Постанова

від 05.07.2024 по справі 240/30791/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/30791/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

05 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне сільськогосподарське підприємство "Україна" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 22.08.2022 №00041040714.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем завищено суму від`ємного значення за грудень 2021 року на суму 907 863,00 грн, адже проведеною перевіркою ланцюгів постачання ПСП «Україна» встановлено обставини, які свідчать про відсутність у контрагентів-постачальників задекларованих власних та залучених ресурсів по ланцюгу постачальників, для постачання макухи соєвої, а також про формування для ПСП «Україна» податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових накладних виписаних на поставку макухи соєвої, без реального здійснення господарських операцій. Вищенаведене свідчить про відсутність законного джерела введення товару в обіг, неможливість його руху по ланцюгу постачання та вказує на документальне оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій, що суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Між ПСП «УКРАЇНА» (покупець) та TOB «ОПТІМУС-ТРЕЙД» (постачальник) було укладено договір поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 року за умовами постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити за макуху соєву на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 4.1. договору поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 постачальник здійснює поставку Товару в повному обсязі на умовах, визначених Специфікації. Датою поставки вважається дата виписки видаткової накладної.

Згідно із п. 4.2. договору поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 постачальник за власний рахунок, своїми силами та засобами здійснює постачання Товар Місце поставки товару зазначається у Специфікації.

Відповідно до п. 5.1. договору поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 покупець здійснює оплату за Товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням к поточний рахунок Постачальника.

До договору поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 укладені наступі специфікації: від 27.08.2021, товар - Макуха Соєва 30,720 т, 571392,00 грн; від 07.09.2021 товар - ОСОБА_1 33,0 т, 594000,00 грн; від 22.09.2021, товар - ОСОБА_1 32,0 т, 516736,00 грн; від 07.10.2021, товар - ОСОБА_1 32,0 т, 539648,00 грн; від 13.10.2021, товар - Макуха Соєва 32.0 т, 534912,00 грн; від 24.10.2021, товар - ОСОБА_1 32,0 т, 502112,00 грн; від 31.10.2021, товар - ОСОБА_1 32,0 т, 502112,00 грн; від 12.11.2021, товар - Макуха Соєва 32,0 т, 502112,00 грн; від 23.11.2021, товар - Макуха Соєва 40 т, 640000,00 грн. від 07.12.2021, товар - Макуха Соєва 40 т, 640000,00 грн.

На підставі вказаних специфікацій було поставлено товар, про, що свідчать видаткові та товарно-транспортні накладні: видаткова накладна № 14 від 28.08.2021, товарно-транспортна накладна від №14 від 28.08.2021; видаткова накладна № 26 від 09.09.2021, товарно-транспортна накладна від №54 від 09.09.2021; видаткова накладна № 64 від 23.09.2021, товарно-транспортна накладна від №96 від 23.09.2021; видаткова накладна № 31 від 08.10.2021, товарно-транспортна накладна від №144 від 08.10.2021; видаткова накладна № 33 від 08.10.2021, товарно-транспортна накладна від №146 від 08.10.2021; видаткова накладна № 50 від 14.10.2021, товарно-транспортна накладна від №163 від 14.10.2021; видаткова накладна № 51 від 14.10.2021, товарно-транспортна накладна від №164 від 14.10.2021; видаткова накладна № 99 від 26.10.2021, товарно-транспортна накладна від №212 від 26.10.2021; видаткова накладна № 100 від 26.10.2021, товарно-транспортна накладна від №213 від 26.10.2021; видаткова накладна № 5 від 02.11.2021, товарно-транспортна накладна від №246 від 02.11.2021; видаткова накладна № 6 від 02.11.2021, товарно-транспортна накладна від №247 від 02.11.2021; видаткова накладна № 70 від 16.11.2021, товарно-транспортна накладна від №313 від 16.11.2021; видаткова накладна № 71 від 16.11.2021, товарно-транспортна накладна від №314 від 16.11.2021; видаткова накладна №112 від 25.11.2021, товарно-транспортна накладна від №326 від 25.11.2021; видаткова накладна № 38 від 09.12.2021, товарно-транспортна накладна від №426 від 09.12.2021; видаткова накладна № 39 від 09.12.2021, товарно-транспортна накладна від №427 від 09.12.2021.

Оплата за поставлену макуху соєву за договором поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021 року була здійснена ПСП «УКРАЇНА» на підставі наступних накладних: від 03.09.2021, № 3942, сума 457 113,60 грн; від 14.09.2021, № 4152, сума 114 278,40 грн; від 06.10.2021, №4558, сума 474 624,00 грн; від 28.10.2021, №4917, сума 512 860,61 грн; від 28.10.2021, №4918, сума 256 423,44 грн; від 28.10.2021, №4919, сума 287 180,88 грн; від 28.10.2021, № 4920, сума 275 051,77 грн; від 28.10.2021, №4921, сума 259 874,18 грн; від 10.11.2021, №1125, сума 242 739,71 грн; від 10.11.2021, №1124, сума 242 112,07 грн; від 17.11.2021, №5519, сума 242 112,07 грн; від 17.11.2021, №5520, сума 242 133,18 грн; від 30.11.2021, №5791, сума 250 428,30 грн; від 03.12.2021, №1248, сума 242 268,98 грн; від 09.12.2021, №6250, сума 303 519,92 грн; від 09.12.2021, №6251, сума 300 639,92 грн; від 17.12.2021, №6434, сума 311 199,92 грн; від 17.12.2021, №6435, сума 308 959,92 грн; від 14.01.2022, №121, сума 123 656,00 грн.

ПСП «УКРАЇНА» придбавала у ТОВ «ОПТІМУС-ТРЕЙД» макуху сої з метою використання товару у своїй господарської діяльності - використання як інгредієнт для виготовлення кормової суміші для годування великої рогатої худоби.

ПСП «УКРАЇНА», відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 54498649 віл 03.03.2016 року володіє комплексом будівель та споруд молочного-товарної ферми та авто тракторного парку, загальною площею 21188,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, с/рада Почуйківська, Комплекс будівель та споруд № 8.

Складовою частиною вказаного об`єкта нерухомого майна є комбікормовий цех, Ж-1.

ПСП УКРАЇНА на потужностях власного комбікормового цеху, використовуючи поставлену ТОВ ОПТІМУС-ТРЕЙД макуху сої здійснило переробку продукції для виготовлення кормових сумішей для великої рогатої худоби, як вбачається з актів переробки: №1694 від 28.08.2021, №1695 від 28.08.2021, № 1696 від 29.08.2021, № 1697 від 30.08.2021, № 1699 від 30.08.2021, № 1700 від 31.08.2021, № 1701 від 31.08.2021, № 1702 від 31.08.2021, № 1730 від 01.09.2021,№ 1731від 02.09.2021, № 1732 від 02.09.2021, № 1733 від 02.09.2021, № 1734 від 03.09.2021, № 1735 від 04.09.2021, № 1736 від 04.09.2021, № 1737 від 05.09.2021, № 1738 від 05.09.2021, № 1834 від 06.09.2021, № 1836 від 07.09.2021, № 1837 від 07.09.2021, № 1843 від 10.09.2021, № 1844 від 11.09.2021, № 1845 від 11.09.2021, № 1846 від 12.09.2021, № 1847 від 12.09.2021, № 1848 від 13.09.2021, № 1849 від 13.09.2021, № 1850 від 14.09.2021, № 1851від 14.09.2021, №1852 від 15.09.2021, № 1853 від15.09.2021, 1854від 16.09.2021, № 1855 від 16.09.2021, № 1856 від 17.09.2021, № 1857 від 17.09.2021, №1858 від 18.09.2021, №1859 від 18.09.2021, №1860 від 19.09.2021, № 1861 від 19.09.2021, № 1862 від 20.09.2021, № 1863 від 20.09.2021, №1864 від 21.09.2021, № 1865 від 21.09.2021, № 1866 від 22.09.2021, № 1870 від 23.09.2021, № 1871 від 24.09.2021, №1872 від 24.09.2021, №1873 від 25.09.2021, №1874 від 25.09.2021, № 1875 від 26.09.2021, №12709 від 29.09.2021, № Б/н від 29.09.2021, № Б/н від 30.09.2021, № 2704 від 27.09.2021, № 2707 від 28.09.2021, №2708 від 28.09.2021, № 2067 від 27.09.2021, № 2069 від 28.09.2021, № 2112 від 01.10.2021, № 2113 від 01.10.2021, № 2114 від 02.10.2021, №2115 від 02.10.2021, № 2116 від 03.10.2021, №2119 від 03.10.2021, №2122 від 04.10.2021, № 2325 від 08.10.2021, № 2326 від 08.10.2021, № 2327 від 09.10.2021, №2328 від 09.10.2021, № 2329 від 10.10.2021, №2330 від 10.10.2021, №2331 від 11.10.2021, № 2332 від 11.10.2021, № 2335 від 12.10.2021, № 2336 від 12.10.202, № 2337 від 13.10.2021, № 2338 від 13.10.2021, № 2339 від 13.10.2021, № 2340 від 14.10.2021, № 2341 від 15.10.2021, № 2342 від 15.10.2021, № 2343 від 16.10.2021, № 2344 від 16.10.2021, № 2345 від 17.10.2021, № 2346 від 18.10.2021, № 2347 від 18.10.2021, № 2350 від 19.10.2021, № 2351 від 19.10.2021, № 2352 від 20.10.2021, № 2353 від 20.10.2021, № 2354 від 21.10.2021, № 2356 від 21.10.2021, №2358 від 22.10.2021, № 2359 від 22.10.2021, № 2360 від 23.10.2021, № 2362 від 23.10.2021, № 2361 від 23.10.2021, № 2362 від 24.10.2021, №2434 від 25.10.2021, № 2435 від 25.10.2021, № 2436 від 26.10.2021, № 2437 від 26.10.2021, №2438 від 27.10.2021, № 2439 від 27.10.2021, № 2440 від 28.10.2021, №2441 від 29.10.2021, № 2442 від 29.10.2021, № 2443 від 30.10.2021, № 2444 від 31.10.2021, № 2445 від 31.10.2021, № 2446 від 31.10.2021, № 2569 від 02.10.2021, №2568 від 01.11.2021, № 2567 від 01.11.2021, № 2570 від 02.11.2021, №2571 від 03.11.2021, №2572 від 03.11.2021, №2573 від 04.11.2021, № 2574 від 04.11.2021, № 2575 від 05.11.2021, № 2576 від 06.11.2021, № 2577 від 06.11.2021, № 2578 від 07.11.2021, № 2697 від 08.11.2021, №2698 від 08.11.2021, № 2699 від 08.11.2021, № 2700 від 09.11.2021, № 2702 від 10.11.2021, № 2705 від 11.11.2021,№ 2704 від 11.11.2021, №2707 від 12.11.2021, №2706 від 12.11.2021, № 2708 від 13.11.2021, № 2709 від 13.11.2021, № 2710 від 14.11.2021, № 2711 від 14.11.2021, № 2712 від 15.11.2021, № 2713 від 15.11.2021, № 2714 від 16.11.2021, №2715 від 17.11.2021, № 2716 від 17.11.2021, № 2717 від18.11.2021, № 2718від19.11.2021 № 2719 від 19.11.2021, №2720 від 20.11.2021, № 2722 від 20.11.2021, №2723 від 21.11.2021, № 2724 від 21.11.2021, № 2826 від 22.11.2021, № 2721 від 20.11.2021, №2827 від 22.11.2021, № 2828 від 23.11.2021, № 2829 від 23.11.2021, № 2830 від 24.11.2021, № 2831 від 24.11.2021, № 2832 від 25.11.2021, №2833 від 26.11.2021, №2834 від 26.11.2021, № 2835 від 27.11.2021, №2836від 27.11.2021, №2837 від 27.11.2021, №2838 від 28.11.2021, № 2839 від 28.11.2021, №2874 від 29.11.2021, №2875 від 30.11.2021, №2876 від 30.11.2021, №2883 від 01.12.2021, №2884 від 01.12.2021, №2885 від 02.12.2021, № 2886 від 02.12.2021, №2887 від 03.12.2021, № 2888 від 04.12.2021, № 2889 від 04.12.2021, № 2890 від 05.12.2021, № 2891 від 05.12.2021, № 2976 від 06.12.2021, №2977 від 06.12.2021, № 2978 від 07.12.2021, № 2979 від 07.12.2021, № 2981 від 08.12.2021, № 2982від 08.12.2021, №2983 від 09.12.2021, № 2984 від 10.12.2021, №2985 від 10.12.2021, № 2986 від 11.12.2021, № 2987 від 11.12.2021, № 2988 від 12.12.2021, №2989 від 12.12.2021, № 2990 від 13.12.2021, № 2991 від 13.12.2021, № 3039 від 14.12.2021, №3040 від 15.12.2021, № 3041 від 15.12.2021, №3042 від 16.12.2021, №3043 від 17.12.2021, №3044 від 17.12.2021, № 3045 від 17.12.2021, №3066 від 18.12.2021, №3067 від 18.12.2021.

Отримана у ході переробки кормова суміш у кількості 11 511 тон була використана для годування великої рогатої худоби ПСП «УКРАЇНА» протягом серпня - грудня 2021 року, що підтверджується наступними відомостями витрати кормів: №l від 31.08.2021; №10 від 31.08.2021; №11 від 31.08.2021; №1А від 31.08.2021; №4 від 31.08.2021; №5 від 31.08.2021; №6 від 31.08.2021; №3 від 31.08.2021; №2 від 31.08.2021; №10 від 30.09.2021; №11 від 30.09.2021; №6 від 30.09.2021; №1 від 30.09.2021; №2 від 30.09.2021; №3 від 30.09.2021; №4 від 30.09.2021; №1А від 30.09.2021; №1 від 31.10.2021; №1А від 31.10.2021; №2 від 31.10.2021; №3 від 31.10.2021; №4 від 31.10.2021; №5 від 31.10.2021; №6 від 31.10.2021; №10 від 31.10.2021; №11 від 31.10.2021; №12 від 31.10.2021; №13 від 31.10.2021; №7 від 30.11.2021; №8 від 30.11.2021; №6 від 30.11.2021; №5 від 30.11.2021; №4 від 30.11.2021; №3 від 30.11.2021; №2 від 30.11.2021; №1 від 30.11.2021; №9 від 30.11.2021; №10 від 30.11.2021; №12 від 30.11.2021; №11 від 30.11.2021; №9 від 31.12.2021; №1 від 31.12.2021; №2 від 31.12.2021; №3 від 31.12.2021; №4 від 31.12.2021; №5 від 31.12.2021; №6 від 31.12.2021; №7 від 31.12.2021; №8 від 31.12.2021; №10 від 31.12.2021.

Вказані операції позивач відобразив у податковому обліку, зокрема, сформувавши податковий кредит з податку на додану вартість, за рахунок якого у податковій декларації з ПДВ за грудень 2021 року від №9422906163 від 20.01.2022 визначив суму від`ємного значення за грудень 2021 року у розмірі 907 863,00 грн.

Посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПСП «Україна», з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, по декларації з ПДВ за грудень 2021 року від №9422906163 від 20.01.2022.

За результатами перевірки складено акт від 14.07.2022 №3802/06-30-07-14/30617889 у якому зафіксовано порушення ПСП «Україна» вимог п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки позивачем завищено суму від`ємного значення за грудень 2021 року на суму 907 863,00 грн. Так, проведеною перевіркою ланцюгів постачання ПСП «Україна» відповідно до ІС «Податковий блок», ІС «ЄРПН» встановлено обставини, які свідчать про відсутність у контрагентів-постачальників задекларованих власних та залучених ресурсів по ланцюгу постачальників, для постачання макухи соєвої, а також про формування для ПСП «Україна» податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових накладних виписаних на поставку макухи соєвої, без реального здійснення господарських операцій. Вищенаведене свідчить про відсутність законного джерела введення товару в обіг, неможливість його руху по ланцюгу постачання та вказує на документальне оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій, що суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

За висновками акту від 14.07.2022 №3802/06-30-07-14/30617889 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 №00041040714, яким зменшено ПСП «Україна» від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 907 863,00 грн.

Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням від 22.08.2022 №00041040714 та звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вказані висновки акту від 14.07.2022 №3802/06-30-07-14/30617889 необґрунтовані, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 №00041040714 - протиправне та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (Закон №996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону № 996-XIV).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (Закон №996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За вимогами частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону № 996-XIV).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту та витрат виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту та витрат, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

У постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду висловила наступні висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Встановлено, що матеріали справи містять достатнє документальне підтвердження здійснення господарських операцій з придбання ПСП «УКРАЇНА» у TOB «ОПТІМУС-ТРЕЙД» макухи соєвої за договором поставки № 2708/4-2021 від 27.08.2021, за результатом яких ПСП «УКРАЇНА» сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, за рахунок якого у податковій декларації з ПДВ за грудень 2021 року від №9422906163 від 20.01.2022 визначено суму від`ємного значення за грудень 2021 року у розмірі 907 863,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Водночас, відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань.

Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (постанова Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №804/9072/16).

Товари, які вказані контрагенти реалізували позивачу фактично могли отримуватись ними незаконним шляхом. При цьому, суд зазначає, що зазначений розрив ланцюга постачання встановлено відповідачем в результаті аналізу баз даних податкових органів до яких позивач не має доступу, при цьому відповідачем не доведено, що позивач мав можливість дізнатись про дані обставини.

Суд також акцентує увагу на принципі індивідуальної відповідальності за вчинене порушення (частина друга статті 61 Конституції України) за яким у разі підтвердження товарності здійснених поставок та реальності надання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої інстанції про те, що зафіксовані актом перевірки обставини щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними та спростовуються зібраними у справі доказами, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 №00041040714 протиправне та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.