Постанова

від 17.01.2024 по справі 910/7067/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. Справа№ 910/7067/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бородін Д.І.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2023, повний текст якого складено та підписано 25.09.2023

у справі №910/7067/23 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР»

про стягнення 12 000 000,00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

05.05.2023 року Приватне акціонерне товариство «Укренергомонтаж» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» про стягнення 12 000 000,00 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору субпідряду № БК 245 від 29.04.2021 в частині оплати виконаних та прийнятих генпідрядником робіт в заявленому розмірі позовних вимог.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач з позовом не погодився, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі №910/7067/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» на користь Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» 12 000 000,00 грн основного боргу, та 180 000,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду з посиланням на приписи статей 530, 853, 854, 846, 882 ЦК України мотивовано доведеністю обставин виконання субпідрядником робіт та їх прийняття генпідрядником згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в. Оскільки відповідач лише частково здійснив оплату виконаних робіт, суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованості в заявленому розмірі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

А саме апелянт посилається на те, що:

- всупереч вимогам ГПК України, а саме ст.ст. 120-122, судом не було повідомлено представника відповідача - адвоката Вишнякова М.І. про залучення його у якості представника та не постановлено ухвалу з наданням необхідного терміну на вчинення процесуальної дії, а саме подання відзиву на позовну заяву;

- на заяві про вступ у справу в якості представника відповідача від 13.06.2023 відсутня будь-яка передбачена пунктом 1 розділу Х Інструкції з діловодства резолюція судді про надання матеріалів справи на ознайомлення;

- у зв`язку з тим, що судом не було у встановленому порядку повідомлено представника відповідача (адвоката Вишнякова М.І) про залучення його у якості представника та не надано строк на подання відзиву на позовну заяву, судом було порушено право відповідача на ефективний захист;

- в судовому засіданні 29.08.2023 представником відповідача було подано клопотання про відкладення у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи новим представником та формування ним правової позиції з її викладенням у письмовому відзиві. Однак, таке клопотання було проігноровано і прийнято оскаржуване рішення;

- оскаржуване рішення прийнято на неповному дослідженні наявних у справі доказів і обставин; позбавлено права відповідача на вчинення процесуальної дії, зокрема, подання відзиву на позовну заяву.

Доводи та заперечення інших учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що:

- в апеляційній скарзі апелянт не наводить які саме обставини не були з`ясовані судом, чи не були доведені позивачем, чи які висновки суду не відповідають встановленим обставинам. Так само не зазначено які саме докази не були досліджені судом, що вплинуло на правильність прийняття оскаржуваного рішення;

- апелянт вказуючи на порушення судом норм процесуального закону не зазначає як такі порушення вплинули на правильність розгляду справи;

- відповідач був обізнаний як з фактом подачі позову, так і з позовними вимогами до нього, адже позовні матеріали були надіслані відповідачу поштою; відповідач був обізнаний з розміром заборгованості, бо між сторонами велися досудові переговори з врегулювання цього питання;

- відповідач без заперечень підписав акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, які є підставою для здійснення розрахунків з позивачем;

- судом в ухвалі про відкриття провадження встановлено відповідачу строк для подання відзиву, цей процесуальний документ отримано останнім 30.05.2023;

- чинним процесуальним законом не передбачено вчинення будь-яких процесуальних дій (винесення ухвали, прийняття іншого рішення) для залучення представника сторони до справи;

- особа є представником сторони у справі з моменту надання суду підтверджень його повноважень в порядку, визначеному ГПК України;

- у відповідності до Інструкції з діловодства, на яку посилається апелянт, резолюція судді про ознайомлення накладається на відповідній заяві (клопотанні) про ознайомлення;

- відповідач повинен був подати відзив в строк до 14.06.2023, однак лише 13.06.2023 звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи. Після фактичного ознайомлення зі справою (03.08.2023) і до фактичного прийняття судового рішення (29.08.2023) відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву;

- за більше ніж три місяці судового розгляду ані відповідач, ані його представник не скористались своїм право на подання відзиву, не надали до матеріалів справи свої заперечення по суті спору, так сам не вислови такі заперечення по суті і в суді апеляційної інстанції;

- усне клопотання представника відповідача не могло бути задоволено судом, оскільки представник не довів наявності у нього обставин, передбачених для відкладення судового розгляду згідно ст. 202 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Алданова С.О., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7067/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/7067/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 13.12.2023. Явку учасників справи визнано не обов`язковою. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 06.12.2023. Встановити учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 06.12.2023.

12.12.2023 та 13.12.2023 відповідачем подано клопотання, в яких останній просив відкласти розгляд справи, оскільки його представник - Барсегян М.Х. 13.12.2023 о 13:00 год. братиме участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва у справі №991/9467/23, а також директор Товариства - Вишняков М.І. прийматиме участь в іншому судовому засіданні в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області у справі №359/5678/22, яке призначено на 13.12.2023 на 14:20 год.

В судовому засіданні 13.12.2023 представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» про відкладення розгляду справи. Задоволено заяву позивача та продовженои строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі №910/7067/23. Повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 на 17.01.2024 о 15:40 год. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 17.01.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 17.01.2024 не з`явився. До розгляду справи подав клопотання, в якому просив розгляд справи відкласти, посилаючись на те, що ним, з метою врегулювання взаємних поступок, направлено позивачу та його представнику (засобами електронного зв`язку) лист від 16.01.2024 про узгодження умов мирової угоди для здійснення перевірки виявлених фактів подвоєння робіт у актах виконаних робіт та проведення перемовин з питань укладення та узгодження умов мирової угоди.

Представник позивача в судовому засіданні 17.01.2024 заперечив проти цього клопотання та зазначив, що наразі укладення мирової угоди є неможливим.

Порадившись на місці, колегія суддів визнала вказані відповідачем причини для відкладення розгляду справи неповажними, та протокольною ухвалою суду від 17.01.2024 відмовила у його задоволенні.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК КБР» (генпідрядник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством «Укренергомонтаж» (субпідрядник, позивач) укладено договір субпідряду № БК245 (далі - договір).

Відповідно до розділу І договору субпідрядник власними та залученими силами за завданням генпідрядника з дотриманням будівельних норм та правил, що діють в Україні, зобов`язаний виконати загально-будівельні та електромонтажні роботи по об`єкту: «Постачання, монтаж та пусконалагоджувальні роботи системи фізичного захисту, системи зв`язку, автоматизованої системи контролю та керування по проекту «Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) реакторів ВВЕР АЕС України» (надалі - роботи).

Обсяг робіт за договором визначається на підставі кошторисної документації, яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до розділу ХVІ «Строк дії договору» договору він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до спливу гарантійних строків.

В розділі ІІ «Предмет договору» договору сторонами узгоджено, що ціна договору є твердою та визначається в додатку № 1 (договірна ціна). Ціна виконання робіт включає в себе всі витрати пов`язані із сплатою податків, обов`язкових платежів, витрати на відрядження, пакування і маркування, доставку тощо.

Згідно додатку № 1 до договору всього договірна ціна становить 32.922.722,26 грн.

Відповідно до розділу ІІІ «Порядок здійснення оплати» договору оплата за виконані робота здійснюються генпідрядником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, шляхом перерахування грошових коштів, в розмірі вартості виконаних робіт, на поточний рахунок субпідрядника у термін до 30.09.2022. Генпідрядник має право здійснювати розрахунки за виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів з будь-якого рахунку, відкритого в банківській уставові.

Згідно з розділом ХVІІ договору цей договір може бути змінений або доповнений у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами договору, за взаємною згодою сторін. Усі зміни та доповнення до цього договору повинні бути зроблені у письмовій формі та підписані сторонами. Такі зміни та доповнення оформлюються додатковими угодами і є невід`ємною частиною цього договору.

Додатковою угодою № 1 від 18.08.2022 внесено зміни до розділу ІІІ «Порядок здійснення оплати» договору та викладено його в наступній редакції.

Оплата за виконані роботи здійснюється генпідрядником у наступному порядку:

- перший етап. Генпідрядник сплачує на поточний рахунок субпідрядника платіж у розмірі 6.980.000,00 грн в т.ч. ПДВ, у термін до 31.08.2022 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника.

- другий етап. Решту вартості робіт, генпідрядник сплачує субпідряднику на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами реєстру виконавчої документації.

Генпідрядник має право здійснювати розрахунки за виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів з будь-якого рахунку, відкритого в банківській установі.

Відповідно до розділу V «Терміни виконання робіт» договору місце виконання робіт: Україна, між колишніми селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка та Стечанка Київської області в зоні відчуження території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Термін виконання робіт по даному договору становить:

- початок - не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту оплати генпідрядником авансового платежу, передбаченого договором;

- закінчення до 31.12.2021.

Додатковою угодою № 1 від 18.08.2022 до розділу VІ «Порядок виконання, здавання та приймання робіт» договору внесено доповнення, відповідно до якого реєстр виконавчої документації на виконані роботи передається субпідрядником відповідно до договірної ціни по блокам робіт у такі строки:

договірна ціна 3 - на суму 6.550.951,11 грн, строк передачі - до 06.09.2022;

договірна ціна 2 - на суму 15.005.370,65 грн, строк передачі - до 22.09.2022;

договірна ціна 1 - на суму 3.386.795,15 грн, строк передачі - до 11.10.2022.

Відповідно до розділу VІ «Порядок виконання, здавання та приймання робіт» договору здавання-приймання виконаних робіт оформляється актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, підписаними обома сторонами, які подаються уповноваженим представником субпідрядника генпідряднику, та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

В процесі виконання робіт за взаємною згодою сторін можливе коригування обсягу робіт.

В підтвердження обставин виконання субпідрядником робіт за договором позивачем до матеріалів справи надано акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на загальну суму 31.725.884,51 грн: № 1 за червень 2021 року на суму 211.458,30 грн, № 2 за липень 2021 року на суму 237.043,85 грн, № 3 за липень 2021 року на суму 394.398,41 грн, № 4 за липень 2021 року на суму 5.273.488,19 грн, № 5 за липень 2021 року на суму 43.581,31 грн, № 6 за липень 2021 року на суму 272.054,58 грн, № 7 за липень 2021 року на суму 96.124,48 грн, № 8 за липень 2021 року на суму 1.739,74 грн, № 9 за липень 2021 року на суму 882.223,19 грн, № 10 за липень 2021 року на суму 7.547.546,82 грн, № 11 за липень 2021 року на суму 3.516.172,15 грн, № 12 за липень 2021 року на суму 113.786,29 грн, № 13 за липень 2021 року на суму 317.681,98 грн, № 14 за липень 2021 року на суму 102.746,02 грн, № 15 за липень 2021 року на суму 61.466,93 грн, № 16 за серпень 2021 року на суму 215.799,38 грн, № 17 за вересень 2021 року на суму 3.861.403,15 грн, № 18 за вересень 2021 року на суму 1.847.892,95 грн, № 19 за вересень 2021 року на суму 124.970,09 грн, № 20 за вересень 2021 року на суму 2.918.749,58 грн, № 21 за вересень 2021 року на суму 149.294,36 грн, № 22 за жовтень 2021 року на суму 94.373,39 гpн, № 23 за жовтень 2021 року на суму 315.963,98 грн, № 24 за жовтень 2021 року на суму 6.166,08 грн, № 25 за жовтень 2021 року на суму 2.138,86 грн, № 26 за жовтень 2021 року на суму 199.008,31 грн, № 27 за жовтень 2021 року на суму 2.918.612,14 грн.

Також сторонами підписано наступні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 на загальну суму 31.725.884,51 грн: за червень 2021 року на суму 211.458,30 грн, за липень 2021 року на суму 18.860.053,94 грн, за серпень 2021 року на суму 215.799,38 грн, за вересень 2021 року на суму 8.902.310,13 грн, за жовтень 2021 року на суму 3.536.262,76 грн.

У серпні 2022 року відбулось коригування вартості виконаних робіт про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 на суму - 1.320.489,28 грн.

Згідно наданих позивачем документів, прийняті відповідачем роботи оплачені частково, а саме на загальну суму 18.405.395,23 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: № 56 від 19.02.2022 на суму 6.980.000,00 грн, № 91 від 26.09.2022 на суму 1.686.784,76 грн, № 145 від 30.09.2022 на суму 1.000.000,00 грн, № 244 від 06.10.2022 на суму 500.000,00 грн, № 255 від 07.10.2022 на суму 500.000,00 грн, № 271 від 07.10.2022 на суму 1.000.000,00 грн, № 349 від 14.10.2022 на суму 500.000,00 грн, № 5 від 20.10.2022 на суму 130.000,00 грн, № 395 від 25.10.2022 на суму 1.234.166,35 грн, № 654 від 17.11.2022 на суму 300.000,00 грн, № 706 від 24.11.2022 на суму 300.000,00 грн, № 755 від 29.11.2022 на суму 300.000,00 грн, № 940 від 08.12.2022 на суму 974.444,12 грн, № 304 від 02.02.2023 на суму 1.500.000,00 грн, № 675 від 24.02.2023 на суму 1.500.000,00 грн.

Оскільки відповідач остаточно не розрахувався за виконані позивачем роботи згідно договору, Приватним акціонерним товариством «Укренергомонтаж» пред`явлено позов у даній справі про стягнення 12.000.000,00 грн основного боргу, що обрахований з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Місцевим господарським судом на підставі наявних у справі документів вірно встановлено, що субпідрядником виконано, а генпідрядником прийнято роботи за договором згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на загальну суму 31.725.884,51 грн.

Зазначені акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб без будь-яких зауважень чи застережень. Крім того, сторонами підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 на загальну суму 31.725.884,51 грн. Відповідачем належними засобами доказування в порядку статті 74 ГПК України цих обставин не спростовано.

Надалі сторонами у серпні 2022 року згідно акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 здійснено коригування вартості виконаних робіт на суму 1.320.489,28 грн.

Отже, відповідач прийнявши належне виконання позивачем робіт в силу приписів чинного законодавства та умов договору субпідряду зобов`язаний здійснити їх оплату. Проте, згідно наявних у справі платіжних інструкцій, перелік яких наведено вище у цій постанові, відповідач за виконані роботи розрахувався частково, а саме в сумі 18.405.395,23 грн.

Інших доказів часткової оплати виконаних робіт, окрім тих що були долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, суду не представлено. А відтак, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав позовних вимог, дійшов цілком обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 12.000.000,00 грн основного боргу (31.725.884,51 грн - 1.320.489,28 грн (сума коригування) - 18.405.395,23 грн (часткова оплата).

Апеляційна скарга не містить жодних доводів в спростування наведених вище висновків суду, тож одне лише посилання на те, що оскаржуване рішення прийнято на неповному дослідженні наявних у справі доказів і обставин, - не можуть бути підставою для його скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України.

Поряд з цим, звертаючись до суду апеляційної інстанції, відповідач у своїй скарзі вказує на порушення судом норм процесуального закону в частині порушення його права на судовий захист через позбавлення права на подання відзиву на позовну заяву.

Колегія суддів вказані доводи визнає необґрунтованими, виходячи із наступного.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 13 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частин першої - четвертої статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Згідно частин восьмої, дев`ятої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/7067/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.07.2023. В п. 4 резолютивної частини означеної ухвали суд встановив відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.

Отже, судом першої інстанції у цілковитій відповідності з нормами процесуального закону встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, відлік якого пов`язується з настанням обставин отримання ухвали суду стороною.

Так, згідно долученого до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494451596 ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була отримана відповідачем 30.05.2023 (а.с. 190, т. 1). Тобто останнім днем строку на подання відзиву є 14.06.2023.

14.06.2023 представником відповідача - адвокатом Вишняковим М.І. через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» подано заяву, в якій він просив допустити його до участі у справі № 910/7067/23 в якості представника ТОВ «БК КБР» та надати матеріали справи для ознайомлення. Також відповідач просив «надати» представнику відповідача необхідний строк для подачі відзиву після ознайомлення із матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За змістом частин першої, другої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що процесуальний закон визначає можливість «поновлення» або «продовження» процесуального строку. Тоді як, в поданому клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи сторона просила «надати» строк на подання відзиву після ознайомлення з матеріалами.

Оскільки результат розгляду клопотання, що подається на поновлення/продовження процесуального строку, залежить від чіткого визначення заявником його змісту, то суд першої інстанції, з огляду на диспозитивність судового процесу, у даному випадку був позбавлений можливості здійснити вирішення клопотання відповідача про «надання» процесуального строку.

В свою чергу, адвокат в розумні інтервали часу мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан розгляду поданої ним заяви як в частині ознайомлення з матеріалами справи, так і щодо заявленого клопотання. Та, відповідно, уточнити його з урахування приписів статті 119 ГПК України. Проте жодних дій не вчинив.

Твердження апелянта про те, що судом не було у встановленому порядку повідомлено представника відповідача (адвоката Вишнякова М.І) про залучення його у якості представника судова колегія зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України такої процедури не передбачено. Наявність або відсутність судового акта з цього питання не змінює правового статусу представника сторони, який на підставі наданих йому повноважень вчиняє визначені законом процесуальні дії в інтересах довірителя з моменту доведення суду наявності у нього правомочностей представництва. Тож представник відповідача Вишняков М.І. в будь-який обумовлений час, зокрема до дати першого судового засідання, не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Поряд з цим, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що у відповідності до долучених до матеріалів позовної заяви доказів надіслання відповідачу копії позову з додатками представник відповідача міг ознайомитися з предметом і підставою позовних вимог. А отже, незалежно від факту ознайомлення з матеріалами справи, що на час постановлення ухвали про відкриття із доказів містили лише копії позову, мав об`єктивну можливість сформувати правову стратегію захисту та викласти її у письмовому відзиві.

Представник відповідача в судові засідання 04.07.2023, 25.07.2023 не з`являвся, від сторони надходили клопотання про відкладення розгляду справи, які задовольнялись судом. З матеріалами справи представник відповідача ознайомився лише 03.08.2023, про що свідчить його особистий підпис на заяві про надання матеріалів на ознайомлення від 14.06.2023 (вх. № 01-37/40361/23 від 14.06.2023, а.с. 191-198, т. 1). Тобто майже через два місяці після його подання. Доказів того, що суд чинив перешкоди в наданні справи на ознайомлення, - скаржником не представлено.

Посилання апелянта на те, що його заява від 13.06.2023 не містить резолюції судді апеляційна інстанція до уваги не приймає, адже наведене жодним чином не зумовило неможливість сторони ознайомитись зі справою.

Колегія суддів також визнає слушними доводи відзиву на апеляційну скаргу, що після фактичного ознайомлення зі справою (03.08.2023) і до прийняття судового рішення (29.08.2023) відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву. Однак, таким правом не скористався.

Крім того, пропуск відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву не позбавляло сторону можливості висловити свою позицію відносно пред`явленого позову в письмових або усних поясненнях до суду першої інстанції. Своїх заперечень по суті спору відповідачем також не було наведено і суду апеляційної інстанції, який з урахуванням приписів статті 269 ГПК України здійснює перегляд справи за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Довід апелянта щодо відмови в задоволенні усного клопотання нового представника відповідача про відкладення колегія відхиляє, оскільки визначена відповідачем підстава (у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи новим представником та формування ним правової позиції) не належить до жодної з наведених в частині другій статті 202 ГПК України.

До того ж, відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства установлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

У цьому зв`язку, суд апеляційної інстанції враховує, що провадження у даній справі було відкрито згідно ухвали суду 12.05.2023. Розгляд справи станом на дату подання клопотання тривав вже три з половиною місяці.

Відповідно до статті 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Отже, ТОВ «БК КБР» мало достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді першої інстанції, тоді як відкладення розгляду справи на дату після 29.08.2023 мало б наслідком розгляд справи з порушенням строку, визначеного статтею 195 ГПК України.

За встановленого, колегія суддів приходить до висновку, що апелянт не був позбавлений права та можливості реалізовувати свої процесуальні права, зокрема, щодо подання заяви по суті спору як в межах строків встановлених судом, так і по їх закінченню з поданням відповідної заяви про уточнення заяви від 13.06.2023. Однак, таким правом не скористався, тож в силу статті 13 ГПК України ризик настання наслідків, пов`язаних з невчиненням процесуальних дій, несе сторона (відповідач).

Обмежень в праві на доступ до суту та ефективному правовому захисті інтересів відповідача апеляційною інстанцією за результатами перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі №910/7067/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 29.01.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков