Рішення

від 29.01.2024 по справі 140/32380/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/32380/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Трейд» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Блок Трейд» (далі ТзОВ «Блок Трейд», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТзОВ «Блок Трейд» (покупець) та Eurosystem Polska Sp. z.o.o. (продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити товари на адресу покупця на умовах FCA, згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах.

З метою здійснення митного оформлення товару матеріали некатані із синтетичних волокон без покриття, мембрана дахова тришарова паро проникна, полімерні матеріали та вироби з них, пароізоляційна плівка, в режимі імпорту декларантом «Блок Трейд» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію №23UA205140075839U0 разом з пакетом документів, а саме: пакувальний лист, рахунок фактура (інвойс), декларація про походження товару, банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару, контракт із змінами та доповненнями (договір купівлі-продажу товару), автотранспортна накладна, сертифікат ЄВРО 1, документ що підтверджує вартість перевезення товару, договір перевезення товару.

Позивач зазначив, що наданих митному органу документів було достатньо для завершення митного оформлення за першим методом.

Однак, Волинською митницею 20.09.2023 року було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000597/2 та карту відмови у митному оформленні.

Зі спірного рішення слідує, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за рівнем заявленим декларантом з наступних підстав: п.1.2 контракту №UA/ВТ/1/2023 від 06.07.2023 передбачено, що найменування, ціна, одиниця виміру та кількість товару вказуються у проформі -інвойсі до кожної поставки, однак проформа- інвойс не подана до митного оформлення; банківський платіжний документ №191 від 07.08.2023 на суму 37 936,99 ЄВРО стосується контракту загалом, що неможливо ідентифікувати з конкретною партією товару; числові значення заявлені в декларації країни відправлення №23PL381010E0224154 від 13.09.2023 не відповідають вартості товару, заявленій в інвойсі №FSE-119/23/FEX від 13.09.2023 37 936,99 ЄВРО ; п.3.1 договору (контракту) про перевезення №07/02/22 від 07.02.2023, передбачено, що вартість перевезення та маршрут слідування обумовлюються в заявці на кожне окреме перевезення, такий документ не поданий до митного оформлення.

Крім того, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні т(перевізні) документи, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

На вимогу митного органу, ТзОВ «Блок Трейд» надано додаткові документи: проформу-інвойс Eurosystem Sp. z о.о. SP.K. №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 на суму 37 936,99 ЄВРО ; банківський платіжний документ №191 від 07.08.2023 на суму 37 936,99 ЄВРО , що стосується контракту загалом, що неможливо ідентифікувати з конкретною партією товару; заявку на перевезення №1 від 11.09.2023 ТзОВ «Блок-Трейд» та ТзОВ «Кост-Транс»; відомості про технічні (фізичні) характеристики товарів (карти технологічні); банківські документи: оборотно-сальдові відомості по рахунку №632 від 20.09.2023, карту клієнта від 20.09.2023, резюме від 20.09.2023, заключну виписку від 07.08.2023, заяву про купівлю іноземної валюти від 07.08.2023; лист відправника Eurosystem Sp. z о.о. SP.K. б/н від 20.09.2023 щодо неможливості надати документи стосовно собівартості продукції.

Позивач вказує, що митним органом не було взято до уваги вказані документи.

Зазначає, що в листі вимозі митного органу зазначено, що п.1.2 контракту №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023 передбачено, що найменування, ціна, одиниця виміру та кількість товару вказуються у проформі -інвойсі до кожної поставки, однак проформа- інвойс не подана до митного оформлення. На спростування даної обставини вказує, що митний орган у спірному рішенні зазначив, що декларантом надано проформу-інвойс Eurosystem Sp. z о.о. SP.K. №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 на суму 37 936,99 євро .

Щодо банківських платіжних документів №191 від 07.08.2023 на суму 37936,99 євро , зазначено, що вони стосуються контракту загалом, у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати з конкретною партією товару. Позивач вважає так і твердження безпідставними та вказує, що п.2.1. контракту №UA/ВТ/1/2023 від 06.07.2023 передбачено, що покупець зобов`язується оплачувати цей контракт у наступному порядку: платежі будуть проводитись в євро , шляхом переказу вартості товару вказаного в кожному інвойсі на рахунок продавця.

Крім того, п.2.2 контракту визначає, що транзакції реалізуються шляхом перерахування покупцем безготівкових коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100% не менше ніж за 3 дні йо погодженої дати відвантаження.

Таким чином, на виконання вказаних умов продавцем Eurosystem Sp. z о.о. SP.K. було виставлено покупцеві проформу-інвойс №ZS-240/23/FEX від 13.07.2023 на суму 37 936,99 євро, для погодження поставки товару.

07.08.2023р. Eurosystem Sp. z о.о. SP.K. отримано кошти в сумі 37 936,99 євро.

Зазначає, що у зв`язку із тим, що на заводі не було в наявності усієї номенклатури та кількості передбаченої проформою-інвойсом №ZS-240/23/FEX від 13.07.2023, а кошти були проплачені, було домовлено із покупцем, про зміну проформи-інвойсу, а саме номенклатуру товару при цьому не змінюючи вартість товару. Таким чином, товар був поставлений в кількості, номенклатурі та по ціні яка передбачена в останній проформі-інвойс №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 та інвойсі №FSE-119/23/FEX від 13.00.2023. Вказані обставини підтверджено листом продавця Eurosystem Sp. z о.о. від 17.10.2023, 18.10.2023р. було направлено митному органу разом із проформою-інвойсом №ZS-240/23/FEX від 13.07.2023.

Крім того, у вищевказаному листі продавця від 17.10.2023р. останнім зазначено, що це була перша та єдина поставка по даному контракту, тому даним листом підтверджується, що кошти в сумі 37 936,99 ЄВРО отримані Eurosystem Sp. z о.о. SP.K. від ТзОВ «Блок-Трейд» які перераховані згідно платіжної інструкції по SWIFT рахунку №191 від 07.08.2023р. за контрактом №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023 на підставі вищевказаних проформи інвойса та інвойса.

Вказана обставина підтверджується наданими митному органу під час митного оформлення документами: банківським платіжним документ №191 від С7.08.2023 на суму 37 936,99 євро; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 632 від 20.09.2023; картою клієнта від 20.09.2023; резюме від 20.09.2023; заключною випискою від 07.08.2023; заявою про купівлю іноземної валюти від 07.08.2023.

Позивачем зазначено, що з листа продавця від 17.І0.2023 вбачається безпідставність сумнівів митного органу щодо того, то числові значення заявлені в декларації країни відправлення № 23PL381010Е0224154 від 13.09.2023 не відповідають вартості товару, заявленій в інвойсі FSE-119/23/FEX від 13.09.2023- 37 936,991 ЄВРО .

Щодо сумнівів митного органу відносно того, що п.3.1 договору (контракт) про перевезення від №07/02/23 від 07.02.2023, передбачено, що вартість перевезення та маршрут слідування обумовлюються в заявці на кожне окреме перевезення та зазначення у спірному рішенні, що такий документ не поданий до митного оформлення це не відповідає дійсності, оскільки в рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що декларантом було надано заявку па перевезення №1 від 11.09.2023 ТзОВ «Блок-Трейд» та ТзОВ «Кост-Транс».

Виписку із бухгалтерської документації продавця документи надані не були, оскільки такі документи у позивача відсутні.

Таким чином, Волинською митницею митну вартість товарів визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України (далі МК України) згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в системі ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар №1 на рівні 4,99 дол.США/кг. за МД №100110/2023/529273 від 23.08.2023; товар №3 на рівні 5,28 дол.США/кг. за МД №100110/2023/529273 від 23.08.2023; товар №4 на рівні 1,90 дол.США/кг. за МД №100190/2023/560102 від 04.08.2023.

Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що посилання митного органу на неподання документів згідно переліку є безпідставним та необґрунтованим, а надані до поданої митної декларації документи чітко ідентифікують вказаний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості товару та відповідають вимогам чинного законодавства. З огляду на викладене, вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023 необґрунтованим та такими, що суперечать вимогам Митного кодексу України та просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 25.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.71).

У відзиві на позовну заяву (а.с.75-119) представник відповідача проти позову заперечила та у його задоволенні просила відмовити з наступних підстав.

У відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, ст.257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом було подано МД №23UA205140075839U0 від 18.09.2023 року на 4 товарні позиції (визначених у гр. 31 МД).

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної

вартості товару подано документи, визначені ст.335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме: пакувальний лист №WZE-119/223/FEX від 13.09.2023; рахунок-фактура №FSE-119/23/FEX від 13.09.2023; автотранспортна накладна № від 523403 13.09.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми ЄВРО .1 №PL/MF/AS 0300313 від 13.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №191 від 07.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №180923/1 від 18.09.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023; договір про надання послуг митного брокера №994 від 14.03.2023; договір (контракт) про перевезення №07/02/22 від 07.02.2022; копія митної декларації країни відправлення №23PL381010E0224154 від 13.09.2023.

На етапі перевірки правильності визначення митної вартості ввезених позивачем товарів з`ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД.

Разом з тим, представник відповідача звертає увагу, що по даній МД відбулось спрацювання системи АСАУР, що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.

За вищезазначеною МД відбулось спрацювання наступних профілів ризику: 103-1,

105-2, 106-2, 107-3, 108-3, а тому відповідно до вказаних ризиків митним органом було здійснено відповідні митні формальності. При цьому, одним із основних профілів ризику був: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Так, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: п.1.2 контракту №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023 передбачено, що найменування, ціна, одиниця виміру та кількість товару вказуються у проформі; інвойсі до кожної поставки, однак проформа-інвойс не подана до митного оформлення; банківські платіжні документи №191 від 07.08.2023 на суму 37 936,99 ЄВРО стосується контракту загалом, що неможливо ідентифікувати з конкретною партією товару, числові значення заявлені в декларації країни відправлення 23PL381010E0224154 від 13.09.2023 не відповідають вартості товару, заявленій в інвойсі FSE-119/23/FEX від 13.09.2023 37 936,99 ЄВРО ; п.3.1 договору (контракт) про перевезення від 07.02.2023 №07/02/22, передбачено, що вартість перевезення та маршрут слідування обумовлюються в Заявці на кожне окреме перевезення, такий документ не поданий до митного оформлення.

Щодо відсутності проформи-інвойсу та заявки, представник відповідача зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу); 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до п.1.2 контракту UA/BT/1/2023 від 06.07.2023, найменування, ціна, одиниця виміру та кількість товару вказуються у проформі-інвойсі до кожної поставки.

Згідно з п.3.1 договору про перевезення від 07.02.2023 №07/02/22, вартість перевезення та маршрут слідування обумовлюються в заявці на кожне окреме перевезення.

Відсутність вищезазначених документів призвела до неможливості належної перевірки числового значення складових митної вартості та необхідності витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

У графі «Призначення платежу» банківського платіжного документу №191 від 07.08.2023 міститься лише посилання на контракт №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023. Згідно з п. 1.5 контракту №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023, загальна сума Контракту становить суму інвойсів складених за контрактом на зазначених умовах, тобто він передбачає можливість здійснення невизначеної кількості поставок по даному контракту і, як наслідок, наявності невизначеної кількості платіжних доручень.

У зв`язку з цим, банківський платіжний документ №191 від 07.08.2023 не можливо пов`язати з партією товару, що була пред`явлена до митного оформлення. Отже, платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (проформу-інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.

Щодо розбіжності у вартості товарів, зазначено наступне.

Так, інвойс (рахунок-фактура) у відповідності до ч.2 ст.53 МК України є документом, що підтверджує митну вартість товару. При цьому, митна декларація країни відправлення, зважаючи на її самостійне подання до митного контролю та оформлення декларантом, піддається обов`язковому контролю та перевірці на предмет достовірності та можливості підтвердити митну вартість.

Відповідно до рахунку-фактури №FSE-119/23/FEX від 13.09.2023, вартість товару становить 37 936,99 євро. Даний документ також містить курс євро до польського злотого станом на 13.09.2023 4,4438. Вартість товару згідно з декларацією країни відправлення №23PL381010E0224154 від 13.09.2023 визначена на рівні 172687,00 польських злотих або враховуючи визначений в інвойсі курс 38 860,20 євро, що не відповідає вартості товару, зазначеній в рахунку-фактурі. Тобто не підтвердженою лишається різниця у 927 євро.

Керівництво із заповнення ЄАД вимагає, що статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, та має також можуть включати лише допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.

Декларантом митному органу було надано довідку про транспортні витрати №180923/1 від 18.09.2023, витрати при доставці вантажу за маршрутом: м. Przywory (Польща) с. Струмівка (Україна), автомобілем Renault НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , становлять 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп): - на ділянці м. Przywory (Польща) м/п Шегині (Україна) 18000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень 00 коп.), що в перерахунку становить приблизно 450-470 євро.

З огляду на вищезазначену розбіжність у митного органу й виник сумнів щодо недостовірності заявленого числового значення митної вартості товарів.

Представником відповідача зазначено, що саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість.

Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Так, декларантом у визначений термін було надано на розгляд митного органу документи: проформу-інвойс Eurosystem Sp. z o.o. SP.K. №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 на суму 37 936,99 ЄВРО ; банківський платіжний документ №191 від 07.08.2023 на суму 37 936,99 ЄВРО , що стосується контракту загалом, що неможливо ідентифікувати з конкретною партією товару; заявку на перевезення №1 від 11.09.2023 ТзОВ «Блок-Трейд» та ТзОВ «Кост-Транс»; відомості про технічні (фізичні) характеристики товарів (карти технологічні); банківські документи: оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 від 20.09.2023, карту клієнта від 20.09.2023, резюме від 20.09.2023, заключну виписку від 07.08.2023, заяву про купівлю іноземної валюти від 07.08.2023; лист відправника Eurosystem Sp. z o.o. SP.K. б/н від 20.09.2023 щодо неможливості надати документи стосовно собівартості продукції.

Представник відповідача зазначає, що декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомлено листом б/н від 20.09.2023 та вказує, що митним органом було взято до уваги той факт, що проформа-інвойс №ZS-278/23/FEX на суму 37 936,99 євро, яка була надана декларантом на вимогу митного органу, була виставлена 11.08.2023, а банківський платіжний документ №191 на суму 37 936,99 євро складений від 07.08.2023, тобто ще до виставлення проформи- інвойсу.

Разом з тим, зауважує, що проформа-інвойс №ZS-240/23/FEX від 13.07.2023, на яку у позові посилається позивач, не була надана митному орган під час митного контролю та оформлення товару, ні додатково на вимогу митного органу, ні в порядку ч. 8 ст. 55 МК України.

З огляду на наведене вище, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив (а.с.134-148) позивач підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, та зазначив, що ним було подані усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують митну вартість товару.

Вказує на те, що митним органом у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні мінної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте, оскаржувані рішення про коригування митної вартості не містять жодного джерела використаної інформації, навіть на наявну у них митну базу.

Крім того, зазначає, що представником відповідача не надано жодних пояснень, чому митним органом було скориговано митну вартість лише частини товару, який підлягав митному оформленню по тих же документах, однак митним органом для частини товару ті ж документи які вони ставлять під сумнів є достатніми для митного оформлення, тоді як для іншого товару вони стали підставою для коригування митної вартості.

Так позивач вказує, що 18.09.2023 ним було подано митну декларацію №23UA205140075839U0, відповідно до якої подано до оформлення товар матеріали некатані із синтетичних волокон без покриття, мембрана дахова тришарова паро проникна, полімерні матеріали та вироби з них, пароізоляційна плівка разом з документами, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, а саме: пакувальний лист, рахунок фактура (інвойс), декларація про походження товар, банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару, контракт із змінами та доповненнями (договір купівлі-продажу товару), автотранспортна накладна, сертифікат ЄВРО 1, документ що підтверджує вартість перевезення товар, договір перевезення товару.

Позивач зазначає, що ним на виконання вимог митного органу було надано для митного оформлення додаткові документи: проформу-інвойс Eurosystem Sp. z о.о. SP.K. №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 на суму 37 936,99 євро, банківський платіжний документ №191 від С7.08.2023 на суму 37 936,99 євро, заявку на перевезення №1 від 11.09.2023 ТзОВ «Блок-Трейд» та ТзОВ «Кост-Транс», відомості про технічні (фізичні) характеристики товарів (карти технологічні), банківські документи: оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 від 20.09.2023, карту клієнта від 20.09.2023,, резюме від 20.09.2023, заключну виписку від 07.08.2023,заяву про купівлю іноземної валюти від 07.08.2023., лист відправника Eurosystem Sp. z о.о. SP.K. б/н від 20.09.2023 щодо неможливості надати документи стосовно собівартості продукції.

На спростування зауважень митного органу, викладених у повідомленні позивач, зазначає наступне.

Так, митним органом зазначено, що п.1.2 контракту №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023 передбачено, що найменування, ціна, одиниця виміру та кількість товару вказуються у проформі -інвойсі до кожної поставки, однак проформа-інвойс не подана до митного оформлення. Однак, в абзаці 6 оскаржуваного рішення вказано, що декларантом надано проформу-інвойс Eurosystem Sp. z о.о. SP.K. №ZS-278/23/FEX від 13.09.2023 на суму 37 936,99 євро .

Щодо твердження про те, що банківський платіжний документу №191 від 07.08.2023 на суму 37 936,99 євро, стосується контракту загалом, що робить неможливим ідентифікувати його з конкретною партією товару, то позивач вказує, що митному органу додатково було надано довідку банку №20.1.0.0.0/7-20230921/109 від 21.09.2023, якою АТ КБ «Приватбанк» підтвердив, що оплату в сумі 37936,99 ЄВРО від 07.08.2023 р. було проведено згідно контракту№UА/ВТ/1/2023 від 06.07.2023 та за інвойсом від 11.08.2023р.

Що стосується наведеного у відзиві митного органу сумніву, про те. що банківський платіжний документ №191 на суму 37936,99 євро складений 07.08.2023, а проформа-інвойс виставлена 11.08.2023 вказує, що дана обставина не була зазначена в спірному рішенні №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023.

Так, зазначає, що на виконання вищевказаних умов контракту від 06.07.2023р. продавцем Eurosystem Sp. z о.о. SP.K. було виставлено покупцеві проформу-інвойс №ZS- 240/23/FEX від 13.07.2023 на суму 37 936,99 євро, для погодження поставки товару. 07.08.2023р. Eurosystem Sp. zo.o. SP.K. отримало кошти в сумі 37 936,99 євро . Однак, у зв`язку із тим, що на заводі не було в наявності усієї номенклатури та кількості передбаченої проформою-інвойсом №ZS-240/23/FEX від 13.07.2023, а кошти були проплачені, тому щоб не зривати поставку товару, було домовлено із покупцем про зміну проформи-інвойсу, а саме номенклатуру товару при цьому не змінюючи вартість товару, а саме товар: TOPDACH 100 ALU aluminium vapour barrier 1.5 m. X 50 m2, в кількості 460; позиція №5 в проформі-інвойс №ZS-240/23/FEX від 13.07.2023 в кількості 460 замінити на товар: TOPDACH 100 ALU -aluminium vapour barrier 1.5 m. X 50m2. в кількості 300 позиція 5 в проформі-інвойс №ZS-278/23/FEX від 1 1.08.2023 та TOPDACH ПО ALU -aluminium vapour barrier 1.5 m. X 75 m2. В кількості 160 позиція №6 в проформі-інвойсі №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023

Тому, був поставлений товар в кількості, номенклатурі та по ціні яка передбачена в останній проформі-інвойсі №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 та інвойсі №FSE-119/23/FEX від 13.09.2023 за якою погоджено кількість номенклатури та вартість товару, що підлягав поставці.

Вказані обставини підтверджуються листом продавця Eurosystem Sn. z о.о. від 17.10.2023, який згідно листа ТзОВ «Блок Трейд» від 18.10.2023р. направлено митному органу разом із проформою-інвойсом №ZS-240/23/FEX від 13.07.2023. З вказаного листа слідує, що це була єдина поставка по даному контракту, тому листом підтверджено, що кошти в сумі 37936,99 ЄВРО отримані Eurosystem Sp. z о.о. SP.K. від ТзОВ «Блок-Трейд» які перераховані згідно платіжної інструкції по SWIFT рахунку №191 від 07.08.2023 за контрактом №UA/BT/l/2023 від 06.07.2023 на підставі вищевказаних проформи інвойсу та інвойсу.

Сама ж оплата товару в сумі 37936,99 євро підтверджуються наступними документами наданими митному органу під час митного оформлення: банківським платіжним документом №191 від С7.08.2023 на суму 37 936,99 євро, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 632 від 20.09.2023, картою клієнта від 20.09.2023, резюме від 20.09.2023, заключною випискою від 07.08.2023, заявою про купівлю іноземної валюти від 07.08.2023.

На спростування твердження митного органу про те, що числові значення заявлені в декларації країни відправлення 23PL381010Е0224154 від 13.09.2023 не відповідають вартості товару, заявленій в інвойсі FSE-119/23/FEX від 13.09.2023- 37 936,99 євро, позивач зазначає, що дана обставина повністю спростовується листом продавця від 17.10.2023.

Так, в декларації країни відправлення при заповненні митної декларації суб`єкт (польський брокер) повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість.

Вказує, що згідно Інструкції заповнення заявок митниці Департаменту митної політики Мінфіну версія 1.13 від 27.12.2010р. частини II: Поле 46 ЕХ декларації - вартість статистична у випадку продажу визначається з вартості товару в рахунку-фактурі, а також включає додаткові витрати (наприклад, транспортні витрати, страхування транспорту) для тієї частини перевезення, яке проходить в Польщі. Зазначає, що транспортні витрати до такої декларації теж вносяться середні статистичні, виходячи із статистичної вартості перевезень в Польщі.

Щодо сумнівів митного органу відносно того, що п.3.1 договору (контракту) про перевезення №07/02/22 від 07.02.2023, передбачено, що вартість перевезення та маршрут слідування обумовлюються в заявці на кожне окреме перевезення. Відповідачем вказано, що такий документ не поданий до митного оформлення, однак в рішенні про коригування митної вартості представник відповідач зазначає, що декларантом було надано заявку на перевезення №1 від 11.09.2023 ТзОВ «Блок Трейд» та ТзОВ «Кост-Транс».

Щодо подання виписки із бухгалтерської документації продавця, то такі документи надані не були, оскільки такі документи у позивача відсутні.

Вказує, що висновки про якісні та вартісні характеристики у декларанта відсутні так як згідно практики митний орган такі висновки не бере до уваги та вважає їх необов`язковими для митного органу та такими що носять виключно довідковий характер.

Що стосується договорів із третіми особами, рахунків із такими особами то такі договори не укладались і відповідно відсутні у декларанта.

Крім того, зазначає, що проплата коштів за куплений товар по інвойсу здійснювалась в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів продавцеві за SWIFT рахунком, який надавався митному органу і суми в зазначених SWIFT рахунках повністю збігаються із сумами зазначеними в інвойсах, що також підтверджується наданими митному органу вичерпними поясненнями продавця.

Позивач вважає, що ним було подано усі необхідні документи при поданні митної декларації, тому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023 необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам Митного Кодексу України і підлягає скасуванню.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Блок Трейд» (покупець) та фірмою Euroystem Polska Sp. z.o.o. (Республіка Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023 (а.с.12-14) відповідно до якого продавець зобов`язується передати покупцю у власність в обумовлений термін товар підпокрівельні мембрани, плівки та аксесуари на умовах постачання FCA Przywory згідно з Інкотермс-2020, а покупець зобов`язаний належним чином здійснити всі необхідні дії, що забезпечують прийняття товару та сплати продавцю погоджену сторонами ціну.

Згідно пункту 1.2 вказаного контракту найменування, ціна, одиниця виміру та кількість товару вказані у проформі-інвойсі до кожної поставки.

Пунктом 1.4 визначено, що вартість упаковки, маркування товару, навантажувальні роботи на складі продавця, а також повне митне оформлення товару для його вивезення з території Польщі здійснюється продавцем та входить у вартість товару.

Умовами платежу визначено, що покупець зобов`язується оплачувати цей контракт у наступному порядку: платежі будуть проводитися в євро, шляхом переказу вартості товару, вказаного в кожному інвойсі, на рахунок продавця. Транзакції реалізуються шляхом перерахування покупцем безготівкових коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100 % не менше ніж за 3 дні до погодженої дати відправлення. Моментом виконання зобов`язання з оплати є момент акредитування платежу на рахунок банку продавця: mBank S.A., рахунок № НОМЕР_3 , SWIFT: BREXPLWOPO.

Відповідно до проформи-інвойсу №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023, інвойсу №FSE-119/23FEX від 13.09.2023, проформи інвойсу №ZS-240/23/FEX від 13.07.2023 та пакувального листа №WZE-119/23/FEX від 13.09.2023 компанія Euroystem Polska Sp. z.o.o. (Республіка Польща) (продавець) поставила ТзОВ «Блок Трейд» (покупець) товар: товар №1 TOPDACH 115 (мембрана дахова (покрівельна) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 540 рулонів; товар №2 TOPDACH 150 (мембрана дахова (покрівельна) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 140 рулонів; товар №3 TOPDACH 165 (мембрана дахова (покрівельна) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 70 рулонів; товар №4 TOPDACH 180 (мембрана дахова (покрівельна) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 60 рулонів; товар №5 TOPDACH 100 ALU (проізоляційна плівка) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 300 рулонів; №6 TOPDACH 110 ALU (проізоляційна плівка) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 160 рулонів; №7 TERRAFOND GEO 8 (мембрана гідроізоляційна для цоколя) 1,0m х 20rm = 20м2 у кількості 120 рулонів; №8 TERRAFOND GEO 8 (мембрана гідроізоляційна для цоколя) 2,0m х 20rm = 40м2 у кількості 60 рулонів; №9 TERRAFOND GEO 8 (мембрана гідроізоляційна для цоколя) 1,5m х 20rm = 30м2 у кількості 90 рулонів. Загальна вартість 37936,99 євро.

18.09.2023 з метою здійснення митного оформлення вказаного товару декларантом в інтересах позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140075839U0. Митна вартість товару заявлена за основним (першим) методом на основі ціни товару, яка становить 37936,99 євро.

До митної декларації додано наступні документи: пакувальний лист №WZE-119/23/FEХ від 13.09.2023 (а.с.34-35), рахунок-проформу №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 (ас.27-28), рахунок фактура (інвойс) №FSE-119/23/FEX від 13.09.2023 (а.с.29-32), декларація про походження товару 23PL391010E02244154 від 13.09.2023 (а.с.45-48), платіжна інструкція в іноземній валюті №191 (а.с.36), SWIFT рахунок №191 (а.с.37), контракт із змінами та доповненнями (договір купівлі-продажу товару) №UA/BТ/1/2023 від 06.07.2023 (а.с.12-14), автотранспортна накладна CMR №523403 (а.с.43-44), сертифікат Євро 1 №PL/MF/AS0300313 (а.с.62-64), довідку про транспорті витрати вих.№180323/1 від 18.09.2023 (а.с.49-50), договір про надання послуг митного брокера №994 від 14.03.2023, договір (контракт) про перевезення №07/02/22 від 07.02.2022, договір-експедиційно-транспортна заявка №1від 11.09.2023 (а.с.50), оборотно-сальдова звітність по рахунку №632 (а.с.42), картку клієнта з 01.08.2023 по 20.09.2023 (а.с.41), резюме до імпортного договору №UA/BT/1/2023 від 06.07. 2023 (а.с.38), заключна виписка за період 07.08.2023 по 07.08.2023 (а.с.39), заява №RIDSN874W55T про купівлю іноземної валюти (а.с.40), лист відповідь компанії Euroystem Polska Sp. z.o.o. (Республіка Польща) (продавець) (а.с.54-56).

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту від митниці надійшло електронне повідомлення від 19.09.2023 у якому було запропоновано надати додаткові документи (а.с.51-52).

Декларантом у відповідь на вимогу митного органу було надано наступні документи: рахунок-проформу №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 (а.с.27-28), платіжна інструкція в іноземній валюті №191 (а.с.36), SWIFT рахунок №191 (а.с.37), договір-експедиційно-транспортна заявка №1від 11.09.2023 (а.с.50), картку клієнта з 01.08.2023 по 20.09.2023 (а.с.41), резюме до імпортного договору №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023 (а.с.38), заключна виписка за період 07.08.2023 по 07.08.2023 (а.с.39), заява №RIDSN874W55T про купівлю іноземної валюти (а.с.40), лист відповідь компанії Euroystem Polska Sp. z.o.o. (Республіка Польща) (продавець) (а.с.54-56), імпортний договір від 20.09.2023, технічна характеристика TOPDACH 115 від 14.01.2021, технічна характеристика TOPDACH 150 від 14.01.2021, технічна характеристика TOPDACH 165 від 14.01.2021, технічна характеристика TOPDACH 180 від 14.01.2021, технічна характеристика TERRAFOND GEO 8 від 01.12.2021.

20.09.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023 (а.с.24-26).

Як зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів: п.1.2 контракту №UA/ВТ/1/2023 від 06.07.2023 передбачено, що найменування, ціна, одиниця виміру та кількість товару вказуються у проформі -інвойсі до кожної поставки, однак проформа- інвойс не подана до митного оформлення; банківський платіжний документ №191 від 07.08.2023 на суму 37 936,99 ЄВРО стосується контракту загалом, що неможливо ідентифікувати з конкретною партією товару; числові значення заявлені в декларації країни відправлення №23PL381010E0224154 від 13.09.2023 не відповідають вартості товару, заявленій в інвойсі №FSE-119/23/FEX від 13.09.2023 37 936,99 ЄВРО ; п.3.1 договору (контракту) про перевезення №07/02/22 від 07.02.2023, передбачено, що вартість перевезення та маршрут слідування обумовлюються в заявці на кожне окреме перевезення, такий документ не поданий до митного оформлення.

Крім того, у зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно статті 53,54 МК України декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Декларантом подано лист-відповідь на повідомлення митного органу та долучено документи, а саме: рахунок-проформу №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 (а.с.27-28), платіжна інструкція в іноземній валюті №191 (а.с.36), SWIFT рахунок №191 (а.с.37), договір-експедиційно-транспортна заявка №1від 11.09.2023 (а.с.50), картку клієнта з 01.08.2023 по 20.09.2023 (а.с.41), резюме до імпортного договору №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023 (а.с.38), заключна виписка за період 07.08.2023 по 07.08.2023 (а.с.39), заява №RIDSN874W55T про купівлю іноземної валюти (а.с.40), лист відповідь компанії Euroystem Polska Sp. z.o.o. (Республіка Польща) (продавець) (а.с.54-56), імпортний договір від 20.09.2023, технічна характеристика TOPDACH 115 від 14.01.2021, технічна характеристика TOPDACH 150 від 14.01.2021, технічна характеристика TOPDACH 165 від 14.01.2021, технічна характеристика TOPDACH 180 від 14.01.2021, технічна характеристика TERRAFOND GEO 8 від 01.12.2021 .

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: товар №1 4,99 дол.США/кг. за МД №100110/2023/529273 від 23.08.2023, товар №3 5,28 дол.США/кг. за МД №100110/2023/529273 від 23.08.2023, товар №4 1,90 дол.США/кг. за МД №100190/2023/5560102 від 04.08.2023.

Одночасно із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/205140/2023/006592 (а.с.22-23).

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA20514007681U8 від 20.09.2023 (а.с.18-21)

Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: пакувальний лист №WZE-119/23/FEХ від 13.09.2023 (а.с.34-35), рахунок-проформу №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 (ас.27-28), рахунок фактура (інвойс) №FSE-119/23/FEX від 13.09.2023 (а.с.29-32), декларація про походження товару 23PL391010E02244154 від 13.09.2023 (а.с.45-48), платіжна інструкція в іноземній валюті №191 (а.с.36), SWIFT рахунок №191 (а.с.37), контракт із змінами та доповненнями (договір купівлі-продажу товару) №UA/BТ/1/2023 від 06.07.2023 (а.с.12-14), автотранспортна накладна CMR №523403 (а.с.43-44), сертифікат Євро 1 №PL/MF/AS0300313 (а.с.62-64), довідку про транспорті витрати вих.№180323/1 від 18.09.2023 (а.с.49-50), договір про надання послуг митного брокера №994 від 14.03.2023, договір (контракт) про перевезення №07/02/22 від 07.02.2022, договір-експедиційно-транспортна заявка №1від 11.09.2023 (а.с.50), оборотно-сальдова звітність по рахунку №632 (а.с.42), картку клієнта з 01.08.2023 по 20.09.2023 (а.с.41), резюме до імпортного договору №UA/BT/1/2023 від 06.07. 2023 (а.с.38), заключна виписка за період 07.08.2023 по 07.08.2023 (а.с.39), заява №RIDSN874W55T про купівлю іноземної валюти (а.с.40), лист відповідь компанії Euroystem Polska Sp. z.o.o. (Республіка Польща) (продавець) (а.с.54-56). Надання вказаних документів не є спірною обставиною, з огляду на те, що така обставина підтверджується відзивом на позовну заяву.

Крім того, декларантом у відповідь на вимогу митного органу було надано наступні документи: рахунок-проформу №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 (а.с.27-28), платіжна інструкція в іноземній валюті №191 (а.с.36), SWIFT рахунок №191 (а.с.37), договір-експедиційно-транспортна заявка №1від 11.09.2023 (а.с.50), картку клієнта з 01.08.2023 по 20.09.2023 (а.с.41), резюме до імпортного договору №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023 (а.с.38), заключна виписка за період 07.08.2023 по 07.08.2023 (а.с.39), заява №RIDSN874W55T про купівлю іноземної валюти (а.с.40), лист відповідь компанії Euroystem Polska Sp. z.o.o. (Республіка Польща) (продавець) (а.с.54-56), імпортний договір від 20.09.2023, технічна характеристика TOPDACH 115 від 14.01.2021, технічна характеристика TOPDACH 150 від 14.01.2021, технічна характеристика TOPDACH 165 від 14.01.2021, технічна характеристика TOPDACH 180 від 14.01.2021, технічна характеристика TERRAFOND GEO 8 від 01.12.2021.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів: товар №1 TOPDACH 115 (мембрана дахова (покрівельна) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 540 рулонів; товар №2 TOPDACH 150 (мембрана дахова (покрівельна) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 140 рулонів; товар №3 TOPDACH 165 (мембрана дахова (покрівельна) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 70 рулонів; товар №4 TOPDACH 180 (мембрана дахова (покрівельна) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 60 рулонів; товар №5 TOPDACH 100 ALU (проізоляційна плівка) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 300 рулонів; №6 TOPDACH 110 ALU (проізоляційна плівка) 1,5m х 50rm = 75м2 у кількості 160 рулонів; №7 TERRAFOND GEO 8 (мембрана гідроізоляційна для цоколя) 1,0m х 20rm = 20м2 у кількості 120 рулонів; №8 TERRAFOND GEO 8 (мембрана гідроізоляційна для цоколя) 2,0m х 20rm = 40м2 у кількості 60 рулонів; №9 TERRAFOND GEO 8 (мембрана гідроізоляційна для цоколя) 1,5m х 20rm = 30м2 у кількості 90 рулонів. Загальна вартість 37936,99 євро.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: п.1.2 контракту №UA/ВТ/1/2023 від 06.07.2023 передбачено, що найменування, ціна, одиниця виміру та кількість товару вказуються у проформі-інвойсі до кожної поставки, однак проформа- інвойс не подана до митного оформлення; банківський платіжний документ №191 від 07.08.2023 на суму 37 936,99 ЄВРО стосується контракту загалом, що неможливо ідентифікувати з конкретною партією товару; числові значення заявлені в декларації країни відправлення №23PL381010E0224154 від 13.09.2023 не відповідають вартості товару, заявленій в інвойсі №FSE-119/23/FEX від 13.09.2023 37 936,99 євро; п.3.1 договору (контракту) про перевезення №07/02/22 від 07.02.2023, передбачено, що вартість перевезення та маршрут слідування обумовлюються в заявці на кожне окреме перевезення, такий документ не поданий до митного оформлення.

Так щодо твердження митного органу про те, що на виконання п.1.2 контракту №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023 проформу-інвойс не подано до митного оформлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації, наявної в митні декларації №23UA205140075839U0, ТзОВ «Блок Трейд» було подано до митного оформлення проформу інвойс №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023. У спірному рішенні №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023 в графі 18 «Додаткова інформація/подані документи» митний орган зазначив, що для митного оформлення декларантом було подано проформу-інвойс №ZS-278/23/FEX від 11.08.2023.

Таким чином, дане зауваження митниці до декларанта є необгрунтованим та безпідставним.

На спростування того, що банківський платіжний документ №191 від 07.08.2023 на суму 37 936,99 ЄВРО стосується контракту загалом, що неможливо ідентифікувати з конкретною партією товару, встановлено наступне.

Відповідно до умов контракту UA/BT/1/2023 від 06.07.2023, продавець Eurosystem Polska Sp. z.o.o. (Республіка Польща) зобов`язується поставити товари на адресу ТзОВ «Блок Трейд» на умовах FCA згідно проформи-інвойсів по ціні зазначеній в інвойсах. Пунктами 2.1, 2.2 контракту передбачено, що платежі проводяться в безготівковій формі у розмірі 100 відсотків вартості в євро, шляхом переказу вартості товару вказаного в кожному інвойсі на рахунок продавця, не менше ніж за 3 дні до погодженої дати відвантаження.

На виконання зазначених умов продавцем було виставлено позивачу проформу-інвойс №ZS-240/23/FEX від 13.07.2023 (а.с.). Однак, як зазначає позивач в позовній заяві, після проведення розрахунку для того, щоб уникнути проблем із поставною товару між продавцем і покупцем виникла домовленість про зміну проформи-інвойсу, а саме зміна номенклатури товару без зміни вартості товару.

Таким чином поставка товару здійснювалася в кількості та по ціні, яка передбачена в останній проформі-інвойсі № ZS-278/23/FEX від 11.08.2023 та інвойсі №FSE-119/23/FEX від 13.09.2023.

Дана обставина підтверджується продавцем Eurosystem Polska Sp. z.o.o. (Республіка Польща) у листі від 17.10.2023 (а.с.55-56). Крім того, вказує, що це була перша та єдина поставка по даному контракту та, зазначає, що кошти в сумі 37936,99 євро отримані Eurosystem Polska Sp. z.o.o. (Республіка Польща) від ТзОВ «Блок Трейд», шляхом їх перерахунку згідно платіжної інструкції по SWIFT рахунку №191 від 07.08.2023 за вказаним контрактом №UA/BT/1/2023 від 06.07.2023 на підставі вказаних проформи-інвойсу та інвойсу.

Крім того, позивачем в порядку статті 55 Митного кодексу України було додатково надано довідку банку №20.1.0.0.0/7-20230921/109 від 21.09.2023 (а.с.101 зворот), якою АТ КБ «Приватбанк» підтвердив про здійснення оплати в сумі 37936,99 євро від 07.08.2023.

З матеріалів справи вбачається, що визначена за першим методом декларантом митна вартість товару в сумі 37936,99 євро підтверджується такими документами: банківським платіжним документом №191 від С7.08.2023 на суму 37936,99 євро; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 632 від 20.09.2023; картою клієнта від 20.09.2023, резюме від 20.09.2023; заключною випискою від 07.08.2023; заявою про купівлю іноземної валюти від 07.08.2023.

З огляду на встановлені обставини суд відхиляє доводи митного органу про неможливість ідентифікувати банківський платіжний документ №191 від 07.08.2023 з конкретною партією товар.

Щодо посилання митниці на те, що числові значення заявлені в декларації країни відправлення №23PL381010E0224154 від 13.09.2023 не відповідають вартості товару, заявленій в інвойсі №FSE-119/23/FEX від 13.09.2023 37 936,99 євро, суд зазначає про те, що позивачем до матеріалів справи долучено лист продавця від 17.10.2023 (а.с.55-56), в якому вказано, що відповідно до польського законодавства числові значення заявлені польським брокером в декларації країни відправлення №23PL381010Е0224154 від 13.09.2023 визначені відповідно до Інструкції по заповненню митних декларацій від 22.05.2019, затвердженою Міністерством фінансів - Національною податковою адміністрацією. 4 пункт 4 Закону від 8 січня 1993 року. «З податку на товари та послуги та акцизного податку».

Так, брокер повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість, що власне і було зроблено. Крім того, згідно Інструкції заповнення заявок митниці Департаменту митної політики Мінфіну версія 1.13 від 27.12.2010р. частини II: Поле 46 ЕХ декларації - вартість статистична у випадку продажу, визначається з вартості товару в рахунку-фактурі, а також включає додаткові витрати (наприклад, транспортні витрати, страхування транспорту) для тієї частини перевезення, яке проходить в Польщі.

Крім того, позивач зазначає, що до такої декларації транспортні витрати вносяться середні статистичні, виходячи із статистичної вартості перевезень в Польщі.

З приводу таких доводів митного органу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другоїстатті 53 МК Українине є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостоїстатті 53 МК Україниїї декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьоюстатті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації було надана рахунки-проформи та інвойси, за якими здійснювалась відповідна операція. Так, рахунки-фактури є доказом операції купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

Щодо сумнівів митного органу відносно того, що п.3.1 договору (контракт) про перевезення від 07.02.2023 №07/02/22. передбачено, що вартість перевезення та маршрут слідування обумовлюються в заявці на кожне окреме перевезення, та що такий документ не поданий до митного оформлення суд зазначає таке.

З оскаржуваного рішення №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023 вбачається, що декларантом було надано договір-експелиційно-транспортну заявку на перевезення №1 від 11.09.2023, укладену між ТзОВ «Блок Трейд» та ТзОВ «Кост-Транс» та довідку про транспортні витрати вих.№180923/1 від 18.09.2023 (а.с.49-50). З вказаної довідки слідує, що витрати при доставці вантажу за маршрутом м. Przywory (Республіка Польща) с.Струмівка (Україна) була здійснена автомобілем Renault BK0729HA/BK5181XP та становила 20000,00 грн.: на ділянці м. Przywory (Республіка Польща)-м/п Шегині (Україна) 18000,00 грн., на ділянці м/п Шегині (Україна) с. Струмівка (Україна) 2000,00 грн. Крім того зазначено про те, що страхування вантажу не здійснювалося та завантаження здійснено за рахунок продавця.

Таким чином, оскільки подання при митному оформленні вказаних документів не було враховано митним органом при прийнятті оскаржуваного рішення, то вказана підстава для корегування митної вартості товарів є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Щодо витребування у позивача виписки з бухгалтерської документації, то такі у позивача відсутні. Крім того, продавець Eurosystem Polska Sp. z.o.o. (Республіка Польща) від 20.09.2022 повідомив митний орган про те, що у нього відсутня можливість надати детальну калькуляцію собівартості продукції, оскільки це є комерційною таємницею.

Щодо вимоги надати висновки про якісні та вартісні характеристики товару, то вони є додатковими документами, які митний орган може витребувати виключно за умови відсутності можливості визначення митної вартості на основі зовнішньоекономічного договору (контракту) або документу, який його замінює, та додатків до нього у разі їх наявності.

Можливості надати договори та рахунки із третіми особами позивач позбавлений, оскільки такі правочини декларантом не вчинялися

Тому вважаємо, що позивачем подано вичерпний перелік документів, які підтверджують вартість товару відповідно у додатковому висновку експертної організації не має потреби.

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену митну вартість товару за основним методом на рівні 24000,00 євро, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другійчетвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шостастатті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Відповідно до положеньстатті 59 МК Україниу разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 України, рівень митної вартості визначено на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в системі ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар №1 на рівні 4,99 дол.США/кг. за МД №100110/2023/529273 від 23.08.2023; товар №3 на рівні 5,28 дол.США/кг. за МД №100110/2023/529273 від 23.08.2023; товар №4 на рівні 1,90 дол.США/кг. за МД №100190/2023/560102 від 04.08.2023.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другоїстатті 55 МК Україниприйняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьоїстатті 318 МК Українимитний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними устатті 8 МК Українипринципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомоюстатті 54 МК Україниу разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваного рішення саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.

Відповідно до частини другоїстатті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другоїстатті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці, якою оскаржуване рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судовий збір у загальному розмірі 2 684,00 грн, що сплачений платіжною інструкцією №10319 від 19.10.2023 (а.с.11).

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. суд виходить з таких приписів статей134,139 КАС України.

Частинами першою, другоюстатті 134 КАС Україниобумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомоюстатті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №640/13685/19, від 23.04.2021 у справі №360/700/19, відповідно до якої склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги №18/10/23-1 від 18.10.2023, укладений між ТзОВ «Блок Трейд» та Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» в особі голови Тарана О.П. (а.с.65-66), акт приймання-передачі від 18.10.2023 до вказаного договору (а.с.67), рахунок-фактуру №18/10/23-1 від 18.10.2023 (а.с.68) та платіжну інструкцію №10318 від 19.10.2023 (а.с.69).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечує проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн, з огляду на те, що вартість послуг на правничу допомогу є неспівмірною для супроводження даної справи.

На думку суду, позивачем не доведено фактичне понесення витрат на правову допомогу в заявленому розмірі 15 000 грн, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України №5076-VI від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною другоюстатті 26 цього Законувизначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно із пунктом 1.1. договору про надання правової допомоги від 18.10.2023, за цим договором клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу у справі про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023 в обсязі та на умовах, передбачених договором.

З акту приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 18.10.2023 (а.с.67) та рахунку-фактури від 18.10.2023 (а.с.68) вбачаються такі надані послуги: надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023 2 год.; складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000597/2 від 20.09.2023 4 год. Вартість однієї години роботи адвоката становить 2 500,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 15 000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №10318 від 19.10.2023 позивач згідно із вищезазначеним актом та рахунком-фактурою сплатив адвокатському об`єднанню «Преміум Сервіс» кошти в сумі 15000,00 грн. (а.с.69).

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі було лишепро коригування митної вартості товарів рішення, дана справа є спором незначної складності та провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті134, частиною дев`ятою статті139 КАС України(зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви; обсяг наданих адвокатом послуг), на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 7 684,00 грн, в тому числі: судовий збір в розмірі 2 684,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000597/2 від 20 вересня 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою «Блок Трейд» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 7 684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири грн. 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Блок Трейд» (вулиця Рівненська, 180, село Струмівка, Луцький район, Волинська область, 45603, код ЄДРПОУ 34827056).

Відповідач: Волинська митниця (вулиця Призалізнична, 13, село Римачі, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя А.Я. Ксензюк