Рішення

від 29.01.2024 по справі 640/386/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року № 640/386/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Київська міська організація профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

25.10.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Київська міська організація профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ (в частині, що стосується звільнення майора поліції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( НОМЕР_1 , квп № 016442 ) (рнокпп НОМЕР_2 ) від 24 жовтня 2022 року № 1089 Головного управління Національної поліції у м. Києві ( код ЄДРПОУ 40108583) - Про застосування до дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Подільського управління поліції - п. 1 За вчинення дисціплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог абзаців 1 та 2 пунктів 1 Розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських затверджених Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 частини 1 ст. 22 частини 1 ст. 37 частини 1 ст. 38 частини першої ст.42 Закону України Про запобіганню корупції пункту 1 частини 1 ст. 18 Закону України про національну поліцію. Пункту 1 та 2 частини 3 статті 1 Дисціплінарного Статуту Національної поліції України та присяги працівника поліції - до начальника сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної Поліції у місті Києві майора поліції ОСОБА_3 (0039262) застосувати дисціплінарне стягнення у виді звільнення із служби поліції.;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1781 о/с від 18.11.2022 Щодо особового складу - Відповідно до Закону України Про національну поліцію звільнити зі служби в поліції згідно з п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисціплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисціплінарного Статуту Національної поліції України) частина 1 статті 77 майора поліції ОСОБА_3 (0039262) начальника сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної Поліції у місті Києві 18.11.2022 в розмірі 0%, невикористана відпустка за 2022 рік становить 38 діб. Стаж служби поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 20 років 01 місяців 11 днів. У пільговому обчисленні 22 років 05 місяців 24 днів. Сума вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння експлуатації, яких не закінчився, складає 697 (шістсот дев`яносто сім гривень) 00 коп. Підстави: наказ Головного Управління Поліції у м. Києві від 24.10.2022 № 1088 та довідка управління логістики та матеріально-технічного забезпечення № 421;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1850 о/с від 28.11.2022 Про особовий склад - внести часткові зміни до Наказу Головного Управління Поліції у м. Києві від № 1781 о/с від 18.11.2022 про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_3 (0039262) - начальника сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції, а саме слова та цифри дати звільнення 18 листопада 2022 замінити словами та цифрами 28 листопада 2022 року, слова та цифри стаж служби в поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 20 років 01 місяців 11 днів. У пільговому обчисленні 22 років 05 місяців 24 днів замінити словами та цифрами стаж служби в поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 20 років 01 місяців 21 день, у пільговому обчисленні 22 років 06 місяців 04 днів. Підстави: доповідна записка начальника Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковника поліції Юрія Трембіцького від 28.11.2022 року та довідка про тимчасову непрацездатність поліцейського № 065217, видана державною установою Територіальне медичне об`єднання МІВС України по м. Києву від 25.11.2022;

- поновити майора поліції ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( НОМЕР_1 , квп № 016442) (рнокпп НОМЕР_2 ) на службу в якості поліцейського - начальника сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної Поліції у місті Києві (код ЄДРПОУ 40108583);

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_2 ) суми грошового утримання (заробітної плати) за час вимушеного прогулу та допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення суми грошового утримання (заробітної плати) в межах суми платежу за один місяць;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_2 ), як відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі - 50000,00 грн;

- скасувати запис у Трудовій книжці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_2 ) щодо звільнення Головним управлінням Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583) за Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1781 о/с від 18.11.2022 Щодо особового складу - Відповідно до Закону України Про національну поліцію звільнити зі служби в поліції згідно з п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисціплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисціплінарного Статуту Національної поліції України) частина 1 статті 77 майора поліції ОСОБА_4 (0039262) начальника сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної Поліції у місті Києві 18.11.2022 Зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583) виконати відповідний запис у Трудовій книжці ОСОБА_4 ;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583) на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати, які позивач поніс у зв`язку з підготовкою та розглядом тощо у суді цієї позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірним наказом його незаконно звільнено зі служби в поліції. Наголошує, що фактично його звільнено внаслідок порушення кримінальної справи, проте на час звільнення відсутній вирок суду, а отже підстави для звільнення відсутні. Також, позивач зазначає, що його звільнення відбулося під час перебування позивача на лікарняному, що заборонено законодавством.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №640/386/23 передана 27.10.23 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 позовну заяву - залишено без руху, у зв`язку з несплачена позивачем сума судового збору (за моральну шкоду).

Представником позивача 06.11.2023 подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та додано платіжне доручення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що за результатами опрацювання матеріалів службового розслідування в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог частини першої статті 22 Закону України Про запобігання корупції, щодо заборони використання зазначеними працівниками службових повноважень, свого становища та пов`язаних із цим можливостей, що означає вчинення будь-якої дії (у тому числі прийняття рішення), так і бездіяльність - утримання від вчинення будь-яких дій - під час виконання особою її службових повноважень чи інших обов`язків, які визначають її становище як відповідного суб`єкта. Крім того, службовим розслідуванням установлено, що кожного місяця керівництвом відділу кримінальної поліції Подільського УП проводяться наради, на яких особовому складу доводяться вимоги щодо дотримання у службовій діяльності Закону України Про запобігання корупції, про що складаються протоколи. Також керівництвом управління поліції до особового складу доводились вимоги Закону України Про запобігання корупції, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в пам`ятці-ознайомленні. Також, ОСОБА_1 допустив грубе порушення Присяги працівника поліції, яке виразилось у формі неділових стосунків із громадянином ОСОБА_5 з метою отримання від нього неправомірної вигоди та призвело до дій, які ганьблять звання працівника поліції. Тобто, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Третьою особою подано письмові пояснення, у яких зазначає, що позовні вимоги є обгрунтованими, оскільки позивач є членом Київської міської організації профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України та відповідачем не було дотримано вимоги Колективного договору під час звільнення, а саме не звернення до Профспілки для погодження на звільнення позивача. Також, третя особа зазначає, що звільнення позивача під час перебування на лікарняному не допускається вимогами законодавства.

Позивачем подано до суду письмову відповідь на відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позивача було звільнено під час перебування на лікарняному, що є підставою для поновлення на посаді.

Відповідачем подано до суду додаткові пояснення, у яких зазначає, що пояснення третьої особи є необґрунтованими, оскільки вимогами Колективного договору передбачена участь Профспілки під час проведення службового розслідування за ініціативою члена даної організації, позивач не звертався до Профспілки про представлення його інтересів під час службового розслідування. Також, відповідач зазначає, що спірний наказ прийнято у відповідності до вимог законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, на підставі Наказу № 652 -о/с від 31.05.2021 Головного управління Національної Поліції у місті Києві з 31.05.2021 майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них, відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної Поліції у місті Києві.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки начальника управління головної інспекції ГУНП у м. Києві полковника поліції ОСОБА_6 , 08.09.2022 до управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла інформація про те, що того ж дня працівниками Департаменту внутрішньої безпеки НП України та Київської міської прокуратури м. Києва затримано ОСОБА_1 за отримання неправомірної вигоди у сумі 1000 доларів США.

З метою перевірки наведеної інформації та встановлення обставин справи, відповідно до статей 14,15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом ГУНП у м. Києві від 09.09.2022 № 1127 за наведеним фактом призначено службове розслідування, затверджено склад дисциплінарної комісії, якій доручено провести службове розслідування в установленому порядку.

Під час службового розслідування встановлено, що 08.09.2022 до управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшла інформація про те, що 08.09.2022 працівниками Департаменту внутрішньої безпеки НП України та Київської міської прокуратури м. Києва затримано ОСОБА_1 за отримання неправомірної вигоди у сумі 1000 доларів США.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що 25.08.2022 за вих. № 7243/38/22/01-2022 до Подільського УП ГУНП у м. Києві з Департаменту Кіберполіції НП України надійшла заява громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 10.08.2022 під приводом онлайн-знайомства в мобільному додатку Риге, та у подальшому спілкуванні в месенджері Телеграм, невстановлена особа на ім`я ОСОБА_7 заволоділа фотоматеріалами ОСОБА_5 інтимного характеру. У подальшому за їх не розповсюдження остання вимагала грошові кошти у сумі понад 50000 гривень, які останній конвертував в електронну валюту двома платежами. Однак, після отримання грошових коштів ОСОБА_7 продовжила шантажувати та погрожувати ОСОБА_5 , у зв`язку з чим він 23.08.2022 звернувся із заявою до Департаменту Кіберполіції НП України.

25.08.2022 вищевказану заяву було направлено до Подільського УП для проведення перевірки, де керівництвом цього ж управління поліції розгляд зазначеної заяви було доручено ОСОБА_1 .

Під час службового розслідування встановлено, що 02.09.2022 ОСОБА_5 прибув до Подільського УП, де під час спілкування з ОСОБА_1 останній повідомив, що особу, яка заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 шахрайським шляхом, встановити не представляється можливим. Натомість, ОСОБА_1 зазначив, що у діях ОСОБА_5 містяться ознаки розповсюдження матеріалів порнографічного характеру, при цьому маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, пригрозив ОСОБА_5 , що у разі несплати на його користь неправомірної вигоди він має намір направити відомості щодо останнього до слідчого відділу Подільського УП для внесення до ЄРДР, однак розмір неправомірної вигоди не озвучив. При подальшому спілкуванні ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_1 зателефонував до свого знайомого юрисконсульта ОСОБА_8 , якому озвучив зміст розмови між ОСОБА_9 та домовився про зустріч 06.09.2022 ОСОБА_1 з ОСОБА_8 у приміщенні Подільського УП.

06.09.2022 під час зустрічі, яка відбулася між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 у приміщенні Подільського УП, останній висунув вимогу сплатити йому грошові кошти у сумі 1000 доларів США та зазначив, що при таких умовах він не направлятиме матеріали до слідчого підрозділу.

08.09.2022 під час телефонної розмови ОСОБА_1 призначив зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_5 в Подільському УП. Того ж дня, о 19.45, до Подільського УП прибули ОСОБА_5 з ОСОБА_8 , яких ОСОБА_1 запросив до свого службового кабінету № 321. У подальшому, ОСОБА_1 під час спілкування із вказаними громадянами вимагав та отримав від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 1000 доларів США, за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 301 КК України. Цього ж дня, о 20.06, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 залишили адміністративну будівлю Подільського УП. Водночас, в управлінні поліції працівниками ДВБ НП України відбулося затримання ОСОБА_1 , однак, останній намагався втекти та забіг до гаражного боксу № 3 цього ж управління поліції, де його було затримано. У подальшому працівниками Київської міської прокуратури м. Києва ОСОБА_1 затримано у порядку статті 208 КПК України, вилучено мобільний телефон Samsung F7 та матеріали перевірки за заявою ОСОБА_5 на 35 аркушах. Грошових коштів під час обшуку виявлено не було.

Службовим розслідуванням установлено, що кожного місяця керівництвом відділу кримінальної поліції Подільського УП проводяться наради, на яких особовому складу доводяться вимоги щодо дотримання у службовій діяльності Закону України Про запобігання корупції, про що складаються протоколи. Також керівництвом управління поліції до особового складу доводились вимоги Закону України Про запобігання корупції, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в пам`ятці-ознайомленні.

Отже, ОСОБА_1 допустив грубе порушення Присяги працівника поліції, яке виразилось у формі неділових стосунків із громадянином ОСОБА_5 з метою отримання від нього неправомірної вигоди та призвело до дій, які ганьблять звання працівника поліції.

Відповідач зазначає, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Опитаний під час проведення службового розслідування ОСОБА_10 пояснив, що кожного місяця проводяться наради, на яких особовому складу відділу, кримінальної поліції доводяться вимоги Законів України Про Національну поліцію, Про запобігання корупції, Дисциплінарного статуту Національної поліції України та інших відомчих документів, що регламентують дотримання працівниками поліції дисципліни і законності. Також останній повідомив, що 02.09.2022 до Подільського УП надійшло звернення громадянина ОСОБА_5 щодо можливих неправомірних дій невстановленої особи. Вказане звернення ним було доручено для виконання ОСОБА_1 . Про те, що ОСОБА_1 було затримано за вчинення кримінального правопорушення дізнався від начальника чергової частини Подільського УП та одразу прибув на місце події, де і дізнався підстави затримання.

Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що 08.09.2022 він перебував на робочому місці у Подільському УП. Під час перебування в управлінні поліції відносно нього поліцейські ДВБ НП України вчинили провокацію надання неправомірної вигоди, у зв`язку з чим повне пояснення надасть лише після завершення досудового розслідування. Факт вчинення неправомірних дій та порушення чинного законодавства України заперечив.

Таким чином, за результатами опрацювання матеріалів службового розслідування в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог частини першої статті 22 Закону України Про запобігання корупції, щодо заборони використання зазначеними працівниками службових повноважень, свого становища та пов`язаних із цим можливостей, що означає вчинення будь-якої дії (у тому числі прийняття рішення), так і бездіяльність - утримання від вчинення будь-яких дій - під час виконання особою її службових повноважень чи інших обов`язків, які визначають її становище як відповідного суб`єкта.

10.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці із правом внесення застави у розмірі 124050 гривень. 12.09.2022 родичі ОСОБА_1 внесли заставу у розмірі 124 050 гривень.

Висновок службового розслідування від 07.10.2022 за фактом внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального порушення ОСОБА_1 в установленому порядку затверджений начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві генералом Поліції третього рангу Іваном Вигівським.

На виконання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом ГУНП у м. Києві від 24.10.2022 № 1088 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих поліцейських Подільського управління поліції» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог абзаців першого та другого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частини першої статті 22, частини першої статті 37, частини першої статті 38 та частини першої статті 42 Закону України Про запобігання корупції , пункту 1 частини першої статті 18 Закону України Про Національну поліцію, підпунктів 1 та 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Присяги працівника поліції, застосовано до начальника сектору розкриття злочинів, учинених іноземцями та відносно них відділу кримінальної поліції Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП у м. Києві від 28.11.2022 № 1850 о/с «Про особовий склад» внесено часткові зміни, а саме змінено дату звільнення з « 18 листопада 2022 року» на « 28 листопада 2022 року», у зв`язку із довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського №065217 від 25.11.2022.

Позивач, вважаючи, що спірні накази є протиправним та такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (надалі Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Принципи етики для працівників МВС визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, відповідно до яких, зокрема, поліцейські повинні неухильно дотримуватись положень Конституції та законові України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Також, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Відповідно до статей 11, 12, 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У пункті 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (надалі Порядок № 893) зазначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до положень п. 1, 4,7 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п. 2 розділу VІ Порядку № 893).

Положеннями статті 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються, зокрема: документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з приписами розділу VІ та VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Статтею 22 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського.

Підстави звільнення зі служби в поліції визначені частиною першою статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якої поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6).

Як вбачається з матеріалів справи, що під час службового розслідування встановлено наступне: 25.08.2022 за вих. № 7243/38/22/01-2022 до Подільського УП ГУНП у м. Києві з Департаменту Кіберполіції НП України надійшла заява громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 10.08.2022 під приводом онлайн-знайомства в мобільному додатку Риге, та у подальшому спілкуванні в месенджері Телеграм, невстановлена особа на ім`я ОСОБА_7 заволоділа фотоматеріалами ОСОБА_5 інтимного характеру. У подальшому за їх не розповсюдження остання вимагала грошові кошти у сумі понад 50000 гривень, які останній конвертував в електронну валюту двома платежами. Однак, після отримання грошових коштів ОСОБА_7 продовжила шантажувати та погрожувати ОСОБА_5 , у зв`язку з чим він 23.08.2022 звернувся із заявою до Департаменту Кіберполіції НП України.

25.08.2022 вищевказану заяву було направлено до Подільського УП для проведення перевірки, де керівництвом цього ж управління поліції розгляд зазначеної заяви було доручено ОСОБА_1 .

Під час службового розслідування встановлено, що 02.09.2022 ОСОБА_5 прибув до Подільського УП, де під час спілкування з ОСОБА_1 останній повідомив, що особу, яка заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 шахрайським шляхом, встановити не представляється можливим. Натомість, ОСОБА_1 зазначив, що у діях ОСОБА_5 містяться ознаки розповсюдження матеріалів порнографічного характеру, при цьому маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, пригрозив ОСОБА_5 , що у' разі несплати на його користь неправомірної вигоди він має намір направити відомості щодо останнього до слідчого відділу Подільського УП для внесення до ЄРДР, однак розмір неправомірної вигоди не озвучив. При подальшому спілкуванні ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_1 зателефонував до свого знайомого юрисконсульта ОСОБА_8 , якому озвучив зміст розмови між ОСОБА_9 та домовився про зустріч 06.09.2022 ОСОБА_1 з ОСОБА_8 у приміщенні Подільського УП.

06.09.2022 під час зустрічі, яка відбулася між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 у приміщенні Подільського УП, останній висунув вимогу сплатити йому грошові кошти у сумі 1000 доларів США та зазначив, що при таких умовах він не направлятиме матеріали до слідчого підрозділу.

08.09.2022 під час телефонної розмови ОСОБА_1 призначив зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_5 в Подільському УП. Того ж дня, о 19.45, до Подільського УП прибули ОСОБА_5 з ОСОБА_8 , яких ОСОБА_1 запросив до свого службового кабінету № 321. У подальшому, ОСОБА_1 під час спілкування із вказаними громадянами вимагав та отримав від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 1000 доларів США, за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 301 КК України. Цього ж дня, о 20.06, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 залишили адміністративну будівлю Подільського УП. Водночас, в управлінні поліції працівниками ДВБ НП України відбулося затримання ОСОБА_1 , однак, останній намагався втекти та забіг до гаражного боксу № 3 цього ж управління поліції, де його було затримано. У подальшому працівниками Київської міської прокуратури м. Києва ОСОБА_1 затримано у порядку статті 208 КПК України, вилучено мобільний телефон Samsung F7 та матеріали перевірки за заявою ОСОБА_5 на 35 аркушах. Грошових коштів під час обшуку виявлено не було.

10.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці із правом внесення застави у розмірі 124050 гривень. 12.09.2022 родичі ОСОБА_1 внесли заставу у розмірі 124 050 гривень.

Крім того, службовим розслідуванням установлено, що кожного місяця керівництвом відділу кримінальної поліції Подільського УП проводяться наради, на яких особовому складу доводяться вимоги щодо дотримання у службовій діяльності Закону України Про запобігання корупції, про що складаються протоколи. Також керівництвом управління поліції до особового складу доводились вимоги Закону України Про запобігання корупції, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в пам`ятці-ознайомленні.

Також, ОСОБА_1 допустив грубе порушення Присяги працівника поліції, яке виразилось у формі неділових стосунків із громадянином ОСОБА_5 з метою отримання від нього неправомірної вигоди та призвело до дій, які ганьблять звання працівника поліції.

Відповідач зазначає, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Опитаний під час проведення службового розслідування ОСОБА_10 пояснив, що кожного місяця проводяться наради, на яких особовому складу відділу, кримінальної поліції доводяться вимоги Законів України Про Національну поліцію, Про запобігання корупції, Дисциплінарного статуту Національної поліції України та інших відомчих документів, що регламентують дотримання працівниками поліції дисципліни і законності. Також останній повідомив, що 02.09.2022 до Подільського УП надійшло звернення громадянина ОСОБА_5 щодо можливих неправомірних дій невстановленої особи. Вказане звернення ним було доручено для виконання ОСОБА_1 . Про те, що ОСОБА_1 було затримано за вчинення кримінального правопорушення дізнався від начальника чергової частини Подільського УП та одразу прибув на місце події, де і дізнався підстави затримання.

Опитаний ОСОБА_1 пояснив, що 08.09.2022 він перебував на робочому місці у Подільському УП. Під час перебування в управлінні поліції відносно нього поліцейські ДВБ НП України вчинили провокацію надання неправомірної вигоди, у зв`язку з чим повне пояснення наддасть, лише після завершення досудового розслідування. Факт вчинення неправомірних дій та порушення чинного законодавства України заперечив.

Таким чином, за результатами опрацювання матеріалів службового розслідування в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог частини першої статті 22 Закону України Про запобігання корупції, щодо заборони використання зазначеними працівниками службових повноважень, свого становища та пов`язаних із цим можливостей, що означає вчинення будь-якої дії (у тому числі прийняття рішення), так і бездіяльність - утримання від вчинення будь-яких дій - під час виконання особою її службових повноважень чи інших обов`язків, які визначають її становище як відповідного суб`єкта.

Суд звертає увагу, що позивач, склавши Присягу працівника Національної поліції України, присягнув вірно служити Українському народові, дотримуючись Конституції України та законів України, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Водночас, як встановлено під час службового розслідування та не було спростовано позивачем під час розгляду справи в суді, будь-яких дій, направлених на надання допомоги поліцейським ДВБ НП України під час подій 08.09.2022 у Подільському УП, які мали відношення до даних подій позивач не вчиняв, навпаки перешкоджав процесуальним дія поліцейських.

З аналізу наведених вище норм слідує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого є з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

У цьому контексті слід звернути увагу на те, що за етимологічним значенням дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету, що тісно пов`язані з морально-етичними нормами.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та, власне, органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Отже, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2019 року по справі №813/3279/17, та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Дискредитація Національної поліції полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Вчинення дій, що дискредитують органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12 квітня 2018 року по справі № 815/3636/15, у якій суд зазначив, що поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби. Дискредитація звання рядового та начальницького складу є окремою підставою для звільнення, яке не пов`язано із вчиненням правопорушення та набрання чинності рішенням суду.

Отже, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні частини 1 пунктів 6 та 11 частини 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункт 1 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, частини 1 статті 22, частини 1 статті 42 Закону України Про запобігання корупції, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України, Присягу працівника поліції, а також зазначено, що своїми діями позивача вчинив проступок, несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України, а отже відповідачем правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що позивач скоїв дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку: недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики, що призвело до значного зниження авторитету поліції серед населення.

Враховуючи зазначені обставини і докази у їх сукупності, суд вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції повністю відповідає тяжкості вчинених ним у сукупності проступків, обставинам, за яких їх скоєно, та співмірно із заподіяною ним шкодою суспільним інтересам громадянам, у зв`язку з чим застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є законним, правомірним та обґрунтованим, пропорційним та за даних обставин справедливим, оскільки позивач вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону №580-VIII.

Су звертає увагу, що у висновку службового розслідування не зазначено обставин, які пом`якшують відповідальність за вчинені порушення службової дисципліни. Інших доказів позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади (з зміною дати звільнення) не підлягає скасуванню, оскільки такий прийнято відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом, при цьому жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки службового розслідування та суду першої інстанції, позивачем ані під час його проведення, ані під час судового розгляду справи надано не було.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.02.2020 по справі № 260/1118/18.

Щодо посилання позивача, що дисциплінарна комісія ніяких пояснень від ОСОБА_1 не отримувала, а перевірку провели формально, суд до даних тверджень ставиться критично, оскільки, як вже було зазначено вище позивачем надавалися пояснення під час проведення службового розслідування, копії, яких судом долучено до матеріалів справи.

Щодо посилання позивача, що з матеріалами службового розслідування його не ознайомлювали, що є нібито порушенням його прав, суд критично ставиться до даних тверджень, оскільки останнім додано оскаржувані накази, висновок службового розслідування та інші, що у свою чергу є матеріалами службового розслідування.

Щодо посилання позивача, що його було звільнено під час перебування на лікарняному до 01 грудня 2022 включно, суд не приймає до уваги, оскільки, як убачається з матеріалів справи, відповідачем внесено зміни до дати звільнення позивача після отримання Довідки про тимчасову непрацездатності №065217, а саме зазначено приступити до роботи « 26 листопада 2022 року».

Щодо посилання позивача та третьої особи, що відповідачем при звільненні порушено вимоги Колективного договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 246 КЗпП України первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки.

Вимогами частини 1 статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», на яку посилається позивач та третя особа, у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації/ членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Отже, за змістом вказаних положень закону згода профспілкової організації на розірвання трудового договору з працівником є обов`язковою лише у випадках, передбачених законодавством про працю.

Щодо питання розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) врегульоване статтею 43 КЗпП України.

Відповідно до частини 1 статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП України може бути здійснено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Згідно з частини 2 статті 252 КЗпП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Поряд з тим, частиною 9 статті 252 КЗпП України передбачено, що положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, поліцейських і працівників Національної поліції, Служби безпеки країни, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

З аналізу вищезазначених норм права убачається, що законодавством про працю визначено перелік випадків обов`язкового одержання згоди профспілкової організації на розірвання договору з працівником за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, проте відповідні гарантії на позивача не поширюються, оскільки підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються спеціальним законодавством.

Суд звертає увагу, що спеціальним законодавством щодо притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності є Закон України «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут Національної поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, а отже, дані нормативні правові акти не містить вимогу щодо включення до складу дисциплінарної комісії органу профспілки та/або отримання рішення/погодження органу профспілки щодо звільнення працівників Національної поліції України.

Щодо посилання позивача на те, що на час прийняття спірних наказів відсутній вирок суду, який підтверджує вину позивача, як підставу для задоволення позовних вимог, суд ставиться критично до даних тверджень, оскільки Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що відсутність факту притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

Наведена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 по справі №120/860/19, від 04 грудня 2019 по справі № 824/355/17-а, від 05 березня 2020 року по справі №823/1468/17, від 17 червня 2021 року по справі №804/6242/17, від 22 жовтня 2020 року по справі № 826/3499/18, від 14 липня 2022 року по справі №520/1795/19.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з даним позовом, оскільки спірний наказ останньому був надісланий електронної комунікації за контактними даними, а саме через месенджер Whatsapp, суд не приймає до уваги дані твердження відповідача, оскільки надсилання наказу, через месенджер Whatsapp не свідчить, що позивач отримав даний наказ та ознайомився, оскільки відсутній підпис останнього.

Враховуючи, що позовні вимоги щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди є похідними від вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, яка не підлягає задоволенню, відповідно ці вимоги також не можуть бути задоволені.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 статті 74 КАС України установлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що під час прийняття оскаржуваного наказу про звільнення позивача з займаної посади, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому позовні вимоги стосовно визнання протиправним та скасування наказу не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що відповідачем доведена правомірність винесення у відношенні позивача оскаржуваних наказів з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, а отже, позовні вимоги позивача не підлягає задоволенню.

Судові витрати не підлягають розподілу, оскільки у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.