Постанова

від 17.01.2024 по справі 910/4726/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. Справа№ 910/4726/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Кондратенко О.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій

на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2023 (повне рішення складено 30.06.2023)

у справі № 910/4726/23 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електромотор"

про визнання частково недійсним договору та стягнення 39 770,00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В березні 2023 року Мобільний рятувальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - позивач; МРЦ ШР ДСНС УКРАЇНИ) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електромотор" (далі - відповідач; ТОВ "ВКФ "Електромотор"), в якій просив:

1) визнати частково недійсним договір № 78 "Про закупівлю (закупівлі) товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (СОVID - 19) на території України" від 08.04.2020, укладеного між ТОВ "ВКФ "Електромотор" (ідентифікаційний код - 36464202) та МРЦ ШР ДСНС УКРАЇНИ (ідентифікаційний код - 33945453) в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі - 39 770,00 грн, зокрема:

- пункт 3.1. договору № 78 від 08.04.2020 визнати недійсним в частині слів - "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн (тридцять дев`ять тисяч сімсот сімдесят грн. 00 коп.)";

- додаток до договору від 08 квітня 2020 року № 78 "Специфікація" визнати не дійсним в частині слів "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн. (тридцять дев`ять тисяч сімсот сімдесят грн. 00 коп.)";

2) стягнути з ТОВ "ВКФ "Електромотор" (ідентифікаційний код - 36464202) на користь МРЦ ШР ДСНС УКРАЇНИ (ідентифікаційний код - 33945453) надлишково перераховані кошти у розмірі - 39 770,00 грн

Позов обґрунтовано тим, що товари, які відповідачем поставлено позивачу за договором № 78 про закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України від 08.04.2020, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 звільнені від оподаткування, що є підставою для визнання недійсним вказаного договору в частині пункту 3.1 та додатку до договору № 78 від 08.04.2020 "Специфікація" в частині слів "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн.", а також стягнення з відповідача 39 770,00 грн надлишково перерахованих коштів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2023 у справі № 910/4726/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Обґрунтовуючи рішення в частині вимог про визнання частково недійсним договору суд вказав на: відсутність декларації про відповідність та нанесення на товар або його упаковку знаку відповідності технічним регламентам або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію на товар, поставлений відповідачем на підставі договору № 78 від 08.04.2020 за № 383 від 08.04.2020; відсутність належних та допустимих доказів невідповідності п. 3.1 договору та додатку до договору "Специфікація" щодо нарахування податку на додану вартість вимогам чинного законодавства.

Обґрунтовуючи рішення в частині вимог про стягнення надлишково сплаченої суми ПДВ суд зазначив, що оплату за товар згідно накладної № 383 від 08.04.2020 у сумі 238 62000 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 39 770,00 грн, здійснено позивачем на підставі договору № 78 від 08.04.2020, відтак у позивача відсутнє право вимагати повернення коштів (ПДВ) у розмірі 39 770,00 грн за договором № 78 про закупівлю (закупівлі) товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України від 08.04.2020, як безпідставно набутих.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

В апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2023 у справі № 910/4726/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що:

за результатами проведеного аудиту встановлено переплату ПДВ під час закупівлі товарів ("обприскувачів") на загальну суму 289, 7 тис. грн, порушення постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224, яка прийнята на виконання пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ, "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

листом від 31.12.2021 № 24-04/39343/2-21 Міністерство охорони здоров`я фактично підтвердило, що "обприскувачі" не є "Медичним виробом чи медичним обладнанням", а є "обладнанням для проведення дезинфекції";

не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах примітка 3 до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020, оскільки "обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичним, біологічним та комбінованим методами (Код товару згідно УКТЗЕД 8419, 8424, 8479, 8516, 8539, 49 00 00, 9018" не відноситься та не знаходиться у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції на момент укладення договору);

"обприскувачі" закуплені відповідно до умов договору № 78 відповідають коду УКТЗЕД -8424 та 9018 відносяться до обладнання для проведення дезінфекції хімічним, фізичним, біологічним та комбінованим методами, оскільки являються механічними пристроями для розпилення рідких речовин;

поставка за договором мала здійснюватися без нарахування ПДВ.

Підставою для скасування рішення місцевого суду скаржник вказав: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п.п.1, 3, 4 ст. 277 ГПК України).

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2023 у справі № 910/4726/23; апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2023.

Судом, в порядку ч. 6 ст. 120 ГПК України, 13.11.2023 повідомлено учасників справи за допомогою засобів телефонного зв`язку, про що свідчать долучені до матеріалів справи телефонограми, про те, що судове засідання призначене на 15.11.2023 не відбудеться у зв`язку з перебуванням суддів Владимиренко С.В. та Демидової А.М. з 13.11.23 - 17.11.2023 на навчанні в НШСУ, наступне судове засідання призначено на 04.12.2023 на 10:50 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкладено розгляд справи на 17.01.2024 з продовженням строку її розгляду.

У судовому засіданні 17.01.2024 взяв участь представник скаржника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач не забезпечив явку в судове засідання свого представника. Про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин

08.04.2020 між МРЦ ШР ДСНС УКРАЇНИ (замовник) та ТОВ "ВКФ "Електромотор" (учасник) був укладений договір про закупівлю (закупівлі) товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України № 78 (далі - договір або договір № 78 від 08.04.2020), згідно з умовами п. 1.1 якого учасник зобов`язався у 2020 році поставити замовнику товар код 42920000-1 згідно ДК 021:2015 (машини для миття пляшок, пакування, зважування та розпилювання (обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичним, біологічним та комбінованим методом "Обприскувач"), а саме: оприскувач 12 л ранцевий з насосом - 102 штуки, оприскувач 18 л ранцевий з насосом - 24 штуки (далі - товар) згідно із специфікацією, що є невід`ємною частиною Договору, а замовник зобов`язався прийняти товар від учасника та оплатити його вартість на умовах Договору.

Згідно умов п. 3.1 договору та додатку до договору (специфікація), сума договору становить 238 62000 грн, у тому числі ПДВ 20% - 39 770,00 грн.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2020 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Позивач зазначив, що на підставі рахунку на оплату № 550 від 08.04.2020 у повному обсязі сплатив суму договору та отримав від відповідача товар згідно із специфікацією (оприскувач 12 л ранцевий Classic 1200 з насосом - 102 штуки, оприскувач 18 л ранцевий Classic 1800 з насосом - 24 штуки), що підтверджується платіжним дорученням № 299 від 09.04.2020 та накладною № 383 від 08.04.2020 на суму 238 620,00 грн. Претензій щодо поставки товару позивач до відповідача не має.

У період з 28.10.2020 по 20.11.2020 відповідно до наказу ДСНС України № 567 від 27.10.2020 було проведено внутрішній аудит МРЦ ШР ДСНС УКРАЇНИ на тему "Оцінка ефективності здійснення медичного забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту медичним підрозділам ДСНС" за період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2020 року.

За результатами перевірки було складено Звіт внутрішнього аудиту, проведеного у МРЦ ШР ДСНС УКРАЇНИ від 20.11.2020 (далі - Звіт), згідно якого встановлено, що установа при закупівлі оприскувачів не скористалася пільгою з оподаткування ПДВ, яка встановлена пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та зайво сплатила ПДВ на закупівлю товарів, внаслідок чого завищено потребу коштів при плануванні, що призвело до неефективного витрачання державних коштів в частині зайво сплаченого ПДВ на закупівлю товарів.

Позивач вказав, що згідно переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20 березня 2020 "Про затвердження переліку товарів (у т.ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" (далі - Постанова КМУ № 224), обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичним, біологічним та комбінованим методом за Договором № 78 від 08.04.2020 підпадає під дію Постанови КМУ № 224, тобто має бути звільнене від сплати ПДВ.

З метою усунення порушень, виявлених аудитом, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення зайво сплаченого ПДВ, у тому числі за договором № 78 від 08.04.2020, додатково повідомив, що податкові пільги, визначені статтею 197 розділу V та окремими пунктами підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, надаються не окремим платникам податків, а застосовуються при здійснені операцій з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг (лист від 20.11.2020 № 2972, претензія на суму 39 770,00 грн від 22.01.2021 № 201, претензія на суму 39 770,00 грн від 22.02.2022 № 504). Проте відповідач відповіді не надав, вимоги позивача не задовольнив.

Крім того, позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві зі скаргою від 28.01.2021 № 241 на дії (бездіяльність) ТОВ "ВКФ "Електромотор" щодо неповернення зайво сплаченого ПДВ. У відповідь Головне управління ДПС у м. Києві листом від 18.02.2021 № 16499/6/26-15-05-04 повідомило, зокрема, що "відповідно до законодавчо закріплених за органами ДПС завдань, функцій, обов`язків та прав, органи податкової служби не мають втручатися цивільні відносини між юридичними та/або фізичними особами чи будь яким чином сприяти вирішенню майнових чи інших претензій на. користь одного з них".

З метою отримання роз`ясень щодо того чи відносяться закуплені товари за договором № 78 від 08.04.2020 до товарів, постачання яких на митній території України звільняється від оподаткування податком на додану вартість, позивач листом від 13.12.2021 № 2816, звернувся до Міністерства охорони здоров`я України. У відповідь Міністерство охорони здоров`я України листом від 31.12.2021 № 24-04/39343/2-21, зокрема, повідомило, що "Повноваження МОЗ України не передбачають надання консультацій з питань застосування податкового законодавства, а також висновків щодо відношення продукції до певної категорії товарів. … Отримання висновку та інших документів Міністерства охорони здоров`я щодо відповідності продукції наведеним в Переліку назвам Переліком, а також іншими нормативно-правовими актами, не передбачено".

Отже причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору № 78 від 08.04.2020 в частині слів "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн" та додаток до договору "Специфікація" в частині слів "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн" (п. 3.1), стягнення з відповідача на користь позивача надлишково перерахованих коштів у розмірі 39 770,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Стаття 215 ЦК України підставою недійсності правочину визначає недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону господарський суд повинен оцінювати на підставі законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Отже, при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним позивач повинен довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також наявність у позивача порушеного права чи інтересу в результаті укладення спірного правочину (правочинів).

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно із статтею 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Згідно умов п. 3.1 договору та додатку до договору (специфікація), сума договору становить 238 62000 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 39 770,00 грн.

За визначенням, викладеним у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з вимогами підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

У даному випадку можна припустити наявність договору і без включення до нього умови щодо ПДВ.

Отже, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Як на підставу недійсності п. 3.1. договору та специфікації (додаток до договору) позивач посилається на те, що зазначені умови в частині включення суми ПДВ до ціни договору суперечать приписам п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Положеннями п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (в редакції, чинній на момент укладення договору та здійснення операції з купівлі-продажу товару) встановлено,що тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ внесено зміни до п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу та положення ст. 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 було затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Постанова Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 набирає чинності з дня її опублікування та діє протягом строку дії пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та пункту 9-6 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.

Відповідно до примітки 3 Постанови № 224 для віднесення товарів, зазначених у розділі Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути: подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753 (Офіційний вісник України, 2013, №82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754 (Офіційний вісник України, 2013, №82, ст. 3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №755 (Офіційний вісник України, 2013, №82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 №761 (Офіційний вісник України, 2008, №66, ст. 2216); або подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

При цьому, відповідно до приміток до Переліку (в редакції, діючій на момент здійснення операції з купівлі-продажу товарів за ним), в яких роз`яснено порядок його застосування - визначення відповідності товарів наведеному переліку, було визначено, що:

1. Коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

2. Для цілей цього переліку:

1) медичні вироби означають медичні вироби, активні медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753, Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754, Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №755;

2) термін "засоби індивідуального захисту" вживається у значенні, наведеному в Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 №761 або Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення" знак відповідності технічним регламентам наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.

Відповідно до п. 31 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, будь-який виробник, який під власним іменем вводить медичні вироби в обіг, згідно з процедурами, зазначеними у пунктах 18 і 19 цього Технічного регламенту, а також будь-яка інша фізична особа - підприємець або юридична особа, яка провадить діяльність, зазначену в пунктах 27-30 цього Технічного регламенту, зобов`язана повідомити Держлікслужбі щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів.

Якщо виробник, який під власним іменем вводить в обіг медичні вироби, зазначені в абзаці першому цього пункту, не є резидентом України, він зобов`язаний призначити одного уповноваженого представника, відповідального за введення в обіг цих виробів на ринку України. Такий представник зобов`язаний повідомити Держлікслужбі щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів.

Відповідно до п. 23 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754, виробник, який під своїм найменуванням вводить в обіг вироби, повідомляє Держлікслужбі: своє місцезнаходження; відомості про реагенти, реагентні продукти, калібратори, контрольні матеріали та про будь-які істотні зміни, включаючи припинення введення в обіг; щодо виробів, зазначених у додатку 2, та виробів для самоконтролю - дані, що необхідні для ідентифікації таких виробів, аналітичні та в разі потреби діагностичні параметри відповідно до пункту 3 додатка 1, результати оцінки характеристик згідно з додатком 8, інформацію про видані сертифікати та про будь-які істотні зміни, включаючи припинення введення в обіг.

У разі коли виробник, який вводить в обіг вироби під своїм найменуванням, не є резидентом України, інформація подається Держлікслужбі уповноваженим представником, якого він призначає.

Держлікслужба на підставі отриманої від виробників або їх уповноважених представників інформації забезпечує ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг.

Отже, віднесення товарів, зазначених у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" до Переліку товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, пов`язано з наявністю однієї з таких умов:

(1) подання декларації про відповідність та нанесення на відповідний товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знаку відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753, Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754, Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №755, Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 №761, або

(2) подання повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази наявності однієї із визначених в п. 3 Примітки до Переліку умови для віднесення поставлених за договором товарів до таких, які необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, а саме: подання відповідної декларації про відповідність з нанесення у визначеному порядку знаку відповідності технічним регламентам та/або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг товарів, які є предметом спірного договору.

При цьому, посилання на лист Міністерства охорони здоров`я України № 24-04/39343/2-21 від 31.12.2021 не береться судом до уваги, оскільки він не є ані декларацією про відповідність, ані повідомленням про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів у розумінні положень примітки 3 до Постанови № 224.

Більше того, наданий лист, з огляду на його зміст, носить рекомендаційний характер, оскільки Міністерство охорони здоров`я зазначило, що його повноваження не передбачають надання консультацій з питань застосування податкового законодавства, а також висновків щодо відношення продукції до певної категорії товарів.

Також підлягають відхиленню і посилання позивача на Звіт внутрішнього аудиту від 20.11.2020, адже встановлені аудиторською перевіркою обставини незастосування положень пункт 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України щодо звільнення від оподаткування за поставлений товар за умовами договору не мають для суду преюдиційного значення. Такий звіт оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України, позаяк не має для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно зазначив, що при здійсненні спірної операції купівлі-продажу товарів за договором положення пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції, чинній на момент укладення договору) не підлягали застосуванню, що виключає можливість звільнення від сплати ПДВ, адже відсутня така умова, як здійснення операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Відсутність декларації про відповідність, в якій зазначено про відповідність об`єкта декларації одному з наступних технічних регламентів - Технічному регламенті щодо медичних виробів, Технічному регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, Технічному регламенту засобів індивідуального захисту та повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, на поставлений відповідачем позивачу товар відповідно до положень примітки 3 до Постанови № 224, свідчить про відсутність підстав для звільнення операцій з поставки даного товару від оподаткування податком на додану вартість.

При цьому необхідно зазначити, що вказана примітка 3 Постанови №224 визначає порядок (дисципліну) віднесення товарів до таких, операції по яких звільняються від оподаткування ПДВ, а не визначає умови надання пільги по ПДВ.

Відповідно до примітки 1 Постанови № 224 коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

Водночас, товар, який поставлявся за договором - "оприскувач 12л ранцевий Classic 1200 з насосом" та "оприскувач 18л ранцевий Classic 1800 з насосом " відсутній у Переліку № 224, зокрема така назва не міститься ні у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", ні у розділі "Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", на що звертає увагу скаржник в апеляційній скарзі.

Визначення в умовах договору, що такий товар відноситься до обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичних, біологічним та комбінованим методом, без надання відповідних доказів на підтвердження таких обставин, не може бути підтвердженням, що товар, який був поставлений за договором, є таким обладнанням, і що на нього розповсюджуються приписи Переліку № 224.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, на час звернення позивача з даним позовом до суду укладений між позивачем та відповідачем договір № 78 від 08.04.2020 був виконаний у повному обсязі (як в частині поставки обумовленого цим договором товару, так і в частині його оплати).

Згідно з приписами ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи декларації відповідності технічним регламентам або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, на товар, до вартості якого включено ПДВ, що поставлений відповідачем за видатковою накладною № 383 від 08.04.2020, суд першої інстанції обґрунтовано констатував відсутність порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України і Постанови № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару, та, як наслідок, про відсутність правових підстав для визнання договору та специфікації недійсним у спірній частині.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як було встановлено вище, оплату за товар згідно накладної № 383 від 08.04.2020 у сумі 238 620,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 39 770,00 грн, здійснено позивачем на підставі договору № 78 від 08.04.2020.

З огляду на викладене вище, оскільки у позивача відсутнє право вимагати повернення коштів (ПДВ) у розмірі 39 770,00 грн за договором, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 39 770,00 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2023 у справі №910/4726/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 22.01.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова