Рішення

від 19.01.2024 по справі 629/2215/22

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/2215/22

Номер провадження 2/629/5/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2024 року Лозівський міськрайоннийсуд Харківськоїобласті вскладі головуючогосудді ТкаченкоО.А.,за участюсекретаря ТоренкоЮ.П.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, визнання права на спадкування за законом у четверту чергу та про зміну черговості одержання права на спадкування, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить встановити проживання ОСОБА_1 однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше ніж п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з січня 1994 року по 07.09.2021 та визнати її право на спадкування у четверту чергу за законом. Змінити ОСОБА_1 черговість одержання права на спадкування та надати їй право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування. Свої вимоги мотивує тим, що з 1994 по 07.09.2021 вона проживала однією сім`єю із ОСОБА_3 у належній йому квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , по день його смерті. Мали спільний бюджет, несли спільні витрати з оплачували комунальних послуг, робили ремонт у квартирі, купували продукти харчування, речі, ліки, побутову техніку. Були пов`язані спільним побутом. ОСОБА_3 , був особою з інвалідністю ІІІ групи, мав ряд захворювань, проходив стаціонарні лікування і потребував стороннього догляду, який остання йому надавала, опікувалася ОСОБА_3 , який як на її думку, був у безпорадному стані. Донька спадкодавця, відповідач по справі, ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги, не інтересувалася його станом здоров`я, не допомагала ні доглядати за ним, ні готувати, ні прибирати, ні придбавати ліки, хоча їх було відомо про стан його здоров`я. У належній спадкодавцю квартирі він з січня 1994 року по день своєї смерті не проживав, однак був у ній зареєстрований. Похованням спадкодавця ОСОБА_3 займалася вона, ОСОБА_1 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завади М.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , але у зв?язку з тим, що у неї відсутній документ, який би підтверджував родинні та інші відносини між нею та спадкодавцем. Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №66470674 від 17.09.2021 спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 заведена 17.09.2021.

ОСОБА_1 та її представник - адвокат Янєва Л.А. в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали з підстав, викладених у позові, просили стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник-адвокат Остапенко С.Ю. проти задоволення позовних вимог заперечували, надали відзив на позовну заяву у якому просили відмовити у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_3 був самостійним, не потребував стороннього догляду та опіки над ним, сам себе матеріально забезпечував (мав пенсію та сторонній підробіток), ніколи не був у безпорадному стані, працював, ходив до ОСОБА_2 додому у гості, їздив на велосипеді до останнього дня свого життя, був активним, займався городом, зустрічався з друзями, допомагав сестрі з господарством, не потребував сторонньої допомоги, щоб його вдягали, взували, кормили, мили, вкладали та підіймали з ліжка і таке інше. Обставини вказані у позовній заяві, на думку відповідача та його представника, є неправдивими і нічим не підтвердженими, позов є необґрунтованим та безпідставним, а тому в позові має бути відмовлено. У подальшому, в ході розгляду справи, позовні вимоги визнали частково, не заперечували факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше ніж п`ять років. В іншій частині позовних вомог просили відмовити.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із нерухомого майна - квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.05.2008, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №66470674 від 17.09.2021, приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Звадою М.В. 17.09.2021 заведено спадкову справу №135/2021 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцем першої черги до майна померлого ОСОБА_3 є донька, ОСОБА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Звадою М.В. від 21.07.2022, ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відмовлено у зв`язку із ненаданням документів, які б підтверджували факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

ОСОБА_3 за життя по день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 17.09.2021 був знятий з місця реєстрації, у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 був особою з інвалідністю ІІІ групи, за загальним захворюванням, діагноз: наслідки травми 1988 правої верхньої кінцівки з пошкодженням сухожилля, контрактура суглобів правої верхньої кінцівки, що підтверджується Довідкою Сер ВІЭ-7 №049416 від 14.12.1988, довідкою КНП «Лозівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Лозівської міської ради Харківської області від 03.09.2021.

З 18.02.2021 по 15.03.2021 ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні, з діагнозом «Двобічна негоспітальна пневмонія ГРВІ.SARS COV-2. Правобічний гідроторакс. ІС Дифузний кардіосклероз у поєднанні з метаболічною міокардіопатією, Гіпертонічна хвороба ІІ ст.3 ст.СН-2Бст., Цукровий діабет ІІ тип ст.субкомпенсації. Універсальна діабетична ангіопатія нефропатія». З 09 серпня 2021 року по 21 серпня 2021 року, з діагнозом «ГПМК. Ішемічний інсульт в правій гемісфері головного мозку. Монопарез правої верхньої кінцівки Елемент моторної афації. Ішемічна хвороба серця Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба 3 ст. СН-2. Цукровий діабет II тип середньої тяжкості. Діабетична нефропатія».

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 від 29.05.1985, 22.06.1984 було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_3 від 27.08.1980, 27.08.1980 було розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 подруга ОСОБА_1 пояснила, що в 2021 році ОСОБА_3 постійно перебував у хворобливому стані, коли вона приходила до них у гості він постійно перебував у ліжку та спав, ОСОБА_1 казала, що він погано себе почуває. ОСОБА_7 скаржився на те, що в нього набрякають ноги, постійна слабкість та підвищений тиск. Їй відомо, що в нього був цукровий діабет, бо ОСОБА_1 готувала йому їжу згідно дієти при цьому захворюванні. В лютому 2021 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у лікарні на мікрорайоні в м.Лозова. Коли ОСОБА_3 перебував у лікарні ОСОБА_1 також його навідувала, купувала ліки та приносила їжу, бо вона не могла кожного дня їздити до лікарні з смт.Краснопавлівки. Кошти на ліки давала ОСОБА_1 , а якщо не вистачало, то вона купувала за власні кошти, які ОСОБА_1 в подальшому їй повертала. Їжу також готувала ОСОБА_1 та складала у контейнери, а вона потім розігрівала та носила в лікарню ОСОБА_8 . Жили ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за рахунок своїх пенсій, ліки також купували на ці кошти. Після перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_7 продовжував приймати ліки. ОСОБА_3 потребував додаткових коштів, оскільки ліки, які йому виписували коштували дуже дорого. У ОСОБА_3 були діти однак вони йому не допомагали, одного разу приїхала його донька ОСОБА_2 та пішла разом з нею навідати батька в лікарні, дорогою зайшли до аптеки, щоб купити ліки для крапельниці, однак донька ліки не купила, а вона купувала за кошти які давала ОСОБА_1 . Згодом в цьому ж році ОСОБА_3 потрапив на лікування до лікарні в с.Катеринівка і постійно поряд з ним була його дружина ОСОБА_1 , яка його доглядала, це вона бачила особисто, оскільки також навідувала його в лікарні. Коли ОСОБА_3 лежав в лікарні вона їздила до них в смт.Краснопавлівку та допомагала Лідії на городі. Там був онук ОСОБА_10 - син ОСОБА_11 , він допоміг їм лише раз, відвіз на велосипеді картоплю на город і все. Поховання ОСОБА_3 , його поминки та пам`ятник для нього відбувалося за рахунок коштів ОСОБА_1 . ОСОБА_12 проживав разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . Донька ОСОБА_2 приїздила не часто, оскільки працювала в м.Харків, а онук з самого дитинства та до повноліття проживав у ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_13 -рідна сестроюпомерлого,пояснила,що ОСОБА_3 є їїрідним братом, ОСОБА_14 -його дружиноюі їїневісткою,а ОСОБА_15 племінницею рідною дочкою ОСОБА_3 .У 2021році ОСОБА_16 був дужеслабкий тапогано себепочував,лікувався спочаткув лікарніна мікрорайонім.Лозова,а черездеякий часв лікарні(ЦРЛ)в с.Катеринівка.Коли ОСОБА_3 перебував налікуванні вЦРЛ,вона здонькою частойого навідували,приносили їжу,донька поповнювалайому рахунокна телефоні,бо в ОСОБА_3 не вистачалокоштів.В м.Лозова ОСОБА_3 перебував настаціонарному лікуванніоскільки захворівна коронавірус,вони здонькою йоговідвідували вцей часне часто,бо до ОСОБА_3 не пускали,частіше донього ходилаподруга ОСОБА_1 ОСОБА_17 ,оскільки проживаєпоряд злікарнею таїї просилапро це ОСОБА_1 .Коштів налікування ОСОБА_3 не вистачало, бо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жили тільки на свої пенсії, і вона іноді допомагала їм коштами добровільно, а інколи ОСОБА_1 брала в неї кошти в борг, які потім повертала. Також молодший брат одного разу надсилав з США кошти на лікування ОСОБА_18 , але яку саме суму їй не відомо. Коли її брат ОСОБА_3 перебував на лікуванні в с.Катеринівка, вона приїжджала з донькою ОСОБА_19 до нього, також там вона бачила ОСОБА_1 , яка годувала його та доглядала за ним. ОСОБА_20 - доньку ОСОБА_3 вона в лікарні жодного разу не бачила. Їй відомо, що в 2021 ОСОБА_15 працювала в м.Харків, її син також навчався в м.Харків. Її брат ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті брата вона займала кошти ОСОБА_1 на пам`ятник та огорожу на кладовищі, ці кошти ОСОБА_1 згодом їй повернула.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що ОСОБА_1 це її сусідка, яка проживала разом з ОСОБА_3 . У 2021 році ОСОБА_3 весь час жалівся на болі в серці та те що коштів на лікування не вистачає. ЇЇ чоловік часто допомагав ОСОБА_22 щось лагодити в побуті, бо в ОСОБА_3 не функціонувала одна рука. Їх сусіди були чудовою дружньою родиною і ніколи не сварилися. Їй відомо, що ОСОБА_3 в 2021 році перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні 2 чи 3 рази. ОСОБА_3 доглядала ОСОБА_1 , вони завжди були разом. Вони проживали по сусідству в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 , робили там спільно ремонт. ОСОБА_3 інколи займав в неї кошти на лікування, а коли вони отримували пенсії то завжди повертали. ОСОБА_3 помер у вересні 2021. Після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 займала в неї кошти, оскільки їй не вистачало чи на поховання чи на поминки, в подальшому ці кошти вона їй повернула.

Свідок ОСОБА_19 , рідна донька ОСОБА_13 та племінниця померлого ОСОБА_3 , пояснила, що ОСОБА_1 з 1994 року проживала разом з її рідним дядьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона досі дуже добре спілкується з ОСОБА_1 , оскільки вважає її своєю тіткою. ОСОБА_23 вона також знає, це її двоюрідна сестра і донька покійного ОСОБА_3 . Її дядько ОСОБА_3 в лютому 2021 захворів на короновірус та перебував на стаціонарному лікуванні в м.Лозова. Після цього його стан здоров`я значно погіршився, ОСОБА_1 часто водила та возила його до лікарів на обстеження та піклувалася про нього. В дядька був цукровий діабет, хворе серце, турбував тиск, а після захворювання на короновірус з`явились проблеми з легенями. Він був дуже слабкий, в нього не функціонувала одна рука. ОСОБА_24 ( ОСОБА_1 ) про нього дуже піклувалася, купувала ліки, а коли пенсій не вистачало ОСОБА_1 займала гроші на ліки для дядька і в неї і у її мами. У серпні 2021 дядько ( ОСОБА_3 ) потрапив до лікарні з інсультом, вона йому привозила речі до лікарні і бачила, що ОСОБА_1 була поруч з ним, інколи вона її підміняла, бо ОСОБА_1 необхідно було приготувати їжу та попрати речі. В лікарні за ОСОБА_3 доглядали вона, її мати ОСОБА_13 - рідна сестра ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 . Доньки ОСОБА_3 ОСОБА_25 в лікарні не було, вона ОСОБА_23 жодного разу там не бачила. Лікар казав, що стан здоров`я у дядька був тяжкий і він потребував стороннього догляду. У дядька не було коштів на мобільному рахунку і вона зі свого мобільного зателефонувала його доньці ОСОБА_15 , щоб ОСОБА_3 попрохав поповнити йому рахунок, однак ОСОБА_15 відповіла, що немає коштів і тоді рахунок ОСОБА_3 поповнила вона. Їй відомо, що ОСОБА_15 була в лікарні один чи два рази та за весь час привезла йому лише пачку кефіру і три банани, про це їй казав дядько ОСОБА_3 . Донька дядька ОСОБА_15 не допомагала коштами на лікування, всі ліки купувала ОСОБА_1 , а коли не вистачало коштів, займала кошти. На лікування за один день витрачалось більше однієї тисячі гривень. ОСОБА_1 в неї особисто займала 10 тисяч грн. на лікування дядька ОСОБА_3 , ці кошти вона їй повернула на протязі двох років вже після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 завжди піклувалася про ОСОБА_3 , лікувала його, готувала їжу, доглядала за ним і навіть поховала його також вона. Кошти для лікування дядька ОСОБА_1 займала не тільки в неї, а також у сусідів та своїх подруг. Мені відомо, що дядькові його брат з Америки вислав 400 доларів на лікування і ОСОБА_1 200 доларів відала ОСОБА_26 . У серпні в лікарні ОСОБА_16 перебував приблизно місяць та був дуже слабкий. Ходив він тримаючись за велосипед, їздити на ньому ОСОБА_3 не міг бо був слабкий і на велосипеді була відсутня педаль. На вулицю, подихати свіжим повітрям, дядька виводила ОСОБА_1 , їв дядько самостійно. На той час вона працювала в лікарні медсестрою, робила дядькові уколи та стежила за його станом здоров`я, оскільки ОСОБА_3 потребував стороннього догляду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, якщо від цього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 2 статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження №14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3,74 СК України)».

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

На підтвердження факту спільного проживання та ведення спільного сумісного господарства ОСОБА_1 надані письмові докази, а саме: фотокартки, квитанції про сплату комунальних послуг і придбання побутової техніки, копію пенсійного посвідчення на ім`я ОСОБА_3 , посвідчення ветерана війни на ім`я ОСОБА_3 , довідку про інвалідність ІІІ групи на ім`я ОСОБА_3 , виписки із медичної картки №204/2, №3100 стаціонарного хворого, акт складений сусідами ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 ОСОБА_21 від 10.08.2022.

Допитані в судовому свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , які є друзями, сусідами та родичами померлого, підтвердили факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім`єю.

З огляду на зазначене вважаю доведеним факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, понад п`ять років по день його смерті (з січня 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та визначення їй права на спадкування у четверту чергу за Законом.

Відповідно до статей 1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до змісту статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом право на спадкування одержують спадкоємці за законом.

Кожна черга спадкоємців отримує спадщину у випадку відсутності осіб попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ст.1258 ЦК України).

Статтями 1261-1265 ЦК України визначено 5 черг спадкування за законом.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями цієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно зі змістом указаної норми при вирішенні питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця у безпорадному стані, тобто стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем. Тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами), 2) матеріальне забезпечення спадкодавця, 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріальне вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири, 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3, 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову, необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року в справі №592/1045/18-ц (провадження №61-820св20), від 27 серпня 2020 року в справі №266/2391/16 (провадження №61-1300св20), від 01 березня 2021 року в справі №233/5990/18 (провадження №61-19232св19), від 17 березня 2021 року у справі №200/12980/14 (провадження №61-14159св19), від 25 березня 2021 року в справі №195/707/19-ц (провадження №61-16935св20), від 22 квітня 2021 року в справі № 331/6453/18 (провадження №61-380св21), від 21 жовтня 2021 року в справі №401/2614/17 (провадження №61-14759св20).

Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 401/2614/17, провадження № 61-14759св20).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , які є друзями, сусідами та близькими родичами померлого ОСОБА_3 , підтвердили, що позивачка протягом тривалого часу здійснювала опіку над спадкодавцем у розумінні визначених у пунктах 1 - 3 дій, оскільки останній не міг самостійно забезпечувати свої потреби.

Також на підтвердження того, що ОСОБА_3 знаходився у безпорадному стані та не міг самостійно забезпечувати свої потреби надано: посвідчення ветерана війни на ім`я ОСОБА_3 , довідку про інвалідність ІІІ групи на ім`я ОСОБА_3 , виписки із медичної картки стаціонарного хворого №204/2 та №3100 та лист КНП «Лозівський ЦПМСД» №194 від 12.03.2023.

Крім цього, за клопотанням позивача та її представника ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.04.2023 була призначена посмертна судово-медична експертиза відносно померлого ОСОБА_3

01.08.2023 Державною спеціалізованою установою «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» була проведена судово-медична експертиза №177/23, за матеріалами справи відносно ОСОБА_3 , згідно висновку якої: «Відповідно до Довідки №040416, виданої Харківською обласною м.Лозова ЛТЕК 14.12.1988 р., ОСОБА_3 встановлена III група інвалідності безстроково, з причини загального захворювання. За даними медичної карти амбулаторного хворого в 2005р. йому встановлено діагноз - контрактура зап`ястка правої верхньої кінцівки та вказано на повну відсутність рухів в правій кисті, а згідно Довідки від 03.09.2021р., виданої сімейним лікарем КНП «Лозівський центр первинної медико-санітарної допомоги», ОСОБА_3 знаходився на диспансерному обліку як інвалід III групи з діагнозом наслідки травми 1988 р. правої верхньої кінцівки з пошкодженням сухожилля, контрактура суглобів правої верхньої кінцівки. Крім того, за даними медичної карти амбулаторного хворого, з 2004 р. ОСОБА_3 встановлювалися діагнози гіпертонічної хвороби ІІ стадії та цукрового діабету ІІ типу, в 2015р. діагностовано ішемічну хворобу серця, дифузний кардіосклероз, серцеву недостатність ІІА стадії. Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №204/2, в лютому 2021р., був госпіталізований та з 10.02 по 15.03.2021 р. знаходився на лікуванні з діагнозом двобічна негоспітальна пневмонія, ГРВІ Ковід-2, правобічний гідроторакс, дифузний кардіосклероз у поєднанні з метаболічною міокардіопатією, гіпертонічна хвороба 3 ст., СН ІБ ст., цукровий діабет ІІ тип, універсальна діабетична ангіопатія, нефропатія. Судячи з клінічних проявів (пневмонія з підротораксом, міокардіопатія) та посильння виразності серцевої недостатності (ІІБ ст), а також стану хворого, описаного сімейним лікарем 24.03.2021 р (задуха, аритмія, хрипи в легенях, збільшення печінки, пастозність гомілок, стоп), у ОСОБА_3 після виписки зі стаціонару і до настання смерті мало місце потяжчення перебігу захворювань серцево-судинної системи. Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3100 у ОСОБА_3 мало місце гостре порушення мозкового кровообігу та він з 09.08. по 21.08.2021 р. лікувався з діагнозом ішемічний інсульт в області базальних гангліїв правої гемісфери головного мозку, монопарез правої верхньої кінцівки, елементи моторної афазії, що було підтверджено результатами МРТ-дослідження головного мозку від 13.08.2021р. та даними огляду невропатологом 25.08.2021р., який зазначив, що у хворого наслідки гострого порушення мозкового кровообігу в басейні правої середньої мозкової артерії з правобічним монопарезом, елементи сенсомоторної афазії (порушення можливості спілкування в тому числі через неповне розуміння зверненої мови). Після виписки с лікарні продовжували, турбувати задуха, головний біль, запаморочення, серцебиття, виявлялися набряки, ціаноз губ, при огляді сімейним лікарем 03.09.2021р. вказувалось на застійні хрипи в легенях, аритмічні тони серця, збільшення печінки +4-5 с, серцеву недостатність оцінено як ІІБ-ІІІ ст., при огляді 06.09.2021 р. відмічено тяжкий стан хворого, а 07.09.2021 було констатовано смерть. Таким чином, ОСОБА_3 з 1988 р., у зв`язку з контрактурою суглобів правої верхньої кінцівки, мав стійкі функціональні порушення помірної важкості та постійного стороннього догляду не потребував. У зв`язку з прогресуванням існуючих серцево-судинних захворювань та посиленням виразності серцевої недостатності (ІІБ-ІІІ ст.), з лютого 2021 р. до настання смерті, за своїм станом здоров`я самостійно забезпечити умови свого життя не міг та потребував постійної сторонньої допомоги».

За статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19).

Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Позивач надала суду належні докази на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_3 тривалий час хворів, перебував у безпорадному стані та потребував у зв`язку з цим постійної сторонньої допомоги. ОСОБА_1 надавала йому тривалий час по день його смерті сторонню допомогу, нематеріальні послуги, різного виду допомогу та матеріальне забезпечення.

Тому суд дійшов висновку, що позивачкою на підставі вимог ст.12,81 ЦПК доведено наявності зазначених вище юридичних фактів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно ст.141 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд керується наступними нормами процесуального закону.

Так, статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

У відповідності до приписів ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно до положень ч.1-4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно ч.1,2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

В матеріалах справи міститься: квитанції про сплату судового збору №2052,2071 від 22.11.2022 на загальну суму 1984,80 грн., договір про надання правової допомоги від 25.07.2022, детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 25.07.2022, розрахункова квитанція про отримання гонорару згідно договору про надання правової допомоги від 25.07.2022 на суму 5000 грн.

Таким чином, до матеріалів справи позивачем подано документально підтвердженні витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн., а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу у зазначеному розмірі.

У зв`язку з відсутністю понесених витрат, суд не стягує з відповідача на користь позивача витрати за проведення ДСУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» судово-медичної експертизи №177/23 від 01.08.2023.

Керуючись ст.1,2,4,12,76,78,81,82,95,141,258,259,263-265,284,289,354 ЦПК України, ст.150,164,165,166СК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, визнання права на спадкування за законом у четверту чергу та про зміну черговості одержання права на спадкування задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад п`ять років по день його смерті (з січня 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за Законом після смерті ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Змінити черговість одержання права на спадкування та надати ОСОБА_1 право на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. (квитанція 2071 від 22.11.2022) та 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. (квитанція 2052 від 22.11.2022), а всього в сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 29.01.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Янєва Лада Афанасіївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1057 від 07.12.2021, адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Представник відповідача: адвокат Остапенко Світлана Юріївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2421 від 19.12.2011, адреса: АДРЕСА_5 .

Суддя Олександр ТКАЧЕНКО