Постанова

від 23.01.2024 по справі 752/23373/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 січня 2024 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/2070/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Ратушного А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Єнісейська садиба - 1"

на рішення Голосіївського районного суду м. Києва

від 04 квітня 2023 року

в складі судді Хоменко В. С.

у цивільній справі №752/23373/20 Голосіївського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Єнісейська садиба - 1"

про захист прав споживачів

У С Т А Н О В И В:

В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Єнісейська Садиба-1» (далі - ОК "Єнісейська садиба - 1"), в якому просила стягнути грошові кошти у розмірі 6 087 831,75 грн, а саме сплачену частину пайових внесків за Договором №17/04/18 від 17.04.2018 в розмірі 527 085,00 грн та пені в розмірі 3% загальної вартості відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позовні вимоги мотивувала тим, що 17.04.2018 між нею та відповідачем був укладений Договір №07/04/18 про пайову участь в ОК «Єнісейська садиба-1» і розподіл персоніфікованого пайового свідоцтва. На виконання договору №17/04/18 нею на розрахунковий рахунок відповідача у 2018 році було внесено повну суму пайових внесків у розмірі 527 085,00 грн, про що 02.05.2018 ОК «Єнісейська садиба-1» їй було видано довідку про 100% оплату.

Зазначила, що нею виконано взяті згідно договору зобов`язання, проте, з боку ОК «Єнісейська садиба-1» зобов`язання не виконані, об`єкт в експлуатацію не зданий і квартира їй не передана, а тому вона як споживач послуг відповідача має право вимагати стягнення з нього неустойки, передбаченої ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у вигляді пені в розмірі 3% загальної вартості замовлення.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 серпня 2023 року відмовлено ОК "Єнісейська садиба - 1" в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилався на те, що суд першої інстанції неправильно застосував положення Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки позивач не є споживачем послуг, а відповідач відповідно не є виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг. Укладений між сторонами договір це договір про виникнення корпоративних правовідносин та відповідно набуття позивачкою корпоративних прав на підставі такого договору.

Суд дійшов помилкового висновку про стягнення пені, оскільки розмір останньої в 11 разів перевищує суму зобов`язання та не відповідає вимогам закону щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Також, як на підставу скасування рішення суду посилався на те, що суд допустив порушення норм процесуального права та розглянув справу за відсутності доказів повідомлення відповідача про розгляд справи.

За наведених обставин просив скасувати заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивачка подала письмові пояснення, в яких посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції просила залишити без змін.

Представник відповідача - Трембіч А. Я. судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.

Позивачка, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача Трембіча А. Я. , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ОК "Єнісейська садиба - 1" був укладений Договір №17/04/18 про пайову участь в ОК «Єнісейська Садиба-1» і розподіл персоніфікованого пайового свідоцтва (а. с. 5-9).

На виконання розділу ІІ Договору, а саме: договору №03/08/2016 позивачем на розрахунковий рахунок відповідача у 2018 році внесено повну суму пайових внесків у розмірі 527 085 грн. (а. с. 11-13).

02 травня 2018 року ОК «Єнісейська Садиба-1» видав ОСОБА_1 довідку про 100% оплату по договору (а. с. 14).

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що нею виконано взяті згідно договору зобов`язання, проте, з боку ОК «Єнісейська садиба-1» зобов`язання не виконані, об`єкт в експлуатацію не зданий і квартира їй не передана.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами, за своїм характером належать до сфери регулювання Закону України "Про захист прав споживачів".

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов з неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на таке.

Як вже вказувалося вище, 17 квітня 2018 року між сторонами цього спору було укладено договір №17/04/18 про пайову участь в ОК «Єнісейська Садиба-1» і розподіл персоніфікованого пайового свідоцтва (далі - Договір).

За цим Договором позивачка стала Асоційованим членом в ОК «Єнісейська Садиба-1» при спільному будівництві багатоповерхового кооперативного житлового Будинку, що має будівельну адресу: АДРЕСА_1 та зводиться на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:82:415:0093 за адресою: АДРЕСА_1 .

У Договорі сторони визначили розподіл паю при спільному будівництві будинку таким чином:

«Кооператив» проводить видачу пайового свідоцтва по Об`єкту на ім`я «Асоційованого члена»;

«Асоційований член» здійснює оплату пайового внеску на рахунок «Кооперативу» за Об`єкт, через відділення банку на розрахунковий рахунок або в касу «Кооперативу» з отриманням прибутково-касового ордеру, в терміни і на наступних умовах: «Собівартість 1 кв. м.» визначена сторонами в розмірі 16 575 (шістнадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн 00 коп. Оплата проводиться в гривнях.

До «Повної собівартості», що становить 527 085 (п`ятсот двадцять сім тисяч вісімдесят п`ять) грн 00 коп. включено вступний та пайовий внески у наступному розмірі:

вступний внесок - 5 % «Повної собівартості», що становить 26 354 грн 25 коп.;

пайовий внесок - 95 % «Повної собівартості», що становить 500 730 грн 75 коп.

«Асоційований член» вносить на розрахунковий рахунок Кооперативу вступний внесок в розмірі 26 354 грн 25 коп., що становить 5% «Повної собівартості» у день підписання договору. Пайовий внесок 500 730 грн 75 коп., що становить 95% «Повної собівартості» «Асоційований член» сплачує: 527 085 грн 00 коп. вносить до 3 травня 2018 року включно еквівалентна 20 203 доларів США, згідно курсу валют НБУ на день підписання Договору.

Після 100% сплати пайового внеску за квартиру, « Кооператив » проставляє відмітку в Пайовому свідоцтві «Асоційованого члена» про виділення персоніфікованого паю в графі «Дані про оплату» з видачею довідки про повну оплату квартири - для подальшого оформлення права власності в Державній реєстраційній службі України в м. Києві. Свідоцтво про виділення персоніфікованого паю без цього Договору не є дійсним.

У Договорі прямо передбачено, що «цей Договір регулює стосунки між «Кооперативом» і «Асоційованим членом», що виникають з членства в «Кооперативі», внесення пайових внесків «Асоційованим членом», розподілу персоніфікованих пайових свідоцтв і інших істотних умов, визначених цим Договором».

При внесенні першого пайового внеску, відповідно до норм Статуту Кооперативу, вноситься і Вступний внесок, в розмірі 5% від «Повної собівартості». В разі виходу або виключення «Асоційованого члена» з «Кооперативу» Вступний внесок не повертається, крім випадків невиконання своїх обов`язків кооперативом розділ VI абзац два. «Асоційовані члени» «Кооперативу» шляхом внесення пайових внесків здійснюють фінансування діяльності «Кооперативу» по будівництву «Будинку».

Як вбачається зі змісту Договору, відповідач не продає товари (продукцію), не надає послуги, не виконує роботи. З укладеного між сторонами Договору також вбачається, що останній не є договором купівлі-продажу (поставки), не договір підряду і не договір про надання послуг.

З наведеного слідує, що зміст договору вказує на те, що цей договір про форми участі позивача в юридичній особі відповідача, внаслідок якого позивач стає учасником (членом) юридичної особи ОК "Єнісейська Садиба-1" в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу.

Отже, укладений 17.04.2018 між сторонами договір за своєю суттю не є договором купівлі-продажу квартири чи попереднім договором купівлі-продажу квартири, чи інвестиційним договором або договором про будівництво квартири. Позивач є учасником ОК "Єнісейська Садиба-1"як юридичної особи та вносить у грошовій формі вступний та пайовий внески - й отримує пайове свідоцтво.

Згідно ст. 6, 7 Закону України «Про кооперацію», кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Права учасників (членів) кооперативу та його статутних органів, визначені законом, не можуть бути звужені (обмежені) установчими документами кооперативу, рішеннями його статутних органів чи правочинами між кооперативом та його учасниками (членами). Положення установчих документів кооперативу, рішення його статутних органів чи правочини між кооперативом та його учасниками (членами), які звужують (обмежують) права учасників (членів) кооперативу, визначені законом, є нікчемними.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.

Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників.

Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами.

Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах: для фізичної особи - прізвище, ім`я та по батькові, дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані документа, який його замінює); для юридичної особи - прізвище, ім`я та по батькові уповноваженого представника юридичної особи, документ, що підтверджує його повноваження. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом, а про юридичну особу - підписом її уповноваженого представника.

За приписами ст. 10, ст. 11 Закону України "Про кооперацію" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Таким чином, сукупний аналіз наведених обставин та положень закону вказує на те, що позивачка об`єдналася з іншими фізичними та юридичними особами на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Договір визначав порядок та умови набуття такого членства у кооперативі позивачем.

При цьому, згідно зі ст. 80, 81 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.

Відповідно до ст. 83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.

Положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.

Як випливає із змісту ст. 85, 86 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товариствами та установами Непідприємницькі товариства (сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють без мети одержання прибутку, інші кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Таким чином, ОК "Єнісейська Садиба-1" є непідприємницьким товариством, юридичною особою як об`єднання осіб та капіталів.

Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою (ст. 87 ЦК України).

Крім того, законодавцем визначено, що корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі, які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Отже, Договір є договором про набуття позивачем корпоративних прав у юридичній особі відповідача. Права позивача на пай в обслуговуючому кооперативі є корпоративними правами в розумінні Цивільного кодексу, а договір про їх набуття є договором про вступ позивача до юридичної особи, як члена обслуговуючого кооперативу.

Тобто, правова природа Договору, укладеного між сторонами, жодним чином не свідчить про наявність ознак правовідносин за участю споживача, що наведені у ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідач не був зобов`язаний поставити (продати) позивачу товар/продукцію (пай та/або корпоративні права, що є виключним предметом цього Договору, що їх набув позивач.

За змістом статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»:

виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

виробник - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар;

споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;

продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;

продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Отож, позивач не є споживачем, а відповідач не є виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт чи надавачем послуг. Договір між сторонами не містить зобов`язань щодо виробництва та поставки товарів, продукції тощо, надання послуг чи виконання робіт. Питання ведення будівництва будинку є предметом внутрішньої діяльності обслуговуючого кооперативу як основна діяльність, вести яку має відповідач за статутом, - але це будівництво не є предметом Договору як зобов`язання ОК "Єнісейська Садиба-1". Договір не є договором купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна. Це виключно договір про виникнення корпоративних правовідносин, про набуття позивачем корпоративних прав. А корпоративні договори та договори про членство в кооперативі, укладені між юридичною та фізичною особою, не є споживчими договорами.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачка звернулася до суду з позовом за захистом прав споживача, то суд правильно розглянув спір в порядку цивільного судочинства, однак у суду першої інстанції не було правових підстав застосовувати до спірних правовідносин ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», яка встановлює пеню для постачальника продукції споживачеві,що прострочив таке постачання (виконання робіт, надання послуг).

Як вже вказувалося вище, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідач не виконав умов укладеного між ними 17.04.2018 Договору, а тому у відповідності до вимог ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" повинен сплатити неустойку.

Позовна заява не містить інших нормативно-правових обґрунтувань позовних вимог, окрім посилання на положення ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та правові висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову за обставин, на які посилається позивачка у позовній заяві.

Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення відповідача про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки в матеріалах справи наявне зворотне поштове повідомлення про отримання ОК "Єнісейська Садиба-1" копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви (а. с. 37).

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Єнісейська садиба - 1" - задовольнити.

Заочне рішення Голосіївського районного суду Київської області від 04 квітня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Єнісейська садиба - 1" про захист прав споживачів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 29 січня 2024 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська