Постанова

від 29.01.2024 по справі 480/1801/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 р. Справа № 480/1801/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Діска А.Б.) від 21.09.2023 року по справі № 480/1801/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколіс Трейд"

до Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Еколіс Трейд", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 342231 від 23.01.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки відповідачем не було з`ясовано усіх обставин, що мають значення по справі. Позивач вказує, що товариство не є перевізником, оскільки ані водій, ані транспортний засіб, зазначені у товарно-транспортній накладній та акті перевірки, не мають відношення до підприємства, будь-яких договорів на перевезення вантажу з вантажовідправником та замовником, що вказані в ТТН ПП «Зооветпром» та ФОП ОСОБА_1 позивачем не укладалось. Відповідачем такі доводи при розгляді справи не було взято до уваги.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 року по справі №480/1801/23 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 342231 від 23.01.2023.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколіс Трейд" (вул.Шевченка, 86, м. Кролевець, Сумська область, 41300, код ЄДРПОУ 40279614) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги,14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) суму судового збору в розмірі 2684 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 року по справі № 480/1801/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.11.2022 р. співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом марки DAF XF 95.480, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом під керуванням ОСОБА_2 .

За результатами перевірки співробітниками відділу складено Акт № 344852 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено, що перевізник допустив порушення, а саме на момент перевірки відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до даного транспортного засобу, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 44).

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області від 23.01.2023 №342231 на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ТОВ «Еколіс Трейд» за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 48).

Не погоджуючись з постановою відповідача, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), така постанова не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що в межах розгляду цієї справи суд першої інстанції зробив висновок, що ним правомірно встановлено, що позивач не є перевізником в розумінні положень Закону № 2344-III. Водночас суд першої інстанції бере до уваги, як докази по справі письмові пояснення, довідки надані Позивачем, які були складені та надані вже після здійснення перевірки, також суд враховує усні покази свідків по кримінальній справі, які жодним чином не свідчать про відсутність виявленого порушення під час здійснення перевірки. Вказує, що відсутність необхідних документів (в даному випадку відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа, визначених положеннями Закону № 2344- ІІІ та Порядку № 1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 24.11.2022 № 344852. Також послався на те, що в наданій до перевірки товарно-транспортній накладній №802 від 24.11.2022 автомобільним перевізником вказано ТОВ «ЕКОЛІС ТРЕЙД», вказану товарно-транспортну накладну, було долучено до матеріалів відзиву на позовну заяву, що в свою чергу, підтверджує її надання посадовим особам відповідача. Усні твердження позивача про те, що перевезення начебто ним не здійснювались, суперечать тій обставині, що на момент проведення рейдової перевірки водієм було надано перелік документів визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме товарно-транспортну накладну в графі автомобільного перевізника якої вказано Позивача. Вказаний документ є підтвердженням того, що 24.11.2022 було здійснено оформлення перевезень вантажів товарно-транспортною накладною, а тому підтверджено факт надання послуг з перевезення саме Позивачем.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України № 2344-III).

Положеннями статті 1 Закону України № 2344-III визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до частини 11 статті 6 Закону України № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно абзацу 4 статті 6 Закону України № 2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі по тексту - Порядок № 1567).

Згідно Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Приписами пунктом Порядок № 1567 передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 15 вказаного Порядку встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки (п. 16 Порядку № 1567).

Відповідно до п.п. 21, 25 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі, державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі (п. 27 Порядку № 1567).

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася.

Колегія суддів зазначає, що Порядком № 1567 не передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі суб`єкта господарювання у разі відсутності інформації щодо вручення суб`єкту господарювання повідомлення про розгляд справи.

Зазначене кореспондується з основними засадами адміністративного судочинства, зокрема із пунктом 9 частини другої статті 2 КАС України, за яким у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відтак, притягнення до відповідальності особи за порушення законодавства про автомобільний транспорт без повідомлення її про розгляд такої справи не допускається, при цьому участь у розгляді справи не є обов`язковою.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно зі ст. 33 Закону № 2344-III, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів (ст. 34 Закону № 2344-III).

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Згідно з положеннями цих Правил, перевізник це фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону.

Абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ передбачена відповідальність за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не будь-які інші особи.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до постанови № 342231 від 23.01.2023 р. до підприємства позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн саме як до автомобільного перевізника, який здійснив порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Висновку про те, що саме підприємство позивача є автомобільним перевізником, відповідач дійшов на підставі того, що згідно товарно-транспортної накладної № 802 від 24.11.2022 р., автомобільним перевізником було дійсно вказано ТОВ «Еколіс Трейд» (а.с. 6).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Наведене свідчить про те, що саме на вантажовідправника покладається обов`язок виписувати товарно-транспортну накладну.

Згідно наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної № 802 від 24.11.2022 р., вантажовідправником зазначено ФОП ОСОБА_1 (а.с. 6).

В свою чергу, при зверненні до суду першої інстанції позивач посилався на те, що він не був автомобільним перевізником в розумінні положень Закону № 2344-ІІІ, оскільки ані водій, ані транспортний засіб, зазначені у товарно-транспортній накладній та акті перевірки, не мають відношення до підприємства позивача, будь-яких договорів на перевезення вантажу з вантажовідправником та замовником, що вказані в ТТН ПП «Зооветпром» та ФОП ОСОБА_1 позивачем не укладалось.

Вказані обставини відповідачем в ході розгляду справи не спростовано.

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що позивачем у зв`язку із складанням завідомо неправдивого документу, а саме ТТН № 802 від 24.11.2022, з метою притягнення винних до відповідальності до Відділення поліції №1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області подано заяву про вчинення злочину (а.с. 11).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ТОВ «Еколіс Трейд» 03.02.2023 Відділенням поліції №1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області було зареєстровано кримінальне провадження за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (а.с. 66).

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_3 , проведеного в ході досудового розслідування, ОСОБА_3 вказав, що він є директором ПП «Крок», у вказаному підприємстві є автомобілі, які використовуються для перевезення різних вантажів по території України. З ним восени 2022 року зв`язався ОСОБА_4 , який попросив автомобіль для перевезення піску, який в свою чергу і надав. 24.11.2022 водій ОСОБА_5 на автомобілі DAF XF 95.480, номерний знак НОМЕР_1 здійснив перевезення піску з виправної колонії № 67 до Хмельницького. Товарно-транспортна накладна видавалась ФОП ОСОБА_1 . Чому в товарно-транспортній накладній № 802 від 24.11.2022 зазначений автомобільний перевізник ТОВ «Еколіс Трейд» ОСОБА_3 не відомо, тому що накладну видавав ФОП ОСОБА_1 (а.с. 67).

Як було встановлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль DAF XF 95.480, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом належить ОСОБА_3 (а.с. 46 звор., 47).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result), ОСОБА_3 є засновником та керівником МПП «Крок».

Згідно відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам, у листопаді 2022 року як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_3 , перебували у трудових відносинах з МПП «Крок» (а.с. 92).

Відповідно до протоколу допиту свідка у кримінальному провадженні, ОСОБА_2 вказував, що він перебуває на посаді водія МПП «Крок». 24.11.2022 ним виконувалось замовлення з перевезення вапнякового відсіву з ВК № 67 м. Сокиряни до м. Хмельницький, замовник перевезення ФОП ОСОБА_1 ТТН видавав замовник ОСОБА_1 , а не перевізник та чому там вказано автомобільним перевізником ТОВ «Еколіс Трейд», а не МПП «Крок» йому не відомо (а.с 68).

Крім того, позивачем було надано довідку за підписом головного бухгалтера підприємства №23/02-бух від 23.02.2023, з якої вбачається, що станом на 23.02.2023 згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Еколіс Трейд» не мало/не має жодних господарських взаємовідносин з ПП «Зооветпром», ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . З даними особами не укладалися будь-які договори на перевезення вантажу, надання послуг, оренди/позички транспортних засобів. Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Еколіс Трейд» не має на праві приватної власності та не орендує автомобіль DAF ХР 95.480, д/н НОМЕР_1 . В працівниках ТОВ «Еколіс Трейд» не значиться ОСОБА_2 , та цивільно-правових договорів з ним не укладалося (а.с. 20).

Згідно податкової звітності по найманих працівниках (а.с. 105-114), водій, зазначений в товарно-транспортній накладній № 802 від 24.11.2022, ОСОБА_2 , не був працівником позивача та не перебував в трудових відносинах з ТОВ «Еколіс Трейд» станом на час, коли відповідачем було складено акт, а матеріали справи не містять будь-яких доказів використання вказаного транспортного засобу DAF XF 95.480, номерний знак НОМЕР_1 позивачем.

Що стосується доводів апелянта про те, що суд першої інстанції взяв до уваги як докази по справі письмові пояснення, довідки надані позивачем, які були складені та надані вже після здійснення перевірки, а також врахував усні покази свідків по кримінальній справі, які жодним чином не свідчать про відсутність виявленого порушення під час здійснення перевірки, колегія суддів зазначає, що уповноваженою особою підприємства позивача під час розгляду справи про притягнення до відповідальності надавалися пояснення аналогічного змісту щодо того, що ТОВ «Еколіс Трейд» не мало/не має жодних господарських взаємовідносин з ПП «Зооветпром», ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та про те, що з цими особами не укладалися будь-які договори на перевезення вантажу, надання послуг, оренди/позички транспортних засобів. Також повідомлено про те, що ТОВ «Еколіс Трейд» не має на праві приватної власності та не орендує автомобіль DAF ХР 95.480, д/н НОМЕР_1 .

Таким чином, відповідачу під час розгляду справи про притягнення підприємства позивача до відповідальності ці обставини були відомі, але їм не була надана належна оцінка, а відповідач щодо встановлення факту належного перевізника обмежився виключно інформацією, яка вказана у ТТН.

Щодо доводів про те, що вказані обставини не свідчать про відсутність виявленого порушення під час здійснення перевірки, колегія суддів зазначає, що фактично спірним у цій справі є не сам факт допущеного порушення, а то що за допущення такого порушення притягнуто особу (автомобільного перевізника), яка жодного відношення до його можливого вчинення не має.

Також колегія суддів зазначає, що право надавати заперечення щодо висновків відповідача та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається позивачу як на усіх стадіях розгляду справи про притягнення до відповідальності, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього КАС України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував доводи позивача та надані на підтвердження цих доводів докази у справі.

Щодо посилання відповідача на те, що на момент проведення рейдової перевірки водієм було надано перелік документів визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме товарно-транспортну накладну в графі автомобільного перевізника якої вказано позивача, колегія суддів зазначає, що водій автомобіля не є особою, яка відповідальна за складення ТТН та за зміст такого документа, тобто водій не зобов`язаний перевіряти чи визначати належного перевізника, а тому факт надання ТТН при проведенні рейдової перевірки, з урахуванням встановлених судом обставин, не свідчить про наявність підстав для притягнення до відповідальності саме підприємства позивача.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводи позивача про те, що ТОВ «Еколіс Трейд» не є перевізником в розумінні положень Закону №2344-ІІІ, у зв`язку з чим спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 342231 від 23.01.2023 р. є протиправною та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 року по справі №480/1801/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк З.Г. Подобайло