Постанова

від 05.02.2024 по справі 910/7067/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р. Справа№ 910/7067/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бородкін Д.І.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 (суддя Сівакова В.В.)

у справі №910/7067/23

за позовом Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР»

про стягнення 12 000 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі, в межах якої вирішується питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

05.05.2023 року Приватне акціонерне товариство «Укренергомонтаж» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» про стягнення 12 000 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі №910/7067/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» на користь Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» 12 000 000,00 грн основного боргу, та 180 000,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

30.11.2023 позивач - ТОВ «БК КБР» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому з посиланням на положення ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України просив стягнути витрати на правову професійну допомогу, докази чого будуть подані протягом п`яти днів після оголошення постанови.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Короткий зміст вимог заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

Після прийняття постанови у цій справі, у строк визначений законом, 22.01.2024 позивач подав заву про стягнення судових витрат, в якій просить з посиланням на положення ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правову професійну допомогу у розмірі 100 000,00 грн.

До цієї заяви позивачем додано копії наступних документів:

- договору про надання правової допомоги б/н від 16.04.2020;

- додаткової угоди №2 від 27.04.2023 до Договору про надання правової допомоги;

- рахунку-фактури №18/01 від 18.01.2024;

- акта прийому-передачі наданої правової допомоги №18/01 від 18.01.2024

- звіту №18/01 про виконанні роботи станом на 18.01.2024.

Заяву обґрунтовано тим, що за час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач поніс витрати на правову допомогу в сумі 100 000,00 грн за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу, ознайомлення з матеріалами справи та участь у судових засіданнях 13.12.2023 та 13.01.2024 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 призначено судове засідання з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції у справі №910/7067/23 на 05.02.2024. Постановлено учасникам справи в строк до 01.02.2024 надати до суду свої заперечення або міркування щодо поданої заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/7067/23. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи з розгляду заяви

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень щодо заяви позивача про стягнення витрат та не подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 05.02.2024 підтримав свою заяву та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 05.02.2024 не з`явився. Про розгляд заяви повідомлений належним чином в його електронний кабінет.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

Розглянувши заяву відповідача про розподіл судових витрат, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у пункті 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №904/4507/18).

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви

16.04.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Укренергомонтаж» (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Бонюк і партнери», назва якого змінилась на Адвокатське об`єднання «AB Advocates» (далі - Адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правової допомоги, за змістом якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

В п. 4.1. сторони передбачили, що Клієнт оплачує Адвокатському об`єднанню послуги щодо комплексного представництва інтересів Клієнта.

Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом попереднього перерахування грошової суми, узгодженої Сторонами, вказаної в Додатковій угоді до цього Договору, на поточний рахунок Адвокатського об`єднання, зазначений в цьому Договорі. (п. 4.2. Договору).

В п. 4.4. сторони домовились, що перед початком комплексного представництва інтересів Клієнта у Справі Адвокатське об`єднання виставляє Клієнту рахунок-фактуру на суму, узгоджену Сторонами цього Договору.

Клієнт оплачує рахунок-фактуру в термін до 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання рахунку-фактури. (п. 4.5. Договору).

Щомісячно Адвокатське об`єднання надає Клієнту звіт про виконане доручення та Сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг. На вимогу Клієнта можуть надаватися проміжні звіти. (п. 4.7. Договору).

В додатковій угоді №2 від 27.04.2023 сторони встановили розмір винагороди за здійснення адвокатом/адвокатами Адвокатського об`єднання правової допомоги Клієнту:

120 000,00 гри (сто двадцять тисяч гривень. 00 кой.), без ІІДВ за надання правової допомоги у суді першої інстанції;

100 000,00 гри (сто тисяч гривень, 00 коп.), без ІІДВ за кожну наступну інстанцію (апеляційна інстанція, касаційна інстанція);

100 000,00 гри (сто тисяч гривень, 00 коп.), без ІІДВ за кожну інстанцію у разі направлення справи на новий розгляд (перша інстанція, апеляційна інстанція, касаційна інстанція).

Клієнт оплачує вартість послуг за падання правової допомоги відповідно до п. 1 цієї Угоди в строк до 30 (тридцяти) календарних днів з дня винесення відповідно рішення судом першої інстанції або винесення постанови суду апеляційної чи касаційної інстанції або винесення судом іншого судового рішення, яким закінчується розгляд справи у відповідній інстанції.

Таким чином, визначена сторонами сума понесених витрат у розмірі 100 000,00 гри за розгляд справи в суді апеляційної інстанції є фіксованою, тобто визначеною у формі гонорару.

Згідно Акту №18/1 від 18.01.2024 сторони зафіксували та оформили факт надання Адвокатським об`єднанням «AB Advocates» комплексної професійної правової допомоги Приватному акціонерному товариству «Укренергомонтаж» у справі №910/7067/23 для захисту Клієнта, у зв`язку із апеляційною скаргою ТОВ «БК КБР» на рішення суду від 29.08.2023.

У Звіті №18/01 про надання правової допомоги за Договором від 16.04.2020 зазначено, що всього за період з 09.11.2023 по 17.01.2024 витрачений Адвокатським об`єднанням час за надання юридичних послуг складає 11 годин, а саме:

- підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи №910/7067/23 в Північному апеляційному господарському суді - 09.11.2023 - 30 хв.;

- ознайомлення з матеріалами справи №910/7067/23 в Північному апеляційному господарському суді - 13.11.2023 - 1 год. 30 хв.;

- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» від 13.10.2023 - 30.11.2023 - 5 год.;

- підготовка та участь адвоката в судовому засіданні у справі №910/7067/23 - 13.12.2023 - 1 год. 30 хв.;

- підготовка та участь адвоката в судовому засіданні у справі №910/7067/23 - 17.01.2023 - 2 год. 30 хв.

З цього приводу колегія враховує правові висновки Верховного Суду про те, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та у зворотному напрямку, на очікування початку судового засідання та безпосередню участь у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації разом з іншими витратами. Такі висновки Верховний Суд виклав у постановах від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 25.05.2021у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 29.09.2022 у справі № 910/10334/21, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21.

Дослідивши матеріали справи, колегією встановлено, що представник позивача брав участь в судових засіданнях 13.12.2023 та 17.01.2023, що підтверджується протоколами судових засідань. Також, представник знайомився з матеріалами справи та подав відзив на апеляційну скаргу.

Надані позивачем Договір про надання правової допомоги та Акт прийому-передачі наданої правової допомоги, а також Звіт щодо переліку виконаних робіт визначають у повному обсязі перелік наданих послуг та їх вартість, що є підтвердженою сукупністю належних та допустимих доказів.

Отже, вартість гонорару адвоката за надані послуги у розмірі 100 000,00 грн колегія визнає обґрунтованою.

При цьому, колегія зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (ч. 7 ст. 129 ГПК України).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

Домовленість про вартість послуг на правничу допомогу в твердій сумі позбавляє суд можливості звернутися до конкретних показників вартості послуг, як і до кількості часу, витраченого на послуги, та дає суду можливість оцінювати лише факт та обсяг наданих послуг, на предмет їх співмірності зі складністю справи, відповідності критерію розумності їх розміру та надмірного обтяження для іншої сторони.

З врахуванням викладеного, вбачається, що представником позивача було надало суду належні докази понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, а тому в порядку статті 129 ГПК України такі витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Дослідивши заяву представника позивача та надані ним документи в їх сукупності, керуючись визначеними статтями 126, 129 ГПК України критеріями, суд дійшов висновку наявність підстав для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи та її значення для сторін, їх ділової репутації.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність заперечень відповідача щодо розміру гонорару, судова колегія не знайшла підстав для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу або у зменшенні цього розміру гонорару. При цьому, колегія додатково зазначає, що гонорар понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн складає 1% від суми позову про стягнення 12 000 000,00 грн, та є співрозмірним з урахуванням складності справи та сукупністю обставин, які підлягали встановленню з наданням їм відповідної правової оцінки.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/7067/23 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК КБР» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 43, код ЄДРПОУ 40990651) на користь Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» (02166, м. Київ, просп. Лісовий, 39, код ЄДРПОУ 16403289) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп.

Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано, - 07.02.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков