Рішення

від 30.01.2024 по справі 752/11502/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 752/11502/22

пр. № 2/759/383/24

30 січня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Українська житлова компанія» про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Терземана Д.В. звернулась до суду із позовною заявою до ТОВ «КП «Українська житлова компанія» про зобов`язання вчинити дії, в якій просить зобов`язати Товариство виключити з обліку по особовому рахунку на її ім`я за квартирою АДРЕСА_1 заборгованість попередніх власників квартири за період до 09.11.2021 року, а також вирішити питання судових витрат у справі.

Свої вимоги мотивує тим, що набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 09.11.2021 року, проте, відповідач, безпідставно нараховує їй заборгованість попередніх власників квартири, яка виникла до моменту придбання нею квартири, на її звернення не реагує, через що вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.10.2022 року відкрито провадження у справі (а.с. 47).

Ухвалою від 26.12.2022 року задоволено клопотання представника ТОВ «КП «Українська житлова компанія» - Коваленка С.С. про закриття провадження у справі, закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «КП «Українська житлова компанія» про зобов`язання вчинити дії, стягнуто з ТОВ «КП «Українська житлова компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн., в частині стягнення правової допомоги - відмовлено (а.с. 83).

Постановою Київського апеляційного суду від 17.04.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 26.12.2022 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 147-148).

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.05.2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 154-155).

Відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками 17.05.2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 161).

Відповідач скористався правом на подання відзиву у встановлений судом строк та 01.06.2023 року направив до суду засобами поштового зв`язку відзив на позовну заяву, що надійшов до суду 05.06.2023 року, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з відсутності порушення її прав з боку відповідача, оскільки за рахунком позивача відсутня заборгованість попередніх власників, про що свідчать докази, наявні в матеріалах справи (а.с. 163-165).

Відповідь на відзив не надходила.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами, за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Судом встановлено, що 09.11.2021 року ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 , площею 39,1 м2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 09.11.2021 року, укладеного між нею та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом КМНО Буглак О.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 9231 (а. с. 13-14, 15).

Згідно п. 9 Договору продавці гарантують сплату комунальних послуг та інших платежів по утриманню квартири станом на момент передачі квартири.03.02.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КП «Українська житлова компанія» укладено Договір № 4/105 про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, п. 2.2. якого встановлено тариф з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 7,17 грн. з ПДВ (а.с. 16-21).

Згідно повідомлень про оплату за липень 2022 року, червень 2022 року по особовим рахункам № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , платник ОСОБА_1 , борг останньої станом на 01.06.2022 року з компенсації додаткових витрат з утримання будинку, витрат з вивезення побутових відходів, з утримання будинку зазначений у розмірі 29 539,16 грн. Нараховано за червень 2022 року 331,18 грн. Всього до сплати - 29 862,65 грн.; станом на 01.07.2022 року з компенсації додаткових витрат з утримання будинку, витрат з вивезення побутових відходів, з утримання будинку зазначений у розмірі 29 862,65 грн. Нараховано за липень 2022 року 331,18 грн. Всього до сплати - 30 186,14 грн. (а.с. 23, 24).

Відповідно до ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно до ст. 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Частиною 2 ст. 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.

Договір купівлі-продажу від 09.11.2021 року, згідно з яким позивач стала власником спірної квартири, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями ст. 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні).

Діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

За таких обставин, суд надходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними.

При цьому судом критично оцінюються твердження відповідача про відсутність з його боку порушень прав позивача, з огляду на наступне.

Так, заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що на ім`я позивача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 , за особовим рахунком № НОМЕР_4 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , не обліковується і ніколи не обліковувалась заборгованість попередніх власників, на ім`я яких були відкриті особові рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Разом з тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи повідомлень про оплату за жовтень 2021 року по особовим рахункам № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , платник ОСОБА_4 (попередній власник), борг останньої станом на 01.10.2021 року з компенсації додаткових витрат з утримання будинку, витрат з вивезення побутових відходів, з утримання будинку становив 27 128,96 грн. Нараховано за жовтень 2021 року 319,45 грн. Всього до сплати - 27 440,72 грн. (а.с. 25).

Згідно повідомлень про оплату за липень 2022 року, червень 2022 року по особовим рахункам № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , платник ОСОБА_1 , борг останньої станом на 01.06.2022 року з компенсації додаткових витрат з утримання будинку, витрат з вивезення побутових відходів, з утримання будинку зазначений у розмірі 29 539,16 грн. Нараховано за червень 2022 року 331,18 грн. Всього до сплати - 29 862,65 грн.; станом на 01.07.2022 року з компенсації додаткових витрат з утримання будинку, витрат з вивезення побутових відходів, з утримання будинку зазначений у розмірі 29 862,65 грн. Нараховано за липень 2022 року 331,18 грн. Всього до сплати - 30 186,14 грн. (а.с. 23, 24).

Доказів виставлення рахунків за вказані періоди за особовим рахунком № НОМЕР_3 , який відкритий, як зазначає відповідач, на ім`я ОСОБА_1 , Товариством не надано.

Як встановлено судом, в подальшому, вже після пред`явлення позову, відповідачем згідно повідомлень про оплату за листопад 2022 року, по особовому рахунку № НОМЕР_2 , платник ОСОБА_1 , борг останньої станом на 01.11.2022 року з компенсації додаткових витрат з утримання будинку, витрат з вивезення побутових відходів, з утримання будинку зазначений у розмірі 31 168,33 грн. Нараховано за листопад 2022 року 0,00 грн. Всього до сплати - 27 523,88 грн. (а.с. 72).

Згідно повідомлень про оплату за листопад 2022 року, по особовому рахунку № НОМЕР_4 , платник ОСОБА_1 , борг останньої станом на 01.11.2022 року з компенсації додаткових витрат з утримання будинку, витрат з вивезення побутових відходів, з утримання будинку зазначений у розмірі 0,00 грн. Нараховано за листопад 2022 року 0,00 грн. Всього до сплати - 3 818,55 грн. (а.с. 73).

Згідно повідомлень про оплату за січень 2023 року, по особовому рахунку № НОМЕР_4 , платник ОСОБА_1 , борг останньої станом на 01.01.2023 року з компенсації додаткових витрат з утримання будинку, витрат з вивезення побутових відходів, з утримання будинку зазначений у розмірі 4 316,56 грн. Нараховано за січень 2023 року 0,00 грн. Всього до сплати - 4 316,56 грн. (а.с. 118).

Згідно повідомлень про оплату за лютий 2023 року, по особовому рахунку № НОМЕР_4 , платник ОСОБА_1 , борг останньої станом на 01.02.2023 року з компенсації додаткових витрат з утримання будинку, витрат з вивезення побутових відходів, з утримання будинку зазначений у розмірі 4 316,56 грн. Нараховано за лютий 2023 року 0,00 грн. Всього до сплати - 4 316,56 грн. (а.с. 142).

Крім того, з наявних в матеріалах справи письмових документів відповідача, вбачається, що останнім було проведено розподіл особових рахунків за адресою: АДРЕСА_2 , між попередніми власниками квартири - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , за якими залишився особовий рахунок № НОМЕР_5 і по якому обліковуються нарахування та сплати за період до 09.11.2021 року, та новим власником - ОСОБА_6 , на ім`я якої відкрито новий особовий рахунок № НОМЕР_3 і по якому обліковуються нарахування та сплати за період після 09.11.2021 року.

З довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_6 ) за період з 09.11.2021 року по 22.11.2022 року рахується сума 3 644,49 грн. (а.с. 59).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказані дії відповідачем були проведені вже після звернення позивача до суду, тобто товариством були допущені порушення, про які зазначає позивач, які на даний час порушення усунуті.

Отже, на момент звернення ОСОБА_1 до суду предмет спору мав місце, але припинив своє існування після пред`явлення позову внаслідок виконання відповідачем заявлених до нього вимог тому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, так як відповідачем виключено з обліку по особовому рахунку на ім`я позивача за квартирою АДРЕСА_1 заборгованість попередніх власників квартири за період до 09.11.2021 року, а відтак суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано позов до суду у вересні 2022 року, виключення з обліку по особовому рахунку на ім`я позивача за квартирою АДРЕСА_1 заборгованість попередніх власників квартири за період до 09.11.2021 року мало місце у листопаді 2022 року. Таким чином, предмет позову перестав існувати після відкриття провадження у справі, оскільки відповідач добровільно виключив з обліку по особовому рахунку на ім`я позивача за квартирою АДРЕСА_1 заборгованість попередніх власників квартири за період до 09.11.2021 року вже після пред`явлення позову, що не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн. (а.с. 10). Тому, останній підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12.02.2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15.06.2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01.09.2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Указана судова практика є незмінною та існує на час вирішення вказаного процесуального питання судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Звертаючись до суду, позивачем було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, з якого вбачається, що 08.08.2022 року між ОСОБА_1 та АБ «Терземан та партнери» було укладено договір про надання правової допомоги № 080822.

Відповідно до п. 2. Додаткової угоди № 1 сторони узгодили, що вартість послуг АБ в розумінні ст.137 ЦПК України є розміром витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, вивчення та аналіз доказової бази, вивчення та опрацювання нормативно-правової бази з урахування змін та текстів, чинних на момент виникнення спору, вивчення та аналіз судової практики, правових позицій Верховного суду України, Верховного Суду щодо спорів у сфері відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди та становить 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., без ПДВ/год. Розмір вартості послуг узгоджується Сторонами у п. 3 даної Додаткової угоди.

Сторони погодили, що вартість послуг за представництво Клієнта в суді по справі є фіксованою та становить 1 000 грн./судодень.

Сторони погодили, що розмір гонорару за послуги надані відповідно до умов п. 2.2 даної додаткової угоди за становить 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., без ПДВ. що дорівнює 4 (чотирьом) годинам роботи адвоката АБ (час, який планує витратити/витратив адвокат для надання Послуг) та відповідати розрахунку вартості послуг, який є додатком до Договору. Остаточний розмір вартості послуг визначається в Акті приймання-передачі послуг з урахуванням часу, витраченого АБ відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, який є додатком до Договору. Сторони домовились, що Клієнт не оплачує час, витрачений АБ понад встановлений Сторонами у даному пункті Додаткової угоди.

Крім того, у п. 4 Додаткової угоди № 1 порядок розрахунків, згідно якого Клієнт зобов`язується здійснити розрахунок за результатами розгляду справи на підставі Розрахунку вартості послуг (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) протягом 60 календарних днів з дня проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення у справі, але не пізніше ніж 5 (п`ять) календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку.

Сторони домовились, що остаточний розмір вартості послуг (п. 2.1 та п. 2.2 даної Додаткової угоди) визначається в Акті приймання-передачі послуг з урахуванням часу, витраченого АБ відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом/АБ, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги по справі у суді, який є додатком до Договору.

Як на підтвердження витрат на правову допомогу додано до позовної заяви позивачем долучено ордер серія АІ № 1162674 від 08.08.2022 року, також матеріали справи містять копії ордеру серія АІ № 1162676 від 04.11.2022 року Додаткової угоди № 2 до Договору про надання правової допомоги від 08.08.2022 року № 080822, розрахунок вартості послуг від 07.12.2022 року за підписом адвоката Терземана Д.В. (а.с. 32, 65-69).

Разом з тим, Акту приймання-передачі послуг з урахуванням часу, витраченого АБ відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом/АБ, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги по справі у суді, який є додатком до Договору, позивачем не надано, так само як і не надано договір про надання правової допомоги, що б дало можливість перевірити підстави для відшкодування відповідних судових витрат.

Тому суд не вбачає підстав для стягнення витрат на правову допомогу з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Українська житлова компанія» про зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Українська житлова компанія» (ЄДРПОУ 38965411, адреса: вул. Стратегічне шосе, 2А, м. Київ, 03028) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Н.О. Горбенко