Рішення

від 17.01.2024 по справі 905/1231/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.2024 м. Харків Справа №905/1231/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Зайцевій А.А.,

розглянувши у судовому засіданні справу № 905/1231/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Корм» (63401, Харківська обл., Чугуївський р-н, сел. Вирішальний, вул. Степова(пн), 12)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВ-Агро» (84402, Донецька обл., м. Лиман, вул. Оборони, 231)

про стягнення 14 962 800 грн,

за участю представників:

від позивача: Кундіус І.В., адвокат

від відповідача: не з`явився

Суть спору: ТОВ «Мега Корм» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ТОВ «СКВ-Агро» передплати в розмірі 14 962 800 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається (з урахуванням змісту позовної заяви та додаткових письмових пояснень за вх. № 07-10/4891/23 від 30.10.2023 з доповненням підстав позову (прийняті до розгляду згідно з ухвалою від 31.10.2023)) на те, що на виконання договору постачання №28/12/1 від 28.12.2021 та специфікації № 1 від 28.12.2021 він здійснив передплату товару в розмірі 14 962 800 грн. Оскільки відповідач товар не поставив, у нього виник обов`язок щодо повернення передплати на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Також позивач посилається на п. 9.3 договору постачання №28/12/1 від 28.12.2021 та на наявність обов`язку відповідача щодо повернення передплати з огляду на дострокове розірвання цього договору у зв`язку з настанням скасувальної обставини - не укладення правочину з продажу майнового комплексу комбікормового заводу у строк до 28.02.2022.

18.09.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 10.10.2023.

02.10.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви позивача від 28.09.2023 про забезпечення позову. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 вказану ухвалу скасовано, задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог 14 962 800 грн на банківських рахунках відповідача, зокрема, IBAN НОМЕР_1 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805.

10.10.2023 господарським судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 31.10.2023.

31.10.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою у т.ч. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 18.12.2023 та відкладено підготовче засідання на 21.11.2023.

21.11.2023 господарський суд одержав відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що поставка відповідачем товару за договором постачання №28/12/1 від 28.12.2021 пов`язується зі здійсненням позивачем повної його оплати. Оскільки позивачем не здійснено передплату товару за специфікацією № 2 від 28.12.2021, то зобов`язання відповідача щодо його поставки не виникло.

Одночасно, відповідач зазначає, що за цим договором поставка товару погоджена сторонами на умовах EXW, тобто обов`язки відповідача обмежуються лише підготовкою товару до вивезення та наданням до нього доступу після повної оплати, у той же час на позивача покладаються обов`язки щодо отримання товару, організації усіх транспортних заходів.

Також відповідач звертає увагу на те, що позивачем не надіслано вимоги про повернення коштів в порядку п. 9.3 договору, тобто сторони не бажали застосування положень цього пункту договору, до того ж між сторонами велись перемовини щодо самостійного врегулювання спірних відносин після завершення бойових дій шляхом можливого завершення угоди.

21.11.2023 господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2023.

21.12.2023 господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено судове засідання на 17.01.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 17.01.2024 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 17.01.2024 не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, оскільки ухвала-повідомлення від 21.12.2023 доставлена до його електронного кабінету 22.12.2023, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.

Приймаючи до уваги викладене, а також положення ч. 1 ст. 202 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути справу у судовому засіданні 17.01.2024 за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 17.01.2024 господарським судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

28.12.2021 між ТОВ «СКВ-Агро» (постачальник, відповідач) та ТОВ «Мега Корм» (покупець, позивач) укладений договір постачання № 28/12/1, відповідно до умов п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю обладнання для виробництва комбікормів, яке перебувало в експлуатації та знаходиться в справному стані (у подальшому товар), найменування, комплектація та кількість якого визначається сторонами у специфікації № 1 та специфікації № 2, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Загальна вартість договору складає 25 758 360 грн у т.ч. ПДВ 20% (п. 1.3 договору).

Поставка товару здійснюється на наступних умовах: EXW с. Бараниківка (склад постачальника: Луганська обл., Кремінський р-н, с. Бараниківка, вул. Зарічна,124 та Луганська обл., Кремінський р-н, с. Бараниківка, вул. Зарічна, 124а) у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору (п.2.1 договору).

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами на складі постачальника, в момент фактичного приймання товару покупцем в порядку, що визначається чинним законодавством, а саме: «Інструкція про порядок приймання виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості» № 6 та «Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання» № 7 (п.2.2 договору).

Товар, що визначений сторонами у специфікації № 1 та № 2 до цього договору постачається постачальником в строк до 28 лютого 2022 року включно, але у будь-якому разі після оплати покупцем на банківський рахунок постачальника 100% його вартості. Сторони мають право змінити строки постачання як всього товару, так і окремих партій товару, шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього договору. Постачання товару повинно супроводжуватися підписанням сторонами акту приймання-передачі товару та видаткової накладної (п.п.2.4, 2.5, 9.2 договору).

Дата переходу права власності на товар дата підписання сторонами видаткової накладної на такий товар (п. 2.6 договору).

Оплата товару, що постачається постачальником, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у чинному договорі в наступному порядку:

- частина вартості товару, визначеного сторонами у специфікації № 1 до цього договору, що становить 6 000 000 грн у т.ч. ПДВ 20% - 1 000 000 грн, оплачується покупцем на умовах передплати до 30 грудня 2021 року включно.

- решта вартості товару, визначеного сторонами у специфікації № 1 до цього договору, що становить: 8 962 800 грн у т.ч. ПДВ 20% - 1 493 800 грн, оплачується покупцем на умовах передплати до 15 січня 2022 року.

- вартість товару, визначеного сторонами у специфікації № 2 до цього договору, що становить: 10 795 560 грн у т.ч. ПДВ 20% - 1 799 260 грн оплачується покупцем на умовах передплати до 28 лютого 2022 року (пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 договору).

Днем оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.2 договору).

Ціна одиниці товару та загальна вартість окремих партій товару зазначається сторонами в специфікації № 1 та специфікації № 2 до цього договору, які є його невід`ємними частинами. Після підписання сторонами цього договору, специфікацій, які встановлюють ціну товару, що постачається, така ціна може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін, оформленою шляхом підписання відповідної додаткової угоди (п. 4.3 договору).

У п. 9.3 договору сторони погодили, що продаж постачальником обладнання для виробництва комбікормів за цим договором є першим етапом правочину з продажу майнового комплексу комбікормового заводу, що розташований за адресою: Луганська область, Кремінський район, с. Бараниківка, вул. Зарічна,124 та Луганська область, Кремінський район, с. Бараниківка, вул. Зарічна,124а, який включає в себе, крім обладнання, й об`єкти нерухомості, які повинні бути відчужені постачальником за окремою угодою (угодами) до 28 лютого 2022 року включно.

Зважаючи на це сторони дійшли згоди, що цей договір укладений зі скасувальною обставиною: у випадку не укладення сторонами угоди (угод) з купівлі продажу об`єктів нерухомості, а саме:

- Будівлі та споруди, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 59712144216, що знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, с. Бараниківка, вул. Зарічна,124;

- Нежитлова будівля, електропідстанція, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна:60601344216, що знаходиться за адресою: Луганська область, Кремінський район, с. Бараниківка, вул. Зарічна,124а,

або ж невиконання зазначеної угоди (угод) з купівлі продажу об`єктів нерухомості будь якою стороною до 28 лютого 2022 року, цей договір вважається достроково розірваним із застосуванням двосторонньої реституції. В такому разі постачальник зобов`язаний повернути всю суму отриманої від покупця по даному договору оплати вартості товару. Зазначені дії сторони зобов`язані здійснити впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги про це будь якої зі сторін договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2022 року (п. 9.1 договору).

У специфікації № 1 від 28.12.2021 сторони погодили, зокрема, найменування товару, що постачається, його кількість, ціну з ПДВ:

- Технологічне обладнання «Бюлер», 1 шт., 12 258 000 грн; Транспортуюче обладнання AWILA лінії виробництва комбікормів, 1 шт., 2 704 800 грн (склад постачальника: Луганська обл., Кремінський р-н, с. Бараниківка, вул. Зарічна,124).

Загальна вартість товару за цією специфікацією № 1 від 28.12.2021 складає 14 962 800 грн у т.ч. ПДВ 20% - 2 493 800 грн.

У специфікації № 2 від 28.12.2021 сторони погодили, зокрема, найменування товару, що постачається, його кількість, ціну з ПДВ:

- Кабель АСБл-10 3х240 у кількості 8 000м, 1 шт., 831 600 грн; Ячейка КСО-266 (в кількості 26 шт.), 1 шт., 408 000 грн (склад постачальника: Луганська обл., Кремінський р-н, с. Бараниківка, вул. Зарічна, 124а);

- Лінія для пакування комбікорму в мішки вагою 10 кг та 25 кг, 1 шт., 7 752 000 грн; Системний блок Celeron430/1Gb/200Gb/int/DVD, 1 шт., 2 520 грн; Системний блок Celeron430/1Gb/200Gb/int/DVD, 1 шт., 2 520 грн; Системний блок E3400/2Gb/500Gb/int/DVD-RW/, 1 шт., 2 520 грн; Дуплексна автомат. установка для натрій-катионування води, 1 шт., 25 200 грн; Парогенератор комбінований CERTUSS UNIVERSAL 850, 1 шт. 655 200 грн; Парова котельня для технологічних потреб комбікормового заводу, 1 шт., 1 116 000 грн (склад постачальника: Луганська обл., Кремінський р-н, с. Бараниківка, вул. Зарічна,124).

Загальна вартість товару за цією специфікацією № 2 від 28.12.2021 складає 10 795 560 грн у т.ч. ПДВ 20% - 1 799 260 грн.

На виконання умов договору постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 та специфікації № 1 від 28.12.2021 позивачем здійснено на користь відповідача попередню оплату товару (технологічне обладнання «Бюлер», 1 шт. та транспортуюче обладнання AWILA лінії виробництва комбікормів, 1 шт.) в загальному розмірі 14 962 800 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № МК-0002999 від 29.12.2021 на суму 6 000 000 грн, № МК-0000100 від 11.01.2022 на суму 2 500 000 грн, № МК-0000106 від 12.01.2022 на суму 2 500 000 грн, № МК-0000116 від 13.01.2022 на суму 2 000 000 грн, № МК-0000131 від 14.01.2022 на суму 1 000 000 грн, № МК-0000134 від 17.01.2022 на суму 962 800 грн.

З огляду на нездійснення відповідачем поставки товару за договором постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 та специфікацією № 1 від 28.12.2021, 16.02.2023 позивач направив на юридичну адресу відповідача претензію вих. № 180 від 14.02.2023 про повернення коштів у розмірі 14 962 800 грн, про що свідчать опис вкладення від 16.02.2023 та поштова накладна № 6340403666502 від 16.02.2023. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на те, що відповідачем не поставлено обладнання для виробництва комбікормів за договором постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 та специфікацією № 1 від 28.12.2021, а також на те, що договір постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 є достроково розірваним у зв`язку із настанням скасувальної обставини - не укладення між сторонами правочину з продажу майнового комплексу комбікормового заводу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача передплати в розмірі 14 962 800 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом, між сторонами у справі укладений договір постачання № 28/12/1 від 28.12.2021, за умовами якого відповідач зобов`язався передати у власність позивачу товар - обладнання для виробництва комбікормів, яке перебувало в експлуатації та знаходиться в справному стані та яке визначено у специфікаціях № 1, № 2 від 28.12.2021, а позивач - прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Цей договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані приписами гл. 30 ГК України, гл. 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.

У договорі постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 (пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 договору) сторони погодили оплату товару на умовах передплати та встановили строки її здійснення. Зокрема, передплата товару, визначеного у специфікації № 1 від 28.12.2021, в розмірі 14 962 800 грн мала бути проведена позивачем двома частинами: 6 000 000 грн до 30.12.2021, решта 8 962 600 грн до 15.01.2022, а передплата товару, визначеного у специфікації № 2 від 28.12.2021, в розмірі 10 795 560 грн до 28.02.2022.

Також у договорі постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 (п.п. 2.4, 9.2 договору) сторони погодили строк поставки (передання) товару та визначили, що товар за специфікаціями № 1 та № 2 від 28.12.2021 має бути поставлений (переданий) відповідачем до 28.02.2022, але у будь-якому разі після отримання від позивача 100% вартості товару, що постачається за цим договором.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17 Верховним Судом викладено правову позицію, згідно з якою умовою застосування ч.2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. Аналогічні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 922/2131/19, від 22.06.2023 у справі № 925/1238/22.

Для задоволення вимог покупця щодо повернення суми попередньої оплати суд повинен установити факт прострочення продавця щодо передачі товару, факт належного виконання покупцем своїх обов`язків за договором, а звідси - і право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 924/277/19).

Приймаючи до уваги те, що виникнення обов`язку відповідача щодо поставки (передання) товару пов`язується зі здійсненням позивачем повної 100% оплати вартості товару за специфікаціями № 1 та № 2 від 28.12.2021 у розмірі 25 758 360 грн, а також те, що позивачем здійснено передплату товару лише за специфікацією № 1 від 28.12.2021 у розмірі 14 962 800 грн, суд вважає, що строк поставки (передання) відповідачем товару з урахуванням умов п.п. 2.4, 9.2 договору не настав, що виключає право позивача вимагати повернення суми попередньої оплати згідно з приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України.

При цьому, направлення позивачем на адресу відповідача претензії вих. № 180 від 14.02.2023 про повернення коштів у розмірі 14 962 800 грн, з урахуванням приписів ст. 693 ЦК України та попереднього висновку суду щодо не настання строку поставки товару, само по собі не свідчить про автоматичне виникнення у відповідача такого грошового зобов`язання.

Поряд з цим, сторони погодили, що продаж обладнання для виробництва комбікормів за договором постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 є першим етапом правочину з продажу майнового комплексу комбікормового заводу, який включає в себе, крім обладнання, й об`єкти нерухомості, та передбачили скасувальну обставину (п. 9.3 договору), під якою розуміється не укладення сторонами угоди (угод) з купівлі продажу об`єктів нерухомості за реєстраційними номерами об`єкту нерухомого майна 59712144216, 60601344216 (або невиконання такої (таких) угоди (угод) будь якою стороною) в строк до 28.02.2022, та у випадку настання якої договір постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 вважається достроково розірваним із застосуванням двосторонньої реституції.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З аналізу ч.2 ст.212 ЦК України слідує, що укладаючи умовний правочин зі скасувальною обставиною права та обов`язки сторін настають при його вчиненні і існують до настання скасувальної обставини, яка характеризується такими ознаками: настання обставин повинно бути об`єктивно можливим; воно не повинно бути неминучим; сторони не повинні знати, настане така обставина чи ні; обставина може настати у майбутньому (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20).

Приймаючи до уваги те, що угода (угоди) з купівлі продажу об`єктів нерухомості сторонами не укладена (не укладені), суд дійшов висновку про те, що скасувальна обставина є такою, що настала, а договір постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 (строк дії якого відповідно до п. 9.1 був встановлений до 31.12.2022) - достроково розірваний з 01.03.2022.

Посилання відповідача на те, що між сторонами велись перемовини щодо самостійного врегулювання спірних відносин після завершення бойових дій шляхом завершення угоди не прийняті судом до уваги, оскільки такі посилання не підтверджені жодними доказами. Будь яких додаткових угод до договору щодо зміни строку вчинення угода (угоди) з купівлі продажу об`єктів нерухомості матеріали справи не містять.

Щодо добросовісної/недобросовісної поведінки позивача у спірних правовідносинах в контексті приписів ч. 3 ст. 212 ЦК України суд виходить з наступного.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16 -ц).

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.ч. 2-4 ст.13 ЦК України).

Тобто, учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

За своїм змістом добросовісність має одну із функцій, за якою правило, обов`язкове для сторін, не застосовується настільки, наскільки за даних обставин це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості. Добросовісність може за даних обставин анулювати чи виключити застосування правил, встановлених сторонами. В цьому зв`язку всі правила, які створюються сторонами чи законом, підпадають під контроль судів, для того, щоб вирішити чи не призведе їх застосування в конкретній справі до несправедливих результатів. Суди приймають рішення «contra legem» (тобто, всупереч формальному, державному закону), якщо дотримання норм закону призведе до явно несправедливого щодо сторін договору результату. Таким чином, «концепція добросовісності може використовуватися в будь-якій ситуації, щоб виправити несправедливість, яка б мала місце, якщо б застосовувалися традиційні правила».

Верховний суд неодноразово при розгляді спорів, які виникли з різного характеру та виду правовідносин, наголошував на тому, що принцип цивільного права, зокрема, визначений п.6 ст. 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність, мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Такі засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії (постанова Верховного суду від 07.03.2023 у справі №913/864/21 (п.7.40); постанова Верховного суду від 02.03.2023 у справі №909/595/21 (п.7.41); постанова Верховного суду від 28.09.2022 у справі №904/3614/20 (п.6.30); постанова Верховного суду від 31.08.2022 у справі №910/6870/21 (п.5.2).

Зважаючи на те, що продаж відповідачем обладнання для виробництва комбікормів є першим етапом правочину з продажу майнового комплексу комбікормового заводу (п. 9.3 договору), суд вважає за необхідне надати оцінку обставинам щодо виконання сторонами договору постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 як передумови для подальшого вчинення ними угоди (угод) з купівлі-продажу відповідних об`єктів нерухомості.

У цьому випадку суд враховує, що поставка/передання товару - обладнання для виробництва комбікормів за договором постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 та специфікаціями №№1,2 від 28.12.2021 здійснюється на умовах EXW на складі відповідача за адресою: Луганська обл., Кремінський р-н, с. Бараниківка, вул. Зарічна,124 та Луганська обл., Кремінський р-н, с. Бараниківка, вул. Зарічна,124а (п.п. 2.1,2.2 договору).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» від 12.06.2020 № 717-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Луганської області. Зокрема, затверджено територію Красноріченської територіальної громади, до складу якої увійшли такі територіальні громади (населені пункти): Красноріченська, Бараниківська, Макіївська, Невська, Нововодянська, Новоолександрівська, та визначено її адміністративний центр у смт Красноріченське у Кремінському районі.

Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ у Луганській області утворено, зокрема, Сватівський район (з адміністративним центром у місті Сватово) у складі територій Білокуракинської селищної, Коломийчиської сільської, Красноріченської селищної, Лозно-Олександрівської селищної, Нижньодуванської селищної, Сватівської міської, Троїцької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Цією ж Постановою Верховної Ради України у Луганській області ліквідовано: Антрацитівський, Біловодський, Білокуракинський, Довжанський, Кремінський, Лутугинський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Новопсковський, Перевальський, Попаснянський, Сватівський, Слов`яносербський, Сорокинський, Станично-Луганський, Старобільський, Троїцький райони.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затв. ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05:30 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

Дію воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено. Востаннє Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023, затв. ЗУ від 08.11.2023 № 3429-ІХ, строк дії воєнного стану на території України продовжено з 05:30 16.11.2023 строком на 90 діб.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004) затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким с. Бараниківка Красноріченської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області з 24.02.2022 по 01.03.2022 віднесено до територій активних бойових дій, а з 01.03.2022 по т.ч. - до територій, тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Тобто, склад відповідача за адресою: Луганська обл., Сватівський (раніше Кремінський) р-н, с. Бараниківка, вул. Зарічна,124 та вул. Зарічна,124а, де мала(о) здійснюватися поставка/передання товару, знаходиться на території, на якій з 24.02.2022 по 01.03.2022 велись активні бойові дії. В подальшому з 01.03.2022 цю територію окуповано.

Обставини щодо запровадження воєнного стану на території України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ведення активних бойових дій на території с. Бараниківка Красноріченської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області та тимчасової окупації цієї території є загальновідомими.

Ці обставини тривають на теперішній час та є такими, що істотно ускладнюють або навіть унеможливлюють виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 щодо здійснення поставки/передання товару на умовах EXW, склад відповідача.

Відповідач, зазначаючи про готовність передання товару після повної його оплати, не пояснив можливість поставки/передання товару на умовах EXW, склад відповідача в умовах запровадженого воєнного стану на території України, ведення активних бойових дій на території с. Бараниківка Красноріченської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області та подальшої окупації цієї території, не надав жодних доказів, які свідчать про вжиття ним заходів щодо вивезення/переміщення товару та знаходження його в іншому місці, ніж визначене договором, про повідомлення позивача про інше місце поставки/передання та узгодження з ним такого місця, про стан товару на цей час.

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором постачання № 28/12/1 від 28.12.2021 щодо здійснення передплати товару за специфікацією № 1 від 28.12.2021 (що засвідчує його дійсний намір набуття у власність цього товару), з огляду на те, що поставка/передання товару на умовах EXW, склад відповідача з 24.02.2022 ускладнена(е) або навіть неможлива(е) з урахуванням запровадження воєнного стану на території України, активних бойових дій на території с. Бараниківка Красноріченської селищної територіальної громади Сватівського району Луганської області та подальшої окупації цієї території, а також те, що ці обставини не існували на момент укладення договору постачання № 28/12/1 від 28.12.2021, не могли бути відомі позивачу та жодним чином не залежали від нього, нездійснення позивачем передплати товару за специфікацією № 2 від 28.12.2021, строк якої настав 28.02.2022, не може бути розцінене судом як недобросовісна поведінка (бездіяльність), що перешкоджала настанню обставини - вчинення сторонами правочину з продажу майнового комплексу комбікормового заводу.

На думку суду, здійснення позивачем (спонукання його до здійснення) передплати товару за специфікацією № 2 від 28.12.2021, який на теперішній час об`єктивно не може бути поставлений/переданий або буде поставлений/переданий з істотною затримкою (оскільки тривалість та наслідки зазначених вище обставин неможливо передбачити), не відповідатиме засадам цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала (постанови від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 та ін.), про те, що у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Тобто, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу «jura novit curia». При цьому, самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

З наведеного вбачається, що зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстави, або коли така підстава згодом відпала (в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі).

Норми вказаної статті мають застосовуються для вирішення спорів, пов`язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов`язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

З огляду на викладене, застосовуючи у цій справі принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), суд вважає, що грошові кошти, які набуті відповідачем на підставі договору постачання № 28/12/1 від 28.12.2021, підлягають поверненню позивачу згідно зі ст. 1212 ЦК України, оскільки цей договір є достроково розірваним з 01.03.2022, тобто підстава, на якій вони були набуті, відпала.

Правові висновки щодо можливості застосування приписів ст. 1212 ЦК України у разі розірвання договору викладені у постановах Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 924/774/18, від 24.11.2021 у справі № 910/17235/20, від 11.01.2022 у справі № 904/7142/20 та ін.

Посилання відповідача на не направлення позивачем окремої письмової вимоги про повернення позивачу грошових коштів в порядку п. 9.3 договору не прийняті судом до уваги, оскільки положення ст. 1212 ЦК України, якими врегульовано спірні відносини, не передбачають попереднього направлення такої вимоги. Право позивача на повернення цих коштів виникло після розірвання договору і вимагати захисту своїх прав він може через суд шляхом пред`явлення позову. Обмеження позивача у праві на судовий захист у зв`язку з відсутністю доказів попереднього його звернення до відповідача з вимогою, оформленою в інший спосіб, ніж позов (відмінною від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту.

Претензія відповідача б/н від 21.11.2023 з вимогою про сплату позивачем вартості товару за специфікацією № 2 до договору залишена господарським судом без надання оцінки з огляду на відсутність доказів надіслання позивачу цієї претензії та усні посилання представника позивача про її не отримання, надані у судовому засіданні 17.01.2024.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 14 962 800 грн.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку з задоволенням позову, витрати позивача щодо сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 224 442 грн.

Щодо арешту, накладеного на грошові кошти ТОВ «СКВ-Агро» згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023, слід звернути увагу на те, що за приписами ч.ч.7,8 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Корм» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВ-Агро» (84402, Донецька обл., м. Лиман, вул. Оборони, 231, ідент. код 35421016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Корм» (63401, Харківська обл., Чугуївський р-н, сел. Вирішальний, вул. Степова(пн), 12, ідент. код 41565278) грошові кошти в розмірі 14 962 800 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот шістдесят дві тисячі вісімсот) грн, судовий збір у розмірі 224 442 (двісті двадцять чотири тисячі чотириста сорок дві) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 29.01.2024.

Суддя Л.В. Ніколаєва