Постанова

від 17.01.2024 по справі 910/10643/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. Справа№ 910/10643/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Майструк В.І. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Шимко Л.М. (посвідчення адвоката № 7629/10 від 19.04.2019)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 (повне судове рішення складено 30.05.2023)

у справі № 910/10643/22 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Київгаз"

про стягнення 71 803 450,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київгаз" про стягнення 71 803 450,66 грн: 55 436 587,87 грн основного боргу, 1 280 796,81 грн 3% річних, 5 326 150,42 грн пені, 9 759 915,56 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором транспортування природного газу від 22.04.2021 № 2104000081 в частині врегулювання за добовий небаланс, який виник, за твердженням позивача, у відповідача за газовий місяць жовтень 2021 року.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Акціонерного товариства "Київгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 55 436 587,87 грн основного боргу, 1 280 796,81 грн 3% річних, 5 326 150,42 грн пені, 9 759 915,56 грн інфляційних втрат, а також 868 350,00 грн судового збору.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Київгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 у справі № 910/10643/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення:

- неправильно застосовано норми частини другої статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" та пункту 4 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС;

- не надано оцінку доказам понесення позивачем обґрунтованих та реальних витрат пов`язаних із здійсненням балансування ГТС у жовтні 2021 року, зокрема не досліджено договір про надання послуг балансування від 19.01.2021 №2101000095 та акт надання послуг балансування за жовтень 2021 року № 10-2021-2101000095;

- не враховано, що строк виконання зобов`язань не настав.

До Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення та додаткові пояснення, в яких останній підтримав викладену ним правову позицію у апеляційній скарзі.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що обов`язок щодо оплати вартості наданих послуг, зокрема оплати заборгованості негативних добових небалансів, визначено приписами договору та Кодексу ГТС та здійснюється на підставі виставленого відповідного акту та рахунку на оплату.

Крім того, позивач посилається на те, що зміст кодексу ГТС свідчить про те, що Оператор ГТС здійснює балансування всієї газотранспортної системи, а не відносно окремих замовників послуг транспортування природного газу у відповідні газові періоди. Відповідно, позивач стверджує, що обсяги природного газу для забезпечення збалансованості газотранспортної системи закуповуються Оператором ГТС не в розрізі одного замовника, а враховуючи всі обсяги природного газу, необхідних для балансування ГТС.

З огляду на це, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" вказує, що ні норми Кодексу ГТС, ні умови договору не передбачають обов`язку для Оператора ГТС закуповувати обсяги природного газу для балансування газотранспортної системи по кожному замовнику послуг окремо, як і повідомляти кожного замовника про те, яким чином Оператором ГТС було забезпечено здійснення балансуючих дій.

Також позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги про ненастання строку виконання зобов`язань та посилається на те, що рахунок на оплату щодобових небалансів та акт врегулювання щодобових небалансів було направлено Оператором ГТС через інформаційну платформу.

До Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній підтримав викладену ним правову позицію у відзиві на апеляційну скаргу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/10643/22 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024, справу № 910/10643/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 17.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Київгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 у справі № 910/10643/22 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Шаптали Є.Ю., Михальської Ю.Б.; розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою - 17.01.2024 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

В судове засідання, яке відбулося 17.01.2024, представник відповідача прибув до приміщення суду апеляційної інстанції. Представник позивача приймав участь в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представники підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

22.04.2021 між позивачем (оператором) і відповідачем (замовником) укладено договір транспортування природного газу № 104000081 (надалі - договір), за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в договорі вартість такої послуги та плат, які виникають при його виконанні.

Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2022, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договором визначено, що послуги надаються на умовах, визначених Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.5 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування газу здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з`єднаннях) відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.8 договору).

Пунктом 9.1 договору сторони визначили, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС (п. 9.2 договору).

Відповідно до п. 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

AT "Київгаз" є оператором газорозподільної системи та відповідно до діючої ліцензії здійснює функції по розподілу природного газу, тобто здійснює "переміщення" природного газу від постачальника до кінцевого споживача.

Оператори газорозподільних систем використовують природний газ для своїх виробничо-технологічних витрат та власних потреб. У такому разі оператор газорозподільної системи зобов`язаний придбати необхідний йому обсяг природного газу у постачальника, після чого подати його у газотранспортну систему для того щоб здійснити його подальший правомірний відбір.

Іншим способом подачі оператором газорозподільної системи природного газу до газотранспортної системи є торгові сповіщення.

Оператор газорозподільної системи може правомірно відбирати з газотранспортної системи лише той газ, який був ним придбаний та поданий у газотранспортну систему, в іншому випадку відбір природного газу з газотранспортної системи вважається безпідставним відбором та створює негативний небаланс.

При цьому, обсяг небалансу визначається оператором на підставі інформації, яка подається самими замовниками послуг транспортування (операторами газорозподільних систем).

Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу XII, пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, надають оператору газотранспортної системи шляхом внесення (завантаження файлів з накладанням ЕЦП) до інформаційної платформи зокрема таку інформацію:

- форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи;

- форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби);

- форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу;

- форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об`єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу;

- форма № 8. Інформація про об`єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.

Інформація, яку Операторам ГРМ направляє оператор ГТС: Форма № 9. Повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори відповідачем газу до/з газотранспортної системи у жовтні 2021 року Оператор ГТС встановив, що у АТ "Київгаз" наявні негативні щодобові небаланси, які підлягають врегулюванню.

Згідно з п. 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

На виконання пункту 11.4 договору позивачем було оформлено відповідний акт врегулювання щодобових небалансів, а саме: акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтень 2021 року від 31.10.2021 № 10-2021-2104000081 на суму 55 772 534,68 грн.

Оператор ГТС через інформаційну платформу направив відповідачу рахунок на оплату щодобових небалансів від 31.10.2021 №10-2021-2104000081 на суму 55 772 534,68 грн.

На підтвердження відправлення акта врегулювання щодобових небалансів і рахунку на оплату відповідачу позивачем надано "Реєстр файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" за газовий місяць у період жовтень 2021 року (Акт врегулювання добових небалансів, Рахунок)".

Відповідач у термін 5 робочих днів не здійснив оплату за добові негативні небаланси жовтня 2021 року на загальну суму 55 772 534,68 грн.

Позивач заявами від 23.11.2021 № ТОВВИХ-21-13172, від 22.12.2021 № ТОВВИХ-21-14658, від 22.03.2022 № ТОВВИХ-22-3098 здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 335 946,81 грн.

Таким чином, на переконання позивача, заборгованість відповідача перед ним склала 55 436 587,87 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Київгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 55 436 587,87 грн основного боргу, 1 280 796,81 грн 3% річних, 5 326 150,42 грн пені, 9 759 915,56 грн інфляційних втрат, а також 868 350,00 грн судового збору.

При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оператор і визначив обсяги небалансу відповідача саме на підставі даних, що завантажені до інформаційної платформи AT "Київгаз" у вищенаведених формах та інформації щодо обсягів природного газу, які відображені в актах приймання-передачі природного газу, які були надіслані листом від 01.11.2021 № 7305ВИХ-21-1893.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом спору в цій справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості з врегулювання добових небалансів за жовтень 2021 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Правовідносини сторін виникли на підставі договору транспортування природного газу від 22.04.2021 № 2104000081.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21 договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що з метою виконання функцій, передбачених частиною першою ст. 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи, який згідно з пунктом 2 глави 1 Розділу І цього є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС Кодексу:

- алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;

- базова ціна газу (БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному веб-сайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця;

- балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;

- комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;

- небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;

- плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;

- портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;

- послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи на підставі відповідного договору купівлі-продажу природного газу, необхідного для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;

- фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

Відповідно до п. 1, 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (надалі Кодекс ГТС) для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб - додатка.

Згідно з п. 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу (затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497).

Відповідно до п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема:

- визначену підпунктами 1, 2, 5-8, 12, 13, 14, 15, 17 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи;

- дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів;

- дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 ІГГС (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 ІІТС (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (Б). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою регулятором.

У пункті 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС зазначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Розділ XIV Кодексу ГТС регулює питання комерційного балансування.

Порядок визначення плати за добові небаланси за договором транспортування природного газу врегульовано главою 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D) (п. 1 гл. 1 розд. XIV Кодексу ГТС).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (п. 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС).

Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.

Відповідно до п. 5 розділу 1 глави ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу. У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

У главі 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок визначення обсягу добового небалансу та плати за нього. Так, плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс (пункт 6 зазначеної норми).

Відповідно до пунктів 17, 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів:

1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами;

2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом;

3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі;

4) регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи.

Згідно з ст. 35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками.

Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи.

Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах.

Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками.

Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу.

Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього Закону розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування.

Колегія суддів вважає, що наведений припис Закону України "Про ринок природного газу" однозначно пов`язує обов`язок врегулювання небалансів з дотриманням встановлених правил балансування, зокрема і наявністю у Оператора ГТС обґрунтованих та реальних витрат на здійснення такого балансування.

Зазначене узгоджується з приписами пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, відповідно до якого плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у системному зв`язку приписи ст. 35 Закону України "Про ринок природного газу" та положення пункту 3 розділу ХІІІ, пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачають, що виникненню обов`язку з врегулювання небалансів передує саме здійснення балансування Оператором ГТС, що виявляється у вжитті конкретних заходів, передбачених Кодексом ГТС, а з огляду на це обов`язок врегулювання небалансів (здійснення плати за небаланси) безпосередньо кореспондує здійсненню Оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат, пов`язаних із здійсненням балансування.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, який при розгляді справ про стягнення заборгованості за балансування.

У постанові від 02.12.2020 у справі № 922/3363/20, у якій ТОВ "Оператор ГТС" звертався з позовом до АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність позовних вимог у контексті, зокрема щодо:підтвердження загрози цілісності ГТС, вчинення балансуючих дій, наявності ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів, факту понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19 за позовом про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси за березень-червень 2021, міститься висновок про те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено чи дійсно була здійснена позивачем закупівля газу для врегулювання небалансів саме відповідача і який саме обсяг газу позивач обліковував в системі.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду у постанові від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 також зауважувала, що судам попередніх інстанцій належало встановити факт закупівлі позивачем природного газу, що використовувався для балансування в спірний період.

Аналогічні підходи застосовано судом касаційної інстанції у справі №903/973/19, вирішуючи яку, в постанові від 04.08.2021 Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій про відмову у позові, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами сам факт надання відповідачу послуг балансування, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності небалансів в системі у заявлені позивачем періоди, а також вчинення позивачем заходів спрямованих на усунення загрози цілісності ГТС.

В матеріалах справи міститься договір про надання послуг балансування від 19.01.2021 № 2101000095 (надалі - договір балансування), укладеним між позивачем в цій справі (оператор) та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (виконавець).

Пунктом 2.1.1 договору балансування встановлено, що протягом періоду надання послуги балансування виконавець зобов`язується надати оператору послуги балансування, які полягають в тому, що виконавець зобов`язаний за дорученням оператора у визначену оператором газову добу подати природний газ в газотранспортну систему оператора або відібрати природний газ з газотранспортної системи оператора.

Відповідно до п. 3.2 договору виконавець надає послуги балансування оператору у віртуальній торговій точці.

Подача/відбір газу виконавцем до/з газотранспортної системи Оператора здійснюється в терміни та у відповідності до вимог Кодексу газотранспортної системи шляхом подачі відповідних номінацій/реномінацій.

Договором балансування визначено, що при подачі виконавцем природного газу в газотранспортну систему оператора право власності на такий природний газ переходить від виконавця до оператора. При відборі виконавцем природного газу з газотранспортної системи оператора право власності на такий природний газ переходить від оператора до виконавця.

При задоволенні позову суд першої інстанції не надав належної оцінки акту № 10-2021-2101000095 надання послуг балансування за жовтень 2021 року від 31.10.2021, складеному між позивачем (оператором) та виконавцем (ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг") на підставі договору балансування.

Відповідно до даного акту в жовтні 2021 року позивач (оператор) продав виконавцю (ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг") природний газ в обсязі 63 500,00 тис.куб.м на загальну суму 2 033 349 948,00 грн, а виконавець відібрав газ з газотранспортної системи Оператора.

Натомість обсяг придбаного позивачем газу у ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" становив 0 куб.м. на загальну суму 0 грн.

Наведене свідчить про те, що виконавець (ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг") протягом жовтня 2021 року не здійснював подачі природного газу до газотранспортної системи оператора ГТС, що свідчить про відсутність реальних витрат позивача для врегулювання негативного небалансу газотранспортної системи.

З акту надання послуг балансування за жовтень 2021 року № 10-2021-2101000095 вбачається, що у спірний період - жовтень 2021 року в газотранспортній системі оператора ГТС були щодобові позитивні небаланси (відібрані ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" - згідно договору балансування), однак не було жодних щодобових негативних небалансів (виконавцем не подавався газ до газотранспортної системи оператора та відповідно оператор не набував права власності на природний газу у жовтні 2021 року).

Будь-яких інших доказів на підтвердження придбання позивачем природного газу для здійснення балансування, тобто доказів, які підтверджували б витрати оператора ГТС на здійснення балансування за жовтень 2021 року, позивачем не надано та в матеріалах справи не міститься.

Положеннями п. 1 гл. 8 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачено, що оператор ГТС не повинен отримувати фінансову вигоду або зазнавати фінансових втрат унаслідок сплати та отримання плати за добовий небаланс, витрат за вчинення балансуючих дій, пов`язаних зі своєю діяльністю з балансування.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що за відсутності обсягів придбаного позивачем природного газу позивачем не доведено здійснення витрат на балансування протягом спірного періоду, відтак відсутні підстави для врегулювання щодобових небалансів та виставлення відповідачу рахунку на оплату небалансів.

Колегія суддів також враховує, що для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до п.п. 8-12 цієї глави (п. 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Пунктом 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується визначається як маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Відповідно до п. 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

В силу вимог п. 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС позивач направив відповідачеві акт врегулювання щодобових небалансів з зазначенням у ньому застосованого методу розрахунку маржинальної ціни та визначеної вартості небалансів окремо за кожний день газового місяця та сумарно за увесь місяць.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем не спростовано розрахунок позивача та не надано документального підтвердження того, що позивачем неправильно розраховано розмір плати за добовий небаланс за жовтень 2021 року, натомість місцевим господарським судом заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву залишено поза увагою.

Згідно з п.п. 12, 13, 14, 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС (у редакції від 23.09.2021) оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу.

У акті врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтень 2021 року, що складено позивачем, наявна примітка, що Оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. 7, п. 11, п. 14, п. 15 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 4 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

Пунктом 7 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС встановлено, що для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8-11 цієї глави.

Пунктами 8-11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС встановлено, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу"), визначається як:

- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:

1) маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень:

- найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

- середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування;

2) маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень:

- найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

- середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.

З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:

- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;

- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

Остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного / проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20 при застосуванні положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС вказано, що остаточно плата за добовий небаланс розраховується на підставі маржинальної ціни природного газу, яка визначається на підставі вартості природного газу, придбаного / проданого оператором газотранспортної системи для балансуючих дій, з урахуванням величини коригування (п. 129 постанови).

При вирішенні справи № 910/1461/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2023 дотримувався аналогічного підходу, вказавши, що Системний аналіз приписів п. 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС разом із приписами ч. 2 ст. 35 Закону України "Про ринок природного газу" приводить до висновку, що маржинальна ціна придбання / продажу і відповідний розмір плати за небаланси напряму залежать від фактичної вартості придбаного оператором газотранспортної системи природного газу, оскільки саме ця вартість (реальні та обґрунтовані витрати Оператора ГТС, як зазначено у вказаному Законі) є базою для їх розрахунку. Іншої бази для розрахунку маржинальної ціни та відповідної плати за небаланси законодавство не встановлює.

Враховуючи встановлені обставини справи та перевіривши застосування вищенаведених норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку, що за відсутності обсягів придбаного позивачем для балансування природного газу в кожну газову добу, у позивача відсутні підстави для формування маржинальної ціни придбання природного газу.

Таким чином, метод розрахунок маржинальної ціни в акті врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтень 2021 року відсутній і не міг бути застосований.

З огляду на це, враховуючи, відсутність підстав і значень для визначення маржинальної ціни придбання природного газу, у позивача були відсутні обґрунтовані та реальні підстави для складення актів врегулювання щодобових небалансів та виставлення рахунків на оплату такого балансування.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є помилковим, а натомість колегія суддів вважає, що позивачем не було підтверджено належними та допустимими доказами понесення витрат, пов`язаних із здійсненням балансування, зокрема придбання природного газу для здійснення балансуючих дій, а матеріалами справи підтверджується відсутність і недоведеність підстав для здійснення врегулювання щодобових небалансів.

Зважаючи на те, що колегією суддів встановлено відсутність підстав для врегулювання небалансів між позивачем та відповідачем протягом спірного періоду, а саме жовтня 2021 року, колегія суддів залишає поза увагою доводи апеляційної скарги про ненастання строку виконання зобов`язання з врегулювання небалансів та заперечення позивача проти таких доводів.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам учасникам по справі та не здійснив аналіз вище наведених положень Цивільного кодексу України, внаслідок чого припустився помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

За встановлених апеляційним судом обставин справи рішення місцевого господарського суду, яке прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи, призвело до порушення норм матеріального права, внаслідок чого підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, наведені аргументи відповідачем у апеляційній скарзі та письмових поясненнях, колегія суддів вважає документально обґрунтованими та такими, що неналежним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях доводи спростовуються матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз" задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 у справі № 910/10643/22 - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок 44; код ЄДРПОУ 42795490) на користь Акціонерного товариства "Київгаз" (01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 4-Б; код ЄДРПОУ 03346331) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 302 525,00 грн (один мільйон триста дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять грн 00 коп.).

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/10643/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.01.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

Ю.Б. Михальська