УХВАЛА
29 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/815/20
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Технос Агро» арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023
у справі № 908/815/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжагросервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мінераліс»
про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Технос Агро»
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.03.2023 заяву ліквідатора № 02-38-20/361 від 11.11.2020 (вх. № 22412/08-08/20 від 16.11.2020, з врахуванням уточнень вих. № 02-38-22/302 від 25.08.2022) щодо покладення субсидіарної відповідальності задоволено частково. Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Технос Агро» на фізичну особу ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технос Агро» грошові кошти у сумі 2 896 350 (два мільйона вісімсот дев`яносто шість тисяч триста п`ятдесят) грн. 85 коп. В іншій частині заяви відмовлено. Зобов`язано ліквідатора - вжити заходи із завершення ліквідаційної процедури, надати звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури у строк до 01.07.2023.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.03.2023 року у справі №908/815/20 скасовано. В задоволенні заяви ліквідатора № 02-38-20/361 від 11.11.2020 року (вх. № 22412/08-08/20 від 16.11.2020 року, з врахуванням уточнень вих. № 02-38-22/302 від 25.08.2022 року) щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Технос Агро» на фізичну особу ОСОБА_1 , відмовлено.
08.01.2024 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Технос Агро» арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 908/815/20, в якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2023 залишити без змін.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 2 частини четвертої ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" не передбачено ставки судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.
Під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Щодо визначення ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності, апеляційної та касаційної скарги на рішення суду за результатами розгляду такої позовної заяви, сформований правовий висновок Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року становить 3 028 грн.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 3 028 грн.
Крім того, Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Сума судового збору, яку необхідно сплатити заявнику, складає 2 422 грн.
Однак, в матеріалах касаційної скарги надісланої скаржником відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Технос Агро» арбітражна керуюча Карауш Ю.В. звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення всупереч правовим позиціям Верховного Суду та в порушення ст. 86 ГПК України дійшов помилкових висновків, надавши невірну оцінку доказам та фактичним діям відповідача.
Проте скаржник не вказує підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.
Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1.Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Технос Агро» арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 908/815/20 - залишити без руху.
2.Надати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Технос Агро» арбітражному керуючому Карауш Юлії Вікторівні строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 422 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
3.Роз`яснити скаржнику у справі № 908/815/20, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2024 |
Оприлюднено | 31.01.2024 |
Номер документу | 116639060 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Огороднік К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні