Ухвала

від 29.01.2024 по справі 908/1611/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/93/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.01.2024 справа № 908/1611/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1611/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЛВС (вул. Північне шосе, буд. 3, кімн. 126, м. Запоріжжя, 69006)

до відповідача Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс (вул. Шкільна, буд. 2, м. Запоріжжя, 69095)

про стягнення 345618,14 грн.

Зацікавлена особа: фізична особа-підприємець Мирошникова Тетяна Костянтинівна ( АДРЕСА_1 )

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛВС звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс 345618,14 грн., з яких: 48160,29 грн. 3% річних та 297457,85 грн. інфляційних втрат на підставі договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 29.07.2021 № 347.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 29.07.2021 № 34 щодо вартості виконаних підрядних робіт. Позивач зазначав, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі № 908/1652/22 встановлено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору та факт наявності заборгованості за виконані роботи в сумі 1123065,09 грн. і за придбаний на виконання умов договору Сепаратор в сумі 84801,20 грн., що, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, не потребує доведення. Прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором, за доводами позивача, є підставою для нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2023 справу № 908/1611/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1611/23, присвоєно справі номер провадження 18/93/23. На підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1611/23; запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 19.06.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Від відповідача 13.06.2023 надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що причиною неналежного виконання ним зобов`язання по оплаті основного боргу за договором є настання форс-мажорних обставин, які підтверджені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022.

Позивачем 19.06.2023 надано відповідь на відзив з обґрунтуванням розрахунків 3% річних та інфляційних втрат.

Судом 14.09.2023 отримано заяву фізичної особи-підприємця Мирошникової Тетяни Костянтинівни про заміну учасника (позивача) у справі № 908/1611/23.

В обґрунтування заяви заявник посилається на укладений ТОВ АЛВС та ФОП Мирошниковою Тетяною Костянтинівною договір № 13/09-23 відступлення права вимоги (цесії), за яким ТОВ АЛВС відступило на користь ОСОБА_1 право вимоги до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс щодо стягнення 297457,85 грн. інфляційних втрат, 48160,29 грн. 3% річних та 5184,28 грн. судового збору, заявлених у справі № 908/1611/23.

До заяви долучено, зокрема, копії: договору № 13/09-23 відступлення права вимоги (цесії) від 13.09.2023, акта приймання-передачі до договору № 13/09-23 відступлення права вимоги (цесії), рішення № 13/09-23/1 від 13.09.2023 учасника ТОВ АЛВС щодо надання згоди директору ТОВ АЛВС на укладення договору відступлення права вимоги, повідомлення вих. № 13/09-23 від 13.09.2023 боржнику про відступлення права вимоги з доказами направлення.

Від позивача 14.09.2023 надійшли пояснення, в яких позивач просив заяву фізичної особи-підприємця Мирошникової Тетяни Костянтинівни про заміну учасника (позивача) у справі №908/1611/23 задовольнити.

Ухвалою суду від 29.09.2023, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, а також у зв`язку із необхідністю витребування від заявника та сторін додаткових доказів, суд визнав за необхідне поновити процесуальні строки розгляду справи по суті, визначивши кінцевий строк розгляду справи не більш тридцяти днів з моменту надання сторонами витребуваних судом доказів. Заявнику та сторонам у справі запропоновано надати відповідні пояснення та докази на підтвердження надання згоди Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту Запоріжелектротранс на передання ТОВ АЛВС своїх прав за договором підряду № 347 на виконання будівельно-монтажних робіт від 29.07.2021 третій стороні.

Від позивача 13.10.2023 отримано пояснення, в яких позивач просить при вирішенні питання про заміну позивача врахувати висновки, викладені у постановах Верховного суду від 05.02.219 у справі № 904/2591/18, від 10.10.2018 у справі № 916/3431/14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15. В наведених постановах, зокрема, зазначено, що у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватись, а створені обов`язки підлягають виконанню. За доводами позивача, Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту Запоріжелектротранс договір № 13/09-23 відступлення права вимоги (цесії) від 13.09.2023 не оспорений, відповідного позову про визнання його недійсним з тих підстав, що ТОВ «АЛВС» не було отримано згоди комунального підприємства не подавалось. Позивач відзначив, що згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва і можливе на будь-якій стадії процесу.

Розглядаючи заяву фізичної особи-підприємця Мирошникової Тетяни Костянтинівни про заміну учасника справи № 908/1611/23, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів поданої заяви, товариством з обмеженою відповідальністю АЛВС та фізичною особою підприємцем Мирошниковою Тетяною Костянтинівною 13.09.2023 укладений договір № 13/09-23 відступлення права вимоги (цесії), згідно якого первісний кредитор (ТОВ АЛВС) передає новому кредиторові (ФОП Мирониковій Т.К.), а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором по відношенню до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс за вимогами про стягнення 297457,85 грн. інфляційних втрат, 48160,29 грн. 3% річних від простроченого грошового зобов`язання, яке виникло на підставі ст. 625 ЦК України внаслідок неналежного виконання боржником зобов`язань за договором підряду № 347 від 29.07.2021, що підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1652/22 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору відступлення права вимоги стягнення інфляційних втрат та 3% річних, право вимоги за якими передаються (відступаються) за дійсним договором, є предметом господарської справи № 908/1611/23, яка розглядається Господарським судом Запорізької області Ґ(провадження у справі № 908/1611/823 відкрито ухвалою від 22.05.203).

За визначенням п. 1.5 договору відступлення права вимоги за цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс стягнення 297457,85 грн. інфляційних втрат, 48160,29 грн. 3% річних від простроченого зобов`язання, а також суму судового збору в розмірі 5184,28 грн., що є предметом спору у справі №908/1611/23, яка розглядається Господарським судом Запорізької області.

На адресу Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс направлено повідомлення вих. № 13/09-23 від 13.09.2023 про відступлення права вимоги, що підтверджується фіскальним чеком, поштовою накладною та описом вкладення від 13.09.2023.

Первісний кредитор 13.09.2023 згідно з Актом приймання-передачі до договору №13/09-23 відступлення права вимоги (цесії) від 13.09.2023 передав Новому кредитору документи:

- позовну заяву ТОВ «АЛВС» від 15.05.2023 про стягнення з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс 345618,14 грн., з яких 297457,85 грн. інфляційних втрат, 48160,29 грн. 3% річних від простроченого зобов`язання з копіями доданих документів;

- ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.05.2023 у справі №908/1611/23;

- рішення Господарського суду Запорізької області від 14.12.2022 у справі №908/1652/22.

Згідно ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору. В разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов`язання, тобто сукупність прав та обов`язків його сторін залишається незмінним.

Судом встановлено, що умови договору відступлення права вимоги його сторонами виконані, в наслідок чого, ФОП Мирошникова Тетяна Костянтинівна стала новим кредитором за зобов`язаннями, які виникли внаслідок неналежного договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 29.07.2021 № 347.

Суд зауважує, що умови договору підряду № 347 на виконання будівельно-монтажних робіт від 29.07.2021, прострочення відповідачем грошового зобов`язання за яким стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, містять обмеження права кредитора у відступленні своїх прав за відповідними договорами. Так, згідно із п. 15.8 договору жодна сторона не має права передавати свої права та обов`язки по даному договору третій стороні без письмової згоди на це іншої сторони. Матеріали справи згоди Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс на укладання договору відступлення права вимоги не містять.

Разом з тим, при вирішенні заяви щодо заміни позивача суд приймає до уваги висновки Верховного Суду щодо спірного питання, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2019 у справі № 904/2591/19, від 10.10.2018 у справі № 916/3431/14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У наведених вище постановах Верховного Суду відносно відсутності згоди щодо передання права вимоги викладені, зокрема, наступні висновки:

- скаржник посилається на умови пункту 10.6 Договору №9, за якими право вимоги, що випливає з цього договору, не може бути передане третім особам без письмової згоди сторін та вказує на відсутність своєї згоди щодо такого передання (за Договором №3). Проте, як вірно зазначено апеляційним господарським судом, згідно із статтею 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину (отже, й Договору №3) презюмується, і він вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У даній справі відсутні будь-які відомості щодо визнання Договору №3 недійсним з тих чи інших підстав, у тому числі й тієї, що цей договір укладено без письмової згоди Відповідача (справа № 914/2591/18);

- з урахуванням вимог ст. 52 ГПК України, ст.ст. 512, 516, 517 ЦК України та враховуючи встановлене судами попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для здійснення заміни позивача у даній справі - ТОВ "Торгово-промислова спілка" на його правонаступника ТОВ "Діоніс-Юг", оскільки договір про відступлення права вимоги та додаткова угодо до нього недійсними у встановленому законом порядку не визнавались і тому в силу ст. 204 ЦК України є правомірними (справа № 916/3431/14);

- у статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню (справа № 916/5073/15).

Таким чином, укладання договору відступлення права вимоги, навіть у випадку необхідності отримання письмової згоди боржника на таке відступлення, має своїм наслідком можливість визнання судом недійсним такого договору за позовом боржника (оспорюваний правочин), а не відсутність юридичного факту переходу прав до третьої сторони (нікчемний правочин).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16.09.2020 у справі №910/12243/19 дійшов аналогічних висновків та зазначив зокрема наступне: «Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину (Договору відступлення права вимоги) презюмується, і він вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Як встановлено вище, відсутні будь-які відомості щодо визнання Договору відступлення права вимоги недійсним з тих чи інших підстав, визначених законодавством України. Також, скаржник не скористався своїм процесуальним правом в межах даної справи на звернення до суду першої інстанції із зустрічним позовом про визнання недійним Договору відступлення права вимоги».

Своїм правом на оспорювання правомірного укладеного ТОВ АЛВС та ФОП Мирошниковою Тетяною Костянтинівною договору № 13/09-23 відступлення права вимоги (цесії) від 13.09.2023 Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту Запоріжелектротранс в межах даної справи не скористалось. Докази звернення з позовом про визнання недійсним цього договору в окремому позовному провадження також відсутні.

Договір підряду № 347 на виконання будівельно-монтажних робіт від 29.07.2021, прострочення відповідачем грошового зобов`язання за яким стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, у силу статті 629 Цивільного кодексу України був обов`язковим, зокрема, для відповідача, що ним не заперечується. Водночас зобов`язання відповідача з оплати товару за цим договором не припинялося з укладенням договору №13/09-23 відступлення права вимоги (цесії) від 13.09.2023. Відбулася лише заміна кредитора у відповідному зобов`язанні - ТОВ АЛВС та ФОП Мирошникову Тетяну Костянтинівну, тоді як саме зобов`язання (що випливало з Договору підряду) залишилося в силі, і боржник у ньому (відповідач) не змінився.

Враховуючи вищенаведене та висновки Верховного Суду щодо спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що укладення 13.09.2023 ТОВ «АЛВС» та ФОП Мирошниковою Т.К. договору № 13/09-23 відступлення права вимоги (цесії) не суперечить нормам чинного законодавства, а єдиним кредитором за вимогами про стягнення 297457,85 грн. інфляційних втрат, 48160,29 грн. 3% річних від простроченого зобов`язання, а також суми судового збору в розмірі 5184,28 грн., що є предметом спору у справі №908/1611/23, стала ФОП Мирошникова Тетяна Костянтинівна.

З огляду на вищевикладене, суд визнав за необхідне заяву ФОП Мирошникової Тетяни Костянтинівни про заміну учасника (позивача) у справі № 908/1611/23 задовольнити, замінити позивача у справі № 908/1611/23 з товариства з обмеженою відповідальністю АЛВС (ідентифікаційний код 343148833) на правонаступника фізичну особу-підприємця Мирошникову Тетяну Костянтинівну (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Оскільки розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи, заява ФОП Мирошникової Тетяни Костянтинівни про заміну учасника (позивача) у справі №908/1611/23 розглянута без повідомлення (участі) представників учасників справи.

Керуючись ст.ст. 12, 52, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву фізичної особи-підприємця Мирошникової Тетяни Костянтинівни про заміну учасника (позивача) у справі № 908/1611/23 задовольнити.

2.Замінити учасника (позивача) у справі № 908/1611/23 з товариства з обмеженою відповідальністю АЛВС (ідентифікаційний код 343148833) на правонаступника фізичну особу-підприємця Мирошникову Тетяну Костянтинівну (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.01.2024.

Суддя В.В. Левкут