Рішення

від 29.01.2024 по справі 120/12076/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 січня 2024 р. Справа № 120/12076/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеногог позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА" до головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНИ" звернулося до суду з адміністративним позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано прийняттям відповідачем протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, представник позивача вказує на те, що з метою виконання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкової накладних та у зв`язку з зупиненням її реєстрації, - позивачем було надано всі необхідні та наявні документи.

Головне управління ДПС у Вінницькій області адміністративний позов не визнало. Так, представник відповідача зазначив, що позивачем не доведено фактичне здійснення господарської операції. Посилається також на те, що позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної.

Державна податкова служба України скористалася своїм правом на подання відзиву, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог. Зокрема, акцентує увагу на тому, що платником не підтверджено наявність (власних або орендованих) транспортних засобів, по ЄРПН не прослідковується придбання відповідних послуг, не підтверджено взаємовідносини з водіями, які зазначені в заявці і ТТН на перевезення вантажу.

Позивачем до суду були подані відповіді на відзиви, у яких він акцентує увагу на тому, що недоліки в документах, які містять відомості про господарську операцію не є підставою для невизнання господарської операції. Окрім того, зауважує, що рішенням комісії не встановлено, які саме документи слід було надати платнику для підтвердження господарської операції.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНИ" зареєстровано є юридичною особою, основним видом діяльності якого є КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Між позивачем та ТОВ "БУЛАВА ТРАНС" було укладено договір заявку від 09.02.2022 року № 02/09-02-2022, договір-заявку № 01/09-02-2022 від 09.02.2022 року, згідно якого позивач зобов`язався надати послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом. Зокрема, вказаним договором визначено, що сума фрахту складає 19000 грн та оплата здійснюється за оригіналами документів. Так, ТОВ "БУЛАВА ТРАНС" було здійснено оплату наданих послуг. Так, на підставі здійснення постачання послуг було складено податкові накладні № 101 та № 102 від 11.02.2022 року.

Окрім того, позивачем та ТОВ "БУЛАВА ТРАНС" було укладено договір-заявку від 21.02.2022 року № 01/21-02-2021 року, яким позивач позивач зобов`язався надати послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом та визначено, що сума фрахту складає 18000 грн. Внаслідок оплати стороною договору наданих послуг, позивачем складено податкову накладну № 224 від 23.02.2022 року.

Надалі, між позивачем та ТОВ "ІНТЕР`ЄР ПЛЮС" було укладено заявку-договір № 290622/8/12/1-3 від 29.06.2022 року, відповідно до якого позивачем зобов`язувався надати послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Вказаним договором передбачено порядок і форми оплати та суму фрахту з ПДВ у розмірі 12500 грн відповідно до ТТН, рахунку та заявки. За результатами господарської діяльності, замовником здійсненого оплату товару. Так, на виконання вимог податкового законодавства, позивачем було зареєстровано податкову накладну № 7 від 30.06.2022 року за першою подією - постачання послуги та 15.07.2022 року вказану податкову накладну спрямовано для реєстрації в ЄРПН.

Вказані податкові накладні були направлені на реєстрацію, однак позивачем були отримані електронні квитанції, відповідно до яких реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено, з огляду на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.59, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

05.08.2022 року позивачем та ТОВ "СТО ШЛЯХІВ" затверджено заявку-договір № 060822/7/12/3-3 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу при його перевезенні. Зокрема, вказаним договором зазначено інформацію щодо оплати наданих послуг у розмірі 33000 грн з урахуванням ПДВ на підставі відповідних документів.

За результатами проведеної господарської операції сторона було затверджено та підписано акт здачі-приймання робіт № 503 від 08.08.2022 року на оплату вартості послуг. Так, оплату було здійснено 11.08.2022 року.

На підставі вказаної господарської операції позивачем було складено податкову накладну № 2 від 08.08.2022 року за першою подією - постачання послуг, та 12.09.2022 року вказану накладну було направлено на реєстрацію.

12.08.2022 року позивачем та ТОВ "СТО Шляхів" затверджено заяву-договір № 120822/7/12/7-3 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу при його перевезенні . В результаті проведення господарської операції затверджено та підписано акт здачі-приймання робіт № 509 від 15.08.2022 року, згідно якого позивачем надано послуги на суму 24000 грн. Оплата послуг була здійснена замовником від 15.08.2022 року.

Відповідно до вимог законодавства позивачем було складено податкову накладну № 8 від 15.08.2022 року за першою подією та 12.09.2022 року направлено на реєстрацію.

12.09.2023 року ТОВ "АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА" та ТОВ "СТО ШЛЯХІВ" затверджено заявнику-договір № 120922/3/12/1-3 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу при його перевезенні. В результаті вказаної операції сторонами погоджено акт здачі-приймання робіт № 530 від 13.09.2022 року, згідно якого товариством надані послуги на суму 33924 грн, на підставі чого складено рахунок-фактуру та 15.09.2022 року замовником здійснено оплату товару.

Так, позивачем складено податкову накладну № 6 від 13.09.2022 року за першою подією - постачання послуги та 03.10.2022 року направлено на реєстрацію.

Щодо вищезазначених вказаних податкових накладних позивачем було отримано електронні квитанції, відповідно до якої реєстрацію цих податкові накладні зупинено з огляду на те, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивачем після отримання квитанцій, в порядку встановленому законодавством, подав до головного управління ДПС України у Вінницькій області повідомлення із поясненнями в довільній формі та надані документи щодо господарських операцій.

Разом з тим, комісією головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті рішення від 01.02.2023 року № 8190090/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 101 від 11.02.2022 року в ЄРПН, № 8190088/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 102 від 11.02.2022 року в ЄРПН, № 8190089/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 224 від 23.02.2022 року в ЄРПН, № 8190087/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 7 від 30.06.2022 року в ЄРПН, № 8190091/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 2 від 08.08.2022 року в ЄРПН, № 8190092/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 8 від 15.08.2022 року в ЄРПН, № 8190093/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 6 від 13.09.2022 року в ЄРПН, з огляду на ненадання платником податку копій документів. Окремо у кожному з рішень зазначено, що позивачем не надано пояснень, відсутні об`єкти оподаткування для надання транспортних послуг, документально не підтверджено наявність транспортних засобів, по ЄРПН не прослідковується придбання відповідних послуг, не підтверджено взаємовідносин з водіями, які зазначені в заявці і ТТН.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи юридичну оцінку обставинам справи, суд вказує наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Суд акцентує увагу, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивачем було складено податкові накладні № 101 від 11.02.2022 року, № 102 від 11.02.2022 року, № 224 від 23.02.2022 року, № 7 від 30.06.2022 року, № 2 від 08.08.2022 року, № 8 від 15.08.2022 року, № 6 від 13.09.2022 року за першими подіями - постачання послуг.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні /розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанції, реєстрація спірних накладних № 101 від 11.02.2022 року, № 102 від 11.02.2022 року та № 224 від 23.02.2022 року, № 7 від 30.06.2022 року зупинено з причин того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.29 відсутні відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсяг його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Щодо податкових накладних № 2 від 08.08.202 року, № 8 від 15.08.2022 року, № 6 від 13.09.2022 року, то такі зупинені на підставі того, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком № 3 до Порядку № 1165.

Згідно з пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій є те, що відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року у Реєстрі.

Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача, що вищезазначена квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить інформації, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком № 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Слід зазначити, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Також в тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючий орган встановив ризиковість суб`єкта господарської діяльності.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Суд звертає увагу на те, що зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваного рішення не вбачається яка ризикова операція та по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.

Натомість, оскаржувані рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою.

Верховний Суд постанові від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначене не скасовує обов`язок доказування, покладений на суб`єкта владних повноважень частиною 2 статті 77 КАС України.

Резюмуючи суд зазначає, що отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містять загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить. А у частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Отже, наведені недоліки квитанцій, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як свідчать матеріали справи, а саме оскаржувані рішенням комісії ГУ ДПС №, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання позивачем копій документів: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок.

Окремо контролюючим органом зазначено, що відсутні об`єкти оподаткування для надання транспортних послуг, не підтверджено наявність транспортних засобів, по ЄРПН не прослідковується придбання відповідних послуг, не підтверджено взаємовідносини з водіями, які визначені в заявці і ТТН на перевезення товару.

Суд наголошує, що податкові накладна складені у зв`язку зі здійсненням операції з постачання послуг із транспортного експедитування та отриманням платежу на договірних підставах.

Суд наголошує, що основним документом, що підтверджує факт надання послуг із транспортного експедирування, є акт виконаних робіт. До нього додаються: товарно-транспортні документи, на підставі яких здійснювалося перевезення вантажу; рахунки, накладні та інші документи, що підтверджують оплату послуг СПД, які залучаються до виконання договору, чеки та інші розрахункові документи, що підтверджують сплату податків і зборів.

Так, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем було надано заявки договори, акти здачі приймання робіт, рахунки-фактури та банківські видачі щодо кожної з господарських операцій.

Відтак, вказані документами є достатніми для підтвердження здійснених господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування спірних рішень комісії головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2023 року № 8190090/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 101 від 11.02.2022 року в ЄРПН, № 8190088/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 102 від 11.02.2022 року в ЄРПН, № 8190089/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 224 від 23.02.2022 року в ЄРПН, № 8190087/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 7 від 30.06.2022 року в ЄРПН, № 8190091/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 2 від 08.08.2022 року в ЄРПН, № 8190092/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 8 від 15.08.2022 року в ЄРПН, № 8190093/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 6 від 13.09.2022 року в ЄРПН.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог законодавства, були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання.

Щодо витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 21472 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позовна вимога позивача про зобов`язання Державної податкової служби зареєструвати податкову накладну, зобов`язання є похідною від вимоги про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відтак, позивачем фактично заявлено сім самостійних позовних вимог немайнового характеру.

Згідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України" на 2023 рік з 01.01.2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 2684 грн.

Відтак, за позовні вимоги в задоволеній судовим частині сплаті підлягав судовий збір у розмірі 18788 грн.

Суд наголошує, що надмірно сплачені позивачем кошти не можуть бути стягнуті з відповідача.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, з головного управління ДПС у Вінницькій області слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 18788 грн.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА" (пров. Цегельний, буд. 12, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 42034765) до головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150), Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті рішення від 01.02.2023 року № 8190090/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 101 від 11.02.2022 року в ЄРПН; № 8190088/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 102 від 11.02.2022 року в ЄРПН; № 8190089/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 224 від 23.02.2022 року в ЄРПН; № 8190087/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 7 від 30.06.2022 року в ЄРПН; № 8190091/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 2 від 08.08.2022 року в ЄРПН; № 8190092/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 8 від 15.08.2022 року в ЄРПН; № 8190093/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 6 від 13.09.2022 року в ЄРПН.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою фактичного подання податкові накладні "АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА" № 101 від 11.02.2022 року, № 102 від 11.02.2022 року, № 224 від 23.02.2022 року, № 7 від 30.06.2022 року, № 2 від 08.08.2022 року, № 8 від 15.08.2022 року, № 6 від 13.09.2022 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНА" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 18788 грн за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович