Ухвала

від 29.01.2024 по справі 547/140/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року

м. Київ

справа № 547/140/22

провадження № 51-505 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Полтавського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року щодо нього.

Суть питання та встановлені судом обставини

Вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 01 червня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

Вироком Полтавського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року вказаний вирок місцевого суду скасовано в частині призначеного покарання. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_4 призначено покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. В решті вирок залишено без змін.

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд у касаційному порядку вироку суду апеляційної інстанції щодо нього, просить його скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 зазначеної статті.

Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Статтею 438 КПК України передбачено, що підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.

Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, які є підставою для їх скасування

чи зміни, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує належного вмотивування.

Однак, всупереч вищевказаному засуджений ОСОБА_4 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не навів обґрунтування допущення судом апеляційної інстанції таких порушень норм процесуального закону, які в силу ст. 412 КПК України є істотними і тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, та не вказав як саме вони перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Крім цього, засуджений, вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як на підставу, передбачену п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України для скасування вироку апеляційного суду, про що в тому числі сформульовані його вимоги у прохальній частині касаційної скарги, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням положень ст. 413 КПК України не наводить.

Поза увагою скаржника також залишилось те, що касаційний суд позбавлений можливості самостійно досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, про що він по суті просить у касаційній скарзі.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає

за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

З цих підстав Суд постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Полтавського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року щодо нього залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3