Рішення

від 29.01.2024 по справі 320/11751/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року м. Київ № 320/11751/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінстал»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінстал» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0040631/0706 від 28.12.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позаяк, висновки акта перевірки та нарахування штрафних санкцій/пені за порушення строку розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності є безпідставними та не ґрунтуються на дійсних обставинах, оскільки компанія нерезидент (сторона контракту) повідомила позивача про настання форс-мажорних обставин, пов`язаних з COVID-19, що унеможливило виконання взятих на себе зобов`язань та надала повідомлення про форс-мажорні обставини, до того ж, форс-мажорні обставини виникли і в Україні у зв`язку із військової агресії проти України, що, на переконання позивача, мало бути враховано податковим органом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.05.2023.

До суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, проте ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у продовженні строку для подання відзиву, відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у поновленні строку для подання відзиву, відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві повернуто відповідачу без розгляду.

До суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено про те, що позивачем було обґрунтовано наявність форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), що унеможливило вчасне виконання зобов`язань за імпортним контрактом, водночас, до виникнення вказаних обставин, між сторонами контракту не було порушень умов такого контракту/вимог чинного законодавства. До того ж, сетифікатом Київської обласної (регіональної) ТПП № 380-03.23 від 13.06.2023 засвідчено форс-мажорні обставини з 01.01.2021 по 15.08.2023 щодо забезпечення поставки товару у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунку за контрактом № 13022020 від 13.02.2020, інвойс № 122019-558 від 13.02.2020. Водночас, зауважено на тому, що позивачем у позовній заяві було повідомлено про те, що надати сетифікат ТПП не вбачається за можливе, оскільки питання знаходиться на стадії отримання такого сертифіката.

10.10.2023 судом ухвалено закрити підготовче провадження і призначити справу до розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Від ГУ ДПС у м. Києві надійшли до суду додаткові пояснення по справі, в яких контролюючий орган зазначив, що проведеною перевіркою встановлено порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічною операцією з імпорту товарів за контрактом від 13.02.2020 № 13022020, а саме, товар на суму 143032,50 євро (платіжне доручення від 18.02.2020 № 3 на суму 218032,50 євро, граничний термін надходження товару 16.02.2021), станом на 03.10.2022 не надійшов, що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 594 дні (з 17.02.2021 до 03.10.2022).

Також, зауважено, що вказівка позивача на загальний офіційний лист ТПП не може прийматись до уваги, адже він лише засвідчує виключно наявність воєнного стану, як непереборної сили в цілому, однак, це не є підтвердженням наявності таких обсатвин для всіх осіб та правовідносин. При цьому, нерезидент компанія Summary Rent GmbH (Німеччина) не сповістила протягом 7 календарних днів за умовами контракту про настання обставин, що перешкоджають виконанню зобов`язань перед ТОВ «Укрінстал». У свою чергу, надане до перевірки повідомлення ТПП м. Гісен-Фрідберга від 25.07.2022 б/н про форс-мажорні обставини, не було легалізовано в установлений законом спосіб (відсутній апостиль), а також не містить відтиск печатки організації.

Щодо надання позивачем до суду сертифікату Київської обласної (регіональної) ТПП від 15.08.2023 № 475/03.23 про форс-мажорні обставини, відповідачем вказано на те, що позивач звернувся за його отриманням значно пізніше періоду проведення перевірки.

До суду від сторони позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Також до суду від позивача надійшла заява від 22.01.2024 про здійснення судового розгляду даної справи в порядку письмового провадження. На вказаній заяві представник відповідача зазначив, що не заперечує проти вказаної заяви.

Враховуючи викладене суд протокольною ухвалою від 22.01.2024 на підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАСУ вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2020 між ТОВ «Укрінстал» (покупець) та ОСОБА_1 (продавець) було укладено контракт № 13022020 на поставку товару з продовженням дії контракту до 31.12.2021 відповідно до додаткової угоди № 3 від 28.12.2020.

Пунктом 1.1 контракту, визначено, що продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в контракті, товар, зазначений у проформі.

Відповідно до п. 1.2 контракту, найменування, одиниці виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим контрактом, зазначається в проформах-інвойсах та/або інвойсах, які є невід`ємними частинами даного контракту.

Так, продавцем було надано інвойс № 122019-558 від 13.02.2020 з переліком товару, який має бути поставлений, на загальну суму 436065,00 євро.

Згідно умов інвойсу № 122019-558 від 13.02.2020, ТОВ «Укрінстал» було перераховано на рахунок Саммарі Рент ГмбХ 50% передоплати протягом 5 робочих днів з дати отримання інвойсу, а саме, 218032,50 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 3 від 18.02.2020.

Шляхом переговорів сторонами було погоджено зменшення вартості товару, до розміру фактично сплаченої передоішати (218032,50 євро), у зв`язку з чим, було виставлено інвойс № 092020-7 від 15.09.2020 на суму 75000,00 євро та інвойс № 122019-706 від 07.06.2021 на суму 143032,50 євро.

Частина оплаченого товару на загальну суму 75000,00 євро була поставлена продавцем покупцю (пакувальний лист до рахунку (інвойсу) № 092020-7 від 15.09.2020; міжнародна товарно-траиспортна накладна № 269 від 24.09.2020; митна декларація UA209140/2020/090305 від 01.10.2020).

16.02.2021 ТОВ «Укрінстал» було отримано від ОСОБА_1 повідомлення відповідно до якого, у зв`язку з пандемією, викликаною SARS COVІD-19, в Баварії, Німеччина, виникла ситуація, яка вважається форс-мажором, у зв`язку з чим, компанія вимушена частково закрити свої виробничі підприємства і перевести персонал компанії на державний рівень дотації, відповідно, це може викликати значні затримки у виконанні договірних робіт.

ТОВ «Укрінстал» від ГУ ДПС у м. Києві було отримано запит № 7988/І/26-15-07-08-04-13 від 22.04.2021 про надання інформації щодо дотримання строку розрахунків у сфері ЗЕД відповідно до контракту, на який, товариством було надано відповідь.

07.06.2021 ТОВ «Укрінстал» було отримано від продавця лист про продовження дії карантинних обмежень, а також проформу/інвойс зі змінами умов доставки та оплати не пізніше 31.12.2021.

25.07.2022 позивачем було отримано від ОСОБА_1 повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливлюють своєчасне виконання зобов`язань за контрактом, зокрема, у зв`язку із пандемією, що викликана SARS COVID-19, в Баварії (Німеччина), компанія вимушена частково закрити виробничі потужності й перевести персонал на скорочений робочий день до 30.11.2022.

Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документатьну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрінстал» (ЄДРПОУ 36174765), з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за імпортним контрактом від 13.02.2020 № 13022020 з фірмою Summary Rent GmbH (Німеччина), у зв`язку із повідомленням ДПС України від 06.04.2021 № 8238/7/99-00-07-07-02-07 за період з 13.02.2020 по 03.10.2022.

За наслідком проведення перевірки, контролюючим органом було складено акт № 29840/Ж5/26-15-07-06-02-19/36174765 від 10.10.2022, на підставі якого контролюючим органом встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIIІ «Про валюту і валютні операції» та п. 21 р. 11 Положения від 02.01.2019 № 5, зокрема, порушення граничних строків розрахунків на суму 143032,50 євро (еквівалент 3789703,30 грн) за імпортним контрактом від 13.02.2020 № 13022020 з компанією Summary Rent GmbH (Німеччина).

У подальшому, у січні 2023 року позивач отримав від Головного управління ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення № 0040631/0706 від 28.12.2022 за формою «С», яким було донараховано пеню у розмірі 4830321,95 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 2473-VIII, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

У ч. ч. 4, 6 ст. 11 Закону № 2473-VIII, передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до норм ч. 9 ст. 11 Закону № 2473-VIII, органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2473-VIII, передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII, визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до приписів ч. ч. 2. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частинами 6, 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII, передбачено, що в разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Так, ст. 112 ПК України, регламентовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до п. п. 112.1, 112.2, 112.7 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

У п. п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України, передбачено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Відповідно до змісту ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

З наведених приписів убачається, що Національному банку України надані повноваження встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. На виконання таких повноважень НБУ пунктом 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, установив, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У свою чергу, дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ, є обов`язковим для суб`єктів господарювання, а порушення таких строків зумовлює відповідальність у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення.

Разом з тим, правовою підставою для зупинення вказаних строків та звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності за їх порушення є одночасна сукупність наступних умов: 1) настання форс-мажорних обставин; 2) наявність документу органу, уповноваженого засвідчувати відповідні обставини непереборної сили.

У даному випадку, позивач звертає увагу на те, що порушення строків за контрактом відбулося внаслідок саме форс-мажорних обставин у країні контрагента через пандемію, а також, в Україні через збройну агресію проти України.

Судом досліджено, що за результатами перевірки складено акт від 10.10.2022 № 29840/Ж5/26-15-07-06-02-19/36174765 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ», з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за імпортним контрактом від 13.02.2020 № 13022020 з фірмою Summary Rent GmbH (Німеччина), яким було встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473- VIII «Про валюту і валютні операції» в частині порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України за зовнішньоекономічними операціями ТОВ «Укрінстал» з імпорту товарів за контрактом від 13.02.2020 № 13022020 на загальну суму 143032,50 євро, адже на виконання умов контракту, ТОВ «Укрінстал» здійснило попередню оплату за товар на рахунок нерезидента «Summary Rent GmbH» на загальну суму 218032,50 євро, у свою чергу, нерезидент здійснив поставку товару на загальну суму 75000,00 євро. Станом на момент проведення перевірки встановлено, що товар на суму 143032,50 євро на адресу ТОВ «УКРІНСТАЛ» не надійшов. Нерезидент - Summary Rent GmbH (Німеччина) валютні кошти в загальній сумі 143032,50 євро (еквів. 3789703,30 грн) на поточний рахунок ТОВ «УКРІНСТАЛ» не повертав.

До перевірки позивачем було надано заяву Торгово-промислової палати м. Гісен-Фрідбера від 16.02.2021 б/н про засвідчення форс-мажорних обставин: «Наступним повідомляємо, що через пандемію, спричинену SARS COVІD-19, має місце ситуація, шо вважається форс- мажорними обставинами в Баварії, Німеччина, яка впливає на діяльність компанії Summary Rent GmbH (Саммарі Рент ГмбХ) Вісбаденштрассе 71, D-65510 Ідштайн. Ми заявляємо, що вищезазначена компанія була змушена частково зупинити свої виробничі заводи і перевести персонал на режим державних дотацій «Kurzarbeit». Це може викликати значну затримку у виконанні контрактних робіт».

Водночас, зазначену заяву Торгово-промислової палати м. Гіссен-Фрідбер не було прийнято контролюючим органом, як документ, який підтверджує виникнення та завершення дії форс-мажорних обставин, оскільки останній не має офіційної легалізації в України (проставлення апостиля), а також, не мав відтиску печатки. Крім того, компанія-нерезидент не сповістила протягом 7 календарних днів про настання обставин, що перешкоджають виконанню зобов`язань перед позивачем.

Суд вважає, що вказані обставини, не можуть бути підставою для неприйняття вказаного документу, позаяк, п. 9.2 Контракту, укладеного між ТОВ «УКРІНСТАЛ» та ОСОБА_1 , сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за контрактом, повинна про настання обставин, що перешкоджають виконанню зобов`язань, сповіетити іншу сторону протягом 7 (семи) календарних днів.

Так, 16.02.2021 ТОВ «УКРІНСТАЛ» було отримано від ОСОБА_1 повідомлення, відповідно до якого вбачаєтьея, що в зв`язку з пандемією, викликаною COVID- 19, в Баварії, Німеччина, виникла ситуація, яка вважається форс-мажором, у зв`язку з чим, компанія змушена частково закрити свої виробничі підприємства і перевести персонал компанії на державний рівень дотації і, відповідно, це може викликати значні затримки у виконання договірних робіт.

Таким чином, після закриття своїх виробничих підприємств і переведення персоналу компанії на державний рівень дотації, компанія ОСОБА_1 повідомила у строк визначений п. 9.2 контракту ТОВ «УКРІНСТАЛ» про настання форс-мажорних обставин, тож, твердження відповідача про несвоєчасне повідомлення не знайшли свого підтвердження та є необгрунтованими. Крім того, суд вважає, що договірні умови між ТОВ «УКРІНСТАЛ» та компанією Саммарі Рент ГмбХ не стоеуютьея предмету цього спору.

Також, суд акцентує увагу на тому, що ні під час проведення перевірки працівниками ГУ ДПС у м. Києві, ні під час судового розгляду, не ставилось під сумнів дійсність повідомлення Торгово-промислової палати м. Гіссен-Фрідберг від 25.07.2022 та не вимагалась його легалізація (апоетилізація).

Крім того, відповідач вважає, що під час здійснення документальної перевірки, ТОВ «УКРІНСТАЛ» не надано документів, визначених ч. ч. 4, 7 ст. 13 Закону № 2473, які продовжують (зупиняють) строки розрахунків, встановлені НБУ, за зовнішньоекономічними операціями ТОВ «Укрінстал» з імпорту товарів за контрактом від 13.02.2020 № 13022020 або зупиняють строк нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків по зазначеному контракту, проте Головне управління ДПС у м. Києві за результатами перевірки наданих документів встановлено порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічною операцією з імпорту товарів за контрактом від 13.02.2020 № 13022020, а саме, товар на суму 143032,50 євро (платіжне доручення від 18.02.2020 № 3 на суму 218032,50 євро, граничний термін надходження товару - 16.02.2021) станом на 03.10.2022 не надійшов, що є порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, на 594 дні (з 17.02.2021 до 03.10.2022).

Суд звертає увагу на те, що Київська обласна (регіональна) Торгово-промислова палата розглядаючи заяву ТОВ «Укрінстал» та видаючи сертифікат № 475/03.23 від 15.08.2023, засвідчено форс-мажорні обетавини (обставини непереробної сили) з 01.01.2021 по 15.08.2023 щодо забезпечення поставки товару у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунку за контрактом № 13022020 від 13.02.2020, інвойс № 122019-558 від 13.02.2020, врахувала копію повідомлення Торгово -промиелової палати м. Гіссен-Фрідберг про форс-мажорні обставини від 25.07.2022, що виникли у компанії Саммарі Рент ГмбХ, Баварія, Німеччина, спричиненої SARS COVID-19, у зв`язку із переведенням персоналу на скорочений робочий день до 30.11.2022.

Дійсно, згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Однак, позивач вказує на те, що такі строки видачі сертифікатів про форс-мажорні обставини в дійсності є нереальними, а в практичному аспекті строки видачі сертифікатів про форс-мажорні обставини через різноманітні об`єктивні обставини не видаються у встановлені строки.

У частині доводів сторони відповідача про те, що сертифікат ТПП позивач надав безпосередньо до суду а не під час проведення перевірки, що на переконання контролюючого органу, виключає можливість його звільнення від відповідальності за порушення строків за контранком, суд зазначає, що питання вчасності звернення та дати видачі ТПП сертифікату не є предметом розгляду даного спору та жодним чином не спростовує його дійсності та засвідчених в ньому обставин. Тому, ураховуючи принцип офіційного з`ясування всіх обставин, визначений у ст. 9 КАС України, суд вважає, що наданий позивачем сертифікат Київської обласної (регіональної) ТПП № 475/03.23 від 15.08.2023 підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи, при цьому, що стороною відповідача не було поставлено під сумнів його зміст.

Разом з тим, суд зазначає, що положення КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

При цьому, також слід зазначити, що суд не може обмежити право сторони довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної податкової служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику, як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. З урахуванням зазначеного, суд критично оцінює твердження щодо не надання сертифікату про форс-мажорні обставини під час здійснення перевірки.

Враховуючи наявність документального підтвердження виникнення форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків за операціями в межах контракту зупиняється, тому зупиняється і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Отже, суд вважає, що в цьому випадку, наявні достатні та необхідні правові підстави для застосування до спірних правовідносин ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та звільнення позивача від відповідальності за порушення строків по зовнішньоекономічним операціям за контрактом № 13022020, що безпідставно не було враховано контролюючим органом та призвело до винесення оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення. В ході розгляду справи, відповідач не довів, що позивач діяв недобросовісно та без належної обачності.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду за наслідком розгляду спору.

Таким чином, за наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що податкове повідмолення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0040631/0706 від 28.12.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Необхідно також врахувати правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та підлягає застосуванню судами. Так, у п. 110 вказаного рішення, Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Суд вважає, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на що, останнє є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 26840 грн, з огляду на що, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0040631/0706 від 28.12.2022.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрінстал» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 26840 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.