НОМЕР_2 належить ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ». Зазначений автомобіль на підставі укладеного договору оренди рухомого майна №01/01/23-2 від 01.01.2023 перебуває у користуванні ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ». Вказує на те, що незважаючи на вищевикладене, в оскаржуваній постанові відзначено, що порушення допущено саме під час надання послуг з перевезення вантажів, власник транспортного засобу ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ» не забезпечив водія індивідуальною книжкою водія. Також зазначає, що в постанов №035009 від 09.11.2023 невірно вказано даьу акту проведення перевірки 12.10.2023, замість вірно 10.10.2023, що стало підставою для винесення незаконної постанови відповідачем. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН-САРАЙ» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу держаного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови від 09.11.2023 №035009 про застосування штрафу.

Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/6865/23.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвалиподати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу..

До суду від представника Відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та направлення на перевірку № 000106 від 06.10.2023, 10.10.2023 співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка. Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі Порядок № 422). Відповідно до пункту 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки Reform, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . У ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що транспортний засіб належить Позивачу. На момент проведення перевірки було встановлено: - відсутність індивідуальної контрольної книжки водія або графіку змінності водіїв. У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № АР 004776 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.10.2023. Водій зі змістом акту № АР 004776 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.10.2023 був ознайомлений та підписав його, зазначивши про незгоду з актом. Звертає увагу суду, що договір оренди рухомого майна не було надано під час перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки так і під час проведення розгляду акту № АР 004776 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.10.2023, за наслідками чого була прийнята оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу. Вважає, що наведене у своїй сукупності свідчить про законність застосування до Позивача постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035009 від 09.11.2023.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН-САРАЙ» (ЄДРПОУ: 39535218, вул. Олекси Тихого, буд. 1- А, м. Краматорськ, Донецька обл., 84306).

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб ISUZU NPR75LK REFORM (державний номер НОМЕР_1 ) зареєстровано та згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 належить ТОВ «КАРАВАН-САРАЙ».

Відповідно до договору оренди рухомого майна №01/01/23-2 від 01.01.2023 перебуває у користуванні ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» (код ЄДРПОУ 45140265).

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У спірних правовідносинах виступає суб`єктом владних повноважень, який виконує функції, передбачені Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

За змістом пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).

Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки Reform, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Державними інспекторами було складено акт № АР 004776 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.10.2023 з підстав відсутності індивідуальної контрольної книжки водія або графіку змінності водіїв.

Водій зі змістом акту № АР 004776 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.10.2023 був ознайомлений та підписав його, зазначивши про незгоду з актом.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Повідомленнями № 84573/38/24-23 від 31.10.2023, направленим поштою 31.10.2023 рекомендованим повідомленням № 0600056792756, Позивача було викликано для розгляду справи на 09.11.2023 з 9.00 до 12.00.

Відповідно, до даних трекінгу Укрпошти за вказаним трекномером, вищевказане повідомлення 04.11.2023 не вручене під час доставки: інші причини.

За результатами розгляду акту № АР 004776 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.10.2023 Відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035009 від 09.11.2023.

Копію постанови № 035009 від 09.11.2023 направлено 20.10.2023 Позивачу, разом із супровідним листом № 88088/38/24-23 від 10.11.2023 та згідно рекомендованого повідомлення № 0600059393267, яке отримано Позивачем 16.11.2023.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Приписами 48 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як вже зазначалося, за змістом абзацу 2 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Враховуючи, що під час рейдової перевірки на окремих ділянках дороги контролюючий орган перевіряє документи для перевезення саме у водія, встановлення автомобільного перевізника має відбуватися перш за все на підставі пред`явленої водієм товарно-транспортної накладної.

Особа, яка є автомобільним перевізником, має бути зазначена у товарно-транспортній накладній, що оформляється на підтвердження укладання договору перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає обов`язкові реквізити, у тому числі автомобільного перевізника (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення.

З цього слідує, що ідентифікація автомобільного перевізника під час рейдової перевірки на підставі товарно-транспортної накладної відбувається виходячи із двох реквізитів:

- повного найменування (прізвища, ім`я, по батькові);

- кода платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номеру, реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії та номеру паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

Щодо першого з цих реквізитів слід зазначити, що згідно зі статтею 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Отже, рядок повне найменування ТТН заповнюється у разі, коли автомобільним перевізником є юридична особа.

Що стосується продовження вказаного рядка прізвище, ім`я, по батькові - його заповнення можливе, якщо автомобільним перевізником є фізична особа.

Відповідно до ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Законодавство, яким регулюється загальний порядок написання імені фізичної особи у документах, не встановлює правил скорочення його складових - прізвища, власного імені та по батькові.

Застосування ініціалів у документах було передбачене Уніфікованою системою організаційно-розпорядчої документації (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55), який втратив чинність 01.09.2021 року.

Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163:2020), яка прийнята на заміну вищезазначеній системі, передбачає зазначення у документах тільки власного імені та прізвища.

Зважаючи на це, при заповненні ТТН закон не вимагає зазначення повного прізвища, ім`я, по батькові, оскільки законодавством не передбачене скорочене прізвище, ім`я, по батькові.

Водночас, підзаконним актом до Закону України Про автомобільний транспорт є Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджені наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, далі - Правила), якими встановлена форма товарно-транспортної накладної.

За приписами п.11.1 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Згідно з цією формою ТТН у графі автомобільний перевізник зазначається найменування / П.І.Б., що вказує на можливість застосування ініціалів замість власного імені та по батькові.

Таким чином законодавство передбачає неоднозначні правила заповнення ТТН в частині зазначення автомобільного перевізника - із застосуванням ініціалів або без такого застосування.

Вочевидь, у ієрархії нормативно-правових актів Правила знаходяться нижче Закону України Про автомобільний транспорт. Проте особа, яка здійснює перевезення, може не мати достатніх юридичних знань для того, щоб діяти бездоганно при заповненні товарно-транспортної накладної.

З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що суди мають враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06). У ньому суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Тобто норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Судом встановлено, що у наданій до перевірці водієм товарно-транспортної накладної №АН 41-05 ОМ (1) від 10.10.2023 у графі автомобільний перевізник зазначене ТОВ «Солодке життя», водій ОСОБА_1 , що відповідає встановленій формі ТТН.

Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на ненадання водієм договору оренди рухомого майна.

Як було зазначено вище, статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт визначені необхідні документи для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У цьому переліку документів відсутній договір оренди транспортного засобу. Законодавство не передбачає обов`язкової наявності у водія транспортного засобу договору оренди транспортного засобу, тому його ненадання водієм не вважається порушенням ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт.

З урахуванням відсутності позивача на засіданні комісії, під час якого він мав би можливість надати договір, суд не вважає відсутність договору у Відповідача достатньою для спростування відомостей про автомобільного перевізника у наданій водієм ТТН №АН 41-05 ОМ (1) від 10.10.2023.

Суд враховує практику Верховного Суду, який у постанові від 23.11.2023 року по справі №340/4637/22, зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а водій, транспортний засіб якого перевіряється, зобов`язаний надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 року по справі № 340/5660/22.

Як вже встановлено судом, водій ОСОБА_1 під час проведення перевірки надав контролюючому органу, документи, зокрема, товарно-транспортну накладну №АН 41-05 ОМ (1) від 10.10.2023, де автомобільним перевізником вказано ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ».

Крім того, оскільки ТОВ «СОЛОДКЕ ЖИТТЯ» здійснював за власний кошт перевезення вантажу транспортним засобом в межах провадження власної господарської діяльності для задоволення особистих господарських потреб, то такий є автомобільним перевізником у розумінніЗакону № 2344-III.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН-САРАЙ», є неналежним автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, а відповідно не є суб`єктом вчинення правопорушення.

Таким чином, постанова Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу держаного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті від 09 листопада 2023 року № 035009 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн підлягає скасуванню.

Зважаючи на наведене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН-САРАЙ» (ЄДРПОУ: 39535218, вул. Олекси Тихого, буд. 1- А, м. Краматорськ, Донецька обл., 84306) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу держаного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, м. Київ, пр. Перемоги, 14, 03135) про визнання протиправною та скасування постанови від 09.11.2023 №035009 про застосування штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу держаного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті від 09 листопада 2023 року № 035009 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу держаного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН-САРАЙ» сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.

Суддя О.О. Галатіна