Ухвала

від 23.01.2024 по справі 761/43264/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43264/23

Провадження № 1-кс/761/301/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 09.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000000744

ВСТАНОВИЛА

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 09.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000000744.

Клопотання мотивоване тим, що детективами другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020100000000744 від 09.04.2020 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

29.05.2023 року директору ТОВ «ТРИ О» ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як зазначає прокурор у клопотанні, у продовж січня 2019 року по грудень 2021 року, генеральний директор ТОВ «ТРИ О» ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, за пособництва директорів ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою ухилення очолюваним нею ТОВ «ТРИ О» від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, що входить у систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, за невстановлених слідством обставин, перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Спортивна, будинок 1-А, оформила фінансово-господарськідокументи,якими відображенінереальні господарськіоперації ізпридбання упродовжз січня2019року погрудень 2021року назагальну суму286148615грн,у томучислі ПДВ47691435,9грн.,у очолюваного ОСОБА_6 та надалі ОСОБА_7 ТОВ«АЛЕКСА ГРУП»,які використалаяк підставудля формуванняподаткового кредитуТОВ «ТРИО» зподатку надодану вартістьз метоюзменшення податковихзобов`язань зуказаного податку,які підлягаютьсплаті очолюванимнею ТОВ«ТРИ О»до Державногобюджету України на загальну суму 47691435,9 грн, а саме: податкові накладні, які виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних невстановленими слідством особами із зазначенням реквізитів ТОВ«ТРИ О».

Після чого, генеральний директор ТОВ «ТРИ О» ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, за пособництва директорів ТОВ«АЛЕКСА ГРУП» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою ухилення очолюваним нею ТОВ«ТРИ О» від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, що входить у систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, для доведення свого злочинного умислу до кінця, задекларувала в складі податкового кредиту ТОВ «ТРИ О» з податку на додану вартість вищевказані нереальні операції, нібито проведені з ТОВ «АЛЕКСА ГРУП».

Прокурор у клопотанні зазначає, що з січня 2019 року по грудень 2021 року генеральний директор ТОВ «ТРИ О» ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, за пособництва директора ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ЛТД» ОСОБА_8 , з метою ухилення очолюваним нею ТОВ «ТРИ О» від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, що входить у систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, за невстановлених слідством обставин, перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Спортивна, будинок 1-А, оформила фінансово-господарськідокументи,якими відображенінереальні господарськіоперації ізпридбання упродовжз січня2019по грудень2021року назагальну суму588731436грн,у томучислі ПДВ98121906грн,які свідчатьпро начебтоотримані товарно матеріальніцінності тапослуги відочолюваного ОСОБА_9 ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖЛТД»,які використалаяк підставудля формуванняподаткового кредитуТОВ «ТРИО» зподатку надодану вартістьз метоюзменшення сумиподатку надодану вартість,яка підлягаєсплаті очолюванимнею ТОВ«ТРИ О»до Державногобюджету України на загальну суму 98121906 грн, а саме: податкові накладні, які виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних не встановленими слідством особами із зазначенням реквізитів ТОВ «ТРИ О».

Після чого, упродовж січня 2019 року по грудень 2021 року директор ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ЛТД» ОСОБА_8 , виконуючи роль пособника в умисному ухиленні від сплати податків директором ТОВ «ТРИ О» ОСОБА_5 , діючи узгоджено з останньою та невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, відповідно до заздалегідь розробленого плану вчинення злочину, задекларував в складі податкового кредиту ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ЛТД» з податку на додану вартість вищевказані операції у зв`язку із необхідністю подальшого здійснення фіктивних правочинів для формування податкового кредиту з податку на додану вартість для ТОВ«ТРИ О» з метою ухилення останнім від сплати податку на додану вартість.

Вказані фіктивні правочини ОСОБА_5 здійснено з метою мінімізації податкових зобов`язань з податку на додану вартість очолюваним нею ТОВ «ТРИ О», які виникають у зв`язку з наданням ТОВ «ТРИ О» в оренду приміщень в торговельно-офісному комплексі, що знаходиться за адресою: м.Київ, площа Спортивна, будинок 1-А, а також наданням рекламних та маркетингових послуг.

За наведених вище обставин, генеральний директор ТОВ «ТРИ О»

ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, за пособництва директорів ТОВ«АЛЕКСА ГРУП» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також директора ТОВ«СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ЛТД» ОСОБА_8 , у період з січня 2019 року по грудень 2021 року безпідставно завищила розмір податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 145813342 грн (сто сорок п`ять мільйонів вісімсот тринадцять тисяч триста сорок дві гривні), внаслідок проведення очолюваним нею ТОВ «ТРИ О» фіктивних правочинів з ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» та ТОВ«СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ЛТД», так як проведені операції з цими товариствами не можуть бути підставою для формування даних податкового обліку та бути відображені в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Прокурор у клопотанні зазначає, що службові особи ТОВ «ТРИ О» (код за ЄДРПОУ 23167814) у період з 01.01.2019 по 31.12.2021 за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» (код за ЄДРПОУ 38912368) та ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ЛТД» (код за ЄДРПОУ 35334835) здійснили перерахування грошових коштів на адресу указаних підприємств у сумі 874 880 051 грн (у т.ч. ПДВ 145 813 341,9 грн) за «нібито» придбання робіт та послуг (в т.ч. «Роботи з обслуговування мереж та систем об`єкту - «Торгово- офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом», та інше). У подальшому, з метою приховування походження зазначених грошових коштів, службові особи ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» та ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ЛТД» за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «ТРИ О» документально оформили фінансово-господарські взаємовідносини та здійснили фінансові операції з підприємствами, які рішенням комісії віднесені до підприємств з ознаками ризиковості або здійснювали підміну номенклатури товарів по ланцюгу постачання, що свідчить про легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі, шляхом вчинення операцій з грошовими коштами щодо яких фактичні обставини свідчить про їх одержання злочинним шляхом.

В свою чергу встановлено, що у власності ТОВ «ТРИ О» перебуває нерухомість, а саме: торговельно-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом (літера «В»), загальною площею 151 805,3 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, площа Спортивна, будинок 1а, в тому числі: по частині літери "В"- по підвалу V-го рівня частини літ. "В" - 1504,2 кв. м, по підвалу ІV-го рівня частини літ. "В" - 1479,1 кв. м, по підвалу ІІІ-го рівня частини літ. "В" - 1479,5 кв. м, по підвалу ІІ-го рівня частини літ. "В" - 1429,0 кв. м, по підвалу І-го рівня частини літ. "В" - 1432,0 кв. м, по цокольному поверху частини літ. "В" - 1367,7 кв. м, по першому поверху частини літ. "В" - 774,4 кв. м, по другому поверху частини літ. "В" - 1344,6 кв. м, по третьому поверху частини літ. "В" - 1654,0 кв. м,по четвертому поверху частини літ. "В" - 1654,0 кв. м, по п`ятому поверху частини літ. "В" - 1654,1 кв. м, по шостому поверху частини літ. "В" - 1651,4 кв. м, по сьомому поверху частини літ. "В" - 1664,5 кв. м, по восьмому поверху частини літ. "В" - 1653,9 кв. м, по дев`ятому поверху частини літ. "В" - 1651,5 кв. м, по десятому поверху частини літ. "В" - 1670,7 кв. м, по одинадцятому поверху частини літ. "В" - 1667,0 кв. м, по дванадцятому поверху частини літ. "В" - 1036,8 кв. м, по тринадцятому поверху частини літ. "В" - 1708,4 кв. м, по чотирнадцятому поверху частини літ. "В" - 1716,8 кв. м, по п`ятнадцятому поверху частини літ. "В" - 1711,7 кв. м, по шістнадцятому поверху частини літ. "В" - 1720,6 кв. м, по сімнадцятому поверху частини літ. "В" - 1718,9 кв. м, по вісімнадцятому поверху частини літ. "В" - 1718,8 кв. м, по дев`ятнадцятому поверху частини літ. "В" - 1721,3 кв. м, по двадцятому поверху частини літ. "В" - 1722,2 кв. м, по двадцять першому поверху частини літ. "В" - 1718,6 кв. м, по двадцять другому поверху частини літ. "В" - 1722,5 кв. м, по двадцять третьому поверху частини літ. "В" -1720,0 кв. м, по двадцять четвертому поверху частини літ. "В" - 1722,3 кв. м, по двадцять п`ятому поверху частини літ. "В" - 1718,2 кв. м, по двадцять шостому поверху частини літ. "В" - 1718,8 кв. м, по двадцять сьомому поверху частини літ. "В" - 1723,5 кв. м, по двадцять восьмому поверху частини літ. "В" - 1720,9 кв. м, по двадцять дев`ятому поверху частини літ. "В" - 1720,3 кв. м, по тридцятому поверху частини літ. "В" - 1720,8 кв. м, по тридцять першому поверху частини літ. "В" - 159,5 кв. м, по тридцять другому поверху частини літ. "В" - 159,9 кв. м, по тридцять третьому поверху частини літ. "В" - 359,8 кв. м, по тридцять четвертому поверху частини літ. "В" - 579,6 кв. м, по тридцять п`ятому поверху частини літ. "В" - 461,7 кв. м, а також по частині літери "В": по підвалу 5-го рівня частини літ. "В" - 6399,3 кв. м, по підвалу 4-го рівня частини літ. "В" - 6191,6 кв. м, по підвалу 3-го рівня частини літ. "В" - 6389,4 кв. м, по підвалу 2-го рівня частини літ. "В" - 6395,9 кв. м, по підвалу 1-го рівня частини літ. "В" - 3580,4 кв. м, по першому поверху частини літ. "В" - 6790,9 кв. м, по другому поверху частини літ. "В" - 7333,1 кв. м, по третьому поверху частини літ. "В" - 7360,4 кв. м, по четвертому поверху частини літ. "В" - 7362,1 кв. м, по п`ятому поверху частини літ. "В" - 5737,9 кв. м, по шостому поверху частини літ. "В" - 4864,3 кв. м, по сьомому поверху частини літ. "В" - 5438,1 кв. м, по восьмому поверху частини літ. "В" - 3337,4 кв. м, по дев`ятому поверху частини літ. "В" - 5086,0 кв. м, по десятому поверху частини літ. "В" - 3321,6 кв. м, по одинадцятому поверху частини літ. "В" - 2313,7 кв. м, по дванадцятому поверху частини літ. "В" - 1393,7 кв. м, по тринадцятому поверху частини літ. "В" - 1374,9 кв. м, по чотирнадцятому поверху частини літ. "В" - 1701,1 кв. м.

Постановою детектива Бюро економічної безпеки України від 30.05.2023 року зазначене майно, відповідно до ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, вказав, що підставою накладення арешт на майно є забезпечення збереження речового доказу та забезпечення спеціальної конфіскації майна як виду покарання, постановою детектива вказане в клопотанні майно визнано речовим доказом, в даному кримінальному провадженні призначено експертизу, зазначив, що строк досудового розслідування ухвалою слідчого судді продовжено до дев`яти місяців, просив клопотання задовольнити..

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 22.01.2024 було розглянуто аналогічне клопотання у задоволенні якого було відмовлено, що виключає можливість повторного розгляду ідентичного клопотання іншим слідчим суддею, крім того ухвалою Київського апеляційного суду від 13.11.2023 скасовано арешт на вказане в клопотанні майно, постанова детектива про визнання майна речовими доказами є необґрунтованою, вказав, що майно вказане в клопотанні прокурора не підлягає арешту та спеціальній конфіскації з огляду на те, що не належить підозрюваній, за ініціативи сторони захисту було проведено експертиза за результатами якої судовий експерти, згідно висновку експерта №353 від 08.12.2023 дійшла висновку про те, що заниження ТОВ «ТРИ О» податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період, який розглядається у рамках кримінального провадження, документально і нормативно не підтверджується. Разом з тим, вказав, що захисником підозрюваної у рамках розглядуваного кримінального провадження також було замовлено економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені питання стосовно того, чи підтверджуються висновки аналітичного дослідження №2 про заниження ТОВ «ТРИ О» податкового зобов`язання з податку на додану вартість, про реєстрацію ТОВ «ТРИ О» податкових накладних за господарськими операціями та про безпідставне перерахування грошових коштів за такими операціями. За результатами вказаної експертизи судовий експерт склала висновок експерта №354 від 12.12.2023 у якому дійшла висновку про те, що висновки Аналітичного дослідження №2 про заниження ТОВ «ТРИ О» податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період, який розглядається у рамках кримінального провадження, про безпідставну реєстрацію ТОВ «ТРИ О» податкових накладних за господарськими операціями, а також про безпідставне перерахування грошових коштів документально не підтверджуються. Просив відмовити в задоволенні клопотання, а також долучив додаткові документи.

Слідча суддя, заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, дійшла висновку про таке.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020100000000744 від 09.04.2020 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

29.05.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

30.05.2023 постановою детектива другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_10 , нерухомість яка перебуває у власності ТОВ «ТРИ О» (код ЄДРПОУ 23167814), а саме: торговельно-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом (літера «В»), загальною площею 151 805,3 кв. м, визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч.3ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст.170-174 КПК України, та згідно ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.1 ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звернувся з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим вважаю, що сама по собі постанова детектива про визнання речових доказів від 30.05.2023 носить суто формальний характер, оскільки в самій постанові не надана оцінка майну, яке належить ТОВ «ТРИ О», положенням статті 98 КПК України.

В той же час прокурором не надано відповіде підтвердження про відповідність нерухомого майна ТОВ «ТРИ О», а саме торговельно-офісного комплексу з об`єктами громадського призначення та паркінгом (літера «В»), загальною площею 151 805,3 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, площа Спортивна, будинок 1а положенням ст. 98 КПК України, а також клопотання прокурора не містить достатніх та допустимих, у розумінні ст.86 КПК України, доказів які б підтверджували, що торговельно-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом (літера «В»), загальною площею 151 805,3 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, площа Спортивна, будинок 1а є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберег на собі його сліди або може містити інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурором не доведено необхідність накладення арешту наторговельно-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом (літера «В»), загальною площею 151 805,3кв.м., який розташований за адресою м. Київ, площа Спортивна, 1А, з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Окрім цього, прокурором не надано оцінку розумністі і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки накладення арешту на майно для його власників.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Також прокурором у своєму клопотанні не наведено та не доведено в ході судового розгляду наявності ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, які необхідні для застосування такого обмежувального заходу як арешт вищевказаного майна, зокрема можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження нерухомого майна.

Відповідно до положень ст. 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченогочастиною першоюстатті 150,статтею 154, частинами другою і третьоюстатті 159-1, частиною першоюстатті 190,статтею 192, частиною першою статей204,209-1,210, частинами першою і другою статей212,212-1, частиною першою статей222,229,239-1,239-2, частиною другоюстатті 244, частиною першою статей248,249, частинами першою і другоюстатті 300, частиною першою статей301,302,310,311,313,318,319,362,статтею 363, частиною першою статей363-1,364-1,365-2цього Кодексу.

Згідно ст.96-2КК України,спеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майно: 1)одержані внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення та/абоє доходамивід такогомайна; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3)були предметомкримінального правопорушення,крім тих,що повертаютьсявласнику (законномуволодільцю),а уразі,коли йогоне встановлено,-переходять увласність держави; 4)були підшукані,виготовлені,пристосовані абовикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушення,крім тих,що повертаютьсявласнику (законномуволодільцю),який незнав іне мігзнати проїх незаконневикористання.

При цьому, в ході судового розгляду встановлено, що торговельно-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом (літера «В»), загальною площею 151 805,3 кв.м., був зареєстрований на праві власності ТОВ «ТРИ О» у 2013 році.

В той же час, органом досудового розслідування досудове слідство за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, здійснюється за період з 2019 року по грудень 2021 року.

Таким чином, в ході судового розгляду не встановлено, що майно ТОВ «ТРИ О», про арешт якого клопоче прокурор, було одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; могло призначатися (використовуватися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; було предметом кримінального правопорушення та підшукане, виготовлене, пристосоване або використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про те, що в даному випадку воно не може бути предметом спеціальної конфіскації.

Разом з тим, торговельно-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом (літера «В»), загальною площею 151 805,3 кв.м., належить на праві власності ТОВ «ТРИ О», що свідчить про те, що відсутні підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, щодо ОСОБА_11 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Також, слідчим суддею при вирішенні клопотання прокурора про арешт майна, не встановлено доказів, як і не надано таких даних прокурором у судовому засіданні, які б свідчили про необхідність застосування такого виду обмеження права власності ТОВ «ТРИ О» з метою уникнення негативних наслідків для кримінального провадження.

Крім того, враховуючи, що клопотання про арешт майна ТОВ «ТРИ О» у кримінальному провадженні № 62020100000000744 від 09.04.2020 року, неодноразово вже було предметом судового розгляду, в тому числі і в суді апеляційної інстанції, що прокурором у судовому засіданні не оспорювалось, на переконання слідчого судді, неодноразове звернення з аналогічними клопотаннями не узгоджується з положеннямиКонституції України, Кримінального процесуального закону України та практикою Європейського суду з прав людини.

Так, згідно зКонституцією Українита Законом України «Про міжнародні договори і угоди» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд із національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 рік) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 рік), учасником яких є й Україна.

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 рік) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи постановлення судом незаконного рішення, тоді як ст. 1 Протоколу № 1 доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст. 1 Протоколу № 1, яка спрямована на захист особи (фізичної та юридичної) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи для захисту права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22 червня 2004 року).

При цьому, у своїх висновках ЄСПЛ неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу № 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Враховуючи наведене, слідча суддя не вбачає законних підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Керуючись ст. ст.98,170,171,172,309,395 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 09.04.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000000744.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідчасуддя Антоніна КВАША