Рішення

від 26.01.2024 по справі 910/16714/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2024Справа № 910/16714/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства «Теплокомуненерго» міста Монастирище

до Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД»

про стягнення 76 322,05 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» міста Монастирище звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» про стягнення 76 322,05 грн., у тому числі: 70 859,02 грн. - основного боргу за спожиті послуги з постачання теплової енергії по нежитловим приміщенням Монастирищенського відділення Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Миру, 20, м. Монастирище Черкаської області, послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування, 1 899,01 грн. - 3 % річних, 880,02 грн. - інфляційні втрати та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як власником нежитлових приміщень Монастирищенського відділення Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» загальною площею 147,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище, вул. Миру, будинок, 20 зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії, послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/16714/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 03.11.2023 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02090, м. Київ, вул. Хорольська, буд.10, кв. 84.

Вказана ухвала була вручена відповідачу, що підтверджується відправленням з трек-номером № 0600235741293.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2023 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 11.02.2021 року набуло у власність нежиле приміщення Монастирищенського відділення Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» загальною площею 147,4 кв.м., що розташоване за адресою: Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище, вул. Миру, будинок 20.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Приватному підприємству «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» на праві приватної власності належать нежитлові приміщення Монастирищенського відділення Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» загальною площею 147,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище, вул. Миру, будинок 20.

За твердженням позивача, у період з 01.02.2022 по 30.09.2023 Комунальним підприємством «Теплокомуненерго» міста Монастирище надавалися послуги з постачання теплової енергії в нежитлові приміщення Монастирищенського відділення Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», що знаходиться в структурі багатоквартирного житлового будинку по вул. Миру, 20, Черкаська область, м. Монастирище та послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування, у тому числі відповідачу.

Як свідчать матеріали справи, Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» зверталося до Комунального підприємства «Теплокомуненерго» міста Монастирище з пропозицією про укладення договору на постачання теплової енергії в житловому приміщенні за адресою: м. Монастирище, вул. Миру, 20.

Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» міста Монастирище супровідним листом №59 від 01.03.2022 надіслало на адресу відповідача для підписання два примірника договору про надання послуг з постачання теплової енергії з обслуговування внутрішньобудинкових мереж на приміщення по вулиці Миру, один з яких примірник договору позивач запропонував повернути КП «Теплокомуненерго» міста Монастирище. Доказів укладення договору матеріали справи не містять та суду не надано.

Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами (п. 8 Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, отже, є такими, що регулюють спірні правовідносини (далі по тексту - Правила).

Виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради Черкаської області 23.09.2021 прийнято рішення №190 від 23.09.2021 та № 154 від 28.09.2022, якими вирішено розпочати опалювальний сезон 2021-2022 років, 2022-2023 років житлових і адміністративних будинків, дитячих навчальних закладів та інших установ - при умові зниження середньодобової температури зовнішнього повітря +8 С і нижче протягом трьох діб.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області «Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та на послуги з постачання теплової енергії, які надає споживачам КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище» №276 від 22.12.2021 вирішено скоригувати тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та на послуги з постачання теплової енергії для споживачів Комунального підприємства «Теплокомуненерго» міста Монастирище, які отримують теплоенергію від котельні за адресою: вул. Соборна,122-1 на 2021-2022 роки, що встановлені рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 23.09.2021 №191 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та на послуги з постачання теплової енергії, які надає споживачам КП «Теплокомуненерго», а саме: для потреб інших споживачів без ПД встановлено одноставковий тариф на теплову енергію у розмірі 5 931,70 грн/Гкал. за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 5 915,58 грн/Гкал, тариф на постачання теплової енергії - 16,12 грн/Гкал.

Наказом КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище від 02.06.2021 №38 «Про плату за абонентське обслуговування» затверджено кошторис витрат на послугу з абонентського обслуговування на постачання теплової енергії, яка становить 31,70 грн (з ПДВ) в місяць на одного абонента, що надається споживачам за індивідуальними договорами.

Постановою Кабінету Міністрів України №808 від 21.08.2019 установлено, що:

1) граничний розмір плати за абонентське обслуговування, визначений відповідно до цієї постанови, застосовується окремо за кожною комунальною послугою (постачання теплової енергії; постачання гарячої води; централізоване водопостачання; централізоване водовідведення; поводження з побутовими відходами) виконавцями послуг, що нараховують плату за абонентське обслуговування згідно з відповідними договорами;

2) плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.

24.09.2020 на зборах співвласників багатоквартирного будинку по вул. Миру, 20 м. Монастирище було прийнято рішення про обрання моделі договірних відносин укладення із Комунальним підприємством «Теплокомуненерго» м. Монастирище, як виконавцем послуг з постачання теплової енергії.

Відповідно до термінів, визначених у ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у редакції чинній на дату прийняття рішення ОСББ, співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, який введено в дію 01.05.2019 та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 названого вище Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 4 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не пізніш як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричинений коронавірусом SARS-CoV-2.

У статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Отже, прийняття рішення загальними зборами щодо обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального або колективного договору про надання комунальної послуги) входить до компетенції ОСББ.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання послуги у порядку і випадках, визначених законом (зокрема з урахуванням рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо обраної моделі договірних відносин у багатоквартирному будинку) (п. 46 Правил).

Доказів укладення відповідних договорів матеріали даної справи не містять, судом встановлено, що між сторонами відсутні договірні відносини.

Водночас предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача 70 859,02 грн. за спожиту теплову енергію/послугу з постачання теплової енергії, послуги з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування за період з 01.02.2022 по 30.09.2023 за відсутності укладеного між позивачем та відповідачем договору.

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору: такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин; раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.

Тобто, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає обов`язок споживача сплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч. 7 ст. 21 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»).

Водночас приписи вказаного Закону не містять положень про звільнення споживача від оплати за спожиту послугу за відсутності укладеного із виконавцем комунальних послуг відповідного договору.

Відповідно до п. 37 Правил споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб (п. 37).

Отже, у відповідача в силу Закону наявний обов`язок оплачувати послуги, отримані ним за спірний період за відсутності укладеного договору про надання комунальних послуг із виконавцем таких послуг.

При цьому у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено наступні терміни:

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);

плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Згідно із п. 31 Правил вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

Відповідно до п.п. 32, 33 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.

Отже, обов`язок зі сплати заявлених позивачем до стягнення 70 859,02 грн. за спожиту теплову енергію/послугу з постачання теплової енергії, послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування за період з 01.02.2022 по 30.09.2023 у відповідача наявний навіть за відсутності укладеного із позивачем договору.

Згідно із п.п. 34, 35 Правил рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.

Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Відповідно до п. 38 Правил споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Таким чином, позивач як індивідуальний споживач, з урахуванням визначеної моделі укладення договорів про надання послуги з постачання теплової енергії рішенням загальних зборів ОСББ від 24.09.2020, зобов`язаний у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» оплачувати житлово-комунальні послуги у повному обсязі, при цьому відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє його від такого обов`язку.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Позивачем до матеріалів справи долучено акти та рахунки-фактури на оплату за постачання теплової енергії, абонентське обслуговування, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем виставлених відповідачу, а саме: №СФ-0000133 від 28.02.2022 на суму 5 606,71 грн., №СФ-0000239 від 31.03.2022 на суму 5088,88 грн., №СФ-0000328 від 30.04.2022 на суму 1032,24 грн., №СФ-0000411 від 31.05.2022 на суму 31,70 грн., №СФ-0000487 від 30.06.2022 на суму 110,89 грн., №СФ-0000574 від 31.07.2022 на суму 31,70 грн., №СФ-0000649 від 31.08.2022 на суму 31,70 грн., №СФ-0000725 від 30.09.2022 на суму 110,89 грн., №СФ-0000814 від 31.10.2022 на суму 2292,96 грн., №СФ-0000923 від 30.11.2022 на суму 9084,23 грн., №СФ-0001036 від 31.12.2022 на суму 12450,48 грн., №СФ-0000030 від 31.01.2023 на суму 12723,22 грн., №СФ-0000111 від 28.02.2023 на суму 10177,43 грн., №СФ-0000246 від 31.03.2023 на суму 9036,13 грн., №СФ-0000347 від 30.04.2023 на суму 2764,68 грн., №СФ-0000245 від 31.05.2023 на суму 31,70 грн., №СФ-0000502 від 30.06.2023 на суму 110,89 грн., №СФ-0000579 від 31.07.2023 на суму 31,70 грн., №СФ-0000660 від 31.08.2023 на суму 31,70 грн., №СФ-0000133 від 30.09.2023 на суму 110,89 грн.

та докази надсилання їх на адресу відповідача.

Відповідно до п. 25 Правил розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно до площі (об`єму) приміщення споживача згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі по тексту - Методика № 315).

Згідно із п. 1 розділу ІІ Методики №315 загальні правила розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень в розрахунковий період визначається так: за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) за його наявності при постачанні теплової енергії до індивідуального теплового пункту будівлі або до будівлі при відкритій системі теплопостачання; розрахунковим методом відповідно до розділу XI цієї Методики.

Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, здійснюється згідно з розділом V цієї Методики.

Розподіл втрат теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи опалення, поза межами опалюваних приміщень, опалюваних МЗК та допоміжних приміщень будівлі здійснюється серед визначених категорій приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів.

У розділі VI Методики визначено, що для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених вузлами розподільного обліку теплової енергії / приладами-розподілювачами теплової енергії / вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді). Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 °C від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії / вузлів розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Статтею 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Позивач, 09.08.2023 звертався до відповідача з вимогою №206 від 08.08.2023 про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що факт надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії, послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентського обслуговування підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, позовна вимоги про стягнення 70 859,02 грн. - основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати основного боргу, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 880,02 грн. та 1 899,01 грн. - 3% річних.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» (02090, м. Київ, вул. Хорольська, буд.10, кв. 84, код ЄДРПОУ 25584373) на користь Комунального підприємства «Теплокомуненерго» міста Монастирище (19101, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Соборна, 122-І, код ЄДРПОУ 25584373) 70 859 (сімдесят тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 02 коп. - основного боргу, 1 899 (одна тисяча вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 01 коп. - 3 % річних, 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 02 коп. - інфляційні втрати та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.01.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА