Рішення

від 26.01.2024 по справі 558/551/23

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 558/551/23

номер провадження 2/558/24/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2024 року селище Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

одноособово суддя Мельник Д.В.,

секретар судового засідання Березюк І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Млинівська державна нотаріальна контора Рівненської області Західного управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Млинівська державна нотаріальна контора Рівненської області Західного управління Міністрерства юстиції України про зняття арешту з майна.

Свою заяву позивачмотивує тим,що увересні 2023року йомустало відомопро те,що вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно міститьсяінформація проте,що Млинівською державноюнотаріальною контороюРівненської області за реєстраційним номером обтяження №8129104 від 29.10.2008 року накладено заборону на невизначене майно, окреме майно, яке належить ОСОБА_1 .

В 1990 році він, як працівник Демидівського ремонтно-транспортного підприємства брав грошову позику, яку погасив ще у 1992 році.

Позивач ОСОБА_1 не може зняти вищевказану заборону на відчуження належного йому майна, так як вищевказане підприємство припинило своє існування як юридична особа, а Млинівська державна нотаріальна контора відмовляється це зробити.

Посилаючись на норми чинного законодавства, позивач ОСОБА_1 просить задовольнити його позов та скасувати заборону.

05.12.2023 року судом винесена ухвала про відкриття провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.14).

16.01.2024 року судом замінено по справі первісного відповідача Млинівську державну нотаріальну контору Рівненської області на Демидівську селищну раду Дубенського району Рівненської області. Нотаріальну контору визначено третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.25)

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розгляд справи 23.01.2024 року у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю. В разі задоволення позову позивач просить не стягувати із відповідача понесені ним судові витрати по справі(а.с.32).

Відповідач по справі Демидівська селищна рада не заперечує проти задоволення позову, справу просить розглядати у відсутність їх представника(а.с.31).

Представник Млинівської державної нотаріальної контори, як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на розгляд справи 23.01.2024 року не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином(а.с.29).

Вважаючи на норми ч.3 ст. 211 ЦПК України, які надають право особам, які беруть участь у справі, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши докази по справі, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .

Норми ч.4 ст.206 ЦПК України вказують на те, що у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом дослідженні письмові докази по справі.

Відповідно до письмової інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Млинівською державною нотаріальною конторою накладено обтяження (заборону на нерухоме майно), а саме на невизначене майно, окреме майно, житловий будинок в селі Лішня Демидівського району Рівненської області, власником яких є позивач ОСОБА_1 (а.с.)

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.02.20007 року, позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 (а.с.7).

Демидівське акціонерне ремонтно-транспортне підприємство 24.03.2009 року припинило свою діяльність як юридична особа(а.с.9).

Наказом №85 від 02.12.1992 року по Демидівському ремонтно-транспортному підприємству встановлено, що грошова позика позивача ОСОБА_1 є повністю виплаченою, заборгованість по платіжних документах відсутня(а.с.10).

Відповідно до письмової інформації посадових осіб Демидівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області станом на 23.11.2023 рік будь-які виконавчі документи про стягнення з позивача ОСОБА_1 на виконанні у даній установі не перебувають(а.с.11).

Згідно письмового повідомлення виконуючого обов`язки державного нотаріуса Млинівської державної нотаріальної контори Рівненської області Л.Тимощук №318/02-32 від 22.11.2023 року скерованого позивачу ОСОБА_1 у знятті заборони (арешту) з належного йому майна відмовлено та рекомендовано звернутися до суду для захисту своїх прав(а.с.8).

Таким чином, обтяження майна позивача ОСОБА_1 арештом, за відсутності законних підстав, порушує його право власності, а саме його правомочності як власника, відповідно до ст.317 ЦК України (право користуватися та розпоряджатися власністю).

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У ч.2 вищевказаної статті Цивільного кодексу України вказано загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Також, суд можезахистити цивільнеправо абоінтерес іншимспособом,що встановленийдоговором абозаконом чисудом увизначених закономвипадках.

Глава 29 ЦК України передбачає такий спосіб захисту права власності як усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном(негаторний позов).

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача ОСОБА_1 щодо не зняття арешту з належного йому майна є звернення до суду з позовом про зобов`язання зняти арешт з майна.

Згідно зп. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 7.02. 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 09.06. 1999 року №31/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.06. 1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна єнакладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

З 01.01. 2013 року відповідно до ст.8, ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.10. 2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстраторнотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно дост. 73 Закону України «Про нотаріат» від 02.09. 1993 року№ 3425-XII, нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно зіст. 74 Закону України «Про нотаріат»,від02.09. 1993 року№ 3425-XII, одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернень органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно зп.п. 5.1. п.5 гл. 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 22.02. 2012 року за № 296/5нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину, на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно доп.п. 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.10. 2013 року № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Згідност. 317 ЦК Українивласникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 09.06. 1999 року № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06. 1999 року за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

У відповідності дост. 34 Закону України «Про нотаріат»від 02.09. 1993 року№ 3425-XII, накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно доп.п. 2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Згідно з нормами ст.ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Сторона позивача просить не стягувати з відповідача понесені нею судові витрати по справі.

Вважаючи на норми ст. 13 ЦПК України щодо принципу диспозитивності цивільного судочинства (розпорядження особами, які беруть участь у справі, своїми правами на власний розсуд), суд не стягує з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16,317,391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 77, 78, 81, 141, 258, 259, 265, 268, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Демидівської селищної ради Дубенського району Рівненської області(ЄДРПОУ 04386321, 35200 смт Демидівка вулиця Миру, будинок №19 Дубенського району Рівненської області), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Млинівська державнанотаріальна контораРівненської областіЗахідного управлінняМіністерства юстиціїУкраїни (ЄДРПОУ35846038,35100смт.Млинів вулицяПоліщука,будинок №18Дубенського районуРівненської області) про зняття арешту з майна задовольнити повністю.

Скасувати заборону за реєстраційним номером обтяження №8129104 від 29.10.2008 року накладену Млинівською нотаріальною конторою Рівненської області на невизначене майно, окреме майно та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 .

Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити рішення безпосередньо до Рівненської апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не була вручене в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне провадження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро МЕЛЬНИК