Рішення

від 09.01.2024 по справі 910/16205/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2024Справа № 910/16205/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»

про стягнення 71.640,17 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

18.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» про стягнення 71.640,17 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами типового договору розподілу природного газу № 094205Е957ВР016 від 01.02.2016 (далі - договір) позивачем було надано послуги з розподілу природного газу. З огляду на те, що замовлена споживачем потужність на 2023 рік складає 110.664,01 грн, а згідно постанови НКРЕКП № 2752 від 22.12.2021 тариф з 01.01.2022 становить 1,788 грн за 1 куб. м., то відповідно місячна вартість послуги з розподілу природного газу за розрахунками позивача становить 16.488,94 грн. Відповідно до вказаної величини річної замовленої потужності споживачу сформовано акти наданих послуг розподілу природного газу № ОГЯ83019520 від 31.05.2023, № ОГЯ83023387 від 30.06.2023, № ОГЯ83026565 від 31.07.2023, № ОГЯ83030537 від 31.08.2023 та направлено їх у двох примірниках з супровідними листами за № 810-Сл-16057-0623 від 06.06.2023, № 810-Сл-19079-0723 від 10.07.2023, № 810-Сл-22348-0823 від 10.08.2023, № 810-Сл-23972-0923 від 06.09.2023, однак відповідач акти наданих послуг розподілу за період травень-серпень 2023 року не підписав, вмотивованої відповіді не надав. відповідно до п. 6.6 договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться споживачем до 10-го числа місяця, наступного за звітним. У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань за договором, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 71.640,17 грн, з яких 65.955,77 грн основного боргу, 5.325,25 грн пені та 359,15 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/16205/23 від 24.10.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

03.11.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 відкрито провадження у справі № 910/16205/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду відзиву на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.11.2023 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600059083497 за адресою: 03143, м. Київ, вул. Заболотного Академіка, 150, прим. 17, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 09.11.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 14.11.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600059083497, а отже відповідач мав подати відзив на позовну заяву у строк до 29.11.2023 включно.

28.11.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (поданий до відправлення до відділу поштового зв`язку 22.11.2023), відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що з 28.01.2022 і по сьогоднішній день припинено газопостачання для відповідача за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Радгоспна, б/н, що підтверджується актом про припинення газопостачання від 28.01.2022, та на лічильниках підприємства було встановлено захисні пломби із заглушкою на вхідній задвижці для припинення газопостачання ТОВ «Птахофабрика Київська» згідно із заявою споживача. Відповідач зазначає, що останнім було повідомлено позивача про припинення газопостачання (лист № 05 від 13.09.2022), а також повідомлено про те, що з 24.02.2024 на території підприємства знаходяться військові Збройних Сил України, та заявлено прохання не здійснювати нарахування плати за розподіл природного газу, а по вже нарахованим сумам зробити перерахунок за період з 24.02.2022 по сьогоднішній день (13.09.2022). Також відповідач зазначає, що акти прийому-передачі наданих послуг з розподілу природного газу останнім не підписувалися, оскільки дана послуга фактично не отримувалася, а тому підстави для підпису даних актів були відсутні. У зв`язку з вище викладеним та враховуючи настання для відповідача форс-мажорних обставин, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, в тому числі і нарахованих позивачем пені та 3% річних.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Згідно з п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» здійснює розподіл природного газу, газу (метану) вугільних родовищ на підставі ліцензії, прийнятої рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.06.2017 № 855.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 затверджено Типовий договір розподілу природного газу, який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Типового договору)

01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством «Київоблгаз» (після перейменування та зміни організаційно-правової форми - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»») (позивач, оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (відповідач, споживач) укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання Заяви-приєднання № 094205Е957ВР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), згідно з якою споживач погодився виконувати умови договору на розподіл природного газу та Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п. 2.1 Типового договору розподілу природного газу за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору не сплатив у повному обсязі нараховану вартість за надану послугу з розподілу природного газу за період з травня по серпень 2023 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 65.955,77 грн, а також позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання нараховані пеня у розмірі 5.325,25 грн та 3% річних у розмірі 359,15 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові засади функціонування ринку природного газу України врегульовані Законом України «Про ринок природного газу».

У свою чергу взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені Кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до п. 2.3 Типового договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Частинами 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).

За ч. ч. 1, 2 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Положеннями п. 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015, в порядку, визначеному цим розділом.

За змістом п. п. 3, 4 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРС оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Таким чином, відповідач шляхом підписання заяви-приєднання до договору розподілу природного газу № 094205Е957ВР016 від 01.01.2016 (далі - Типовий договір) приєднався до вказаного Типового договору, який розміщено на сайті оператора системи (позивача) та за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з пунктом 12.1 Типового договору цей договір укладається на невизначений строк.

Пунктом 12.3 Типового договору визначено, що цей договір може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України.

Матеріали справи не містять доказів розірвання договірних відносин між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», з огляду на що суд дійшов висновку, що у спірний період (травень-серпень 2023 року) договір розподілу природного газу був чинний з урахуванням змін, внесених відповідними постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Відповідно до п. 1.4 Типового договору послуга з розподілу природного газу - це послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Пунктом 6.1 Типового договору встановлено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п. 6.2 Типового договору).

Згідно з п. 6.3 Типового договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно з п.п. 1, 2 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Згідно з розрахунками річної замовленої потужності ТОВ «Птахофабрика Київська» на 2023 рік (акт приймання-передачі природного газу № ОГ00105936 від 30.09.2022), правильність здійснення яких відповідачем не спростована, відповідна величина на 2023 рік - 110.664,01 куб. м, а тому місячна вартість послуги з розподілу природного газу на 2023 рік - 16.488,94 грн.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання. Споживач, що не є побутовим, оплачує вартість замовленої річної потужності виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу (п. 7 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС).

Відповідно до п. 6.4 Типового договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 6.6 Типового договору визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно з п 6.8 Типового договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Матеріали справи містять належні докази направлення позивачем на адресу відповідача рахунків на оплату та підписаних зі сторони позивача актів наданих послуг № ОГЯ83019520 від 31.05.2023, № ОГЯ83023387 від 30.06.2023, № ОГЯ83026565 від 31.07.2023 та № ОГЯ83030537 від 31.08.2023 на загальну суму 65.955,77 грн.

Відповідач у поданому до суду відзиві не заперечує факт отримання вказаних рахунків та актів, проте зазначає, що у останнього були відсутні підстави для підписання актів оскільки дані послуги фактично не отримувалися.

В обґрунтування заявлених заперечень відповідачем надано суду акт № 033 від 28.01.2022 про припинення газопостачання за заявою споживача, акт № 1 від 28.01.2022 про неможливість використання газу та лист № 05 від 13.09.2022, яким повідомлено позивача про те, що з 24.02.2022 по сьогоднішній день ТОВ «Птахофабрика Київська» не користується послугами розподілу газу.

Суд не приймає заперечення відповідача з огляду на наступне

Відповідно до абзацу 1 пункту 9 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у т .ч. розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

За змістом абз. абз. 1, 2 п. 4, абз. 1 п. 5 та п. 6 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС пломбування та розпломбування газового обладнання на об`єктах споживачів, що пов`язані з припиненням/обмеженням або відновленням газопостачання (розподілу природного газу), виконуються Оператором ГРМ відповідно до вимог розділу X цього Кодексу. При припиненні (відновленні) розподілу природного газу на об`єкт споживача складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. При складанні акта про припинення розподілу природного газу Оператор ГРМ зазначає в ньому про наслідки несанкціонованого відновлення газоспоживання, передбачені цим Кодексом, а також обов`язково фіксує фактичні показання лічильника газу на дату припинення газопостачання (розподілу природного газу), за винятком випадків відмови в доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ). Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування. Відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Згідно з п. 3 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Таким чином, з моменту укладення між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, Оператор ГРМ здійснює надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Отже, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду у постановах від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20 та від 27.09.2022 у справі № 914/3254/21.

Враховуючи встановлення факту наявності у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року (згідно з актом приймання-передачі природного газу № ОГ00105936 від 30.09.2022), фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи, що споживач ні заяву про остаточне припинення користування природним газом, ні заяву про розірвання договору про надання послуг з розподілу, ні уточнені заяви на величину річної замовленої потужності не подавав, то у останнього існує обов`язок оплатити вартість послуг з розподілу природного газу в порядку, передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРС.

При цьому суд відзначає, що у заяві від 28.01.2022, яку відповідач направив позивачу, відповідач не посилався на припинення чи розірвання договору з газопостачальною організацією та на необхідність від`єднання його від газорозподільної мережі.

Щодо посилання відповідача на те, що з 24.02.2022 на території ТОВ «Птахофабрика Київська» знаходились військові Збройних Сил України, а відповідач в свою чергу припинив свою роботу, суд не приймає їх до уваги, оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження викладеного.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у спірний період відповідач споживав послуги з розподілу газу, а відтак підстави для не підписання актів наданих послуг № ОГЯ83019520 від 31.05.2023, № ОГЯ83023387 від 30.06.2023, № ОГЯ83026565 від 31.07.2023 та № ОГЯ83030537 від 31.08.2023 є не обґрунтованими.

Таким чином, у період з травня по серпень 2023 року відповідачем спожито послуги з розподілу газу загальною вартістю 65.955,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення взятих на себе за договором зобов`язань вартість наданих послуг з розподілу газу за період з травня по серпень 2023 року у визначений строк не сплатив, в зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 65.955,77 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг з розподілу газу не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг з розподілу газу в розмірі 65.955,77 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги з розподілу газу не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2 Типового договору встановлено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

В зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання по сплаті вартості послуг розподілу природного газу відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої за розрахунком суду, який містяться в матеріалах справи, становить 5.260,20 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 5.260,20 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню, а в іншій частині стягнення пені слід відмовити повністю, оскільки позивачем здійснено нарахування пені без врахування положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та умов Типового договору, які встановлюють, що нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості послуг розподілу природного газу, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 359,15 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 355,08 грн 3% річних (розрахунок суду знаходиться в матеріалах справи).

В іншій частині стягнення 3% річних слід відмовити повністю, оскільки позивачем не вірно визначено початок перебігу строку прострочення виконання грошового зобов`язання.

Посилання відповідача як на підставу для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором на наявність форс-мажорних обставин, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з п. 10.1 Типового договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п. 10.2 Типового договору).

За умовами п. 10.3 Типового договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку (п. 10.4 Типового договору).

ТОВ «Птахофабрика Київська» посилається на настання для нього форс-мажорних обставин, які підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Цим листом Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з тим, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки стороною договору має бути доведено не лише настання цих обставин, але і їх безпосередній, прямий вплив на можливість належного виконання зобов`язання з урахуванням часу та місця його виконання у конкретних правовідносинах.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідачем не було подано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за типовим договором розподілу природного газу від 01.01.2016, який б підтверджував неможливість належного виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг з розподілу природного газу.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, як того вимагає п. 10.3 договору, що унеможливлює подальше посилання відповідача на такі обставини, у зв`язку з чим суд вважає, що відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 231, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (03143, м. Київ, вул. Заболотного Академіка, 150, прим. 17, код ЄДРПОУ 05513187) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072) 65.955 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 77 коп. основного боргу, 5.260 (п`ять тисяч двісті шістдесят) грн 20 коп. пені, 355 (триста п`ятдесят п`ять) грн 08 коп. 3% річних та 2.681 (дві тисячі шістсот вісімдесят одну) грн 41 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова