Ухвала

від 30.01.2024 по справі 140/36310/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

30 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/36310/23 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Державної служби України з питань безпеки на транспорті про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕМ ЛЮКС» до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕМ ЛЮКС» до Державної служби України з питань безпеки на транспорті, відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті щодо не видачі подання до Головного управління казначейської служби у Волинській області на повернення помилково (надміру) перерахованих до державного бюджету коштів, сплачених товариством з обмеженою відповідальністю «СТЕМ ЛЮКС» згідно з платіжним дорученням № 254 від 24 листопада 2021 року;

2) зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті видати Головному управлінні казначейської служби у Волинській області подання на повернення помилково (надміру) перерахованих до державного бюджету коштів, сплачених товариством з обмеженою відповідальністю «СТЕМ ЛЮКС» у розмірі 97 872,60 грн, який сплачений відповідно до платіжного доручення № 254 від 24 листопада 2021 року.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

До суду 16.01.2023 надійшло клопотання представника Державної служби України з питань безпеки на транспорті про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що під час розгляду справи може виникнути необхідність витребування даних з судових та державних органів відповідної інформації, а також необхідність призначення експертизи та виклику свідків, надання пояснень особами, що не залучені до участі в розгляді справи.

Вказані вище процесуальні дії неможливо виконати у спрощеному провадженні, у зв`язку з чим існує необхідність розгляду справи в загальному провадженні.

Головуючий у справі суддя з 15.01.2024 перебував у відпустці в зв`язку з чим клопотання розглянуто в перший день після виходу з відпустки головуючого судді.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Цей перелік є вичерпним. Спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Частина друга статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Крім того, відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи. Крім того, в силу приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, саме на відповідача покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження не передбачає спрощеного дослідження наявних у справі доказів.

Зважаючи на наведене, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, а відтак клопотання представника Державної служби України з питань безпеки на транспорті не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника Державної служби України з питань безпеки на транспорті про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Ф.А. Волдінер