Рішення

від 29.01.2024 по справі 927/1541/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

29 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1541/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг",

код ЄДРПОУ 33880354,

вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера Б, м. Київ, 01054,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Магістраль-А",

код ЄДРПОУ 42134107,

вул. Індустріальна, 2, м. Прилуки, Чернігівська область, 17509,

про стягнення 727 948,80 грн

представники сторін: не викликались;

Обставини справи:

13.11.23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Магістраль-А" 727 948,80 грн, з яких: 601 744,84 грн основного боргу, 29 603,85 грн пені, 18 637,23 грн 24% річних, 1388,48 грн інфляційних втрат, 76 574,40 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем Договору фінансового лізингу №230124-2/ФЛ-Ю-А від 24.01.23.

Також заявлено до стягнення 10 919,23 грн витрат зі сплати судового збору та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023 позовні матеріали № 927/1541/23 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 15.11.23 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк - 10 календарних днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду належних доказів направлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами (опис вкладення та фіскальний чек).

21.11.23 від позивача на адресу суду надійшло клопотання б/н від 20.11.23 про усунення недоліків та в якості додатку надано докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами (опис вкладення та фіскальний чек).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.11.23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; зобов`язано відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Магістраль-А" зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), та надати докази такої реєстрації; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Ухвала суду від 23.11.23 доставлена в електронному вигляді до електронних кабінетів позивача та його представника 23.11.23 о 14:22, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 23.11.23.

У зв`язку з відсутністю станом на день відкриття провадження у справі у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Магістраль-А" зареєстрованого електронного кабінету, ухвала суду від 23.11.23 направлена на юридичну адресу відповідача та отримана останнім, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0600063420597.

08.12.23 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника відповідача з повідомленням про реєстрацію відповідачем електронного кабінета. Відповідно до наданої до суду сформованої відповіді №327195 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Магістраль-А" зареєструвало електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» 24.11.23 13:21.

У встановлений ухвалою суду від 23.11.23 процесуальний строк відповідачем надіслано на адресу суду відзив на позов, в якому просить суд позов залишити без задоволення через його необґрунтованість, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" на користь відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає наступне:

-безпідставно та без належних на те доказів, позивач зазначає, що у ТОВ «Компанія «Магістраль-А» виникла заборгованість за 6 період договору лізингу (це з 09.08.2023р.) у розмірі 14 357 грн. 63 коп. Відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору фінансового лізингу) сума сплати за 6 період становить 322 476 грн. 52 коп. У зв`язку з чим, у серпні 2023 р. ТОВ «Бест Лізинг» надає ТОВ «Компанія «Магістраль-А» рахунок - фактуру № 68820 від 01.08.2023 р. на суму 325 804 грн. 75 коп. (за 6 період). Також нижче, в даному рахунку зазначено, що сума рекомендованого авансового платежу, яка не обов`язкова до сплати у розмірі 1 (одна) тисяча грн. 00 коп., та яка не передбачена за договором лізингу, та яка йде ніби у рахунок наступного платежу, що у загальній сумі складає (325 804 грн. 75 коп. + 1000 грн 00 коп.) 326 804 грн. 75 коп. за 6 період лізингу.

- 05.09.2023 р. ТОВ «Компанія «Магістраль-А» сплатило на рахунок ТОВ «Бест Лізинг» за 6 період договору лізингу платіж з урахуванням рекомендованого авансового платежу у розмірі 326 804 грн. 75 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №1924 від 05.09.2023 р.

-враховуючи вищевикладене, вбачається, що у ТОВ «Компанія «Магістраль-А» за 6 період договору лізингу перед ТОВ «Бест Лізинг» заборгованість у розмірі 14 357 гри, 63 коп. відсутня, а нарахування штрафних санкцій (пені, 24% річних та інфляційне збільшення) необґрунтоване та безпідставне.

-заперечив щодо заборгованості за 8 період (з 09.10.2023 р. по 09.11.2023 р.) по договору лізингу, у розмірі 283 646 грн. 56 коп, оскільки 23.10.23 ТОВ «Бест Лізинг» було вилучено у ТОВ «Компанія «Магістраль-А» об`єкт договору лізингу (легковий автомобіль седан ВМW Х6, 2022 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ), а договір № 230124-2/ФЛ-А від 24.01.2023 р. фінансового лізингу розірвано в односторонньому порядку;

-під час вилучення об`єкту лізингу, а саме 23.10.23, відповідачу стало відомо, що у жовтні 2023 року ТОВ «Бест Лізинг» на електронну адресу ТОВ «Компанія «Магістраль -А» надсилало повідомлення від 12.10.23 від 12.10.23 вих. № 3452 про відмову та розірвання договору № 230124-2/ФЛ-А від 24.01.23 фінансового лізингу та вимогу повернути в строк до 23.10.2023 р. об`єкт лізингу.

-повідомлення про відмову і розірвання договору від 12.10.2023р. не містить посилань на конкретне порушення умов договору ТОВ «Компанія «Магістраль-А», а саме не зазначено по якому або яким з періодичних лізингових платежів ТОВ «Компанія «Магістраль-А» допустило прострочення та у якому розмірі, яке тривало більше 60 днів, що стало підставою для односторонньої відмови позивача від договору;

-зазначає, що на момент односторонньої відмови позивача від правочину, відповідач прострочення такою тривалістю не мав, у зв`язку з чим звернулось до господарського суду м. Києва про визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого повідомленням, недійсним та застосування наслідків недійсності правочину;

-відповідач зазначає, що з 23.10.23 об`єкт лізингу у ТОВ «Компанія «Магістраль-А» вилучений безпідставно, а отже відповідач половину 8 періоду не користувалось об`єктом лізингу, таким чином заявлена до стягнення сума за 8 період лізингу є необґрунтованою та не підлягає сплаті у розмірі 283 646,56 грн, а нарахування штрафних санкцій є передчасним.

Суд відзив з додатками залучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

Відповіді на відзив від позивача не надійшло.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст.248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Поряд із цим, у зв`язку з перебуванням судді Фесюри М.В. у щорічній відпустці, підписання повного тексту рішення здійснено після виходу судді з відпустки.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив.

24.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (надалі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Магістраль-А" (надалі - лізингоодержувач) укладено договір №230124-2/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (надалі - договір лізингу), відповідно до п.п. 4.1,4.2, 5.1-5.6 якого, об`єктом лізингу є легковий автомобіль BMW, загальною вартістю 3 190 600,17 грн, з яких 638 120,03 грн ПДВ 20%; строк лізингу: 24 місяці; максимальний термін передачі з врахуванням положень додатку Загальні умови - 28.02.2023; місце передачі: с. Гора, вул. Бориспільська, 16-16/1; мінімальний строк для дострокового придбання (з дати передачі) - 12 місяців; адреса базування (зберігання): 17509, Україна, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Індустріальна, 2; гранична дата сплати авансового лізингового платежу: 10.02.23.

Додатком до договору лізингу від 24.01.23 сторони узгодили Загальні умови договору, які не обмежують та доповнюють договір.

Так, п.1.1 загальних умов договору передбачено, що лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування об`єкт лізингу (надалі - об`єкт лізингу), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку до індивідуальної частини договору «Специфікація», а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах договору з врахуванням загальних умов договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов договору з врахуванням загальних умов договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Строк користування лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку Графік сплати лізингових платежів до договору (надалі - графік) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкту лізингу, але в будь-якому випадку не може бути меншим одного року (п.1.2 загальних умов договору).

Об`єкт лізингу є власністю лізингодавця протягом всього строку лізингу та строку дії договору. В разі переходу права власності на об`єкт лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача згідно умов цього договору, об`єкт лізингу по закінченню строку лізингу лізингоодержувачем не повертається, а передається лізингоодержувачу у власність, за виключенням випадків, передбачених договором чи обумовлених угодою сторін (п.1.3 загальних умов договору).

Згідно п. 2.1.7 загальних умов договору числом сплати є число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається сторонами згідно п. 2.1.7.1 загальних умов договору.

У п. 2.1.7.1 загальних умов договору зазначено про те, що у випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку становить менше ніж 20 (двадцять) % від загальної вартості об`єкта лізингу, визначеної в п. 4.2. індивідуальної частини договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання чотирьох календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 08 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі кожного 08 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

У випадку, якщо Авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку, дорівнює або становить більше, ніж 20% від загальної вартості Об`єкту лізингу, визначеної в пункті 4.2. Індивідуальної частини Договору, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а в календарному місяці 30 днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

Відповідно до п.2.1.9 загальних умов договору Період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання акту.

Пунктами 2.2 та 2.3 загальних умов договору передбачено, що усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об`єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в п.2.5, 2.6 загальних умов); винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного у п.2.7-2.9, 3.5 загальних умов (далі - винагорода). При цьому, сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим договором не містять покупної ціни, передбаченої цим договором і, у сукупності, є платою за користування об`єктом лізингу.

Авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору), з урахуванням п.2.6 загальних умов, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту відправлення рахунку лізингодавцем, але не пізніше ніж в дату, зазначену сторонами в пункті 5.6 цього договору та в сумі, авансового лізингового платежу, визначеному у графіку сплати лізингових платежів (додаток до договору) незалежно від отримання рахунку. Сторони домовились, що достатнім доказом відправлення лізингодавцемлізингоодержувачу рахунку є витяг з реєстру рахунків лізингодавця. Дата відправлення зазначеного рахунку визначається за даними реєстру рахунків лізингодавця. Цей рахунок може бути відправлений лізингоодержувачу в т.ч. факсимільним способом, поштою, кур`єрською доставкою, вручений особисто або в інший спосіб, який обере лізингодавець. Сторони на підставі ч.3 ст. 631 ЦК України досягли згоди про те, що у випадку сплати лізингоодержувачемлізингодавцю грошових коштів в порядку п. 2.3 загальних умов до моменту укладення цього договору, такі кошти зараховуються в рахунок сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу в розмірі, в якому вони були сплачені.

Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий день (вихідний, святковий або ін.) день лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому ін.) дню (п.2.4 загальних умов договору).

У п. 2.7 загальних умов договору передбачено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 процентів річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Відповідно до п.3.4 загальних умов договору, приймання лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту. Підписання лізингоодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність об`єкта лізингу і відповідність об`єкта лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору.

Згідно з п. 5.2.1 загальних умов договору лізингу лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування об`єкта лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленою додатком довідка до договору. В разі настання з об`єктом лізингу подій, які мають ознаки страхового випадку, лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком довідка до договору.

У 6.1 загальних умов договору передбачено, що лізингодавець має право змінити умови договору в таких випадках:

6.1.1. Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленленого в цьому договорі або в будь-якому з укаладених з лізингодавцем договорів.

6.1.2. Лізингоодержувач порушує умови Додатку Страхування до Загальних умов, пункти 2.9., 4.1.1.-4.1.2.,4.3., 4.4. загальних умов.

6.1.3. Лізингоодержувач протягом строку дії Договору порушує умови будь-яких договорів фінансового лізингу, оперативного лізингу (оренди), користування, прокату та інших договорів, укладених сторонами.

6.1.4. У разі порушення справи про банкрутство лізингоодержувача, або прийняття рішення про ліквідацію чи реорганізацію лізингоодержувача.

6.1.5. У випадку викрадення або втрати об`єкта лізингу, у разі якщо такий випадок визнаний страховим чи ні.

6.1.6. У випадку, якщо об`єкт лізингу знищений, пошкоджений і не може бути відновлений (в т.ч. при повній конструктивній загибелі відповідно до умов страхування об`єкта лізингу), уразі якщо такий випадок визнаний страховим чи ні.

Відповідно до п. 6.6. загальних умов договору у будь-якому випадку, незважаючи на те, вирішить лізингоодержувач скористатися можливістю здійснити викупний платіж, або не вирішить, лізингодавець має право відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити об`єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1. 6.1.4., 6.1.8 загальних умов. У разі порушення лізингоодержувачем умов пунктів 4.4, 6.5., 9.3. загальних умов, лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитися (розірвати) від договору та вилучити об`єкт лізингу у лізингоодержувача в наступному порядку:

6.6.1. Лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення об`єкта лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання договору (зобов`язань по договору) щодо повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу є місцезнаходження лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення об`єкта лізингу, повернути об`єкт лізингу лізингодавцю. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити об`єкт лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) об`єкта лізингу без будь-яких погоджень або дозволів лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладенням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат. Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем відправлення лізингодавцем відповідного про це повідомлення та з цього моменту цей договір є розірваним.

Відповідно до п. 6.6.4 Загальних умов вилучення Предмета лізингу, припинення або розірвання Договору не звільняє Лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів, передбачених Договором. Сторони погодили, що у випадку односторонньої відмови Лізингодавця від цього Договору (розірвання Договору), Лізингоодержувач, на відповідну вимогу Лізингодавця, зобов`язаний буде протягом строку, встановленому у повідомленні про відмову Лізингодавця від Договору (розірвання Договору) сплатити Лізингодавцю всі нараховані та несплачені лізингові платежі, передбачені Договором, а також передбачені Договором та/або чинним законодавством України штрафні санкції. З моменту прийняття рішення про відмову від Договору (його розірвання) і вилучення Предмета лізингу та направлення відповідного повідомлення Лізингоодержувачу, право Лізингоодержувача набути право власності на Предмет лізингу на умовах цього Договору припиняється.

Відповідно до п. 6.7 Загальних умов у випадку вилучення Предмета лізингу, припинення або розірвання Договору, з причин зазначених у даному Договорі та/або законодавстві України, усі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.

Відповідно до п. 7.1.1 загальних умов договору за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Згідно з п. 7.1.2 загальних умов договору якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким предмет лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодаця: неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання лізингоодержувачем обов`язку по поверненню об`єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання або лізингоодержувач сплачує договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен день прострочення повернення об`єкта ліхингу.

Даний договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами індивідуальної частини договору з обов`язковим підписанням сторонами додатків Специфікація, Графік сплати лізингових платежів до індивідуальної частини договору, які є невід`ємною частиною індивідуальної частини договору, а індивідуальна частина договору у сукупності з цими загальними умовами (публічною частиною договору) складають договір (п.10.1 загальних умов договору).

Матеріали справи містять оформлені у двосторонньому порядку між сторонами перелічені у п. 10.1 договору додатки до нього.

На виконання умов вказаного договору товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" передало вказаний у специфікації до договору об`єкт лізингу, а саме: легковий автомобіль BMW, 2022 року випуску, модель та комплектація: X6 M SPORT позашляховик/кросовер 3 дизпаливо, автоматична, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Магістраль-А" прийняло його у користування разом з ключем від об`єкта лізингу (1 комплект), що підтверджується актом прийому-передачі об`єкта лізингу в користування від 17.02.23 за договором №230124-2/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 24.01.23.

Договори, додатки та акт прийому-передачі об`єкта лізингу в користування підписано повноважними представниками та скріплено печатками контрагентів.

Додатком до договору №230124-2/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 24.01.23 долучено графік сплати лізингових платежів.

У адресованому відповідачу повідомленні №3452 від 12.10.2023, позивач просив у строк до 23.10.2023 включно повернути йому об`єкт лізингу за адресою: 03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17. При цьому, ТОВ "Бест Лізинг" посилалось на існування у ТОВ "Компанія "Магістраль-А" простроченої заборгованості понад 60 днів, та з посиланням на пункти 6.6, 6.6.1 загальних умов договору ТОВ "Бест Лізинг" повідомлено про розірвання (відмову від договору), укладеного між сторонами.

13.10.23 це повідомлення разом з вимогою (від 12.10.23 вих.№3451) про сплату штрафу у розмірі 76 574,40 грн за неподання звітності за 2, 3 квартали 2023 року, надіслані на поштову адресу відповідача (а.с.53-54).

Як вказує позивач, відповідно до ч.5 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг», з 24.10.23 договір є розірваним.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Акту прийому-передачі об`єкта лізингу за договором №230124-2/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 24.01.23 відповідач повернув об`єкт лізингу.

Відповідачем у поданому відзиві на позов зазначено про звернення ТОВ «Компанія «Магістраль-А» до Господарського суду м. Києва про визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого повідомленням, недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, однак доказів такого звернення не надано.

Отже, враховуючи вищенаведені пункти договору, повідомлення позивача №3452 від 12.10.23 про розірвання договору фінансового лізингу, господарський суд дійшов висновку, що договір фінансового лізингу №230124-2/ФЛ-Ю-А від 24.01.2023 року станом на дату розгляду даної позовної заяви є припиненим.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов`язання за договором лізингу.

Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частинами 1, 2, 3, 7 ст.292 ГК України (із змінами) передбачено, що лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч.1 ст.16 Закону України Про фінансовий лізинг).

Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.20 Закону України «Про фінансовий лізинг» (із змінами) лізингодавець має право: здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов володіння та користування об`єктом фінансового лізингу, його утримання та експлуатації; у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства.

В п.3 ч.2, ч.3 ст.21 Закону України «Про фінансовий лізинг» (із змінами) визначено, що лізингоодержувач зобов`язаний: своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі. Лізингоодержувач може мати також інші права та обов`язки відповідно до умов договору фінансового лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів, що регулюють відносини фінансового лізингу.

Статтею 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» (частини 4, 5) передбачено, що після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса:

1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів;

2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається.

Наведена норма узгоджується з умовами п. 6.6.1 загальних умов договору.

Як вказує позивач, останнім належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за договором та передано лізингоодержувачу обумовлений об`єкт лізингу, у свою чергу відповідач зобов`язання щодо сплати визначених Графіком лізингових платежів виконав не в повному розмірі і має заборгованість по лізингових платежах у розмірі 601 744,84 грн (6-8 періоди лізингу), з яких:

14 357,63 грн (6 період лізингу) зі строком сплати до 09.08.23;

303 740,65 грн (7 період лізингу) зі строком сплати до 08.09.23 (09.09.23 - вихідний день);

283 646,56 грн (8 період лізингу) зі строком сплати до 09.10.23.

У свою чергу, у поданому до суду відзиві на позов відповідач заперечив щодо заборгованості по шостому періоду лізингу (до 09.08.23), надав примірник рахунок-фактури №68820 від 01.08.23 за договором №230124-2/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 24.01.23, відповідно до якого лізингодавець виставив рахунок на загальну суму 325 804,75 грн, в т.ч. ПДВ - 35426,12 грн, із зазначенням у рахунку призначення платежу: «відшкодування вартості майна дата платежу 09.08.23 у розмірі 212 556,70 грн, комісія лізингодавця згідно графіка без ПДВ дата платежу 09.08.23 у розмірі 109 919,82 грн, просрочено майно у розмірі 3 238,41 грн, пеня у розмірі 64,50 грн, винагорода лізингодавця згідно умов договору №230124-2/ФЛ-Ю-А від 24.01.23 у розмірі 25,32 грн».

Відповідно до поданої копії платіжної інструкції №1924 від 05.09.23 на суму 326 804,75 грн з призначенням платежу: «оплата згідно договору фінансового лізингу №230124-2/ФЛ-Ю-А від 24.01.23» та доводів відповідача, заборгованість по шостому періоду лізингу відсутня, та нарахування позивачем штрафних санкцій за цей період необґрунтованим. Окрім того, відповідач заперечує щодо нарахування позивачем боргу та штрафних санкцій по восьмому періоду (з 09.10.23 по 09.11.23), оскільки 23.10.23 об`єкт лізингу було вилучено, а договір розірвано в односторонньому порядку.

Таким чином, суд приймає надані відповідачем докази відсутності заборгованості у ТОВ ТОВ «Компанія «Магістраль-А» по оплаті лізингового платежу за лізинговий період №6, а тому підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості по лізинговому платежу за лізинговий період №6 у розмірі 14 357,63 грн відсутні.

У свою чергу, ТОВ «Компанія «Магістраль-А» як Лізингоодержувачем в порушення приписів наведених норм законодавства України та умов укладеного Договору (з урахуванням Загальних умов) своєчасно та остаточно не виконано, не дивлячись на те, що строк виконання зобов`язання розміром 587 387,21 грн (303 740,65 грн заборгованість за 7 період лізингу + 283 646,56 грн заборгованість за 8 період лізингу) за лізинговими платежами настав.

Доказів на підтвердження проведення повного розрахунку за лізинговими платежами за 7 та 8 період лізингу як в строк обумовлений у договорі, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

Відповідно до п.п.2,3,4,5 ч.1 ст.20 Закону України ,,Про фінансовий лізинг (із змінами) лізингодавець має право: здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов володіння та користування об`єктом фінансового лізингу, його утримання та експлуатації; у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» на лізингоодержувача покладено обов`язок своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку,встановленому договором фінансового лізингу.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Заперечення відповідача, що оскільки об`єкт лізингу внаслідок односторонньої відмови позивача від договору був вилучений, а отже заявлена до стягнення сума лізингу за 8 період є необґрунтованою, а нарахування штрафних санкцій є передчасним, судом не приймаються, оскільки термін сплати лізингового платежу за 8 період лізингу у розмірі є таким, що настав 09.10.23 на дату відмови (розірвання) позивачем Договору №230124-2/ФЛ-Ю-А від 24.01.23, а отже зобов`язання має бути виконано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "Бест Лізинг" про стягнення з ТОВ «Компанія «Магістраль-А» 587 387,21 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами підлягають задоволенню. В частині стягнення 14 357,63 грн суд відмовляє, з підстав викладених вище.

З огляду на неналежне виконання умов Договору ТОВ "Бест Лізинг", окрім заявлених до стягнення простроченої заборгованості за лізинговими платежами, просить стягнути з ТОВ «Компанія «Магістраль-А»:

29 603,85 грн пені,

18 637,23 грн 24% річних,

1388,48 грн інфляційних втрат,

76 574,40 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

Згідно чинного законодавства зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Положеннями ст.ст.525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ст. 806 ЦК України).

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначено в Законі України "Про фінансовий лізинг" (далі - Закон).

Фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об?єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу (ст. 1 Закону).

Лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема, прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; своєчасно сплачувати лізингові платежі (п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 20 Закону).

Цивільним законодавством встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Лізингодавець має право, зокрема, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 20 Закону).

Законодавством визначено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Як вже зазначалось, згідно п. 7.1.1 Загальних умов договору за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Разом з цим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549).

Згідно ч.4 ст.21 Закону України Про фінансовий лізинг (із змінами) невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, за час прострочення, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України вказано, що нарахування такої штрафної санкції, як пеня, за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 7.1.1 загальних умов договору сторонами погоджено (збільшено) період нарахування пені, що не суперечить приписам ч.6 ст. 232 ГК України.

Судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум пені.

Згідно проведеного судом перерахунку в межах визначених позивачем періодів нарахування по кожному лізинговому платежу (6, 7 та 8) встановлено, що позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 29 603,85 грн підлягають частковому задоволенню з урахуванням того, що відповідачем - 05.09.23 сплачено лізинговий платіж по 6 періоду, тобто нарахування пені на суму заборгованості у розмірі 14 357,63 грн по лізинговому платежу за 6 період має відбуватись в межах періоду з 10.08.23 по 04.09.23, що становить 450 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 28 606,29 грн пені. У частині стягнення 997,56 грн пені має бути відмовлено.

Пунктом 5.2.1. Загальних умов договору, зокрема, передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування об`єкта лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком «Довідка» до Загальних умов.

Відповідно до п.7.1.3 Загальних умов Договору за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) Об`єкта лізингу технічної документації, отриманої лізингоодержувачем разом з об`єктом лізингу, порушення умов п.п. 2.15, 2.16, 3.6, 4.1.2., 4.1.7, 4.8., 5.2., 10.2 Загальних умов - сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1% Остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії договору, та для зручності сторін визначається як 1 (один) % від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, останній, порушуючи умови Договору лізингу, жодного разу не здійснив таке інформування про стан та адресу базування об`єкта лізингу, нарахував 76 574,40 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

Пунктом 2.1.5 Загальних умов Договору визначено, що Остаточна загальної вартості Предмету лізингу - вартість Предмету лізингу, вказана в Акті або в останньому по даті акті коригування вартості Предмету лізингу, направленому Лізингодавцем Лізингоодержувачу.

У зв`язку з наведеними положеннями позивачем нараховано штраф за неподання звітності за 2 квартали в розмірі 1% від вартості майна у сумі 76 574,40 грн.

Суд погоджується з поданим позивачем розрахунком штрафу у сумі 76 574,40 грн. і визнає, що вимоги про стягнення зазначеної суми належить задовольнити.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо договором не встановлений інший розмір процентів.

Пунктом 2.7 Загальних умов Договору лізингу визначено, що у разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст.625 ЦК України Сторони погодили, що Лізингодавець має право нарахувати, а Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 (двадцять чотири) проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 24% річних, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення 24% річних у розмірі 18 637,23 грн підлягають частковому задоволенню з урахуванням того, що відповідачем - 05.09.23 сплачено лізинговий платіж по 6 періоду, тобто нарахування на суму заборгованості у розмірі 14 357,63 грн по лізинговому платежу за 6 період має відбуватись в межах періоду з 10.08.23 по 04.09.23, що становить 245,46 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 18 023,59 грн 24% річних. У частині стягнення 613,64 грн 24% річних має бути відмовлено.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1388,48 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 711 979,97 грн з яких: 587 387,21 грн боргу, 28 606,29 грн пені, 76 574,40 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 18 023,59 грн 24% річних, 1388,48 грн інфляційних. Вимоги про стягнення 14 357,63 грн боргу, 997,56 грн пені та 613,64 грн 24% річних не підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 10 679,77 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 5 000,00 грн.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що на день ухвалення даного рішення доказів витрат на правову допомогу у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України позивачем надано не було, а тому питання про судові витрати (в частині витрат на професійну правничу допомогу) у даному випадку господарським судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Магістраль-А" (код ЄДРПОУ 42134107, вул. Індустріальна, 2, м. Прилуки, Чернігівська область, 17509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (код ЄДРПОУ 33880354, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера Б, м. Київ, 01054) 587 387,21 грн боргу, 28 606,29 грн пені, 18 023,59 грн - 24% річних, 1388,48 грн інфляційних нарахувань, 76 574,40 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, та 10 679,77 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову про стягнення 14 357,63 грн боргу, 997,56 грн пені та 613,64 грн 24% річних відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії НОМЕР_2.