Постанова

від 16.04.2024 по справі 910/4726/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4726/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2023 (суддя Гумега О. В.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (головуючий суддя Ходаківська І. П., судді Владимиренко С. В., Демидова А. М.)

у справі № 910/4726/23

за позовом Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електромотор"

про визнання частково недійсним договір та стягнення коштів

(уповноважені представники сторін у судове засідання не з`явилися)

СУТЬ СПОРУ

1. Покупець звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на безпідставне включення до вартості придбаного ним товару податку на додану вартість, оскільки відповідний товар, за доводами покупця, звільнений від оподаткування на додану вартість в силу положень постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджено перелік відповідних товарів, необхідних для боротьби з короновірусною хворобою COVID-19.

2. Суди з такими твердженнями позивача не погодилися, вказавши на відсутність в матеріалах справи доказів віднесення придбаного товару до товарів, перелік яких був затверджений Кабінетом Міністрів України.

3. За результатом розгляду касаційної скарги позивача, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, про що детально викладено нижче у цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

4. Мобільний рятувальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - позивач, Рятувальний центр) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Електромотор" (далі - відповідач; Товариство), в якому просив:

1) визнати частково недійсним договір від 08.04.2020 № 78 "Про закупівлю (закупівлі) товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (СОVID - 19) на території України", укладений між Товариством і Рятувальним центром, в частині нарахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі - 39 770,00 грн, зокрема:

- пункт 3.1. договору № 78 від 08.04.2020 визнати недійсним в частині слів - "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн";

- додаток до договору від 08.04.2020 № 78 "Специфікація" визнати недійсним в частині слів "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн";

2) стягнути з Товариства на користь Рятувального центру надлишково перераховані кошти в розмірі - 39 770,00 грн.

5. Позов обґрунтовано тим, що товари, які відповідач поставив позивачеві за договором від 08.04.2020 № 78, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 "Про затвердження переліку товарів (у т.ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" (далі - Постанова КМУ № 224) звільнені від оподаткування, що є підставою для визнання недійсним вказаного договору в частині пункту 3.1 та додатку до договору від 08.04.2020 № 78 "Специфікація" в частині слів "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн", а також стягнення з відповідача 39 770,00 грн надлишково перерахованих коштів.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024, в задоволенні позову відмовлено повністю.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання договору недійсним, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що товар, поставлений відповідачем за договором від 08.04.2020 № 78, віднесений до товарів на які розповсюджується дія Постанови КМУ № 224 щодо звільнення від оподаткування на додану вартість. Зокрема вказав про відсутність декларації про відповідність та нанесення на товар або його упаковку знаку відповідності технічним регламентам або повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію на товар, поставлений відповідачем на підставі договору від 08.04.2020 № 78, як того вимагають положення приміток до Переліку, затвердженого Постановою КМУ № 224.

8. Обґрунтовуючи рішення в частині вимог про стягнення надлишково сплаченої суми ПДВ суд зазначив, що оплату за товар згідно з накладної від 08.04.2020 № 383 у сумі 238 620,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 39 770,00 грн, позивач здійснив на підставі договору від 08.04.2020 № 78, відтак у позивача відсутнє право вимагати повернення коштів (ПДВ) у розмірі 39 770,00 грн за договором від 08.04.2020 № 78, як безпідставно набутих.

9. Залишаючи рішення суду першої інстанції в силі, апеляційний господарський суд, вказав, що позивач не надав доказів віднесення поставлених за договором товарів до таких, які звільняються від оподаткування на додану вартість відповідно до Постанови КМУ № 224 (в редакції, чинній на момент здійснення операції з купівлі-продажу товарів).

10. Окрім того, апеляційний господарський суд вказав, що товар, який поставлявся за договором - "оприскувач 12л ранцевий Classic 1200 з насосом" та "оприскувач 18л ранцевий Classic 1800 з насосом" відсутній у переліку, затвердженому Постановою КМУ № 224, зокрема така назва не міститься ні у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", ні у розділі "Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

11. Звідси вказав на обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відсутність порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України) і Постанови № 224 у частині включення суми ПДВ до вартості товару.

Касаційна скарга

12. Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

13. У поданій касаційній скарзі позивач зазначає, що суди дійшли передчасного висновку про те, що спірні кошти набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано згідно з положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), як безпідставно набуте майно.

14. Зазначає про наявність передбачених Постановою КМУ №224 умов для віднесення поставленого за договором від 08.04.2020 № 78 товару ("оприскувачі бензинові") до товарів, операції з постачання яких звільнені від оподаткування на додану вартість, оскільки закупівля товарів за цим договором здійснювалася саме для боротьби із коронавірусною хворобою (COVID - 19) та відповідно до вимог Закону України від 17.03.2020 № 530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 225.

