Ухвала

від 29.01.2024 по справі 917/232/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/232/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільховатське"

на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.06.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2023

у справі за позовом Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільховатське",

2) Державного реєстратора Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавської області Соць Вероніки Григорівни,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство "Разта"

про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права приватної власності та права постійного користування, витребування і повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2024 (подана 18.12.2023) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільховатське" (далі відповідач - 1, скаржник) на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.06.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 у справі № 917/232/23.

За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (стаття 6 Закону України "Про судовий збір").

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становить 2 684,00 грн.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 залишено без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 22.06.2023, яким у задоволено повністю позов про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права приватної власності та права постійного користування, витребування і повернення земельних ділянок (всього 24 вимоги не майнового характеру).

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову та рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Тобто, 24 вимоги немайнового характеру зараз оскаржуються скаржником, тому судовий збір за зазначені вимоги необхідно сплатити у сумі (2 684,00 грн х 24) х 200/100) = 128 832,00 грн.

Скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Отже, Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільховатське" необхідно сплатити судовий збір і надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі 128 832,00 грн за такими реквізитами (які зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір"):

-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

-Код банку отримувача (МФО): 899998

-Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):

UA288999980313151207000026007

-Код класифікації доходів бюджету: 22030102

-Судовий збір (Верховний Суд, 055)

-Призначення платежу: *;101.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільховатське" у касаційній скарзі зазначає про неправильне застосування норм матеріального права і посилається на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, але без належного їх обґрунтування, зокрема, не зазначає норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Верховний Суд звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 №3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі- Закон), зокрема щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС).

Відповідно до частини 2 статті 6 Господарського процесуального кодексу України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (абзац перший частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Одночасно з введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин шостої-восьмої статті 6, статті 242, пункту 2 частини другої статті 290, статті 291 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільховатське", яка подана 18.12.2023 засобами поштового зв`язку в паперовому вигляді, не відповідає зазначеним вимогам закону, адже не містить відповідних відомостей про особу, яка подає касаційну скаргу.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільховатське" як юридична особа, згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України, зобов`язано зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Однак, при зверненні з касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільховатське" не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, про що свідчить відповідь № 374519 (про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС за кодом ЄДРПОУ: 03771181), яка сформована засобами підсистеми "Електронний суд", що з огляду на приписи частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Таким чином заявнику касаційної скарги необхідно: зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС та надати витяг з системи "Електронний суд" про реєстрацію електронного кабінету Приватним підприємством "Інтерпром" в ЄСІТС.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК України.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, цю касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі заяви про усунення недоліків до якої долучити: документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі - 128 832,00 грн; нову редакцію касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також докази надіслання нової редакції касаційної скарги всім сторонам у справі; зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС та надати витяг з системи "Електронний суд" про реєстрацію електронного кабінету Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільховатське".

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 6, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільховатське" на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.06.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 у справі № 917/232/23 залишити без руху до 14.02.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Б. Дроботова