Рішення

від 30.01.2024 по справі 240/30791/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/30791/22

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

встановив:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Україна" звернулось до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 22.08.2022 №00041040714.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується з порушеннями, встановленими контролюючим органом за результатами документальної планової перевірки, а тому оскаржувані рішення відповідачем прийняте неправомірно, без достатніх підстав.

Зазначає, що відповідно до Акту вказано, що проведеною перевіркою ланцюгів постачання ПСП «УКРАЇНА» відповідно до 1С «Податковий блок», 1С «ЄРПН» встановлено обставини, які свідчать про відсутність контрагентів-постачальників задекларованих власних та залучених ресурсів по ланцюгу постачальників, для постачання макухи соєвої, а також про формування для ПСП «УКРАЇНИ» податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових накладних виписаних на поставку макухи соєвої, без реального здійснення господарських операцій. Вищенаведене свідчить про відсутність законного джерела введення товару в обіг, неможливість його руху по ланцюгу постачання та вказує на документальне оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій, що суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України. Відсутність в ЄРПН інформації щодо придбання вказаними підприємствами товарно-матеріальних цінностей або послуг, дають можливість зробити висновок щодо нереальності фактичного здійснення операцій з придбання ПСП «УКРАЇНА» макухи соєвої у вищезазначених суб`єктів господарювання.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України.

У справі призначено підготовче засідання на 17 січня 2023 року.

16 січня 2023 року від Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вказала, що позивачем не спростовано факти порушень, встановлені за результатами перевірки, а спірні рішення винесені відповідачем правомірно.

Після з`ясування позиції учасників справи та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, судом без виходу до нарадчої кімнати було винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, додаткові пояснення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області, на підставі підпункту 191.1.6 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 та підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі Кодекс), відповідно до Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» та у зв`язку з поновленням проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, враховуючи запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні», проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна», з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, по декларації з ПДВ за грудень 2021 року від №9422906163 від 20.01.2022 року (акт від 14.07.2022 №3802/06-30-07-14/30617889).

За результатами перевірки встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки Позивачем завищено суму від`ємного значення за грудень 2021 року на суму 907863,00 грн.

Проведеною перевіркою ланцюгів постачання ПСП «Україна» відповідно до ІС «Податковий блок», ІС «ЄРПН» встановлено обставини, які свідчать про відсутність у контрагентів-постачальників задекларованих власних та залучених ресурсів по ланцюгу постачальників, для постачання макухи соєвої, а також про формування для ПСП «Україна» податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових накладних виписаних на поставку макухи соєвої, без реального здійснення господарських операцій. Вищенаведене свідчить про відсутність законного джерела введення товару в обіг, неможливість його руху по ланцюгу постачання та вказує на документальне оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій, що суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 22.08.2022 №00041040714, яким зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 907 863,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України(далі -ПК України).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а).

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Приписи пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлюють, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 2.15 вказаного Положення первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового обліку наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Між ПСП «УКРАЇНА» (покупець) та TOB «ОПТІМУС-ТРЕЙД» (постачальник) було укладено договір поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 року.

Відповідно доп.1.1.договору поставки №2708/4-2021 від27.08.2021 року: «Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити за макуху соєву на умовах, передбачених даним Договором»

Відповідно до п. 4.1. договору поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 року: «Постачальник здійснює поставку Товару в повному обсязі на умовах, визначених Специфікації. Датою поставки вважається дата виписки видаткової накладної.»

Відповідно до п. 4.2. договору поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 року: «Постачальник за власний рахунок, своїми силами та засобами здійснює постачання Товар Місце поставки товару зазначається у Специфікації.»

Відповідно до п. 5.1. договору поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 року: «Покупець здійснює оплату за Товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням к поточний рахунок Постачальника».

До договору поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 року були укладені наступі специфікації:

- від 27.08.2021, товар - Макуха Соєва 30,720 т, 571392,00 грн;

- від 07.09.2021 товар - Макуха Соєва 33,0 т, 594000,00 грн;

- від 22.09.2021, товар - Макуха Соєва 32,0 т, 516736,00 грн;

- від 07.10.2021, товар - Макуха Соєва 32,0 т, 539648,00 грн;

- від 13.10.2021, товар - Макуха Соєва 32.0 т, 534912,00 грн;

- від 24.10.2021, товар - Макуха Соєва 32,0 т, 502112,00 грн;

- від 31.10.2021, товар - Макуха Соєва 32,0 т, 502112,00 грн;

- від 12.11.2021, товар - Макуха Соєва 32,0 т, 502112,00 грн;

- від 23.11.2021, товар - Макуха Соєва 40 т,640000,00 грн.

- від 07.12.2021, товар - Макуха Соєва 40 т, 640000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи на підставі вказаних специфікацій було поставлено товар, про, що свідчать видаткові та товарно-транспортні накладні:

- видаткова накладна № 14 від 28.08.2021, товарно-транспортна накладна від №14 від 28.08.2021

- видаткова накладна № 26 від 09.09.2021, товарно-транспортна накладна від №54 від 09.09.2021

- видаткова накладна № 64 від 23.09.2021, товарно-транспортна накладна від №96 від 23.09.2021

- видаткова накладна № 31 від 08.10.2021, товарно-транспортна накладна від №144 від 08.10.2021

- видаткова накладна № 33 від 08.10.2021, товарно-транспортна накладна від №146 від 08.10.2021

- видаткова накладна № 50 від 14.10.2021, товарно-транспортна накладна від №163 від 14.10.2021

- видаткова накладна № 51 від 14.10.2021, товарно-транспортна накладна від №164 від 14.10.2021

- видаткова накладна № 99 від 26.10.2021, товарно-транспортна накладна від №212 від 26.10.2021

- видаткова накладна № 100 від 26.10.2021, товарно-транспортна накладна від №213 від 26.10.2021

- видаткова накладна № 5 від 02.11.2021, товарно-транспортна накладна від №246 від 02.11.2021

- видаткова накладна № 6 від 02.11.2021, товарно-транспортна накладна від №247 від 02.11.2021

- видаткова накладна № 70 від 16.11.2021, товарно-транспортна накладна від №313 від 16.11.2021

- видаткова накладна № 71 від 16.11.2021, товарно-транспортна накладна від №314 від 16.11.2021

- видаткова накладна №112 від 25.11.2021, товарно-транспортна накладна від №326 від 25.11.2021

- видаткова накладна № 38 від 09.12.2021, товарно-транспортна накладна від №426 від 09.12.2021

- видаткова накладна № 39 від 09.12.2021, товарно-транспортна накладна від №427 від 09.12.2021

Оплата за поставлену макуху соєву за договором поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 року була здійснена ПСП «УКРАЇНА» на підставі наступних накладних:

1. від 03.09.2021, № 3942, сума 457 113,60 грн;

2. від 14.09.2021, № 4152, сума 114 278,40грн;

3. від 06.10.2021, №4558, сума 474 624,00 грн;

4. від 28.10.2021, №4917, сума 512 860,61 грн;

5. від 28.10.2021, №4918, сума 256 423,44 грн;

6. від 28.10.2021, №4919, сума 287 180,88 грн;

7. від 28.10.2021, № 4920, сума 275 051,77 грн;

8. від 28.10.2021, №4921, сума 259 874,18 грн;

9. від 10.11.2021, №1125, сума 242 739,71 грн;

10. від 10.11.2021, №1124, сума 242 112,07 грн;

11. від 17.11.2021, №5519, сума 242112,07 грн;

12. від 17.11.2021, №5520, сума 242 133,18 грн;

13. від 30.11.2021, №5791, сума 250428,30 грн;

14. від 03.12.2021, №1248, сума 242 268,98 грн;

15. від 09.12.2021, №6250, сума 303 519,92 грн;

16. від 09.12.2021, №6251, сума 300 639,92 грн;

17. від 17.12.2021, №6434, сума 311 199,92 грн;

18. від 17.12.2021, №6435, сума 308 959,92 грн;

19. від 14.01.2022, №121, сума 123 656,00 грн;

Як було вказано позивачем, ПСП «УКРАЇНА» придбавала у ТОВ «ОПТІМУС-ТРЕЙД» макуху сої з метою використання товару у своїй господарської діяльності - використання як інгредієнт для виготовлення кормової суміші для годування великої рогатої худоби.

ПСП «УКРАЇНА», відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 54498649 віл 03.03.2016 року володіє комплексом будівель та споруд молочного-товарної ферми та авто тракторного парку, загальною площею 21188,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, с/рада Почуйківська, Комплекс будівель та споруд № 8.

Складовою частиною вказаного об`єкта нерухомого майна є комбікормовий цех, Ж-1.

ПСП УКРАЇНА на потужностях власного комбікормового цеху, використовуючи поставлену ТОВ ОПТІМУС-ТРЕЙД макуху сої здійснило переробку продукції для виготовлення кормових сумішей для великої рогатої худоби, як вбачається з актів переробки: №1694від 28.08.2021, №1695 від 28.08.2021, № 1696 від 29.08.2021, № 1697 від 30.08.2021, № 1699 від 30.08.2021, № 1700 від 31.08.2021, № 1701від 31.08.2021, № 1702 від 31.08.2021, № 1730 від 01.09.2021,№ 1731від 02.09.2021, № 1732 від 02.09.2021, № 1733 від 02.09.2021, № 1734 від 03.09.2021, № 1735 від 04.09.2021, № 1736 від 04.09.2021, № 1737 від 05.09.2021, № 1738 від 05.09.2021, № 1834 від 06.09.2021, № 1836 від 07.09.2021, № 1837 від 07.09.2021, № 1843 від 10.09.2021, № 1844 від 11.09.2021, № 1845 від 11.09.2021, № 1846 від 12.09.2021, № 1847 від 12.09.2021, № 1848 від 13.09.2021, № 1849 від 13.09.2021, № 1850 від 14.09.2021, № 1851від 14.09.2021, №1852від 15.09.2021, № 1853 від15.09.2021, 1854від 16.09.2021, № 1855 від 16.09.2021, № 1856 від 17.09.2021, № 1857 від 17.09.2021, №1858 від 18.09.2021, №1859 від 18.09.2021, №1860 від 19.09.2021, № 1861 від 19.09.2021, № 1862 від 20.09.2021, № 1863 від 20.09.2021, №1864 від 21.09.2021, № 1865 від 21.09.2021, № 1866 від 22.09.2021, № 1870 від 23.09.2021, № 1871 від 24.09.2021, №1872 від 24.09.2021, №1873 від 25.09.2021, №1874 від 25.09.2021, № 1 875 від 26.09.2021, №12709 від 29.09.2021, № Б/н від 29.09.2021, №Б/н від 30.09.2021, № 2704 від 27.09.2021, № 2707 від 28.09.2021, №2708 від 28.09.2021, № 2067 від 27.09.2021, № 2069 від 28.09.2021, № 2112 від 01.10.2021, № 2113 від 01.10.2021, № 2114 від 02.10.2021, №2115 від 02.10.2021, № 2116 від 03.10.2021, №2119 від 03.10.2021, №2122 від 04.10.2021, № 2325 від 08.10.2021, № 2326 від 08.10.2021, № 2327 від 09.10.2021, №2328 від 09.10.2021, № 2329 від 10.10.2021, №2330 від 10.10.2021, №2331 від 11.10.2021, № 2332 від 11.10.2021, № 2335 від 12.10.2021, № 2336 від 12.10.202, № 2337 від 13.10.2021, № 2338 від 13.10.2021, № 2339 від 13.10.2021, № 2340 від 14.10.2021, № 2341 від 15.10.2021, № 2342 від 15.10.2021, № 2343 від 16.10.2021, № 2344 від 16.10.2021, № 2345 від 17.10.2021, № 2346 від 18.10.2021, № 2347 від 18.10.2021, № 2350 від 19.10.2021, № 2351 від 19.10.2021, № 2352 від 20.10.2021, № 2353 від 20.10.2021, № 2354 від 21.10.2021, № 2356 від 21.10.2021, №2358 від 22.10.2021, № 2359 від 22.10.2021, № 2360 від 23.10.2021, № 2362 від 23.10.2021, № 2361 від 23.10.2021, № 2362 від 24.10.2021, №2434 від 25.10.2021, № 2435 від 25.10.2021, № 2436 від 26.10.2021, № 2437 від 26.10.2021, №2438 від 27.10.2021, № 2439 від 27.10.2021, № 2440 від 28.10.2021, №2441 від 29.10.2021, № 2442 від 29.10.2021, № 2443 від 30.10.2021, № 2444 від 31.10.2021, № 2445 від 31.10.2021, № 2446 від 31.10.2021, № 2569 від 02.10.2021, №2568 від 01.11.2021, № 2567 від 01.11.2021, № 2570 від 02.11.2021, №2571 від 03.11.2021, №2572 від 03.11.2021, №2573 від 04.11.2021, № 2574 від 04.11.2021, № 2575 від 05.11.2021, № 2576 від 06.11.2021, № 2577 від 06.11.2021, № 2578 від 07.11.2021, № 2697 від 08.11.2021, №2698 від 08.11.2021, № 2699 від 08.11.2021, № 2700 від 09.11.2021, № 2702 від 10.11.2021, № 2705 від 11.11.2021,№ 2704 від 11.11.2021, №2707 від 12.11.2021, №2706 від 12.11.2021, № 2708 від 13.11.2021, № 2709 від 13.11.2021, № 2710 від 14.11.2021, № 2711 від 14.11.2021, № 2712 від 15.11.2021, № 2713 від 15.11.2021, № 2714від 16.11.2021, №2715 від 17.11.2021, № 2716 від 17.11.2021, № 2717 від18.11.2021, № 2718від19.11.2021 № 2719 від 19.11.2021, №2720 від 20.11.2021, №2722 від 20.11.2021, №2723 від 21.11.2021, № 2724 від 21.11.2021, № 2826 від 22.11.2021, № 2721 від 20.11.2021, №2827 від 22.11.2021, № 2828 від 23.11.2021, № 2829 від 23.11.2021, № 2830від 24.11.2021, № 2831 від 24.11.2021, № 2832 від 25.11.2021, №2833 від 26.11.2021, №2834 від 26.11.2021, № 2835 від 27.11.2021, №2836від 27.11.2021, №2837 від 27.11.2021, №2838 від 28.11.2021, № 2839 від 28.11.2021, №2874від 29.11.2021, №2875 від 30.11.2021, №2876 від 30.11.2021, №2883 від 01.12.2021, №2884 від 01.12.2021, №2885 від 02.12.2021, № 2886 від 02.12.2021, №2887 від 03.12.2021, № 2888 від 04.12.2021, № 2889 від 04.12.2021, № 2890 від 05.12.2021, № 2891 від 05.12.2021, № 2976 від 06.12.2021, №2977 від 06.12.2021, № 2978 від 07.12.2021, № 2979 від 07.12.2021, № 2981 від 08.12.2021, № 2982від 08.12.2021, №2983 від 09.12.2021, № 2984 від 10.12.2021, №2985 від 10.12.2021, № 2986 від 11.12.2021, № 2987 від 11.12.2021, № 2988 від 12.12.2021, №2989 від 12.12.2021, № 2990 від 13.12.2021, № 2991 від 13.12.2021, № 3039 від 14.12.2021, №3040 від 15.12.2021, № 3041 від 15.12.2021, №3042 від 16.12.2021, №3043 від 17.12.2021, №3044 від 17.12.2021, № 3045 від 17.12.2021, №3066 від 18.12.2021, №3067 від 18.12.2021.

Отримана у ході переробки кормова суміш у кількості 11 511 тон була використана для годування великої рогатої худоби ПСП «УКРАЇНА» протягом серпня - грудня 2021 року, що підтверджується наступними відомостями витрати кормів :

1. Відомість витрати кормів Nel від 31.08.2021;

2. Відомість витрати кормів №10 від 31.08.2021;

3. Відомість витрати кормів №11 від 31.08.2021;

4. Відомість витрати кормів №1А від 31.08.2021;

5. Відомість витрати кормів №4 від 31.08.2021;

6. Відомість витрати кормів №5 від 31.08.2021;

7. Відомість витрати кормів №6 від 31.08.2021;

8. Відомість витрати кормів №3 від 31.08.2021;

9. Відомість витрати кормів №2 від 31.08.2021;

10. Відомість витрати кормів №10 від 30.09.2021;

12. Відомість витрати кормів №11 від 30.09.2021;

13. Відомість витрати кормів №6 від 30.09.2021;

14. Відомість витрати кормів №1 від 30.09.2021;

15. Відомість витрати кормів №2 від 30.09.2021;

16. Відомість витрати кормів №3 від 30.09.2021;

17. Відомість витрати кормів №4 від 30.09.2021;

18. Відомість витрати кормів №1А від 30.09.2021;

19. Відомість витрати кормів №1 від 31.10.2021;

20. Відомість витрати кормів №1А від 31.10.2021;

21. Відомість витрати кормів №2 від 31.10.2021;

22. Відомість витрати кормів №3 від 31.10.2021;

23. Відомість витрати кормів №4 від 31.10.2021;

24. Відомість витрати кормів №5 від 31.10.2021;

25. Відомість витрати кормів №6 від 31.10.2021;

26. Відомість витрати кормів №10 від 31.10.2021;

27. Відомість витрати кормів №11 від 31.10.2021;

28. Відомість витрати кормів №12 від 31.10.2021;

29. Відомість витрати кормів №13 від 31.10.2021;

30. Відомість витрати кормів №7 від 30.11.2021;

31. Відомість витрати кормів №8 від 30.11.2021;

32. Відомість витрати кормів №6 від 30.11.2021;

33. Відомість витрати кормів №5 від 30.11.2021;

34. Відомість витрати кормів №4 від 30.11.2021;

35. Відомість витрати кормів №3 від 30.11.2021;

36. Відомість витрати кормів №2 від 30.11.2021;

37.Відомість витрати кормів №1 від 30.11.2021;

38. Відомість витрати кормів №9 від 30.11.2021;

39. Відомість витрати кормів №10 від 30.11.2021;

40. Відомість витрати кормів №12 від 30.11.2021;

41. Відомість витрати кормів №11 від 30.11.2021;

42. Відомість витрати кормів №9 від 31.12.2021;

43. Відомість витрати кормів №1 від 31.12.2021;

44. Відомість витрати кормів №2 від 31.12.2021;

45. Відомість витрати кормів №3 від 31.12.2021;

46. Відомість витрати кормів №4 від 31.12.2021;

47. Відомість витрати кормів №5 від 31.12.2021;

48. Відомість витрати кормів №6 від 31.12.2021;

49. Відомість витрати кормів №7 від 31.12.2021;

50. Відомість витрати кормів №8 від 31.12.2021;

51. Відомість витрати кормів №10 від 31.12.2021.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом в постанові від 13 липня 2022 року у справі №420/7385/19, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

При цьому, суд зазначає, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Лише в такому разі операції суб`єкта господарювання можуть вважатись вчиненими в межах господарської діяльності платника податків та лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Отже, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Суд звертає увагу відповідача, що позивач не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцями, ані за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, як і не може нести відповідальність за інші дії контрагенті

Суд вважає, що твердження перевіряючих в акті перевірки про нереальність здійснення господарських операцій із зазначеними в акті контрагентами з посиланням лише на наявну в базах контролюючого органу інформації відносно цих контрагентів є неспроможним, оскільки стосується фактично господарської діяльності контрагентів позивача, первинних документів якого позивач не зобов`язаний мати, та не зобов`язаний будь-яким чином контролювати діяльність контрагента, його бухгалтерський та податковий облік. Для позивача є важливим виконання господарських зобов`язань за договором укладеним з контрагентами для виконання своїх господарських зобов`язань перед іншими контрагентами.

Суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів проведення зустрічної звірки та дослідження первинних документів, які б підтверджували реальний обсяг фізичного навантаження на працівників, реальну, а не ймовірну, кількість відпрацьованих ними робочих днів та не досліджено чи залучались підрядником додаткові трудові ресурси, в тому числі на підставі цивільно-правових договорів.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 травня 2018 року у справі №810/4391/16, у якій суд касаційної інстанції, зокрема, зазначив, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Судом не приймаються до уваги посилання податкового органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача, оскільки наявність у контролюючого органу під час перевірки платника податків певної інформації про господарську діяльність його контрагента, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної фіскальної служби, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов`язань з поставки товарів (робіт, послуг).

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №815/3364/15.

Крім цього слід вказати, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту та не може ґрунтуватися виключно на податковій інформації, отриманої від податкових органів стосовно контрагента позивача.

Позивач не несе відповідальності за невідповідність інформації щодо кількості працюючих у контрагента осіб. Формування суб`єктом господарювання податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення сум до складу валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.

Аналогічна позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 826/16435/16.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 14 липня 2022 у справі №400/6099/20 встановлено:

«Перевіряючи твердження відповідача про нереальність операцій позивача з ТОВ "ІК Донгідроекоресурс та ТОВ "Залізничний будівельник"з огляду на неможливість встановити у ланцюгах поставки джерело надходження до цих контрагентів товарів, поставлених в подальшому позивачу (з огляду на певні недоліки в діяльності постачальників 2,3,6, 7 ланок), суди виходили з того, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів не можуть мати негативного впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків його безпосереднім контрагентам.

В аспекті викладеного суди також урахували, що податкове законодавство не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічний підхід суди продемонстрували й в частині аналізу доводів податкового органу про недостатність трудових та матеріальних ресурсів у контрагентів позивача, оскільки вважали, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що зафіксовані актом перевірки обставини щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними та спростовуються зібраними у справі доказами, а відтак, - погоджує висновок судів про наявність підстав до скасування спірних податкових повідомлень-рішеиь.»

Враховуючи викладене, суд вважає, що твердження відповідача про те, що контрагент позивача не міг провадити господарську діяльність, не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на податковій інформації, отриманій без проведення перевірки контрагента позивача та без дослідження первинних документів.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 13617,94 грн

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (вул. Миру, 24,Почуйки,Житомирський район, Житомирська область,13534, РНОКПП 30617889) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 22.08.2022 №00041040714.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" документально підтверджені судові витрати у сумі 13617 гривні 94 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова