Постанова

від 10.01.2024 по справі 106/6179/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 106/6179/13-ц

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/3699/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Левенця Б.Б., Ящук Т.І.

при секретарі Близнюк А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Нагорнюк-Данилюк Олени Анатоліївни на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року (суддя Гребенюк В.В.) про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Регістр Інфо», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Волинська гірничо-хімічна компанія» про визнання правочину недійсним,

встановив:

у квітні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи представником ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» - Овчаренком І.І. було подано касаційну скаргу на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2014 року у справі № 106/6179/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Регістр Інфо», третя особа - ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 квітня 2014 року було відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим.

20 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду копії матеріалів касаційного провадження у справі № 106/6179/13-ц було направлено до Апеляційного суду міста Києва з метою визначення суду для розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 17 липня 2018 року підсудність цивільної справи № 106/6179/13-ц визначено Подільському районному суду міста Києва для розгляду заяви про відновлення втраченого провадження.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року у задоволенні заяви про відновлення втраченого провадження було відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року касаційне провадження у справі № 106/6179/13-ц було закрито та роз`яснено учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою до суду за наявності необхідних документів.

Постановою Київського апеляційного суду від 7 липня 2020 року ухвалу

Подільського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року відмовлено у відновленні втраченого судового провадження № 106/6179/13-ц у зв`язку із недостатністю наявних у матеріалах справи доказів для прийняття рішення про відновлення втраченого судового провадження.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 106/6179/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Регістр Інфо», третя особа: ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» про визнання правочину недійсним.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Нагорнюк - Данилюк О.А. просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне дослідження судом доказів та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Представник позивачки посилається на неможливість відновлення провадження у даній цивільній справі у зв`язку із втратою всіх матеріалів справи та наявною позицією Верховного Суду у справі № 111/2150/13-ц, де зазначено, що не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.

Також представник позивача зазначає, що рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2014 року до Єдиного державного реєстру судових рішень не вносилось, а тому неможливо перевірити відповідність фотокопії вказаного рішення, долученої до матеріалів справи ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія», його оригіналу, а надані фотокопії матеріалів справи № 106/6179/13-ц, не є належними документами, так як самі матеріали знаходяться на тимчасово окупованій території в приміщенні Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим та не були надані на вимогу Верховного Суду. Крім цього зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, яким саме чином представником ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» були отримані вказані фотокопії у 2019 році, оскільки Автономна Республіка Крим на цей час вже була визнана тимчасово окупованою територією.

Представник позивачки посилається на грубе порушення процесуального законодавства при приєднанні вказаних фотокопій до матеріалів справи, оскільки вони були подані представником ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» до суду апеляційної інстанції разом із апеляційною скаргою, а не до суду першої інстанції, який вирішував питання про відновлення втраченого провадження. При цьому представником ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» не було обґрунтовано причину, яка унеможливила подання цих документів до суду першої інстанції, а суд апеляційної інстанції питання про приєднання цих доказів не вирішував.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» - Гонтар О.М. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду.

Представник третьої особи зазначає, що в матеріалах справи міститься завірена належним чином копія рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим та копія рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, а тому суд першої інстанції належним чином встановив та відновив дійсний текст рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2014 року.

Представник третьої особи вказує, що доводи апелянта про те, що фотокопії зазначених судових рішень отримані незаконним шляхом ґрунтується виключно на її припущеннях та суперечать презумпції невинуватості.

Також представник третьої особи не погоджується з доводами апелянта, що вказані копії судових рішень були долучені до матеріалів справи лише під час апеляційного перегляду ухвали Подільського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року, а не під час розгляду справи судом першої інстанції, стверджуючи, що товариство приєднало вказані документи до матеріалів справи у порядку, передбаченому статтею 356 ЦПК України, водночас позивачка не надала будь-яких доказів про існування обставин, які б унеможливлювали приєднання цих документів.

Крім цього, представник третьої особи, посилаючись на положення статті 494 ЦПК України, вважає, що від мети відновлення судового провадження може залежати обсяг документів, які будуть відновлені, що віднесено законодавцем на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (с.с.28 т.4), у судове засідання не з`явився, клопотання про його перенесення не подавав.

Відповідно до відомостей з Єдиного державну реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Регістр Інфо» припинене на підставі рішення від 8 червня 2022 року (с.с.242 т.3).

За таких обставин, відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність вказаних учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Нагорнюк-Данилюк О.А., яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» - Гончара О.М., який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у провадженні Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим перебувала цивільна справа № 106/6179/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Регістр Інфо», третя особа: ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (с.с.76-77 т.1).

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2014 року рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 7499 простих іменних акцій ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія», укладений 17 липня 2012 року між представником продавця ОСОБА_2 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Регістр Інфо» в особі директора Доліновської Н.А. та покупцем ОСОБА_1 . Як наслідок недійсності правочину, застосовано реституцію, зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 74 990грн, сплачених за акції, а ОСОБА_1 повернути у власність ОСОБА_2 7 499 простих іменних акцій ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» (с.с.78-80 т.1).

У квітні 2014 року ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» звернулось із касаційною скаргою на зазначене рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (с.с.13-14 т.1).

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 квітня 2014 року матеріали вказаної цивільної справи витребувані із Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (с.с.24 т.1).

Однак матеріали справи судом касаційної інстанції отримані не були.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року копії матеріалів касаційного провадження у вказаній цивільній справі були направлені до Апеляційного суду міста Києва з метою визначення суду для розгляду заяви про відновленого втраченого провадження у порядку статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (с.с.92-93 т. 1).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 липня 2018 року матеріали касаційного провадження направлені за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва для розгляду питання про відновлення втраченого провадження (с.с.28-29 т.1).

Задовольняючи заяву ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» про відновлення втраченого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять завірені належним чином копії рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2013 року та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2014 року, які відповідають фотокопіям матеріалів цивільної справи № 106/6179/13-ц, що додані представником третьої особи (с.с.144 т.1 - с.с.95 т.2).

Також суд першої інстанції прийняв до уваги наявність рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2013 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень та дійшов висновку про наявність достатніх підстав для відновлення втраченого провадження в частині процесуальних та інших матеріалів справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 статті 489 ЦПК Українивизначено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

За змістом ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Норми ЦПК України не містять законодавчого визначення поняття «втрачене судове провадження», однак, виходячи з їх змісту, під втратою судового провадження слід розуміти повну або часткову втрату цивільної справи, якій присвоєно певний порядковий номер та заведено статистичну картку та у якій має місце відображення усіх процесуальних дій та актів в рамках такого провадження. При цьому з урахуванням норм ЦПК, відновлені можуть бути як всі, так і частина документів (окремий документ) конкретної цивільної справи позовного, наказного чи окремого провадження, яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття.

Таким чином, безпосереднім об`єктом відновлення є конкретний перелік відсутніх повністю або частково матеріалів втраченої цивільної справи. Предметом відновлення є зміст окремих процесуальних документів чи їх частин, що містились у втраченій цивільній справі.

Відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Метою відновлення втраченого судового провадження може бути одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, скасування заходів забезпечення позову, вирішення питань, пов`язаних із зверненням судового рішення до виконання тощо.

Подаючи заяву про відновлення втраченого судового провадження у даній цивільній справі, ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія»посилалося на те, що ним було подано касаційну скаргу на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2014 року у справі № 106/6179/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Регістр Інфо», третя особа - ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним, однак матеріали цивільної справи не були направлені Євпаторійським міським судом АР Крим до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у зв`язку із окупацією російською федерацією території Автономної Республіки Крим.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів із метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_14 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 КПК України зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Отже, відновлення втраченого судового провадження є гарантією забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві.

Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково

судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення та виконання судового рішення.

За обставинами даної справи, матеріали цивільної справи № 106/6179/13-цза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Регістр Інфо», третя особа - ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним зберігаються у Євпаторійському міському суді Автономної Республіки Крим.

Представник ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» надав суду фото копії матеріалів цивільної справи № 106/6179/13-цза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Регістр Інфо», третя особа - ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним.

Вказані фотокопії містять позовну заяву, підписану ОСОБА_1 , копії документів, які додавала ОСОБА_1 до позовної заяви і які були завірені її підписами, рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2013 року за результатами розгляду позову ОСОБА_1 , апеляційну скаргу на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2013 року, яка підписана ОСОБА_1 , та рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2014 року, ухвалене за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 .

При цьому, ні ОСОБА_1 , ні її представник не заперечували, що підписи належать ОСОБА_1 , а надані фотокопії матеріалів справи не відповідають тим, які позивачка надавала до Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим.

Також суд першої інстанції правильно зазначив, що копія рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 жовтня 2013 року та копія рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2014 року, які містяться в матеріалах цієї справи, завірені печаткою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, яка містить герб України, що підтверджує відповідність копій рішень наявним у матеріалах справи оригіналам.

Крім того, як підтвердила представник ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим було виконано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ні позивачкою, ні її представником не було зазначено, що текст рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, яке наявне у фотокопіях матеріалів цивільної справи, не відповідає тому рішенню, яке було ухвалене апеляційним судом та яке було виконано на користь позивачки.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що надані представником третьої особи фотокопії матеріалів цивільної справи № 106/6179/13-цза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Регістр Інфо», третя особа - ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним є достатніми для постановлення ухвали про відновлення втраченого провадження.

При цьому, ні позивачкою ОСОБА_1 , ні її представником не було надано суду жодного процесуального документа, який міг би стати підставою для відновлення втраченого провадження, тобто позивачка усунулася від відновлення втраченого провадження.

Доводи апеляційної скарги, що втрачене судове провадження у справі № 106/6179/13-ц відновити неможливо, у зв`язку з тим, що воно втрачене повністю, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зібраних та перевірених судом матеріалів достатньо для постановлення ухвали про відновлення втраченого провадження, і позивачкою не були спростовані надані представником третьої особи фотокопії матеріалів цивільної справи.

Твердження в апеляційній скарзі, що фотокопії матеріалів цивільної справи 106/6179/13-ц отримані представником третьої особи у незаконний спосіб, не підтверджені належними доказами.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги, що зазначені фотокопії матеріалів цивільної справи надані представником третьої особи з порушенням положень ЦПК України, оскільки норми статті 493 ЦПК України не передбачають, що матеріали, які суд бере до уваги при розгляді заяви про відновлення втраченого провадження, повинні бути надані тільки суду першої інстанції.

За матеріалами даної справи, фотокопії матеріалів цивільної справи № 106/6179/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Регістр Інфо», третя особа - ПрАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним були додані представником третьої особи до апеляційної скарги, поданої на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року. За результатами розгляду апеляційної скарги, ухвала суду першої інстанції була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду, а відтак суд першої інстанції не мав правових підстав не приймати до уваги надані представником третьої особи матеріали, на підставі яких суд мав можливість постановити ухвалу про відновлення втраченого провадження, і які не були спростовані ні позивачкою, ні її представником.

Колегія суддів звертає увагу, що наявні в матеріалах справи фотокопії матеріалів цивільної справи № 106/6179/13-ц мають значення для правильного вирішення справи, завірені керівником третьої особи, а тому, за відсутності відомостей щодо недобросовісності третьої особи, суд не мав правових підстав для їх відхилення.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 квітня 2023 року у справі 2-а-4658/09, «Законом України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна ратифікувала Конвенцію, узявши на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (стаття 1 розділу І).

Пунктом 1 статті 6 розділу І Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Одним з елементів закріпленого в цій статті права на справедливий суд є належне відправлення правосуддя.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид їх державного, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності всіх перед законом та судом і у зв`язку із цим обмежувати право на судовий захист (абзац п`ятнадцятий пункту 3, абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002).

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 7 КАС України в редакції, чинній на момент розгляду цієї справи касаційним судом, передбачено здійснення правосуддя в адміністративних судах за принципом забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Цей принцип реалізується, зокрема, наданням особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав і обов`язків, до яких, крім іншого, належить право оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів (стаття 49 КАС у згаданій редакції).»

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що надані документи є достатньою підставою для відновлення втраченого провадження для забезпечення права третьої особи на касаційне оскарження рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2014 року.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали, тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нагорнюк - Данилюк Олени Анатоліївни залишити без задоволення, ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 26 січня 2024 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Б.Б. Левенець

Т.І. Ящук