Ухвала

від 29.01.2024 по справі 240/712/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження процесуального строку

29 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/712/24

категорія 111030600

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товаривства з обмеженою відповідальністю "Радомишль-Агрополісся" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радомишль-Агрополісся" (далі позивач, ТОВ "Радомишль-Агрополісся") звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області) №8810918/37823740 від 15 травня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 15 квітня 2023 року та зобов`язання Державної податкової служби України (далі відповідач, ДПС України) її зареєструвати.

Ухвалою суду від 12 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.

На виконання ухвали суду, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що займався оскарженням рішення відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, оскільки указане рішення стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних. За результатами розгляду скарги на таке рішення, контролюючим органом було прийнято рішення №1387 від 18 серпня 2023 року про задоволення скарги та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. На підставі прийнятого рішення, відповідачем було розблоковано ряд податкових накладних позивача, окрім податкової накладної №1 від 15 квітня 2023 року. При цьому, позивач уважає, що оскільки він не використав можливість досудового врегулювання спору, тому строк на оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладно/розрахунку коригування в ЄРПН становить 1095 днів з дня отримання такого рішення, якщо не проводилась процедура адміністративного оскарження.

Дослідивши доводи заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зауважує на таке.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.

За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд уважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, нормами Податкового кодексу України не визначені, а відтак до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 280/371/19.

Відтак, строк подання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків не використовувалась процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудовий порядок вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Подібна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 квітня 2021 року у справі № 380/10006/20, від 25 травня 2021 року у справі №420/8997/20, від 30 червня 2021 року у справі № 420/6333/20.

Так, у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 420/6333/20 колегія суддів зазначає, що зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії.

Варто врахувати, що Верховний Суд здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року, від 17 лютого 2019 року.

Правова позиція Верховного Суду, викладена у цій постанові, полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не ПК України.

Наведений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006119.

У цій постанові Верховний Суд сформулював, зокрема правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, суд зазначає, що до спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до суду, а тому посилання позивача на застосування 1095 днів для обрахунку такого строку до уваги не приймає.

Водночас, суд зазначає, що оскарження позивачем рішення відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не перешкоджали його зверненню до суду з позовною заявою щодо оскарження рішення контролюючого органу про відмову реєстрації податкової накладної.

Відтак наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки є непідтвердженими та, відповідно, не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що свої доводи з приводу неспроможності подати адміністративний позов у встановлений законом строк позивач не доводить належними й допустимими доказами.

Ураховуючи наведене, суд уважає, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставною, необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами 2, 3 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ураховуючи викладене, а також зважаючи на вчинення позивачем дій на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд уважає за необхідне продовжити строк для усунення визначених в ухвалі від 12 січня 2024 року недоліків на п`ять днів з дати отримання копії цієї ухвали.

Керуючись статтями 121, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Визнати підстави, вказані у заяві Товаривства з обмеженою відповідальністю "Радомишль-Агрополісся" про поновлення строку звернення до суду неповажними.

Продовжити Товаривству з обмеженою відповідальністю "Радомишль-Агрополісся" строк для усунення визначених в ухвалі суду від 12 січня 2024 року недоліків на п`ять днів з дати отримання копії даної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Окис