Рішення

від 30.01.2024 по справі 910/17437/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2024Справа № 910/17437/23Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вертикаль - Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «БАНК АЛЬЯНС»

про стягнення 852 300, 00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 852 300, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2022 було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, одночасно встановивши відповідачу строк який становить п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позов та доказів направлення відзиву позивачу; встановивши позивачу строк, який становить п`ять днів з дня отримання відзиву на позов, для подання до суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.

30.11.2023 від Акціонерне товариство «БАНК АЛЬЯНС» надійшли пояснення по справі.

11.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшов відзив на позовну заяву.

18.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вертикаль - Плюс`надійшла відповідь на відзив.

25.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшли заперечення.

25.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вертикаль - Плюс» надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 було відмовлено у клопотанні позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

При цьому Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника Рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України № 4469/07 від 02.05.2013 та Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.03.2012 Папазова та інші проти України, (заява № 32849/05 від 19.08.2005, №20796/06 від 19.04.2006, №14347/07 від 20.03.2020, №40760/07, від 08.08.2007).

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 5011-46/18261-2012.

Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 01.01.2024 по 15.01.2024.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач у позовній заяві, за результатами публічної закупівлі UA-2021-11-25-004723-b, проведеної через систему «Prozorro» 16 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Замовник/Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вертикаль - Плюс» (далі - Підрядник/Позивач) укладено Договір № 4600005749 «Ремонт допоміжних будівель і споруд Краматорського ЛВУМГ» (далі - Договір).

У Відповідності до Розділу 1 Договору № 4600005749 від 16.02.2022, Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт допоміжних будівель і споруд Краматорського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору (п.1.1. Договору).

Склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2.Договору).

У разі невиконання (неналежного виконання) Підрядником своїх зобов`язань за цим Договором Замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених Гарантією (п. 10.9.5. Договору).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищенаведеним Договором, між ТОВ «БК «Вертикаль - Плюс» (далі - Принципал) та АТ «БАНК АЛЬЯНС» (далі - Банк, Гарант) укладено Договір про надання гарантії № 2100-22 від 02 лютого2022 р., згідно з яким Банком видана БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ № 2100-22 від « 02» лютого 2022 року (далі - Гарантія) Бенефіціаром за цією гарантією є ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (код ЄДРПОУ: 42795490, юридична адреса: Україна, 03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44), тобто Замовник за Договором, Відповідач у цьому спорі. Повна (максимальна) сума Банківської гарантії складає 852 300,00 грн.

За умовами гарантії, Гарант безумовно зобов`язався протягом п`яти банківських днів після одержання ним паперового оригіналу першої письмової вимоги Бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка Бенефіціара (якщо передбачена)) та/або електронного SWIFT-повідомлення через Банк Бенефіціара на SWIFT, сплатити Бенефіціару Повну суму Банківської гарантії, без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням Принципалом зобов`язань за Договором.

Гарантія набирає чинності з дати видачі та діє до: 31 жовтня 2023 року включно.

Позивачем було отримано від Банку повідомлення про отримання вимоги по банківській гарантії від № 2100-22 від « 02» лютого 2022 року, де вказано, що Банком отримано SWIFT-повідомленням вимогу від 11.10.2023р. No.TOVVYKh-23-14401 Бенефіціара - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (код ЄДРПОУ: 42795490, юридична адреса: Україна, 03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44) про сплату коштів за Гарантією в сумі 852 300,00 грн.

Підрядник не погодився із вищезазначеною вимогою Відповідача про сплату банківської гарантії та надав Банку свої письмові заперечення з цього приводу.

20 жовтня 2023 року Банк сплатив за Гарантією кошти в сумі 852 300,00 грн.

Позивач вважає, що у даному випадку ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» безпідставно звернулося до Банку із вимогою про сплату коштів за Гарантією в сумі 852 300,00 грн. та, як наслідок, безпідставно набуло цих грошових коштів, оскільки у діях Підрядника було відсутнє невиконання (неналежне виконання) Підрядником своїх зобов`язань за Договором, тобто був відсутній гарантійний випадок, а тому ця сума грошових коштів підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача у судовому порядку.

Згідно з п. 4.1. Договору, Підрядник зобов`язується виконати Роботи до 31.08.2023 з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.Місце виконання Робіт (далі - Об`єкт): 84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова, 70 (п. 4.4. Договору).

Передбачені даним Договором Роботи Підрядник виконує в умовах діючого виробництва, яке є об`єктом підвищеної небезпеки. При цьому, Підрядник виконує Роботи не порушуючи режимів транспорту газу та роботи газотранспортної системи, вимоги з промислової безпеки та охорони праці із залученням своїх висококваліфікованих фахівців з використанням сучасних технологій. Підрядник відповідає перед Замовником за якість виконаних Робіт та їх відповідність вимогам, установленим національними стандартами, будівельними нормами, локальними актами Замовника, іншими нормативно-правовими документами та умовами цього Договору (п. 4.5. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору, Замовник допускає Підрядника на Об`єкт для виконання Робіт згідно з пп. 7.1.1 Договору.

Згідно з п. 7.1.1 Договору, Замовник зобов`язаний допустити Підрядника на Об`єкт для проведення Робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об`єктах ТОВ «Оператор ГТС України», письмово повідомити Підрядника про надання йому Допуску.

21.02.2022 Виконавець отримав Лист Замовника від 21.02.2022 р., в якому наголошено, що для отримання Допуску на початок робіт та оформлення акта-допуску потрібно надати документи згідно вимог НДТОВ 06- 008:2020.

На виконання листа Замовника 23.02.2022 Виконавець направив Замовнику документи, що необхідні для отримання письмового допуску на виконання робіт, як це передбачено п. 7.1.1. Договору.

Як зазначає Позивач, Відповідач так і не надав Виконавцю допуск на виконання робіт, у зв`язку з цим, Виконавець навіть не приступив до виконання робіт за Договором.

Позивач посилається на те, що гарантійний випадок по банківській гарантії, у зв`язку з неналежним виконанням Товариством Договору - не настав через прострочення кредитора, який в порушення умов Договору, не надав Виконавцю допуск на виконання робіт, у зв`язку з чим звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення 852 300, 00 грн. збитків.

Крім того, Позивач посилається на дію обставин форс-мажору, що вказувала на неможливість виконання сторонами Договору своїх зобов`язань.

Пунктом 8.1 Договору визначено не вичерпний перелік надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, у разі настання яких жодна зі Сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов передбачених умовами Договору.

Відповідно до пункту 8.2 Договору Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс- мажора) у письмовій формі.

Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Згідно з пунктом 8.3 Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або ненадання сертифікату Торгово - промислової палати України, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Пунктом 8.4. Договору передбачено, що Сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим Договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Відповідно до пункту 8.5 Договору якщо обставини непереборної сили безперервно триватимуть понад 90 (дев`яносто) календарних днів, то кожна із Сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це іншу Сторону не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до очікуваної дати розірвання.

05.03.2023 Виконавець отримав від Замовника Лист, яким він посилаючись на військову агресію Російської Федерації проти України, повідомляє про настання з 24 лютого 2022 року обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання Товариством Зобов`язань.

У подальшому, Виконавець Листом (№ 1 від 31.03.2022 р., підписаним ЕЦП/КЕП) повідомив Замовника про те, що з 24.02.2022 р. виконання укладеного договору № 4600005749 від 16.02.2022 є тимчасово неможливим через введення воєнного стану на території України з підстави військової агресії Російської Федерації проти України (Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. та Указ Президента України №133/2022 від 14.08.2022 р.), після закінчення дії правового режиму воєнного стану, буде відновлено виконання договірних зобов`язань за укладеним договором, наявність форс - мажорної обставини підтверджується ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Листом (№ 1 від 18.05.2023 р.) Виконавець повідомив Замовника про дію форс-мажорних обставин, за усіма укладеними між ними Договорами, у т.ч. за Договором № 4600005749 від 16.02.2022 р. «Ремонт допоміжних будівель і споруд Краматорського ЛВУМГ (ремонт вузла зв`язку та ремонт гаражу на 40 автомобілів). При цьому, окрім іншого, у листі також було наголошено на відсутності дозволу на початок робіт з боку Замовника.

В подальшому Позивач керуючись п.8.2. Договору направив Відповідачу Повідомлення про розірвання Договору (№ 3/1 від 06.09.2023 р.), в якому зазначив:

«відповідно до п. 8.2. Договору - «Сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс- мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово- промислової палати України».

31.03.2022 р. на адресу Замовника (info@tsoua.com) було надіслано лист №1 з повідомленням про настання обставини непереборної сили. В підтвердження факту та строку дії форс - мажору за укладеним договором, надавалась копія сертифікату Запорізької ТПП №2300-23-3797 від 05.09.2023р.

Відповідно до п. 8.5. Договору - «Якщо обставини непереборної сили триватимуть понад 90 (дев`яносто) календарних днів, то кожна із Сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це іншу Сторону не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до очікуваної дати розірвання», на сьогоднішній день продовжує тривати форс - мажорна обставина, що унеможливлює виконання вищевказаного договору.

Позивач посилається на те, що на підставі вищевикладеного, просить вважати Договір №4600005749 від 16.02.2022 р. «Ремонт допоміжних будівель і споруд Краматорського ЛВУМГ» розірваним в односторонньому порядку на підставі п. 8.5 Договору. Жодних Листів-відповідей або заперечень з цього приводу - Позивач не отримував від Відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України. Зокрема, згідно з частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача з вимогами про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 852 300, 00 грн.

Відповідно до ч. 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, вірогідними (ст. 76-79 ГПК України).

Спір у даній справі виник з приводу наявності чи відсутності підстав для стягнення на користь відповідача суми банківської гарантії.

Приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спеціальною нормою, якою визначаються загальні умови виконання господарських зобов`язань, є стаття 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з частиною першою якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1). Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2).

Приписами ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1). Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2). До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ч. 1). Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію (ч. 2).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1. Договору, Замовник допускає Підрядника на Об`єкт для виконання Робіт згідно з пп. 7.1.1 Договору.

Згідно з п. 7.1.1 Договору Замовник зобов`язаний допустити Підрядника на Об`єкт для проведення Робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об`єктах ТОВ «Оператор ГТС України», письмово повідомити Підрядника про надання йому Допуску.

21.02.2022 Виконавець отримав Лист Замовника від 21.02.2022 р., яким наголошено, що для отримання Допуску на початок робіт та оформлення акту-допуску потрібно надати документи згідно вимог НДТОВ 06- 008:2020.

На виконання листа Замовника, 23.02.2022 Виконавець направив Замовнику документи, що необхідні для отримання письмового допуску на виконання робіт, як це передбачено п. 7.1.1. Договору.

Як зазначає Позивач, Відповідач так і не надав Виконавцю допуск на виконання робіт, у зв`язку з цим, Виконавець навіть не приступив до виконання робіт за Договором.

Відповідно до частин 1, 4 ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Таким чином, Господарський суд міста Києва зазначає, що , невиконання Позивачем робіт у строк, передбачений Договором, відбулось з вини Замовника, який не надав Виконавцю письмовий допуск до місця проведення робіт, як це передбачено п. 7.1.1. Договору, тому прострочення боржника не відбулось, а тому підстави для звернення до Банку із вимогою про виплату грошових коштів, визначених банківською гарантією - відсутні.

У поданих Відповідачем документах по суті спору вказана обставина не спростована.

Що стосується обставин існування форс-мажору, на який посилався як Відповідач (лист від 05.03.2023 про дію форс - мажору), так і Позивач (лист № 1 від 31.03.2022 ), Господарський суд міста Києва зазначає що такі обставини настали для Позивача.

Крім того, з наданого Позивачем листа який було йому направлено Відповідачем від 20.04.2022 з якого вбачається, що Відповідач сам зазначає:

«Між ТОВ «БК «Вертикаль-Плюс» та ТОВ «Оператор ГТС України» укладено договори: № 2107000131 від 29.07.2021 «Інші завершальні будівельні послуги (Ремонт будівель і споруд виробничого призначення ГРС Куп`янського проммайданчика Харківського ЛВУМГ)»; № 2110000169 від 25.10.2021 «Інші завершальні будівельні послуги (Ремонт адміністративних будівель Краматорського ЛВУМГ)»; 4600005749 від 16.02.2022 «Інші завершальні будівельні послуги (Ремонт допоміжних будівель і споруд Краматорського ЛВУМГ) (далі - Договори).

Враховуючи військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та настання з 24 лютого 2022 року обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання Товариством Зобов`язань, про що було зазначено у листі ТОВ «Оператор ГТС України» від 05.03.2022 №ТОВВИХ-22-2648, пропонуємо відтермінувати початок виконання зазначених Договорів до скасування воєнного стану.

Разом з тим, у разі готовності підрядної організації виконати повний комплекс робіт передбачений договором, просимо повідомити про це окремим листом з наданням детального графіку виконання робіт на об`єкті.»

Крім того, Господарський суд міста Києва погоджується з висновками Верховного Суду в яких зазначено, що одне лише передбачене законом віднесення введення воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що відповідна обставина унеможливлює виконання конкретного договору (постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі N 912/3323/20 (п. 40), від 03.08.2022 у справі N 914/374/21 (п. 99),постанова Великої палати Верховного Суду від 10.11.22 N 990/115/22.

З наведеного вбачається, що зафіксоване на всій території України настання форс- мажорних обставин через військову агресію російської федерації не свідчить про те, що усі суб`єкти господарювання, одночасно, з 24.02.2022 втратили можливість виконувати свої зобов`язання за договорами, крім того, сам факт настання обставини непереборної сили, до яких, вочевидь, відноситься збройна агресія/війна, не обов`язково автоматично із її настанням впливає на виконання договору та, відповідно, обов`язок щодо повідомлення про настання такої обставини виникає тоді, коли для зобов`язаної сторони стає зрозумілим, що настання такої події впливає на виконання договору, конкретного визначеного ним зобов`язання, що також в повній мірі відноситься і до Позивача, адже початок військової агресії з 24.02.2022 не обов`язково мав призвести до неможливості виконання ним обов`язків за Договором, строк виконання яких був визначений до 31.08.2023 р.

Враховуючи викладене, для Позивача початок впливу на нього форс-мажору розпочався 21.03.2022 р., у день винесення ТОВ «БК Вертикаль плюс» Наказу № 23/23/03-9 від 23.03.2022 р. «Про призупинення господарської діяльності» за Договором, у зв`язку із веденням активних бойових дій на території м. Краматорськ Донецької області, що і зазначено у наданому Позивачем Сертифікаті ТПП як період дії форс-мажорних обставин (дата настання: 23 березня 2022 р.; дата закінчення: тривають на 05 вересня 2023).

Згідно з ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше (ч. 1, 2 ст. 561 ЦК України).

Відповідно до ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Отже, гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Зі змісту наведених положень законодавства слідує, що обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умов порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

З огляду на відсутність порушення (невиконання чи неналежного виконання) зобов`язання Позивачем за Договором, суд дійшов висновку, що у Відповідача, який виступає бенефіціаром за Банківською гарантією, були відсутні підстави для звернення до гаранта для виплати суми Банківської гарантії.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Приписами наведеної статті встановлено: особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України). Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України). Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає підстави дійти для висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, надавши оцінку наявним в матеріалах справі доказам, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих за рахунок позивача грошових коштів у розмірі 852 300, 00 грн, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (Україна, 03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ВЕРТИКАЛЬ-ПЛЮС» (Україна, 61060, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ ЛЬВА ЛАНДАУ, будинок 155-Б, ідентифікаційний код 41718792) збитки в розмірі 852 300 (вісімсот п`ятдесят дві тисячі триста) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 10 227 (десять тисяч двісті двадцять сім) грн. 61 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва