Постанова

від 10.06.2024 по справі 120/12076/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12076/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

10 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехпром Україна" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехпром Україна" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області та до Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2023 року № 8190090/42034765, № 8190088/42034765, № 8190089/42034765, № 8190087/42034765, № 8190091/42034765, № 8190092/42034765 та № 8190093/42034765;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою фактичного подання податкові накладні № 101 від 11.02.2022 року, № 102 від 11.02.2022 року, № 224 від 23.02.2022 року, № 7 від 30.06.2022 року, № 2 від 08.08.2022 року, № 8 від 15.08.2022 року, № 6 від 13.09.2022 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Вінницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Разом з тим, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку матеріалам справи та доводам відповідачів.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 311 КАС України.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОТЕХПРОМ УКРАЇНИ" є юридичною особою, основним видом діяльності якого є КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Між позивачем та ТОВ "БУЛАВА ТРАНС" було укладено договір заявку від 09.02.2022 року № 02/09-02-2022, договір-заявку № 01/09-02-2022 від 09.02.2022 року, згідно яких позивач зобов`язався надати послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом. Зокрема, вказаними договорами визначено, що сума фрахту складає 19000 грн та оплата здійснюється за оригіналами документів. Так, ТОВ "БУЛАВА ТРАНС" було здійснено оплату наданих послуг. На підставі здійснення постачання послуг було складено податкові накладні № 101 та № 102 від 11.02.2022 року.

Окрім того, між позивачем та ТОВ "БУЛАВА ТРАНС" було укладено договір-заявку від 21.02.2022 року № 01/21-02-2021 року, яким позивач зобов`язався надати послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом та визначено, що сума фрахту складає 18000 грн. Внаслідок оплати стороною договору наданих послуг, позивачем складено податкову накладну № 224 від 23.02.2022 року.

Надалі, між позивачем та ТОВ "ІНТЕР`ЄР ПЛЮС" було укладено заявку-договір № 290622/8/12/1-3 від 29.06.2022 року, відповідно до якого позивачем зобов`язувався надати послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Вказаним договором передбачено порядок і форми оплати та суму фрахту з ПДВ у розмірі 12500 грн відповідно до ТТН, рахунку та заявки. За результатами господарської діяльності, замовником здійсненого оплату товару. Так, на виконання вимог податкового законодавства, позивачем було зареєстровано податкову накладну № 7 від 30.06.2022 року за першою подією - постачання послуги та 15.07.2022 року вказану податкову накладну спрямовано для реєстрації в ЄРПН.

Вказані податкові накладні були направлені на реєстрацію, однак позивачем були отримані електронні квитанції, відповідно до яких реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено, з огляду на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 52.59, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

05.08.2022 року позивачем та ТОВ "СТО ШЛЯХІВ" затверджено заявку-договір № 060822/7/12/3-3 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу при його перевезенні. Зокрема, вказаним договором зазначено інформацію щодо оплати наданих послуг у розмірі 33000 грн з урахуванням ПДВ на підставі відповідних документів.

За результатами проведеної господарської операції сторона було затверджено та підписано акт здачі-приймання робіт № 503 від 08.08.2022 року на оплату вартості послуг. Так, оплату було здійснено 11.08.2022 року.

На підставі вказаної господарської операції позивачем було складено податкову накладну № 2 від 08.08.2022 року за першою подією - постачання послуг, та 12.09.2022 року вказану накладну було направлено на реєстрацію.

12.08.2022 року позивачем та ТОВ "СТО Шляхів" затверджено заяву-договір № 120822/7/12/7-3 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу при його перевезенні . В результаті проведення господарської операції затверджено та підписано акт здачі-приймання робіт № 509 від 15.08.2022 року, згідно якого позивачем надано послуги на суму 24000 грн. Оплата послуг була здійснена замовником від 15.08.2022 року.

Відповідно до вимог законодавства позивачем було складено податкову накладну № 8 від 15.08.2022 року за першою подією та 12.09.2022 року направлено на реєстрацію.

12.09.2023 року між позивачем та ТОВ "СТО ШЛЯХІВ" затверджено заявнику-договір № 120922/3/12/1-3 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу при його перевезенні. В результаті вказаної операції сторонами погоджено акт здачі-приймання робіт № 530 від 13.09.2022 року, згідно якого товариством надані послуги на суму 33924 грн, на підставі чого складено рахунок-фактуру та 15.09.2022 року замовником здійснено оплату товару.

Так, позивачем складено податкову накладну № 6 від 13.09.2022 року за першою подією - постачання послуги та 03.10.2022 року направлено на реєстрацію.

Щодо вищезазначених вказаних податкових накладних позивачем було отримано електронні квитанції, відповідно до якої реєстрацію цих податкові накладні зупинено з огляду на те, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивачем після отримання квитанцій, в порядку встановленому законодавством, подав до головного управління ДПС України у Вінницькій області повідомлення із поясненнями в довільній формі та надані документи щодо господарських операцій.

Разом з тим, комісією головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті рішення від 01.02.2023 року № 8190090/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 101 від 11.02.2022 року в ЄРПН, № 8190088/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 102 від 11.02.2022 року в ЄРПН, № 8190089/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 224 від 23.02.2022 року в ЄРПН, № 8190087/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 7 від 30.06.2022 року в ЄРПН, № 8190091/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 2 від 08.08.2022 року в ЄРПН, № 8190092/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 8 від 15.08.2022 року в ЄРПН, № 8190093/42034765 про відмову у реєстрації ПН № 6 від 13.09.2022 року в ЄРПН, з огляду на ненадання платником податку копій документів. Окремо у кожному з рішень зазначено, що позивачем не надано пояснень, відсутні об`єкти оподаткування для надання транспортних послуг, документально не підтверджено наявність транспортних засобів, по ЄРПН не прослідковується придбання відповідних послуг, не підтверджено взаємовідносин з водіями, які зазначені в заявці і ТТН.

Відтак, незгода позивача із рішеннями контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних спонукала його звернутися до суду із цим адміністративним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію в реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою їх подання на реєстрацію судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з приписами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій і тому позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо податкових накладних № 2 від 08.08.202 року, № 8 від 15.08.2022 року, № 6 від 13.09.2022 року, то такі зупинені на підставі того, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, поданих позивачем, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Так, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як встановлено судом, у частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту додатку 3 до Порядку № 1165 та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться, чим фактично поставив платника податку у стан невизначеності стосовно питання документального спростування існуючих, на думку відповідача, ризиків.

Наразі, зі змісту квитанцій, надісланих позивачу, встановлено, що останні містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

В даному випадку, судова колегія зауважує, що податковим органом, всупереч приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165, обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком № 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Слід зазначити, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Також в тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючий орган встановив ризиковість суб`єкта господарської діяльності.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Суд звертає увагу на те, що зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваного рішення не вбачається яка ризикова операція та по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.

Натомість, оскаржувані рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо спростування сумнівів контролюючого органу у спосіб подання документів.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН, 30.01.2023 року позивач надав до ГУ ДПС у Вінницькій області письмові пояснення разом з документами, які підтверджують інформацію, зазначену у податкових накладних.

Однак, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на надання відповідних документів, прийняла оскаржувані рішення від 01.02.2023 року № 8190090/42034765, № 8190088/42034765, № 8190089/42034765, № 8190087/42034765, № 8190091/42034765, № 8190092/42034765 та № 8190093/42034765 якими відмовила в реєстрації податкових накладних.

При цьому, як свідчить зміст оскаржуваного рішення, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є ненадання позивачем копій документів: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок.

В графі "додаткова інформація" зазначено, що відсутні об`єкти оподаткування для надання транспортних послуг, не підтверджено наявність транспортних засобів, по ЄРПН не прослідковується придбання відповідних послуг, не підтверджено взаємовідносини з водіями, які визначені в заявці і ТТН на перевезення товару.

Надаючи оцінку вказаним рішенням відповідача, судова колегія зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та вона не містить конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено, які саме документи складені з порушенням вимог законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Щодо додатково витребуваних документів, то судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що останні жодним чином не впливають на правомірність складення платником податків податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, оскільки не підтверджують та не спростовують першої події, з існуванням якої приписи Податкового кодексу України пов`язують виникнення у платника обов`язку скласти та зареєструвати податкову накладну.

В даному випадку, податкові накладні, подані позивачем на реєстрацію до контролюючого органу, складені у зв`язку зі здійсненням операції з постачання послуг із транспортного експедитування та отриманням платежу на договірних підставах, а відтак основним документом, що підтверджує факт надання послуг із транспортного експедирування, є акт виконаних робіт. До нього додаються: товарно-транспортні документи, на підставі яких здійснювалося перевезення вантажу; рахунки, накладні та інші документи, що підтверджують оплату послуг СПД, які залучаються до виконання договору, чеки та інші розрахункові документи, що підтверджують сплату податків і зборів.

Як засвідчується матеріалами справи, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем було надано заявки договори, акти здачі приймання робіт, рахунки-фактури та банківські виписки щодо кожної з господарських операцій, а тому суд першої інстанції вірно відзначив, що вказані документами є достатніми для підтвердження здійснених господарських операцій.

Отже, твердження податкового органу в повному обсязі спростовуються поданими позивачем до матеріалів справи документами, яким було надано оцінку судом першої інстанції

При цьому, судова колегія зауважує, що відповідачем у апеляційній скарзі наведено й інші підстави в обґрунтування оскаржуваного рішення, які наразі є неприйнятними з огляду на ч.2 ст.77 КАСУ, за якою суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 по справі №2а-28/10/0870).

Верховний Суд у постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 500/4191/22 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Слід звернути увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентами та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбаченні Конституцією України та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.02.2023 року № 8190090/42034765, № 8190088/42034765, № 8190089/42034765, № 8190087/42034765, № 8190091/42034765, № 8190092/42034765 та № 8190093/42034765.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то судова колегія відзначає наступне.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про належність та обгрунтованість обраного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані податкові накладні в ЄРПН.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.