15. Вказує на відсутність обов`язку подавати декларацію про відповідність або повідомлення про введення в обіг та/або експлуатацію, оскільки Перелік, затверджений Постановою КМУ № 224, станом на момент укладання та виконання договору від 08.04.2020 № 78, не передбачав критеріїв (примітки 3 до Переліку), які за висновками судів повинні були бути дотримані. Звідси, вказує на помилкове застосування судами Постанови КМУ № 224, у редакції постанови КМУ від 08.04.2020 № 271.

16. Зазначає, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 16.05.2018 у справі № 420/504/16-ц.

17. Посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме з питання про визнання договорів недійсними в частині включення ПДВ з урахуванням обставин, що пов`язані з наданням пільг з ПДВ при закупівлі "Обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичним, біологічним та комбінованим методами" визначеного розділом "Дезінфекційні засоби і антисептики" переліку, затвердженого Постановою КМУ 224 (в редакції, чинній на момент укладання договору від 08.04.2020 № 78), за кодом УКТ ЗЕД 8419, 8424, 8479, 8516, 8539 49 00 00, 9018 у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19).

Відзив

18. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

19. 08.04.2020 між Рятувальним центром (замовник) і Товариством (учасник) укладено договір про закупівлю (закупівлі) товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України № 78 (далі - договір або договір від 08.04.2020 № 78), згідно з умовами п. 1.1 якого учасник зобов`язався у 2020 році поставити замовнику товар код 42920000-1 згідно ДК 021:2015 (машини для миття пляшок, пакування, зважування та розпилювання (обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичним, біологічним та комбінованим методом "Обприскувач"), а саме: оприскувач 12 л ранцевий з насосом - 102 штуки, оприскувач 18 л ранцевий з насосом - 24 штуки (далі - товар) згідно із специфікацією, що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язався прийняти товар від учасника та оплатити його вартість на умовах договору.

20. Згідно з умовами п. 3.1 договору та додатку до договору (специфікація), сума договору становить 238 620,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 39 770,00 грн.

21. Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

22. Позивач зазначив, що на підставі рахунку на оплату від 08.04.2020 № 550 у повному обсязі сплатив суму договору та отримав від відповідача товар згідно із специфікацією (оприскувач 12 л ранцевий Classic 1200 з насосом - 102 штуки, оприскувач 18 л ранцевий Classic 1800 з насосом - 24 штуки), що підтверджується платіжним дорученням від 09.04.2020 № 299 та накладною від 08.04.2020 № 383 на суму 238 620,00 грн. Претензій щодо поставки товару позивач до відповідача не має.

23. У період з 28.10.2020 по 20.11.2020 відповідно до наказу ДСНС України № 567 від 27.10.2020 проведено внутрішній аудит Рятувального центру за період з 01.01.2018 по 30.09.2020, за результатами якої складено Звіт внутрішнього аудиту, проведеного у МРЦ ШР ДСНС УКРАЇНИ від 20.11.2020 (далі - Звіт), відповідно до якого, при закупівлі оприскувачів не скористалася пільгою з оподаткування ПДВ, яка встановлена пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та зайво сплатила ПДВ на закупівлю товарів, внаслідок чого завищено потребу коштів при плануванні, що призвело до неефективного витрачання державних коштів в частині зайво сплаченого ПДВ на закупівлю товарів.

24. Позивач вказав, що згідно з переліком, затвердженим Постановою КМУ № 224, обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичним, біологічним та комбінованим методом за Договором № 78 від 08.04.2020 підпадає під дію Постанови КМУ № 224, тобто має бути звільнене від сплати ПДВ.

25. З метою усунення порушень, виявлених аудитом, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення зайво сплаченого ПДВ, у тому числі за договором від 08.04.2020 № 78, додатково повідомив, що податкові пільги, визначені статтею 197 розділу V та окремими пунктами підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, надаються не окремим платникам податків, а застосовуються при здійснені операцій з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг (лист від 20.11.2020 № 2972, претензія на суму 39 770,00 грн від 22.01.2021 № 201, претензія на суму 39 770,00 грн від 22.02.2022 № 504). Проте відповідач відповіді не надав, вимоги позивача не задовольнив.

26. Крім того, позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві зі скаргою від 28.01.2021 № 241 на дії (бездіяльність) Товариства щодо неповернення зайво сплаченого ПДВ. У відповідь Головне управління ДПС у м. Києві листом від 18.02.2021 № 16499/6/26-15-05-04 повідомило, зокрема, що "відповідно до законодавчо закріплених за органами ДПС завдань, функцій, обов`язків та прав, органи податкової служби не мають втручатися цивільні відносини між юридичними та/або фізичними особами чи будь яким чином сприяти вирішенню майнових чи інших претензій на. користь одного з них".

27. З метою отримання роз`яснень щодо того чи відносяться закуплені товари за договором від 08.04.2020 № 78 до товарів, постачання яких на митній території України звільняється від оподаткування податком на додану вартість, позивач листом від 13.12.2021 № 2816, звернувся до Міністерства охорони здоров`я України. У відповідь Міністерство охорони здоров`я України листом від 31.12.2021 № 24-04/39343/2-21, зокрема, повідомило, що "Повноваження МОЗ України не передбачають надання консультацій з питань застосування податкового законодавства, а також висновків щодо відношення продукції до певної категорії товарів. … Отримання висновку та інших документів Міністерства охорони здоров`я щодо відповідності продукції наведеним в Переліку назвам, а також іншими нормативно-правовими актами, не передбачено".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

28. Згідно з частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору від 08.04.2020 № 78 в частині включення до вартості товару ПДВ (п. 3.1 договору), а також стягнення з відповідача на користь позивача надлишково перерахованих коштів у розмірі 39 770,00 грн.

30. У частині 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

31. Згідно з частиною 2 статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

32. Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

33. Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

34. У справі, що розглядається, позивач посилається на недійсність договору від 08.04.2020 № 78 у частині, а саме: пункту 3.1 та додатку до договору "Специфікація" в частині слів "у тому числі: ПДВ 20 % - 39 770,00 грн", оскільки товари, які поставив відповідач за укладеним між сторонами договором, на думку позивача, відповідно до Постанови КМУ № 224 звільнені від оподаткування, та необхідність застосування наслідків недійсності правочину в цій частині шляхом стягнення з відповідача 39 770,00 грн надлишково перерахованих коштів.

35. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

36. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 ГК України).

37. Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

38. Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

39. Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно з пунктом 3.1 договору від 08.04.2020 № 78 та додатку до нього (специфікація), сума договору становить 238 620,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 39 770,00 грн.

40. У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

41. За змістом підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

42. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 (позов про визнання недійсним договору в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість і стягнення суми) наведено правовий висновок, за змістом якого за своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг). У даному випадку можна припустити наявність договору і без включення до нього умови щодо ПДВ. Отже, хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

43. Згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

44. Законом України від 30.03.2020 № 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, доповнено підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України пунктом 71, згідно з яким (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020.

45. Постановою КМУ від 20.03.2020 № 224 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі - Перелік). Зокрема, згідно з Переліком до розділу "Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" включено, зокрема, "Обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичним, біологічним та комбінованим методами" (коди згідно УКТЗЕД 8419, 8424, 8479, 8516, 8539 49 00 00, 9018).

46. Примітками до Переліку, затвердженого Постановою КМУ № 224 (в редакції, чинній на момент здійснення операції з купівлі-продажу товарів), роз`яснено порядок його застосування та визначено, що:

1. Коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому Переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в Переліку.

2. Для цілей цього Переліку:

1) медичні вироби означають медичні вироби, активні медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753, Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №754, Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 755;

2) термін "засоби індивідуального захисту" вживається у значенні, наведеному в Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761 або Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753.

47. З наведеного вбачається, що відповідно до положень Переліку, у примітці 1 зазначено, що коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково.

48. Натомість, за обґрунтованими висновками суду апеляційної інстанції, основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, за цими нормами є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені саме в цьому Переліку.

49. Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, за договором від 08.04.2020 № 78 позивачеві поставлено "оприскувачі 12л ранцеві Classic 1200 з насосом" та "оприскувачі 18л ранцеві Classic 1800 з насосом". Звертаючись з цим позовом до суду, Рятувальний центр посилався на те, що вказаний товар відноситься до обладнання для проведення дезінфекції хімічним, фізичним, біологічним та комбінованим методами, оскільки являються механічними пристроями для розпилення рідких речовин, тобто наявний в Переліку в розділі "Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

50. Водночас, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, поставлений за договором товар відсутній у Переліку, зокрема його назва відсутня і у розділі "Дезінфекційні засоби, антисептики та обладнання для проведення дезінфекції, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

51. Окрім того, суд апеляційної інстанції також вказав, що поставлений за договором товар відсутній і в розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Переліку, а позивач не надав доказів відповідності поставленого товару критеріям примітки 2 до Переліку.

52. Таким чином, суди попередніх інстанцій правомірно зазначили, що визначення в умовах договору, що такий товар відноситься до обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичних, біологічним та комбінованим методом, без надання відповідних доказів на підтвердження таких обставин, не може бути підтвердженням, що товар, який був поставлений за договором ("оприскувач бензиновий"), є таким обладнанням, і що на нього розповсюджуються приписи Постанови КМУ № 224.

53. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що до відносин з купівлі-продажу товарів за договором від 08.04.2020 № 78 положення пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо можливості звільнення від сплати ПДВ не підлягають застосуванню, оскільки відсутня підтверджена позивачем належними і допустимими доказами така умова, як здійснення операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ.

54. Суди попередніх інстанцій відхилили посилання позивача на Звіт внутрішнього аудиту від 20.11.2020, оскільки встановлені аудиторською перевіркою обставини незастосування положень пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК щодо звільнення від оподаткування операції з поставки товару за договором, не мають для суду преюдиційного значення і такий звіт оцінено судом у сукупності з іншими доказами за правилами статті 86 ГПК України.

55. У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

56. Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

57. Частина 1 статті 14 ГПК України передбачає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

58. За змістом частини 1 статті 73, частин 1, 3 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

59. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

60. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

61. Принцип змагальності (статті 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (статті 7 ГПК України), що пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

62. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК України).

63. Отже, встановлення судами попередніх інстанцій обставин щодо недотримання передбачених Постановою КМУ № 224 умов для віднесення поставленого за договором від 08.04.2020 № 78 товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, виключає таке звільнення, у зв`язку із чим відсутнє порушення відповідачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України і постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у частині включення суми ПДВ до вартості товару, що, у свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для визнання зазначеного договору недійсним в оспорюваній частині.

64. З урахуванням наведеного, вирішуючи спір, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, відповідно до встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Рятувальний центр не довів у контексті положень статей 203, 215, 216, 217 ЦК України і статей 73, 74, 76, 79 ГПК України підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним в оспорюваній частині.

65. За таких обставин суд касаційної інстанції вважає, що висновки місцевого і апеляційного господарських судів про відмову в позові щодо визнання договору недійсним в частині включення до договірної ціни ПДВ і стягнення 39 770,00 грн як похідної вимоги ґрунтуються на встановлених судами обставинах і оцінених ними доказах та узгоджуються з приписами законодавства.

66. Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору положень Переліку, затвердженого Постановою КМУ № 224, у редакції постанови КМУ від 08.04.2020 № 271, не може бути підставою для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень судами при вирішенні спору, у тому числі було застосовано положення Переліку саме в редакції Постанови КМУ № 224 (на час укладення договору від 08.04.2020 № 78) і встановлено, що товар, який був предметом поставки за договором від 08.04.2020 № 78 відсутній у зазначеному Переліку, що взагалі виключає застосування до спірних правовідносин наведених положень законодавства щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України певних товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання).

67. Доводи скаржника про те, що поставлений за договором товар ("оприскувачі бензинові") звільнений від оподаткування на додану вартість згідно з положеннями пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та Переліком, затвердженим Постановою КМУ №224 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки відноситься до "Обладнання для проведення дезінфекції хімічним, механічним, фізичним, біологічним та комбінованим методами" визначеного розділом "Дезинфекційні засоби і антисептики" за кодом УКТ ЗЕД 8419, 8424, 8479, 8516, 8539 49 00 00, 9018 спрямовані на переоцінку встановлених у справі обставин, що до повноважень суду касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України не входить.

68. Суд вважає за необхідне зазначити, що здійснене судами правозастосування положень Переліку, затвердженого постановою КМУ № 224 (у редакції, чинній на час укладення договору від 08.04.2020 № 78) узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2024 у справі № 911/910/23, правовідносини в якій виникли з аналогічних до цієї справи, яка розглядається, правовідносин щодо оскарження Рятувальним центром положень договору про закупівлю в частині включення до ціни товару ПДВ та стягнення надлишково перерахованих коштів.

69. Колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 13.03.2024 у справі № 911/910/23, та з урахуванням приписів частини 4 статті 300 ГПК України, вважає за необхідне застосувати вказані висновки під час розгляду справи № 910/4726/23, правовідносини у якій, окрім однакових предмета та підстав позову, також є подібними і за предметом закупівлі за договором про закупівлю (закупівлі) товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України.

70. Таким чином, висновки судів щодо наявності підстав для визнання недійсним договору від 08.04.2020 № 78 в частині включення ПДВ до вартості товару та повернення коштів (ПДВ) у розмірі 39 770,00 грн відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові у справі № 911/910/23, ухваленій після подання касаційної скарги, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

71. З урахуванням наведеного вище, інші доводи касаційної скарги Суд не аналізує і не надає їм оцінку, оскільки вони не мають вирішального значення, з огляду на наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 300 ГПК України, для врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.03.2024 у справі № 911/910/23.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

72. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

73. Враховуючи наведені положення законодавства та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у цій справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що подана Рятувальним центром касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийняті у справі рішення і постанова відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2023 у справі № 910/4726/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил