Постанова

від 30.04.2024 по справі 910/10643/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10643/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (головуючий суддя Іоннікова І. А., судді Михальська Ю. Б., Шаптала Є. Ю.)

у справі № 910/10643/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Київгаз"

про стягнення коштів,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Майструк В. І., Перцова О. І., відповідача - Шимко Л. М.)

ВСТУП

1. Позивач (оператор газотранспортної системи) звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на порушення відповідачем (оператором газорозподільної системи) зобов`язань за договором транспортування природного газу в частині врегулювання за добовий негативний небаланс за газовий місяць жовтня 2021 року.

2. Місцевий господарський суд ухвалив рішення на користь позивача, аргументуючи це тим, що на підставі відомостей, що містяться в інформаційній платформі, які вносилися до неї саме відповідачем як оператором газорозподільної мережі, а також складених оператором газотранспортної системи односторонніх актів, доведено обсяг небалансів відповідача за спірний період.

3. Апеляційний господарський суд з висновками місцевого господарського суду не погодився, посилаючись на недоведеність позивачем здійснення витрат на балансування протягом спірного періоду у зв`язку з відсутністю обсягів придбаного позивачем природного газу, а відтак і відсутністю підстав для врегулювання щодобових небалансів.

4. Ключовими питаннями, які постали перед Верховним Судом під час касаційного розгляду цієї справи є те:

- чи встановлюють відомості, що містяться в інформаційній платформі, а також складені оператором газотранспортної системи односторонні акти, обсяги небалансів;

- чи входить у предмет доказування у спорах щодо стягнення заборгованості за послуги комерційного балансування відповідно до договору про транспортування природного газу встановлення факту існування загрози цілісності газотранспортної системи, а також фактів вчинення оператором газотранспортної системи заходів з фізичного балансування, зокрема, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором газотранспортної системи реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, у тому числі й факти купівлі-продажу оператором газотранспортної системи короткострокових стандартизованих продуктів;

- чи може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати ненадіслання через засоби поштового зв`язку акта та рахунку у випадку передачі інформації про остаточні щодобові подачі та відбори в електронному вигляді через інформаційну платформу;

- чи додержано позивачем нормативні акти при здійсненні розрахунку маржинальної ціни із застосуванням величини коригування, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу відповідача.

5. З урахуванням ухвалених у цій справі рішень висновки судів попередніх інстанцій свідчать про різний підхід до вказаних питань. Верховний Суд погоджується з висновками (по суті спору) місцевого господарського суду з огляду на викладене в цій постанові.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - позивач, ТОВ "Оператор ГТС України") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київгаз" (далі - відповідач, АТ "Київгаз") про стягнення 71 803 450,66 грн, з яких: 55 436 587,87 грн основного боргу, 1 280 796,81 грн 3 % річних, 5 326 150,42 грн пені та 9 759 915,56 грн інфляційних втрат.

7. Позовні вимоги із посиланнями на положення пункту 15 глави 1 розділу ІХ, пункту 4 глави 1 розділу ХІІ, пунктів 2, 4, 7, 8-13 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), статті 549, частин першої, другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини шостої статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та пунктів 2.1, 2.5, 2.8, 9.1, 9.2, 9.3, 11.4, 13.1, 13.5 договору транспортування природного газу від 22.04.2021 № 2104000081, укладеного між ТОВ "Оператор ГТС України" (оператором газотранспортної системи, та АТ "Київгаз" (оператором газорозподільної мережі), обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з компенсації добових небалансів природного газу, які мають бути сплачені відповідачем за виставленим позивачем рахунком.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 позов задоволено повністю.

9. Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про доведеність матеріалами справи надання позивачем послуг з врегулювання щодобових небалансів у жовтні 2021 року у зв`язку з перевищенням відповідачем замовленої (договірної) потужності природного газу на 1 940,71610 тис. куб. м.

10. Суд виходив з того, що позивач (оператор газотранспортної системи) визначив обсяги небалансу відповідача (оператора газорозподільчої системи) на підставі даних, що завантажені до інформаційної платформи саме AT "Київгаз" у формах та інформації щодо обсягів природного газу, які відображені в актах приймання-передачі природного газу, надісланих позивачем листом від 01.11.2021 № 7305ВИХ-21-1893.

11. При цьому суд визнав необґрунтованими доводи відповідача про ненастання строку виконання зобов`язань у зв`язку з ненадсиланням йому рахунку позивачем, врахувавши те, що такі доводи спростовуються наданим позивачем реєстром файлів, відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" за газовий місяць жовтня 2021 року (Акт врегулювання добових небалансів, Рахунок)".

12. Водночас, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 90 %, а також заперечення відповідача проти задоволення вказаного клопотання, суд першої інстанції дійшов висновку про непідтвердження належними доказами наявності обставин для зменшення розміру пені.

13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 рішення суду першої інстанції від 11.05.2023 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.

14. Посилаючись на приписи статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" та положення пункту 3 розділу XIII, пункту 4 глави 6 розділу ХIV Кодексу ГТС, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності обставин, які свідчили б про наявність реальних витрат позивача для врегулювання негативного небалансу газотранспортної системи у спірний період.

15. Суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем не надано та в матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження придбання останнім природного газу у Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") для здійснення балансування, тобто доказів, які підтверджували б витрати позивача як оператора газотранспортної системи на здійснення балансування за газовий місяць жовтня 2021 року.

16. При цьому суд апеляційної інстанції також вказав, що з огляду на відсутність доказів щодо обсягів придбаного позивачем для балансування природного газу в кожну газову добу спірного періоду, у позивача відсутні підстави і значення для визначення маржинальної ціни придбання природного газу, а отже позивач не міг застосовати метод розрахунку маржинальної ціни в акті врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтня 2021 року.

17. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не доведено здійснення витрат на балансування протягом спірного періоду, отже підстави для складання актів врегулювання щодобових небалансів та виставлення відповідачу рахунків на оплату небалансів у спірний період жовтня 2021 року також відсутні.

Касаційна скарга

18. Не погодившись із прийнятою у справі постановою апеляційного суду від 17.01.2024, ТОВ "Оператор ГТС України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у даній справі, а рішення суду першої інстанції від 11.05.2023 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

19. У касаційній скарзі позивач зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: статті 35 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 3 розділу XIII, пунктів 4, 8-15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 та від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.

20. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що у спірних правовідносинах оператор газотранспортної системи має доводити факт закупівлі природного газу для вчинення балансуючих дій та витрат на балансування.

21. Скаржник наголошує, що достатньою підставою для оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є сам факт існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором газотранспортної системи, на підставі інформації, наданої самим замовником.

22. Отже, за доводами скаржника, у цьому спорі позивач не повинен доводити наявності в нього ресурсу природного газу для врегулювання небалансів саме відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором газотранспортної системи короткострокових стандартизованих продуктів.

23. Водночас, скаржник вказує на те, що у жовтні 2021 року позивач, як оператор газотранспортної системи, не закуповував газ у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а придбавав такий газ у межах позитивного небалансу, який оплачував замовникам. При цьому, для розрахунку плати і за негативний, і за позитивний небаланс оператор газотранспортної системи керувався саме ціною договору, укладеного з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

24. З урахуванням наведеного, скаржник також зазначає про необґрунтоване посилання суду апеляційної інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20 в частині підстав для можливого способу визначення маржинальних цін продажу та придбання природного газу, оскільки обставини справи та нормативно-правове регулювання у цій справі та справі, яка переглядається, суттєво відрізняються.

25. Окрім цього, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень пунктів 6, 11, глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.08.2020 № 1611) у взаємозв`язку із положеннями пункту 1 глави 8 розділу XIV Кодексу ГТС та частини другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу".

26. Скаржник зазначає, що у своїй сукупності наведені норми, в контексті спірних правовідносин, передбачають, що можливим способом визначення маржинальних цін продажу та придбання природного газу, у випадку непогодження торгової платформи, є визначення маржинальних цін придбання/продажу природного газу з огляду на ціни придбання/продажу природного газу оператором газотранспортної системи, визначеної відповідно до умов договору про надання послуги балансування для відповідної газової доби. Наведене, в свою чергу, відповідає позиції регулятора ринку НКРЕКП, викладеній у листі від 18.01.2021 № 9/16/5-21.

Позиція іншого учасника справи у відзиві на касаційну скаргу

27. АТ "Київгаз" подало відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджуються з наведеними скаржником доводами, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

28. За аргументами відзиву відповідача, наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу, які підтверджували б обсяги відібрання відповідачем природного газу з газотранспортної системи у спірному періоді, зі сторони відповідача не підписані. Таким чином, обсяги відібраного відповідачем природного газу у спірному періоді є неузгодженими.

29. При цьому відповідач зазначає про ненастання строку виконання зобов`язання з врегулювання небалансів, оскільки у матеріалах справи відсутні докази надіслання рахунку від 31.10.2021 № 10-2021-2104000081 на оплату за добовий небаланс на електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи (уповноважених осіб відповідача).

30. Також відповідач зазначає про безпідставне посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, оскільки конкретні правовідносини і фактично-доказова база у вказаній справі та справі, яка переглядається, є різними, а правові висновки щодо застосування норми права - статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" та пунктів 4, 8, 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 відсутні.

31. На думку відповідача, з урахування відсутності доказів на підтвердження придбання позивачем природного газу для здійснення балансування у спірний період місяця жовтня 2021 року, метод розрахунку маржинальної ціни в акті врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтня 2021 року також відсутній і не міг бути застосований.

32. При цьому за доводами відповідача, суд апеляційної інстанції правильно встановив усі обставини справи та надав їм відповідну правову оцінку, дотримався норм процесуального та матеріального права та правових висновків, викладених у постанові Великої Палати від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20 та постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 910/1461/21 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах: статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" та глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, що регулюють як позитивні, так і негативні небаланси.

33. Наведене вище, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для касаційного перегляду постанови апеляційного суду з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" та глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

34. Крім цього, відповідач подав клопотання, в якому просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

35. Також до Суду надійшли письмові пояснення (у тому числі заперечення на письмові пояснення) від ТОВ "Оператор ГТС України" та від АТ "Київгаз" в частині обґрунтування доводів касаційної скарги та відзиву відповідно. Втім, враховуючи, що такі додаткові пояснення подано поза межами строку, визначеного статтею 298 ГПК України для подання доповнень до касаційної скарги (у вигляді додаткових пояснень), а також строку, встановленого ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 для подання відзиву на касаційну скаргу, останні долучається до матеріалів справи, однак залишаються без розгляду відповідно до положень статей 118, 295 ГПК України (див. пункти 14-24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

36. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 22.04.2021 між позивачем (оператором) і відповідачем (замовником) укладено договір транспортування природного газу № 104000081, за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в договорі вартість такої послуги та плат, які виникають при його виконанні.

37. Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2022, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

38. Договором визначено, що послуги надаються на умовах, визначених Кодексом ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених договором.

39. Відповідно до пункту 2.5 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

40. Пунктом 9.1 договору сторони визначили, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

41. У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС (пункт 9.2 договору).

42. Відповідно до пункту 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

43. AT "Київгаз" є оператором газорозподільної системи та відповідно до діючої ліцензії здійснює функції по розподілу природного газу, тобто здійснює "переміщення" природного газу від постачальника до кінцевого споживача.

44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори відповідачем газу до/з газотранспортної системи у жовтні 2021 року позивач як оператор газотранспортної системи встановив, що у АТ "Київгаз" наявні негативні щодобові небаланси, які підлягають врегулюванню.

45. На виконання пункту 11.4 договору позивачем оформлено відповідний акт врегулювання щодобових небалансів, а саме: акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтень 2021 року від 31.10.2021 № 10-2021-2104000081 на суму 55 772 534,68 грн.

46. Через інформаційну платформу позивач направив відповідачу рахунок на оплату щодобових небалансів від 31.10.2021 № 10-2021-2104000081 на суму 55 772 534,68 грн.

47. На підтвердження відправлення акта врегулювання щодобових небалансів і рахунку на оплату відповідачу позивачем надано "Реєстр файлів відправлених з Інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" за газовий місяць у період жовтень 2021 року (Акт врегулювання добових небалансів, Рахунок)".

48. Відповідач у термін 5-ти робочих днів не здійснив оплату за добові негативні небаланси жовтня 2021 року на загальну суму 55 772 534,68 грн.

49. Позивач заявами від 23.11.2021 № ТОВВИХ-21-13172, від 22.12.2021 № ТОВВИХ-21-14658, від 22.03.2022 № ТОВВИХ-22-3098 здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 335 946,81 грн.

50. Таким чином, за доводами позивача, заборгованість відповідача перед ним склала 55 436 587,87 грн, несплата якої і стала підставою для звернення ТОВ "Оператор ГТС України" із позовом у даній справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

51. Згідно з частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

52. Клопотання відповідача щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивоване наявністю виключної правової проблеми і така передача, на його думку, необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики в частині застосування статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" та глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС для визначення маржинальної ціни природного газу, якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним.

53. Доводи заявника щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду також фактично полягають у необхідності врахування (або (у випадку неврахування) відступу від) висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20.

54. Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

55. Частиною п`ятою статті 302 ГПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

56. Справа за частиною п`ятою статті 302 ГПК України може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики.

57. Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово зазначала, що зміст виключної правової проблеми полягає в тому, що у справі, питання про прийняття якої до розгляду вирішується Великою Палатою, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин. Крім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.

58. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

59. Виходячи з наведених критеріїв суд, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, зокрема, навести інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.

60. Однак відповідач у клопотанні не навів кількісні та якісні показники, які б свідчили про наявність інших справ з подібними правовідносинами та формування судами різної правової практики при їх вирішенні, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду була б необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

61. Також відповідач не обґрунтував свої твердження щодо того, у чому полягає неможливість вирішення справи касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження та у чому полягає невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо порядку прийняття рішення у такій категорії справ.

62. При цьому в силу положень статті 302 ГПК України саме по собі посилання відповідача на необхідність врахування (або (у випадку неврахування) відступу від) висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20, не може бути підставою для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

63. Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Щодо суті касаційної скарги

64. Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли з питань транспортування природного газу.

65. Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення, виконання договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.

66. Згідно з пунктами 17, 19, 45 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

67. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК України і ГК України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина третя статті 12 Закону України "Про ринок природного газу").

68. Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

69. З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб (пункт 4 частини другої статті 22 Закону України "Про ринок природного газу").

70. Згідно зі статтею 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

71. Відповідно до частин першої та третьої статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

72. Згідно з частиною другою статті 35 цього Закону розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об`єктів замовників до газотранспортної системи.

73. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 затверджено Кодекс ГТС, який згідно з пунктами 2, 3 глави 1 Розділу І цього кодексу є регламентом функціонування газотранспортної системи України, визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

74. Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС терміни, що використовуються в цьому Кодексі, мають, зокрема, такі значення:

алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;

базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному вебсайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця;

балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;

комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації;

небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;

плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;

портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;

послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи іншим суб`єктом господарювання на підставі відповідного договору для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом;

фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.

75. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення. Суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.

76. Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища/ газовидобувним підприємством / оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.

77. Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема:

- визначену підпунктами 1, 2, 5-8, 12, 13, 14 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи;

- дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів;

- дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.

78. Аналогічний обов`язок передбачений пунктом 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, відповідно до якого оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.

79. Пунктом 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС передбачено, що доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: річний, квартальний, місячний, на добу наперед, протягом доби.

80. При цьому на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності (підпункт 4 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС).

81. Протягом доби - потужність визначеного обсягу, яка доступна з певного часу протягом газової доби і до часу закінчення газової доби з постійним потоком. При цьому одиниця виміру потужності протягом доби - тис куб. м/добу (підпункт 5 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС).

82. Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу IX Кодексу ГТС доступ до потужності точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі укладеного договору транспортування та номінації, підтвердженої оператором газотранспортної системи. Доступ до потужності точок входу/виходу протягом доби надається на підставі укладеного договору транспортування та реномінації, підтвердженої оператором газотранспортної системи. Номінація/реномінація підтверджується оператором газотранспортної системи відповідно до глави 1 цього розділу та вимог розділу XI цього Кодексу.

83. Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу/виходу. Номінація/реномінація надається через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи (пункт 7 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС).

84. При цьому номінація - це попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

85. Отже, з наведеного вище вбачається, що інформація, що міститься в номінації, попередньо погоджується оператором газотранспортної системи в порядку, визначеному розділом ХІ Кодексу ГТС, та є достатньою для надання послуг транспортування. Неподання номінації унеможливлює надання оператором газотранспортної системи замовнику послуг транспортування (аналогічний висновок неодноразово викладався Верховним Судом у постановах від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 01.02.2023 у справі № 924/866/21, від 15.02.2023 у справі № 904/7654/21, від 15.06.2023 у справі № 922/3304/21, від 20.07.2023 у справі № 918/772/21, від 03.11.2023 у справі № 918/686/21).

86. Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

87. Згідно з пунктом 4 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС остаточна алокація відборів/споживання, що вимірюються щодобово, дорівнює обсягам попередніх добових алокацій, крім випадків зміни режимів нарахування споживачу обсягів у порядку, встановленому Кодексом газорозподільних систем. При зміні режимів нарахування споживачу обсягів за період такої зміни коригування добових обсягів споживання здійснюється відповідно до пункту 6 цієї глави.

88. Глави 5, 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС унормовують порядок визначення попередніх щодобових алокацій подач та відборів природного газу з ГТС, зокрема: у точках входу з газосховищ оператор газотранспортної системи визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (пункт 2 глави 5, пункт 2 глави 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС).

89. Тобто остаточні алокації, на підставі яких оператор газотранспортної системи визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи.

90. При цьому положення пункту 6 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС передбачають можливість коригування замовником відповідної інформації на інформаційній платформі. Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21 та від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.

91. Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу XII, пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, надають оператору газотранспортної системи шляхом внесення (завантаження файлів з накладанням ЕЦП) до інформаційної платформи зокрема таку інформацію:

- Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи;

- Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби);

- Форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу;

- Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об`єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу;

- Форма № 8. Інформація про об`єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.

Інформація, яку Операторам ГРМ направляє оператор ГТС:

- Форма № 9. Повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання.

92. Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

93. Як встановлено судом першої інстанції, саме за результатами аналізу даних, що завантажені до інформаційної платформи AT "Київгаз" у вищенаведених формах та інформації щодо обсягів природного газу, які відображені в актах приймання-передачі природного газу (надіслані листом від 01.11.2021 № 7305ВИХ-21-1893), оператор і визначив обсяги небалансу відповідача.

94. Отже, Верховний Суд зазначає, що з урахуванням умов укладеного між сторонами договору транспортування природного газу (пункт 11.4 договору), а також наведених вище положень Кодексу ГТС, на підставі відомостей, що містяться в інформаційній платформі та які вносились до неї саме відповідачем, а також складених оператором газотранспортної системи односторонніх актів встановлюється обсяг небалансів відповідача.

95. Так, станом на момент виникнення спірних правовідносин Кодекс ГТС передбачав три складові послуг транспортування природного газу, що надаються на підставі договору транспортування природного газу: надання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, а також врегулювання добового небалансу.

96. Зокрема, у пункті 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

97. Тобто, фактично укладений між сторонами договір транспортування регулює відносини з врегулювання небалансів як складової послуги транспортування природного газу.

98. При цьому послуги надання доступу до потужності та транспортування мають попередньо замовлятися, однак врегулювання добового небалансу здійснюється оператором газотранспортної системи за наявності умов, визначених у Кодексі ГТС та договорі транспортування (у разі виникнення у замовника небалансу).

99. Питання щодо комерційного балансування врегульовано розділом XIV Кодексу ГТС. При цьому порядок визначення плати за добові небаланси за договором транспортування природного газу регулюється главою 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

100. Так, відповідно до пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

101. Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (пункт 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС).

102. Відповідно до пункту 5 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу.

103. Пунктами 1, 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу. У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

104. Пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

- якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс;

- якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.

105. Відповідно до пунктів 16, 17, 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

106. З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов`язку з оплати оператору газотранспортної системи вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу).

107. Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором газотранспортної системи, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20.

108. Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором газотранспортної системи такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.

109. Водночас, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення пункту 3 розділу ХІІІ, пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС та зазначаючи про те, що "… виникненню обов`язку з врегулювання небалансів передує саме здійснення балансування оператором газотранспортної системи, що виявляється у вжитті конкретних заходів, передбачених Кодексом ГТС, а з огляду на це обов`язок врегулювання небалансів (здійснення плати за небаланси) безпосередньо кореспондує здійсненню оператором газотранспортної системи реальних та обґрунтованих витрат, пов`язаних із здійсненням балансування", помилково не врахував того, що договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора газотранспортної системи виникло право на отримання від замовника оплати.

110. Верховний Суд також зазначає, що згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.

111. У розділі XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі.

112. Цілісність газотранспортної системи - стан газотранспортної системи, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором газотранспортної системи, що технічно гарантують транспортування природного газу (пункт 47 частини першої статті 1 Закону "Про ринок природного газу").

113. Втім, встановлення факту вчинення оператором газотранспортної системи заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі.

114. Між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розділом XIII, а розділом XIV Кодексу ГТС.

115. Тому оператор газотранспортної системи не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).

116. Колегія суддів також враховує, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 уточнив висновки щодо застосування пункту 3 розділу ХІІІ, пункту 3 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС, викладені у постановах від 02.12.2021 у справі № 922/3363/20, від 14.12.2021 у справі № 923/909/19, від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19, від 04.08.2021 у справі № 903/973/19, від 18.02.2022 у справі № 918/450/20, вказавши про те, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу), незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор газотранспортної системи) не повинен доводити існування загрози цілісності газотранспортної системи, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором газотранспортної системи короткострокових стандартизованих продуктів.

117. При цьому колегія суддів звертається до викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 позиції щодо темпорального застосування висновків Верховного Суду.

118. Відтак, Верховний Суд визнає необґрунтованим посилання суду апеляційної інстанції на необхідність надання позивачем доказів на підтвердження придбання ним природного газу для здійснення балансування, тобто доказів, які підтверджували б витрати оператора газотранспортної систем на здійснення балансування за жовтень 2021 року як підстави для врегулювання щодобових небалансів та виставлення відповідачу рахунку на оплату небалансів.

119. Отже, оскільки на сьогодні Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 (обставини в якій, а також предмет спору, зміст спірних правовідносин та частково склад учасників справи є подібними з тими, що і у справі, яка розглядається) сформовано єдиний підхід до застосування положень Кодексу ГТС, зокрема, в частині визначення розміру щодобового негативного небалансу та умов оплати послуг балансування, наведене також спростовує посилання суду апеляційної інстанції на постанови Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 922/3363/20, від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19, від 04.08.2021 у справі № 903/973/19, від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 у відповідній частині висновків.

120. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що у разі розбіжностей між висновками, що містяться у постанові Верховного Суду, ухваленій колегію суддів, та висновками, які містяться у постанові, ухваленій об`єднаною палатою, мають застосовуватися саме висновки об`єднаної палати.

121. Як уже зазначалось та встановлено судом першої інстанції, а також не спростовано судом апеляційної інстанції, позивачем і відповідачем на підставі наданих послуг та на виконанням умов договору підписано та скріплено печатками акт наданих послуг від 31.10.2021 № 10-2021-2104000081/1001021, відповідно до якого АТ "Київгаз" отримало від ТОВ "Оператор ГТС України" послугу перевищення замовленої (договірної) потужності у жовтні 2021 року, розмір якої складає 1 940,71610 тис. м. куб. Доводи відповідача про зворотне направлені на переоцінку встановлених обставин, що виходить за межі касаційного розгляду справи, встановлених статтею 300 ГПК України.

122. При цьому судом першої інстанції також встановлено, що вказаний обсяг перевищення замовленої (договірної) потужності відповідає обсягам відборів природного газу відповідачем з газотранспортної системи, відображених у розрахунках позивача.

123. Крім того, Верховний Суд зазначає, що постановою НКРЕКП від 07.07.2016 № 1234 затверджено форми звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкції щодо їх заповнення Операторами газорозподільних систем, які щомісячно надаються Регулятору, зокрема затверджена форма звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) "Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків".

124. Із Інструкції щодо заповнення форми звітності № 8в - НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) "Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків", затвердженої постановою НКРЕКП 07.07.2016 № 1234, вбачається, що дана інструкція поширюється на суб`єктів ринку природного газу, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, тобто виключно на операторів газорозподільчої мережі. Форма № 8в підписується керівником суб`єкта господарювання або уповноваженою особою та головним бухгалтером.

125. У справі, що переглядається, суд першої інстанції також встановив, що НКРЕКП на запит ТОВ "Оператор ГТС України" листом від 10.05.2022 № 3463/16.2.1/7-22 надано звіти AT "Київгаз" про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків, у тому числі за жовтень 2021 року.

126. Зі звіту форми № 8в за жовтень 2021 року, поданого самим АТ "Київгаз" до НКРЕКП на виконання постанови Регулятора від 07.07.2016 № 1234, вбачається, що відповідач у повному обсязі визнав наявність заборгованості з врегулювання негативних щодобових небалансів перед ТОВ "Оператор ГТС України" за відповідний період.

127. Наведеним, в свою чергу, спростовуються доводи відповідача про відсутність факту негативного небалансу у газовий місяць жовтня 2021 року у зазначеному позивачем розмірі у зв`язку з непідписанням відповідачем актів приймання-передачі природного газу, які підтверджували б обсяги відібрання відповідачем природного газу з газотранспортної системи у спірному періоді.

128. Отже, за встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність позивачем обсягів перевищеної відповідачем замовленої (договірної) потужності у газовому місяці жовтня 2021 року, а відтак і виникнення у відповідача зобов`язань з оплати за перевищення договірної потужності у цей період.

129. Водночас, довід відповідача у відзиві на касаційну скаргу про ненастання строку виконання зобов`язання з врегулювання небалансів у зв`язку із недоведеністю позивачем надсилання відповідачу рахунку від 31.10.2021 № 10-2021-2104000081 на оплату за добовий небаланс, колегією суддів відхиляється з огляду на таке.

130. Відповідно до пункту 19.1 договору транспортування, сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом ГТС.

131. Пунктом 19.2 договору транспортування передбачено, що будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за цим Договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому Договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур`єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках - електронною поштою.

132. Тобто договір транспортування фактично передбачає два різних порядки визначення способу обміну інформацією і документами: для інформації, що стосується надання послуг - відповідно до Кодексу ГТС, для інших повідомлень, вимог, звітів, інформації, що мають бути надані за цим Договором - рекомендованим листом, кур`єром або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою.

133. Односторонні акти оператора газотранспортної системи та рахунки стосуються надання послуг, тому на них поширюється положення пункту 19.1 договору.

134. Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування газу здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з`єднаннях) відповідно до вимог Кодексу ГТС (пункт 2.8 договору).

135. Так, відповідно до пункту 4 глави 1 розділу ХIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

136. Отже, з урахуванням наведеного у пункті 2 глави 3 розділу IV, пунктах 17, 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС регулювання взаємовідносин між замовником та оператором при забезпеченні послуг транспортування газу (пункти 75, 105 цієї постанови) вбачається, що замовник як користувач інформаційної платформи мав доступ до відомостей про обсяги небалансів та вартість послуг з врегулювання щодобового негативного небалансу на такій інформаційній платформі. При цьому відповідно до пункту 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС позивач міг надсилати відповідачу таку інформацію на електронну пошту.

137. Верховний Суд відзначає, що ненадіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв`язку акта та рахунку не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператором газотранспортної системи та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу. Подібна правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 924/1135/20, від 02.06.2022 у справі № 924/362/21, від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 та від 21.02.2024 у справі № 904/7327/21, висновки з якої колегія суддів враховує на підставі частини четвертої статті 300 ГПК України.

138. Як уже зазначалось та встановлено судом першої інстанції, на підтвердження відправлення відповідачу акта врегулювання щодобових небалансів і рахунку на оплату позивачем надано "Реєстр файлів, відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" за газовий місяць у період жовтень 2021 року (Акт врегулювання добових небалансів, Рахунок)".

139. Водночас, наведені у цій частині відповідачем доводи у відзиві щодо недоведеності факту відправлення позивачем з інформаційної платформи рахунку на оплату щодобових небалансів від 31.10.2021 № 10-2021-2104000081 на суму 55 772 534,68 грн, спрямовані на заперечення встановлених судом першої інстанції (і неспростованих судом апеляційної інстанції) обставин справи та переоцінку доказів у ній, та зводиться до висловлення власних міркувань. При цьому такі доводи не підтверджені посиланням на відповідні висновки Верховного Суду.

140. З огляду на це, Верховний Суд відхиляє такі доводи відповідача та доходить висновку, що суд першої інстанції правильно застосував пункт 4 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС.

141. Щодо висновків суду апеляційної інстанції про те, що за відсутності обсягів (доказів) придбаного позивачем для балансування природного газу в кожну газову добу у жовтні 2021 року, у останнього були відсутні підстави для формування маржинальної ціни придбання природного газу, колегія суддів зазначає таке.

142. Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

143. Пунктом 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому порядку покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу"), визначається як:

- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

144. Згідно з пунктом 9 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу розраховуються для кожної газової доби таким чином:

1) маржинальна ціна продажу є найменшим з таких значень:

найнижча ціна продажу будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), зменшена на величину коригування;

2) маржинальна ціна придбання є найбільшим з таких значень:

- найвища ціна придбання будь-якого короткострокового стандартизованого продукту, стороною якого є оператор газотранспортної системи, що відноситься до газової доби (D);

- середньозважена ціна короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D), збільшена на величину коригування.

145. З метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором (пункт 10 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

146. У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:

- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;

- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (пункт 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

147. Відповідно до пункту 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, величина коригування, визначена в пунктах 9 та 11 цієї глави, становить:

1) 10 %:

- у випадку позитивного небалансу від 3 % до 5 % (включно) (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат від 7,5 % до 15 % (включно)) від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу;

- у випадку негативного небалансу від 3 % до 5 % (включно) (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат від 7,5 % до 15 % (включно)) від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу;

2) 20 %:

- у випадку позитивного небалансу більше ніж 5 % (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат більше ніж на 15 %) від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу;

- у випадку негативного небалансу більше ніж 5 % (для операторів газорозподільної системи з метою покриття своїх нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат більше ніж на 15 %) від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

Розмір величини коригування, який визначається згідно з вимогами цього пункту, застосовується на весь розмір добового небалансу.

148. Отже, Верховний Суд відзначає, що зміст Кодексу ГТС свідчить про те, що оператор газотранспортної системи здійснює фізичне балансування всієї газотранспортної системи, а не відносно окремих замовників послуг транспортування природного газу у відповідні газові періоди. Відповідно, і обсяги природного газу для забезпечення збалансованості газотранспортної системи закуповуються оператором газотранспортної системи не у розрізі одного замовника, а враховуючи всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування.

149. При цьому ні норми Кодексу ГТС, ні умови договору між сторонами, не передбачають обов`язку для оператора газотранспортної системи закуповувати обсяги природного газу для фізичного балансування газотранспортної системи по кожному замовнику послуг окремо, як і повідомляти кожного замовника послуг про те, яким чином та на підставі яких первинних документів оператором газотранспортної системи було забезпечено здійснення балансуючих дій в тому чи іншому звітному періоді.

150. У спірних правовідносинах, що виникли між сторонами спору у конкретний період жовтеня 2021 року, у відповідача виник обов`язок зі сплати за негативний небаланс, позивач не здійснював закупівлю природного газу у постачальника. Проте визначення позивачем маржинальної ціни, враховуючи ціну поданого газу, що визначена відповідно до укладеного ним з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" договору про надання послуг балансування від 19.01.2021 і зазначена у відповідному акті надання послуг балансування є правомірним та відповідає вимогам пунктів 11, 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Наведене додатково підтверджується листом НКРЕКП від 18.01.2021 № 9/16/5-21 (т.1 а.с. 171-172) яким позивачеві надано роз`яснення, у відповідності до яких у випадку непогодження торгової платформи, можливим способом визначення маржинальних цін продажу та придбання, є визначення маржинальних цін придбання/продажу природного газу з огляду на ціни придбання/продажу природного газу оператором газотранспортної системи, визначеної відповідно до умов договору про надання послуги балансування для відповідної газової доби).

151. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів визнає необґрунтованими посилання суду апеляційної інстанції на те, що позивач повинен надати докази закупівлі природного газу для врегулювання небалансів саме відповідача у конкретну добу, оскільки, як уже зазначалось, для забезпечення збалансованості газотранспортної системи обсяги природного газу закуповуються оператором газотранспортної системи не у розрізі одного замовника, а враховуючи всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування.

152. Верховний Суд враховує, що за встановленими судом першої інстанції (і неспростованими судом апеляційної інстанції) у цій справі обставинами відповідач документально не спростував як факту перевищення замовленої (договірної) потужності у газовому місяці жовтня 2021 року у зазначеному позивачем розмірі (1 940,71610 тис. м. куб.), так і відсутності підстав для застосування позивачем передбаченої положеннями пунктів 9, 11, 13 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС відповідної величини коригування, внаслідок перевищення допустимого відхилення обсягу добового небалансу відповідача послуг транспортування природного газу відповідної доби жовтня 2021 року.

153. При цьому відповідач, не спростувавши здійсненого позивачем розрахунку, власний контррозрахунок не подав, а отже не довів, що сума заборгованості перед позивачем є іншою, ніж та, що визначена у розрахунку останнього. Наведені відповідачем у відзиві на касаційну скаргу декларативні доводи цього також не спростовують. Зазначені висновки Суду концептуально узгоджуються з викладеним у пункті 259 постанови Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.

154. Водночас, колегія суддів також відхиляє посилання суду апеляційної інстанції, а відповідача у відзиві на касаційну скаргу, на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20 щодо порядку визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення оператором газотранспортної системи балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг транспортування, з огляду на таке.

155. Так, у справі № 910/11273/20 предметом спору є наявність/відсутність підстав для стягнення з оператора газотранспортної системи на користь Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" заборгованості за позитивні щодобові небаланси газового місяця січня 2020 року.

156. Підставою для передачі справи № 910/11273/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду слугувало існування виключної правової проблеми, яка полягає у вирішенні питання щодо порядку визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення оператором газотранспортної системи балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг балансування, а також умов та порядку стягнення заборгованості, порядок визначення остаточної плати за позитивні небаланси за договором транспортування природного газу.

157. Натомість, у даній справі спір виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь оператора газотранспортної системи заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси.

158. З постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20 також вбачається, що відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду обумовлені конкретними обставинами справи та нормативно-правовим регулюванням, чинним саме момент виникнення спірних правовідносин (січень 2020 року).

159. За обставинами справи № 910/11273/20, в січні 2020 року у позивача - Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" виник позитивний небаланс. Водночас, в січні 2020 року оператор газотранспортної системи скорегував маржинальну ціну продажу природного газу, оскільки саме в січні 2020 року оператор газотранспортної системи та Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") внесли зміни у договір купівлі-продажу природного газу для здійснення балансуючих дій. При цьому в січні 2020 року оператор газотранспортної системи закуповував природний газ саме на підставі прямого договору купівлі-продажу природного газу для здійснення балансуючих дій, укладеного з АТ "НАК "Нафтогаз України". Я зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20 (пункт 120 постанови) позивач не спростував обґрунтованість реальної (фактичної) вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за газову добу січня 2020 року, як основи для здійснення відповідного розрахунку.

160. Разом з тим, колегія суддів враховує, що станом на січень 2020 року маржинальна ціна купівлі та маржинальна ціна продажу природного газу розраховувалася на підставі пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС в редакції, відмінній від редакції цієї норми станом на жовтень 2021 року, а саме:

"У випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:

маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;

маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

161. Також, в січні 2020 року діяла й інша редакція пункту 6 глави 5 розділу XIV Кодексу ГТС, яка передбачала, що послуга балансування надається оператору газотранспортної системи на умовах відповідного договору про надання послуги балансування. При цьому оператор газотранспортної системи укладає окремий договір про надання послуги балансування щодо придбання природного газу оператором газотранспортної системи для покриття небалансів, що виникають у межах виконання спеціальних обов`язків, які в установленому порядку на підставі статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладені на суб`єктів ринку природного газу.

162. Керуючись цією редакцією наведених вище норм, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 910/11273/20 вказала, що закупівля оператором газотранспортної системи в АТ "НАК "Нафтогаз України" природного газу для забезпечення балансуючих дій відповідає пунктам 1, 6 глави 5 розділу XIV Кодексу ГТС.

163. Однак, колегія суддів враховує, що у справі, яка переглядається, станом на час виникнення спірних правовідносин (жовтень 2021 року), постановою НКРЕКП від 26.08.2020 № 1611 пункт 6 глави 5 розділу XIV Кодексу ГТС викладено в іншій редакції, відповідно до якої послуга балансування надається оператору газотранспортної системи на умовах відповідного договору про надання послуги балансування. Отже, наведена норма в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції не передбачає укладення окремого договору про надання послуги балансування щодо придбання природного газу.

164. Відтак, на відміну від правового регулювання зазначеними нормами правовідносин станом на січень 2020 року, відповідно до якого для надання послуг балансування третім особам оператор газотранспортної системи укладав договір про надання послуг балансування щодо придбання природного газу, станом на час виникнення спірних правовідносин у цій справі (жовтень 2021 року) реалізація оператором газотранспортної системи послуг балансування третім особами здійснюється шляхом укладення договору про надання послуг балансування, в якому оператор виступає саме замовником послуги.

165. Одночасно, постановою НКРЕКП від 26.08.2020 № 1611 також внесено зміни у пункт 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (щодо визначення маржинальної ціни продажу/придбання) в редакції, яка наведена в пункті 146 цієї постанови.

166. При цьому колегія суддів також зазначає, що на відміну від редакції норми пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, що була чинною станом на січень 2020 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (жовтень 2021 року) базою для розрахунку маржинальної ціни визначено не лише вартість придбаного природного газу оператором газотранспортної системи, а й вартість проданого оператором газотранспортної системи газу.

167. Отже, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про помилковість посилання суду апеляційної інстанції на відповідні висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20, адже правове регулювання у вказаній справі та справі, яка переглядається саме в контексті правовідносин щодо врегулювання негативних небалансів станом на жовтень 2021 року, є різними у зв`язку із законодавчою зміною бази розрахунку маржинальної ціни, що виключає як подібність правовідносин у зазначеній справі, так і можливість застосування правової позиції Великої Палати Верховного Суду зі справи № 910/11273/20 під час вирішення цього спору. Наведеним також відхиляються відповідні доводи відзиву відповідача про зворотне, а також доводи клопотання про передачу справи на розгляд Великої палати Верховного Суду в цій частині.

168. Аналогічне стосується посилань суду апеляційної інстанції та відповідача у відзиві на касаційну скаргу на постанову Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 910/1461/21, спірні правовідносини у якій між оператором газотранспортної системи і замовником послуги транспортування природного газу щодо визначення ціни/вартості небалансів та відповідні висновки Верховного Суду також стосувались періоду газового місяця січня 2020 року, тобто не є релевантними до правовідносин у справі, що переглядається.

169. За таких обставин, зазначені скаржником підстави касаційного оскарження, зокрема, щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, а також неправильного застосування положень пунктів 6, 11, глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції Постанови НКРЕКП від 26.08.2020 № 1611), отримали підтвердження під час касаційного провадження.

170. При цьому колегія суддів при розгляді касаційної скарги у цій справі також вважає за необхідне врахувати в порядку частини четвертої статті 300 ГПК України викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 907/749/19 у подібних правовідносинах загальний висновок (пункт 175 постанови), відповідно до якого не може залишитися без урегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте нікому не оплатила його вартості, і жодна норма чинного законодавства України не надає право використовувати природний газ безоплатно.

171. Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд, на відміну від суду апеляційної інстанції, при вирішенні спору всебічно, повно та об`єктивно встановив істотні обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, і прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.

172. Інші доводи відзиву не спростовують викладеного вище та/або зводяться до необхідності установлення обставин у справі, чи переоцінки наявних у справі доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

173. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

174. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

175. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

176. З огляду на викладене, колегія суддів вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення місцевого господарського суду, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 у справі № 910/10643/22 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил