Рішення

від 30.01.2024 по справі 910/8827/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. м. Київ Справа № 910/8827/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом

Комунального некомерційного підприємства «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська обл., місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 38, код: 38571999)

до

Благодійної організації «Благодійний фонд «Добре діло!» (02141, місто Київ, вулиця Олександра Мишуги, будинок 3, квартира 200, код: 42627408)

про стягнення 18499,16 гривень,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області (надалі позивач/Підприємство) до Благодійної організації «Благодійний фонд «Добре діло!» (надалі відповідач/Організація), в якій з урахуванням заяви позивача, що надійшла на адресу суду 15.01.2024, позивач остаточно просив суд стягнути з відповідача заборгованість за невиконання зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 05/08 від 05.08.2019 та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 05/08-В/Е від 05.08.2019, у загальному розмірі 18499,16 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по сплаті орендної плати та комунальних платежів за укладеними договорами, внаслідок чого за відповідачем у період з 01.01.2021 по 31.03.2021 утворилась сума заборгованості у загальному розмірі 18499,16 гривень, з них: 1773,62 гривень за договором № 05/08 та 16725,54 гривень за договором № 05/08-В/Е.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 справу № 910/8827/23 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області до Благодійної організації «Благодійний фонд «Добре діло!» про стягнення 18499,16 гривень передано за підсудністю на розгляд Господарського суду Київської області.

Матеріали справи № 910/8827/23 надійшли до Господарського суду Київської області 04.09.2023 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04.09.2023, передано на розгляд судді Колесника Р.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8827/23 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2024 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області залишено без руху та зобов`язано позивача усунути виявлені судом недоліки позовної заяви протягом 5-ти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання суду: письмових пояснень щодо змісту позовних вимог; письмових пояснень з викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та правових підстав позову щодо вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна від 05.08.2019 № 05/08.

Представником позивача в системі «Електронний суд» 15.01.2024 сформовано заяву про усунення виявлених судом недоліків, в якій визначено остаточні позовні вимоги позивача, якими є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 05/08 та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 05/08-В/Е, у період з 01.01.2021 по 31.03.2021 у загальному розмірі 18499,16 гривень, з них: 1773,62 гривень за договором № 05/08 та 16725,54 гривень за договором № 05/08-В/Е.

Ухвалою суду від 22.01.2024 продовжено розгляд справи.

Поштове відправлення, яким суд надсилав за адресою місцезнаходження відповідача, ухвалу про відкриття провадження у справі, повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду з відміткою про невручення відповідачці поштового відправлення та його повернення у зв`язку із «закінченням терміну зберігання».

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10) частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду. Факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи судом. Проте, відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи те, що відповідачка не скористалася наданими їй процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Факти та обставини, встановлені судом.

Між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) 05.08.2019 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 05/08 (надалі договір оренди).

Об`єктом оренди виступає нежитлове приміщення, загальною площею 107,6 кв.м., розташоване за адресою: смт Ворзель, вул. Європейська, 4.

Строк оренди, визначений сторонами у договорі оренди було встановлено до 31.12.2019 та додатковими угодами до цього договору строк оренди неодноразово продовжувався та остаточно було визначено до 31.12.2022.

За змістом розділу 3 договору оренди розмір орендної плати становить 564 гривень (п. 3.1. договору оренди); до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна, комунальних послуг та т.і., які орендар несе на основі окремого договору (п.п. 3.1.1. договору оренди); орендна плата за наступні місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 договору оренди).

Як стверджує позивач, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором оренди внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за період з січня по березень 2021 року у загальному розмірі 1773,62 гривень (за січень 2021 року 583,97 гривень, за лютий 2021 року 589,81 гривень та за березень 2021 року 599,84 гривень), щодо стягнення яких позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Крім того, позивачем (балансоутримувач) та відповідачем (орендар) 05.08.2019 укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендаря № 05/08-В/Е (надалі договір про відшкодування витрат).

Додатковою угодою № 2 до цього договору сторони встановили строк його дії до повного припинення основного договору оренди.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача за договором про відшкодування витрат за період січень-березень 2021 року становить 16725,54 гривень та складається із суми відшкодування вартості спожитого водовідведення та водопостачання, відшкодування вартості спожитого теплопостачання за січень-лютий 2021 року у розмірі 11562,58 гривень, суми відшкодування вартості спожитої електроенергії за січень-березень 2021 року у розмірі 598,40 гривень, суми відшкодування вартості спожитого водовідведення та водопостачання, відшкодування вартості спожитого теплопостачання за березень 2021 року у розмірі 4564,56 гривень.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів та аргументів позивача не спростував.

Оцінку суду.

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Укладений договір оренди за своїм змістом є договором оренди комунального майна та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

Як стверджує позивач, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором оренди внаслідок чого у нього утворилася заборгованість з орендної плати за період з січня по березень 2021 року у загальному розмірі 1773,62 гривень (за січень 2021 року 583,97 гривень, за лютий 2021 року 589,81 гривень та за березень 2021 року 599,84 гривень).

В частині зобов`язань за договором про відшкодування витрат, як стверджує позивач, заборгованість відповідача становить 16725,54 гривень та складається із суми відшкодування вартості спожитого водовідведення та водопостачання, відшкодування вартості спожитого теплопостачання за січень-лютий 2021 року у розмірі 11562,58 гривень, суми відшкодування вартості спожитої електроенергії за січень-березень 2021 року у розмірі 598,4 гривень, суми відшкодування вартості спожитого водовідведення та водопостачання, відшкодування вартості спожитого теплопостачання за березень 2021 у розмірі 4564,56 гривень.

Зі змісту умов укладених договорів слідує, що сторонами не узгоджено строку, у який відповідачем повинно бути виконано грошове зобов`язання по сплаті орендної плати та відшкодовано витрати балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендаря.

Поряд з цим суд зазначає, що положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов`язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 910/10958/20).

Зважаючи на викладене вище та звернення позивача з розглядуваним позовом до суду про стягнення з відповідача грошових коштів, суд розцінює поданий позов як вимогу позивача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводи позивача про наявність у нього заборгованості не спростував, доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази на підтвердження заявлених вимог в їх сукупності, підтверджують викладені ним у позові обставини щодо існування заборгованості відповідача перед позивачем в частині орендних платежів за договором оренди за період січень-березень 2021 року у загальному розмірі 1773,62 гривень, а також заборгованості відповідача за договором про відшкодування витрат у цей період у загальному розмірі 16725,54 гривень, з огляду на що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у загальному розмірі 18499,16 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю у заявленому розмірі.

А саме суд приймає рішення про стягнення з Благодійної організації «Благодійний фонд «Добре діло!» на користь Комунального некомерційного підприємства «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області заборгованість у розмірі 18499,16 гривень.

Витрати позивача по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області задовольнити повністю.

Стягнути з Благодійної організації «Благодійний фонд «Добре діло!» (02141, місто Київ, вулиця Олександра Мишуги, будинок 3, квартира 200, код: 42627408) на користь Комунального некомерційного підприємства «Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська обл., місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 38, код: 38571999) 18499,16 гривень боргу та 2684 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2024.

Суддя Р.М. Колесник