Постанова

від 17.01.2024 по справі 1625/1378/12

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1625/1378/12 Номер провадження 22-ц/814/849/24Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О.О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О.І., Прядкіної О. В.,

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2023 року у складі судді Гальченко О. О.

за заявою ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, правонаступником якої є Коломацька сільська рада Полтавського району Полтавської області, про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на частку спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання розірвання шлюбу фіктивним, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, встановлення факту проживання однією сім`єю,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся досуду іззаявою про перегляд рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26.12.2012 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви посилався на те, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26.12.2012 у справі № 1625/1378/12 було відмовлено у задоволенні заявлених ним позовних вимог про визнання недійсним заповіту, складеного на користь ОСОБА_3 та посвідченого 14.08.2007 секретарем виконавчого комітету сільської ради с. Василівка Полтавського району.

Однією з підстав відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 судом зазначено відсутність доказів того, що заповіт не відповідає волі спадкодавця та є недійсним.

05.10.2021 він отримав копію висновку судово-почеркознавчої експертизи № 19516/19517/21-32 від 16.09.2021, проведеної у кримінальному провадженні № 12013180300000702, з якого стало відомо, що відповідач по справі ОСОБА_3 самостійно вносив записи до заповіту, в якому він вказаний як спадкоємець після смерті ОСОБА_1 .

Вважає, що заповіт від 14.08.2007, посвідчений секретарем виконкому Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Брижак І. В., щодо волевиявлення ОСОБА_5 є нікчемним правочином.

Таким чином, спадкування повинно відбуватися між ним та ОСОБА_3 на загальних підставах, в рівних частках.

Вказує, що зазначений факт стосовно внесення рукописних записів до заповіту ОСОБА_5 замість неї ОСОБА_3 , що встановлено відповідним висновком експерта в рамках кримінального провадження, є нововиявленою обставиною, яка не була відома суду на день розгляду справи, оскільки висновок судового експерта виготовлено лише 16.09.2021, у зв`язку з чим дана обставина не встановлена судом та не могла бути відома заявникові на час розгляду справи.

Посилаючись на викладене просив скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26.12.2012 та додаткове рішення цього суду від 23.04.2014 по справі № 1625/1378/12 за нововиявленими обставинами (а. с. 100-104, т. 3).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, у зв`язку з чим провадження у справі було зупинено до вступу правонаступників (а. с. 143, 146-147, т. 3).

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області суду від 02 грудня 2022 року провадження у справі поновлено за заявою ОСОБА_1 про залучення її до участі у справі як правонаступника заявника ОСОБА_2 (а. с. 150-151, 153 т. 3).

Ухвалою районного суду від 27 березня 2023 року за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Литвишко І. В. замінено первісного відповідача Васильківську сільську раду Полтавського району Полтавської області у зв`язку з реорганізацією на Коломацьку територіальну громаду Полтавського району Полтавської області (а. с. 173, т. 3).

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26.12.2012 за нововиявленими обставинами відмовлено за безпідставністю, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26.12.2012 залишено в силі.

Ухвала суду мотивована тим, що вказані заявником обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.

Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву ОСОБА_2 в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що з висновку експерта вбачається, що ОСОБА_3 самостійно вносив записи до заповіту, в якому він був вказаний як спадкоємець після смерті ОСОБА_1 , а тому вказаний факт стосовно внесення рукописних записів до заповіту ОСОБА_1 замість неї ОСОБА_3 є нововиявленою обставиною, яка не була відома на день розгляду справи, оскільки вказаний висновок експерта був виготовлений лише 16.09.2021.

Вважає, що спадкування має відбуватися між ОСОБА_2 , а після його смерті нею, та ОСОБА_3 на загальник підставах, в рівних частках.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (пункт 1 частини першої статті 374, стаття 375 ЦПК України).

По справі встановлено, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2012 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на спадкове майно задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 5/12 частки спадкового майна, яке належало спадкодавцю ОСОБА_1 .

В решті позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Уточнений зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на обов`язкову частку у спадковому майні - задоволено частково.

Встановлено факт проживання однією сім`єю, не перебуваючи у шлюбі між собою, в період часу з 20 червня 1986 року по 03 березня 2001 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Визнано домоволодіння по АДРЕСА_1 та області об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , що за життя належало його матері - заповідачу ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_3 право власності на обов`язкову частку у спадщини після померлого ОСОБА_6 , яка прийнята ОСОБА_1 та складає 1/12 частину в спадщині спадкодавця ОСОБА_6 .

Визнано за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на 5/12 частки спадкового майна, яке належало спадкодавцю ОСОБА_6 .

В решті позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено за безпідставністю.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12 вересня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2012 року у зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження рішення суду (а. с. 208, 211, т. 2).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2017 року ухвалу апеляційного суду від 12 вересня 2016 року залишено без змін (а. с. 72-73, т. 3).

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, які зазначені у заяві, не є нововиявленими, з чим погоджується і судова колегія апеляційного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 423 ЦПК України).

Отже, нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення.

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи.

Крім того, судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (пункти 26-28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18).

Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (пункт 6.38. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20).

У справі, що переглядається, встановлено, що позивач ОСОБА_2 обґрунтовував свої вимоги про визнання недійсним заповіту ОСОБА_1 , посвідченого 14.08.2007 секретарем виконкому Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Брижак І. В., тим, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало її волі. Позивач вказував на те, що при складанні та посвідченні заповіту була присутньою невстановлена стороння особа, яка незаконно втручалася в даний процес та змість заповідача ОСОБА_1 зробила рукописний запис в заповіті від її імені, підробивши її почерк та засвідчивши від імені ОСОБА_1 , що вона була ознайомлена зі змістом складеного заповіту шляхом самостійного прочитання його тексту (або його заслуховування), тому не можна стверджувати, що це є насправді її волевиявлення. Крім того, при посвідченні заповіту секретарем виконкому Василівської сільської ради Брижак І. В. не зроблено примітки про присутність даної невідомої особи та не зазначено місце складання заповіту, тобто конкретна адреса місця (приміщення), у якому посвідчувався заповіт. Виходячи з наведеного переліку порушень, які було допущено при складанні та посвідченні заповіту його матері ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_2 вважав вказаний заповіт недійсним в силу його нікчемності.

Заявлені вимоги позивач доводив висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1214 від 23.03.2011, призначеної судом за його клопотанням (а. с. 158-165, т. 1). З цього висновку вбачається, що рукописні записи в другому примірнику заповіту від 14.08.2007 (реєстр № 30) від імені ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_7 , а іншою особою з наслідуванням її справжнього почерку. Встановити чи виконані однією особою рукописні записи та підпис від імені ОСОБА_1 в другому примірнику заповіту від 14.08.2007 не представилось можливим, а дійсність підпису від імені ОСОБА_1 у другому примірнику заповіту від 14.08.2007 після рукописного запису «Мифодіївна» не досліджувалось з причин ненадання експертові за його клопотанням достатньої кількості порівняльного матеріалу для проведення експертизи.

У висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12013180300000702 від 16.09.2021 № 19516/19517/21-32, на який посилається заявник з метою перегляду остаточного рішення у справі, експертом встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 , що містяться в обох примірниках заповіту, після рукописного запису в заповіті від 14.08.2007, посвідченому секретарем виконкому Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Брижак І. В., виконані ОСОБА_5 .

Рукописні записи «Мною це», « ОСОБА_8 » в рукописному записі «Мною це заповіт прочитоно власноручно ОСОБА_5 », що містяться в заповіті від 14.08.2007, посвідченому секретарем виконкому Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Брижак І. В. (документ № 2) виконані ОСОБА_5 ; рукописні записи «Цей заповіт прочитано власноручно ОСОБА_5 » в заповіті (документ № 1) та «заповіт прочитоно власноручно», «бельник ОСОБА_9 » в рукописному записі « ОСОБА_10 це заповіт прочитоно влосноручио ОСОБА_5 », що містяться в заповіті (документ № 2) виконані ОСОБА_3 .

Надаючи оцінку вказаному висновку експерта № 19516/19517/21-32 від 16.09.2021, колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий не містить нововиявлених обставин та не може бути підставою для перегляду судового рішення згідно пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, оскільки по суті є новим доказом на підтвердження обставин, які заявлялись позивачем ОСОБА_2 під час розгляду справи, а не доказом нововиявлених обставин.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц, провадження № 61-24817св18.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України», рішення від 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі «PRAVЕDNAYA v. Russia» № 69529/01, параграф 27, 28 від 18 листопада 2004 року).

Проте такихдоказів заявникомне наданота неможливістьодержання відповідноїінформації зметою оцінкидоказів приостаточному вирішеннісправи всудах недоведено.

Таким чином, встановивши відсутність нововиявлених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у перегляді ухваленого по справі рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним у зв`язку з не доведенням ним факту невідповідності оспореного заповіту волі спадкодавця ОСОБА_1 та його недійсності.

Доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин справи та норм чинного законодавства й не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права при вирішенні поставленого питання, а також не свідчать про наявність нововиявлених обставин по справі для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили.

Оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, апеляційним судом не вбачається.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна