Постанова

від 17.01.2025 по справі 140/36310/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/36310/23 пров. № А/857/16712/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Волдінера Ф.А.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в м.Луцьку 28 травня 2024 року у справі № 140/36310/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стем Люкс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

22.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стем Люкс» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, просило: визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті щодо не видачі подання до Головного управління казначейської служби у Волинській області на повернення помилково (надміру) перерахованих до державного бюджету коштів, сплачених згідно з платіжним дорученням №254 від 24 листопада 2021 року; зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті видати Головному управлінні казначейської служби у Волинській області подання на повернення помилково (надміру) перерахованих до державного бюджету коштів, сплачених Товариством у розмірі 97 872,60 грн, який сплачений відповідно до платіжного доручення №254 від 24 листопада 2021 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, що контролює справляння надходжень бюджету за кодом 22160100, у разі звернення платника такого платежу із заявою про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, таке повернення повинно здійснюватися за поданням (висновком, повідомленням) Державної служба України з безпеки на транспорті до відповідного органу Державної казначейської служби України, в даному випадку до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області. Суд першої інстанції вказав, що бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті щодо нездійснення на підставі заяви ТОВ «СТЕМ ЛЮКС» подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про повернення помилково (надміру) перерахованих до бюджету коштів, сплачених позивачем згідно платіжного доручення від 24.11.2021 №254, є протиправною. Суд першої інстанції зазначив, що необхідно зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті здійснити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «СТЕМ ЛЮКС» помилково (надміру) перерахованих до бюджету коштів, сплачених згідно платіжного доручення від 24.11.2021 №254.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у спірних правовідносинах, з урахуванням пункту 34 Порядку №879, сплата позивачем за проїзд може підлягати поверненню тільки у разі, якщо позивач у 2021 році протягом двох тижнів після 24.11.2021, звернувся до уповноважених підрозділів Національної поліції та уповноважених Агентством відновлення підприємств, якими було надано погодження маршруту та дозвіл. Скаржник вказує, що позивач не надав доказів таких звернень. Скаржник зауважує, що Укртрансбезпека розглянула заяву позивача з дотриманням вимог Порядку №787 своєчасно, протягом розумного строку. Скаржник також зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки листу Укртрансбезпеки від 30.08.2022 №4357/13/15-22 та від 29.09.2022 №5533/13/15-22. Крім того, скаржник вважає, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн є неспівмірною з обсягом послуг, ринковими цінами на аналогічні послуги, без належного розрахунку таких витрат та доказів, що підтверджують сплату позивачем коштів за надані послуги.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що станом на момент звернення до суду відповідач жодних дій не вчинив, тому наявна бездіяльність відповідача у здійсненні подання про повернення сплаченої плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Вважає, що представником Товариства на підставі належних та допустимих доказів заявлено до відшкодування суму витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, а підтвердженням оплати послуг адвоката була квитанція адвоката, яка додана до матеріалів справи.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Державне агентство автомобільних доріг України 23.11.2021 погодило Товариству з обмеженою відповідальністю «Стем Люкс» маршрут руху транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування державного значення великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу за маршрутом рибний порт Чорноморськ Рівне.

24.11.2021 Товариство здійснило платіж із призначенням: «Плата за проїзд автодорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні» у розмірі 97 872,60 грн, отримувач Головне управління казначейської служби у Волинській області, рахунок отримувача № UA328999980313191216000003550, що підтверджується платіжним дорученням № 254 від 24.11.2021.

26.11.2021 Відділ безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у Волинській області Національної поліції України видав Товариству дозвіл № 2021- 13850701-678 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні за маршрутом: «рибний порт Чорноморськ Рівне».

29.11.2021 через пункт пропуску «Чорноморський рибний порт» здійснено пропуск на митну територію України транспортного засобу Товариства - автокрана марки ХСMG, модель XCT75L6, 2021 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , згідно з ВМД UA204020/2021/291327.

29.11.2021 Товариство здійснило платіж із призначенням: «Попередня оплата митних платежів» в розмірі 100 000,00 грн, отримувач Державна митна служба України, рахунок отримувача № UA 988999980355789000001101079, що підтверджується платіжним дорученням № 257.

Вважаючи кошти, що сплачені відповідно до платіжного доручення від 24.11.2021 № 254 в розмірі 97 872,60 грн, сплачено помилково, оскільки відповідно до платіжного доручення від 29.11.2021 № 257 сплачено кошти в розмірі 100 000,00 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю «Стем Люкс» 03.08.2022 та 19.09.2022 звернулося до Державної служби України з безпеки на транспорті із заявами про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.

Укртрансбезпеки листами від 30.08.2022 № 4357/13/15-22 та від 29.09.2022 № 5533/13/15-22 інформувало Товариство про невідповідність поданих заяв Порядку № 787.

07 жовтня 2022 року Товариство подало заяву №7 із наданим платіжним дорученням та роздруківкою із Єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» щодо залишку коштів на рахунку митниці станом на 17 жовтня 2022 року. Відповіді на вищезазначену заяву не отримано.

Товариство звернулося до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України зі скаргою від 31.10.2023 б/н на бездіяльність Укртрансбезпеки щодо видачі подання на повернення помилково або надміру сплачених коштів.

Укртрансбезпеки листом від 27.11.2023 № 11901/9.3/15-23 поінформувало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо питань, зазначених у скарзі Товариства.

Вважаючи, що Укртрансбезпекою допущено бездіяльність щодо не видачі подання на повернення помилково (надміру) перерахованих до бюджету коштів, сплачених відповідно до платіжного доручення від 24.11.2021 № 254, Товариство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначає Бюджетний кодексом України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі БК України).

Відповідно до положень статті 9 БК України одним із розділів доходів бюджету є неподаткові надходження, якими визнаються, зокрема адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності.

Частиною 1 статті 43 БК України встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно із частинами 2, 7 статті 45 БК України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 8 Бюджетного кодексу України, наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», затверджено Класифікацію доходів бюджету, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

У Класифікації доходів бюджету за кодом 22160100 класифікуються доходи - плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011року № 106, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Укртрансбезпека є органом, що контролює справляння надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 22160100.

Відповідно до Бюджетного кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 №446, наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 затверджено «Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 787).

Згідно із пунктом 5 розділу 1 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Оскільки Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, що контролює справляння надходжень бюджету за кодом 22160100, у разі звернення платника такого платежу із заявою про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, таке повернення повинно здійснюватися за поданням (висновком, повідомленням) Державної служба України з безпеки на транспорті до відповідного органу Державної казначейської служби України.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство 03.08.2022 звернулось у Державну службу України з безпеки на транспорті із заявою про надання подання на повернення коштів в сумі 97872,60 грн. для подальшого скерування його до ГУК у Волинській області, у зв`язку з тим, що така сума була помилково перерахована на рахунок ГУК у Волинській області/м.Луцьк/22160100 згідно з платіжним дорученням №254 від 24.11.2021. До заяви додано копію платіжного доручення.

Листом відповідача від 30.08.2022 за результатами розгляду вказаної заяви повідомлено Товариство про те, що подана заява не відповідає обов`язковій послідовності зазначення інформації та в ній в неповному обсязі зазначені реквізити. Вказано, що у разі надсилання заяви на повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, складеної відповідно до вимог Порядку, Укртрансбезпека розгляне її відповідно до вимог чинного законодавства.

14.09.2022 Товариство подало у Державну службу України з безпеки на транспорті заяву про повернення помилково зарахованого платежу до бюджету, вказавши, що платіж від 24.11.2021 є помилково зарахованим, оскільки під час в`їзду транспортного засобу в Україну екскаватора-навантажувача здійснено габаритно-ваговий контроль параметрів та стягнуто митним органом єдиний збір за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів. В заяві Товариство вказало реквізити для повернення коштів та долучило копію платіжного доручення №254.

Листом від 29.09.2022 Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила Товариство про те, що подана заява не відповідає обов`язковій послідовності зазначення інформації та в ній в неповному обсязі зазначені реквізити, не вказано місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок заявника.

17.10.2022 Товариство подало у Державну службу України з безпеки на транспорті заяву про повернення помилково зарахованого платежу до бюджету, вказавши інформацію у послідовності, визначеній Порядком №787.

Аналогічну заяву Товариство подало 01.11.2022, однак докази розгляду таких та прийняття відповідного рішення відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства (абзац 2 пункту 5 розділу 1 Порядку №787).

Також пунктом 5 розділу 1 Порядку №787 встановлено, що заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (для фізичної особи за її згодою), причина повернення коштів з бюджету, найменування та місцезнаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

Разом із заявою про повернення коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7 розділу 1 Порядку №787 у випадках повернення платежів (крім податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, що контролює справляння надходжень бюджету або який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, передає засобами системи Казначейства подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів з дня отримання засобами системи Казначейства подання на погодження здійснює його погодження шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) місцевого фінансового органу і кваліфікованої електронної печатки такого органу та засобами системи Казначейства подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Якщо згідно з інформацією, зазначеною у поданні, кошти не надходили до відповідного місцевого бюджету, місцевий фінансовий орган інформує орган, що контролює справляння надходжень бюджету, або орган, який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, про відмову у погодженні подання шляхом надсилання засобами системи Казначейства відповідного електронного повідомлення.

За результатами опрацювання електронного повідомлення місцевого фінансового органу про відмову у погодженні подання орган, що контролює справляння надходжень бюджету, або орган, який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, протягом трьох робочих днів з дня отримання такого електронного повідомлення готує та надсилає платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Слід зауважити, що подана Товариством заява від 14.09.2022 №16 та заява від 17.10.2022 №7, зазначеним у пункті 5 розділу 1 Порядку №787 вимогам про повернення коштів з бюджету, відповідали. До таких було долучено копію платіжного доручення №254 від 24.11.2021 та банківські реквізити Товариства.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що всупереч наведеному вище алгоритму дій щодо повернення коштів, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нездійснення на підставі заяви ТОВ «СТЕМ ЛЮКС» подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про повернення помилково (надміру) перерахованих до бюджету коштів, сплачених позивачем згідно з платіжним дорученням від 24.11.2021 №254.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених статтею 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України, і справляється за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, а також за проведення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України відповідно до Митного кодексу України та інших законів України заходів офіційного контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) під час ввезення товарів на митну територію України (у тому числі з метою транзиту).

Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів (стаття 1 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України»).

Порядок справляння єдиного збору у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2002 року № 1569.

Пунктами 3, 4, 6 вказаного Порядку встановлено, що єдиний збір сплачується власником транспортного засобу (контейнера) чи вантажу, або перевізником вантажу, або іншою особою, уповноваженою власником чи перевізником.

Єдиний збір справляється за єдиним платіжним документом - уніфікованою митною квитанцією, форма, порядок заповнення та використання якої встановлюються Мінфіном.

Єдиний платіжний документ складається у паперовій формі або у формі електронного документа.

Розрахунок єдиного збору, який справляється за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, а також за проведення заходів офіційного контролю (зокрема у формі попереднього документального контролю), здійснюється згідно з додатком до цього Порядку.

Водночас, відповідно до пункту 27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Статтею 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» встановлено розміри ставок єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що за своїм змістом вказані плата за проїзд та єдиний збір є тотожними та мають на меті отримання дозволу на рух автодорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та спрямовані на компенсацію збитків, які завдаються таким транспортом автомобільним дорогам, а тому подвійне нарахування таких є неприпустимим.

Щодо стягнених судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на надані Товариством докази, враховуючи критерії, визначен частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, а також викладені відповідачем заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, на користь позивача суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив такі витрати у сумі 4000,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності бездіяльності щодо повернення помилково (надміру) перерахованих до державного бюджету коштів, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 140/36310/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко