Рішення

від 24.01.2024 по справі 480/9314/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2024 року Справа № 480/9314/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Жучкова Т.В. ,

представника позивача - Бакаєва О.С.,

представників відповідача - Коробченко А.В., Куліш Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/9314/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці, в якій просить:

- визнати протиправними і скасувати Рішення Київської митниці Державної митної служби України про корегування митної вартості товарів від 01.08.2023 №11А100380/2023/000226/2.

Свої вимоги мотивує тим, що наданих документів відповідно до ч.2 ст. 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, є цілком достатньо для підтвердження заявленої митної вартості товару за першим (основним) методом.

Зазначає, що посилання митниці на обов`язкову наявність в інвойсі дати відвантаження є необґрунтованими, оскільки для підтвердження дати відправки є інші документи (коносамент, митна декларація країни відправлення, пакувальний лист), які в своїй сукупності надають можливість визначити дату відправки. Крім цього, дата поставки в інвойсі жодним чином не впливає на числові складові митної вартості поставленого товару.

Здійснення ліцензійних платежів за користування торгівельною маркою «LEBRON» позивач не здійснює, оскільки йому належить такий знак, про що свідчить копія свідоцтва на знак для товарів і послуг від 28.09.2018 №247619, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

За таких обставин, підстави для здійснення ліцензійних платежів відсутні.

Щодо прайс-листу та його ідентичності з поставкою товарів, то такий лист не є обов`язковим документом для підтвердження митної вартості товарів, а є нормативно-виробничим практичним (або) довідковим виданням, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.

З приводу тверджень відповідача про ненадання всіх перевізних (транспортних) документів представник позивача вказує, що розмір транспортних витрат, понесених позивачем під час перевезення оцінюваного товару, підтверджується документально, а саме довідкою про транспортні довідку про транспортні витрати від 19.07.2023 №337 по морському перевезенню контейнеру MRKU4427421 від місця завантаження (на умовах FОВ NANSHA) до порту вивантаження - Гданськ, Польща в сумі 48000,00 грн. по коносаменту від 04.06.2023 №GS123060320 з рахунком на оплату від 19.07.2023 №704 та договором транспортного експедирування від 15.06.2017 №06/17-2017, додатковою угодою до договору транспортного експедирування від 01.07.2017, коносаментом (товаророзпорядчим морським документом, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу) від 04.06.2023 №GS123060320; довідкою про транспортні витрати від 26.07.2023 №26/07/2023FМ/3 по сухопутному перевезенню вантажу від місця вивантаження порт Гданськ до м. Гдиня (Польща) контейнеру MRKU4427421 по коносаменту від 04.06.2023 №GS123060320 в сумі 48453,55 грн. з рахунком на оплату від 26.07.2023 №63815, договором про перевезення від 30.08.2022 №3008/22-01; довідкою про транспортні витрати від 28.07.2023 №84 по сухопутному перевезенню вантажу від м. Гдиня (Польща) до пункту перетину митного кордону України - Рава-Руська товару за інвойсом від 24.05.2023 №УУ-F238 в сумі 39000,00 грн. з рахунком на оплату від 28.07.2023№84, договором про перевезення від 22.08.2022 №45, СМК (товарно-транспортною накладною міжнародного зразка) від 26.07.2023 №LG1115530.

У зв`язку з блокуванням акваторії Чорного моря, морську доставку контейнеру здійснено до порту Гданськ, Польща, де перевантажено на вантажний автомобіль, та доставлено автотранспортним перевізником на митну територію України.

Отже, у митного органу є можливість ідентифікувати належність транспортних витрат із доставки товару для підтвердження складової митної вартості товару.

Щодо перекладу митної декларації країни відправлення, то в силу ст. 254 МК України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Однак митна декларація країни постачальника, в силу ст. 53 МК України, є не обов`язковим документом для здійснення розмитнення товарів. Але, в свою чергу, в митній декларації країни постачальника англійською мовою продубльовано отримувача товару, контракт та інші відомості. За таких умов, на думку представника товариства, відсутня необхідність в перекладі МД українською мовою.

Не погоджується представник позивача і з доводами митниці про те, що в інвойсі від 24.05.2023р. №YY-F238 зазначено номер контейнера до виставлення коносаменту, оскільки оскільки постачальник при проведенні митних процедур станом на 31.05.2023р. мав інформацію про номер контейнеру, про що свідчить наявність номеру контейнеру в митній декларації постачальника від 31.05.2023р. №515320230533014450.

Відповідачем запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, однак не зазначено, які саме витрати слід підтвердити, і відповідно до яких законодавчих актів.

До митного оформлення на підтвердження митної вартості було надано: зовнішньоекономічний контракт, інвойси, платіжне доручення про проведення часткової передплати, коносамент та інші транспортні (перевізні) документи, розрахунок вартості перевезення імпортованого товару до митного кордону України, які, на переконання представника товариства, в сукупності надають можливість встановити складові митної вартості товару та ідентифікувати саме цю партію товарів.

Ухвалою від 30.08.2023р. провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

07.09.2023р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.77-83), в якому у задоволенні позову просив відмовити, оскільки відповідно до п.4.1 зовнішньоекономічного договору від 15.06.2019р. № 37-SB дата відвантаження товару зазначається у інвойсі, але у інвойсі відсутня дата відвантаження.

Заявлені за митною декларацією товари торговельної марки «LEBRON». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою, оскільки відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

У прайс-листі виробника від 01.03.2023р. зазначено лише ціни товару, що декларуються, що по суті є комерційною пропозицією, інформація щодо інших товарів, які декларуються, відсутня. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Таким чином, прайс-лист є адресним, тобто є пропозицією тільки на дану поставку для певного покупця. Разом із тим, відповідно до положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під "дійсною вартістю" розуміється ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Наданий прайс-лист не відображає продажу товару при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, отже він прийнятий до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої декларантом митної вартості.

При заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FOB-Nansha», як це зазначено у МД від 01.08.2023р. №23UA100380610928U9, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599.

До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - заявка на здійснення послуг по доставці товарів; рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Договорами про надання транспортно-експедиційних послуг передбачено подання заявок клієнта.

Заявки клієнта до митного оформлення не надавались.

До митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано Договір транспортного експедирування №06/17-2017 від 15.06.2017, укладений між ПП «Транскарго» і ТОВ «Світ Буд ЛТД», та Договір транспортного експедирування №45 від 22.08.2022, укладений між ТОВ «Інкріз» і ТОВ «Світ Буд ЛТД», якими передбачені заявки на перевезення.

Але, заявки на перевезення не надавалися до митного органу.

Так, в договорі №45 від 22.08.2017 зазначається, що послуги за цим договором надаються протягом строку дії цього договору на підставі Заявки замовника, заявка подається замовником не пізніше як за 48 годин до моменту завантаження вантажу.

Варто зазначити, що в п. 2.2.6 Договору транспортного експедирування №06/17-2017 від 15.06.2017 є також посилання на заявку, що свідчить про необхідність її подання перед наданням логістичної послуги.

Отже, зазначені вище договори транспортного експедирування передбачають заявки на проведення перевезення, що є невід`ємною частиною вищевказаного договору та мають пріоритетне значення у випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов договору, і без цієї заявки договір перевезення вантажу не набуває чинності.

Декларація відправника надана без урахування статті 254 Митного кодексу України (без надання перекладу експортної декларації українською мовою, в якій містяться дані, що є необхідними для перевірки або підтвердження митним органом).

В інвойсі від 24.05.2023р. № УУ-Р238 зазначено номер контейнеру, при цьому, коносамент №03123060320 був виставлений 04.06.2023р., тобто пізніше дати складання інвойсу, що ставить під сумнів достовірність вказаних документів та відомостей, що містяться в них.

Коносамент від 04.06.2023 № 03123060320 подано без відміток митного органу.

В рахунку на оплату від 28.07.2023 №84 вказано договір №45 від 22.08.2017 та заявку №84 від 25.07.2023, однак ця заявка не була надана до органу митного оформлення, що в свою чергу не дає змогу однозначно ідентифікувати наданий рахунок на оплату з перевезенням товару, що декларується та не дає змогу органу митного оформлення визначити вартість транспортних витрат та прив`язати договір перевезення до даної партії товару, що перевозиться.

Декларантом подано до митного оформлення довідки про транспортні витрати №26/07/2023РМ/3 від 26.07.2023, №337 від 19.07.2023, №84 від 28.07.2023. Однак дані документи не є такими документами, які б належним чином підтверджували факт сплати позивачем транспортних витрат у розумінні наказу Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012. Тому перевірити достовірність декларування транспортних витрат не є можливо.

Декларантом надано транспортний документ СМК від 26.07.2023 №LGI11553D на частку маршруту від Гдині (Польща) до Києва, в якому міститься відмітка перевізника РЕ Kobel Volodymyr, а довідка про транспортні витрати №84 від 28.07.2023видана ТОВ «Інкріз», що свідчить про факт залучення третьої особи- перевізника. Натомість, ніяких документів щодо особи РЕ Kobel Volodymyr немає, а тому це є свідчення того, що була залучена третя особа до перевезення, що є достатньою підставою для обґрунтованих сумнівів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товарів.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визначеній митній вартості.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, товар №1 - митна декларації від 03.04.2023р. №23UA100380604485U5 (вартість товару згідно з джерелом інформації - 3,77 USD/кг ).

Відповідно до ч.4 ст.64 МК України ані декларант позивача, ані сам позивач не зверталися до Київської митниці задля отримання такої інформації, що свідчить про зрозумілість і достатність наведених причин невизнання заявленої митної вартості, що надавались під час консультації, а також містяться у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

12.09.2023р. представником позивача подана відповідь на відзив (а.с.122-124), згідно з якою відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митним органом рішення.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши, які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

13.09.2023р. представником митниці подані заперечення на відповідь на відзив (а.с.127-129), відповідно до яких у митного органу виник обґрунтований сумнів у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, оскільки митниця досить ретельно проаналізувала документи, подані декларантом до органу митного оформлення. До того ж, правомірність своєї позиції підкріпили судовою практикою.

Таким чином, всі дії та рішення посадових осіб митниці відповідають вимогам законодавства України з питань державної митної справи. Позивачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про порушення митним органом вимог нормативно-правових актів, в той час, як правомірність дій та вимог митного органу повністю відповідає положенням чинного законодавства.

Ухвалою від 11.10.2023р. у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю " Світ-Буд ЛТД" відмовлено.

Того ж дня підготовче провадження у справі закрито та справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, яке відкладалося у зв`язку з оголошенням "Повітряної тривоги" на території Сумської області .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просили відмовити з наведених у відзиві підстав.

Вислухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання контракту від 15.06.2019 №37-SВ, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ-БУД ЛТД» (надалі - «позивач») і компанією «SHUDE TEXTILES IMPORT AND EXPORT COMPANI OF GUANGDONG», (Китай), позивачем до Київської митниці (надалі - «відповідач») 01.08.2023 було подано електронну митну декларацію (надалі - «МД») №23UА100380610928U9, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України (надалі «МК України»).

При поданні МД позивачем було надано наступні документи: (перелік наведений в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.08.2023 №UА100380/2023/000673): пакувальний лист від 24.05.2023, рахунок-проформа від 10.03.2023 №УУ-Р970, рахунок-фактура (інвойс) від 24.05.2023 №УУ-Р238, коносамент від 04.06.2023 №08123060320, автотранспортна накладна від 26.07.2023 №LG111553D, декларація про походження товару від 24.05.2023 №УУ-Р238, банківський платіжний документ від 05.04.2023 №230405/000572555, банківський платіжний документ від 05.07.2023 №230705/000582209, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 26.07.2023 №63815, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 19.07.2023 №704, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 28.07.2023 №84, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.07.2023 №26/07/2023FМ/3, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.07.2023 №337, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.07.2023 №84, прайс-лист виробника від 01.03.2023 б/н, доповнення до зовнішньоекономічного договору від 01.01.2022 №2, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, від 15.06.2021 №37-SВ, додаткова угода №1 від 01.07.2017 до договору транспортного експедируванням від 15.06.2017 №06/17-2017, договір транспортного експедируванням від 15.06.2017 №06/17-2017, договір (контракт) про перевезення від 30.08.2022 №3008/22-01, договір (контракт) про перевезення від 22.08.2017 №45, копія митної декларації країни відправлення від 31.05.2023 №515320230533014450, митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів від 01.08.2023 №23UА100380610928U9.

01.08.2023 від відповідача надійшли повідомлення №1078988, в якому було зазначено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, та документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів.

Запропоновано з посиланням на виконання вимог, передбачених ст. 53 МК України, додатково надати документи, без конкретної ідентифікації документів та їх доцільності для проведення митних процедур або усунення розбіжностей.

01.08.2023 позивачем було подано заяву, в який надані пояснення, щодо неможливості надання додаткових документів у зв`язку з їх необов`язковістю та необґрунтованістю для митного оформлення в силу ст. 53 МК України та/або відсутністю у позивача, запропоновано митному органу надати дозвіл на випуск товару у вільний обіг відповідно до ч.7 ст. 55 МК України за умови забезпечення сплати різниці митних платежів між сумою митних платежів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій.

Карткою відмови від 01.08.2023р. повідомлено про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2023/000673.

Рішенням про коригування митної вартості товарів від 01.08.2023р. №UA100380/2023/000226/2 митну вартість товарів, була визначена за резервним методом, оскільки «на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі - МКУ, Кодекс), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 01.08.2023р. №UA100380/2023/000226/2 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, та документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, зокрема: 1) Відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 15.06.2019 № 37-SВ зазначається, що дата відвантаження товару зазначається у інвойсі, але у інвойсі така інформація відсутня; 2) В інвойсі від 24.05.2023 № УУ-F238 зазначено номер контейнеру, хоча Коносамент №GS123060320 був виставлений 04.06.2023, тобто пізніше дати складання інвойсу; 3) Заявлені за митною декларацією товари торговельної марки «Lebron». Надані документи не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування такою торгівельною маркою; 4) коносамент від 04.06.2023№СS123060320 подано без відміток митного органу; 5) у прайс-листі виробника б/н від 01.03.2023 зазначено лише ціни товару, що декларуються, що по суті є комерційною пропозицією. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Таким чином прайс-лист є адресним, тобто є пропозицією тільки на дану поставку для певного покупця. Разом із тим, відповідно до положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під "дійсною вартістю" розуміється ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Наданий прайс-лист не відображає продажу товару при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, отже він прийнятий до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої декларантом митної вартості; 6) Декларація відправника надана без урахування статті 254 Митного кодексу України; 7) при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FОВ - Nansha», як це зазначено у МД 01.08.2023№23UА100380610928U9, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - заявка на здійснення послуг по доставці товарів; - рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» спід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Тобто, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 ст.53, ст. 54, ст. 57 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. При цьому додаткові документи не надано. Згідно з частиною 2 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Також, відповідно до частини 6 статті 54 Кодексу митний орган може відмовити у заявленій декларантом митній вартості у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Кодексу. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями частини б статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, визнати не можливо. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МК України. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МК України від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 26 - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. ст, 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому, за умовами ст. ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 митна декларація від 03.04.2023р. №23UА100380604485U5 (вартість товару згідно джерела інформації - 3,77 USD/кг). Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст.53 МК України, на письмове прохання суб`єкта ЗЕД від 01.08.2023 № 10/08. Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 54 МК України; Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Перелік вимог щодо подання додаткових документів, передбачених ст. 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана:- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів).- копію митної декларації країни відправлення із врахуванням ст. 254 МК України;- виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію, тощо);- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (прайс-лист виробника складений відповідно до міжнародних вимог (довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Згідно із загальноприйнятою світовою практикою прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки, тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника, умов поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів);- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, -ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосуються оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;- інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів. Наголошено про право митного органу щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначене статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід`ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі, організації торгівлі».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Положеннями ч. 1 ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватись як електронні документи, так і документи на паперовому носії, або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до вимог ч .ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт), або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частини першої та другої ст. 53 МК України слідує те, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методі її визначення. Вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Вказана позиція суду щодо обов`язковості надання нормативно визначеного пакету документів узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.08.2019 у справі № 826/19400/15 (адміністративне провадження №К/9901/4716/18).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема,:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за поданими до митного оформлення ЕМД, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 МК України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 МК України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Судом встановлено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача посадовими особами до відділу митного оформлення №1 митного поста «Чайки» Київської митниці за вказаною ВМД відбулось спрацювання ризику, згенерованого АСУР, зокрема, за кодами «105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та «106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Крім цього, при перевірці заявленої митної вартості товарів позивача посадовою особою митниці відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичні рекомендації), було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, по яких спрацювали ризики АСУР, з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено у максимально наближений час.

З оскаржуваного рішення встановлено, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 митна декларація від 09.06.2023 № 23UА4080500021051І6 (вартість товару згідно із джерелом інформації - 4,64 USD/кг).

Якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатами розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, перелік яких визначений частинами 3 та/або четвертою ст.53 МК України, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин 3 та/або четвертої ст.53 МК України для підтвердження митної вартості товарів і складанням їх переліку.

Частиною 3 ст. 53 МК України визначено, що якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органів доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки на оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом та проведенням верифікації митної декларації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що саме наведений перелік додаткових документів був запитаний у декларанта, що узгоджується з приписами ч. 5 ст. 53 МК України. Також декларанта було повідомлено про можливість подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, на письмову вимогу митного органу щодо надання додаткових документів декларантом додаткових документів не надано. Декларантом надіслано заяву від 01.08.2023 № 01/08 з проханням завершити митне оформлення та прийняти рішення без врахування терміну 10 календарних днів відповідно до статті 53 МКУ.

Як передбачено ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст.53 цього Кодексу. Або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості ; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Частиною 2 ст.57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Згідно із приписами ч.3 ст.57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

За приписами ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовуються у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон. У якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) до продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійне прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно із ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Щодо доводів відповідача про те, що подані декларантом до митного довідки про транспортні витрати №26/07/2023РМ/3 від 26.07.2023, №337 від 19.07.2023, №84 від 28.07.2023 не є такими документами, які б належним чином підтверджували факт сплати позивачем транспортних витрат у розумінні наказу Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012р., тому перевірити достовірність декларування транспортних витрат неможливо, суд зазначає наступне.

Пунктом 4.2 контракту №37-SB-PR від 15.06.2019р. (а.с.19, зворотній бік) визначено, що умови поставки за цим Контрактом вказуються в Інвойсі відповідно до «Інкотермс 2010», відповідно до якого умовами постачання є «FOB Nansha» (Китай) (а.с.25).

Умови постачання «FOB» згідно з «Інкотермс 2010» передбачають, зокрема, що покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження та сплатити всі витрати, пов`язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження.

Отже, витрати на транспортування товарів, які поставляються на умовах «FOB», до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, не включені у ціну товару, оскільки ці витрати покладаються на покупця.

Враховуючи умови поставки «FОВ», відповідно до положень ч.10 ст.58 МК України витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (п.5 ч.10 ст.58 МК України).

Як встановлено судом, перевезення товарів позивача здійснювалось ТОВ «Траснкарго» на підставі укладеного 15.06.2017 року договору транспортного експедирування №06/17-2017, який подавався до митного оформлення товару з додатковою угодою від 01.07.2017р. (а.с.12,32-35).

Крім того, відповідачу було надано довідку про транспортні витрати від 19.07.2023 №337 по морському перевезенню контейнеру МRKU4427421 від місця завантаження (на умовах FОВ NANSHA) до порту вивантаження - Гданськ, Польща в сумі 48000,00 грн. по коносаменту від 04.06.2023 №GS123060320 з рахунком на оплату від 19.07.2023 №704; коносамент (товаророзпорядчий морський документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу) від 04.06.2023 №GS123060320; договір транспортного експедирування від 30.08.2022 №3008/22-01, довідкою про транспортні витрати від 26.07.2023 №26/07/2023FМ/3 по сухопутному перевезенню вантажу від місця вивантаження порт Гданськ до м. Гдиня (Польща) контейнеру MRKU4427421 по коносаменту від 04.06.2023 №GS123060320 в сумі 48453,55 грн. з рахунком на оплату від 26.07.2023 №63815, довідкою про транспортні витрати від 28.07.2023 №84 по сухопутному перевезенню вантажу від м. Гдиня (Польща) до пункту перетину митного кордону України - Рава-Руська товару за інвойсом від 24.05.2023 №УУ-F238 в сумі 39000,00 грн. з рахунком на оплату від 28.07.2023 №84, договором про перевезення від 22.08.2022 №45, СМК (товарно-транспортною накладною міжнародного зразка) від 26.07.2023 №LG1115530, в якій зазначено інвойсу на товар, вага товару, постачальник та отримувач товару, маршрут слідування (а.с.38-48).

Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Так, із поданих позивачем до митного оформлення документів вбачається, що товариство повинно оплатити послуги експедитора на підставі виставленого експедитором рахунку (п.3.1 договору №3008/22-01 від 30.08.2022р.), в яких узгоджується вартість договору, який є невід`ємною частиною договору (п.3.3) (а.с.39).

Згідно з рахунком №63815 від 26.07.2023р. (а.с.43) про транспортно-експедиційних послуг платником є ТОВ «Світ- Буд ЛТД», перевізником ДП «Формаг-Київ» (04073,м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд.16-Б, код ЄДРПОУ 30301318), транспортно-експедиторське обслуговування (сума без ПДВ 6094,89грн., ПДВ 1218,98грн.), навантажувально-розвантажувальні роботи, документація у порту м. Гданськ, Польща (сума без ПДВ 41139,68грн.), всього до сплати 48453,55грн., із них сума без ПДВ 47234,57грн. та ПДВ у сумі 1218,98грн.

Також у рахунку вказані банківські реквізити ДП «Формаг-Київ» (IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ «МТБ БАНК» м. Чорноморськ, МФО 328168 та умови платежу вказано як «рахунок підлягає сплаті у передбачений договором строк. По закінченню даного договору нараховується пеня, інфляційні витрати та 3% річних від простроченої суми».

Рахунок містить відомості, відповідно до яких можливо встановити належність послуг до товарів, а саме у графі «відносно» значиться «B/L GS123060320 1/40, MRKU4427421, тобто номер коносамента та контейнера, в якому містився товар, що перевозився.

Крім того, позивачем було подано до митного оформлення СМR (товарно-транспортна накладна міжнародного зразка) від 26.07.2023 б/н, в якій зазначено номер інвойсу на товар, вага товару, постачальника та отримувача товару, маршрут слідування (а.с.46).

Розділом 3 договору транспортного експедирування №45 від 22.08.2017р. із ТОВ «Інкріз» передбачено оплату вартості послуг на підставі рахунку.

Так, рахунок на оплату №84 від 28.07.223р. (а.с.48) містить посилання на договір транспортного експедирування №45 від 22.08.2017р., назви сторін договору, дату завантаження, маршрут слідування (Гдиня, Польща Київ, Україна), номер автомобіля, номер заяви, назву вантажу - «електровироби», а також вартість кожної наданої послуги окремо та в цілому на загальну суму 89000грн. із ПДВ.

Отже, подані позивачем документи відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, і це були не лише довідки про транспортні витрати, до яких мав зауваження відповідач.

З приводу посилання представників митниці на подання декларантом транспортного документу СМК від 26.07.2023 №LGI11553D на частку маршруту від Гдині (Польща) до Києва, в якому міститься відмітка перевізника РЕ Kobel Volodymyr, а довідка про транспортні витрати №84 від 28.07.2023видана ТОВ «Інкріз», а тому, на думку митниці, це є свідченням того, що була залучена третя особа до перевезення, та достатньою підставою для обґрунтованих сумнівів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товарів, суд вважає необхідним відмітити таке.

Згідно з п.1.5, п.2.2.3, п.2.2.4 договору транспортного експедирування №45 від 22.08.2017р. експедитор має право залучати до виконання умов нього Договору інших осіб, у разі залученням експедитором до виконання його зобов`язань за цим договором іншої особи, і відносинах з нею експедитор діє від свого імені; експедитор має право залучати для виконання обумовлених договором обов`язків третіх осіб, обирати або змінювати вид транспорту, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиційних послуг, діючи в інтересах замовника та погоджуючи це з ним, відповідно до умов цього договору (а.с.44).

При цьому договором не передбачено обов`язку експедитора надавати клієнту (позивачу) документи щодо залучення третіх осіб (зокрема, РЕ Kobel Volodymyr) до перевезення вантажів.

Натомість, пунктом 2.1.1 договору передбачено право замовника перевіряти виконання експедитором всіх умов цього договору, а згідно з п.3.2.2 договору до коштів, що замовник перераховує на рахунок замовника, в тому числі, віднесено транзитні кошти, які не є власністю експедитора, а саме витрати експедитора на оплату послуг (робіт) третіх осіб, залучених до виконання цього договору.

Детальне розмежування коштів відображається в рахунку замовника та в акті виконаних робіт (п.3.2.3 договору).

Відтак, експедитор має право вказати у рахунку витрати на перевезення товару із залученням третьої особи, які входять до загальної суми витрат за договором №45 від 22.08.2017р.

Тобто у позивача як у клієнта може і не бути документів, що підтверджують взаємовідносини між експедитором за договором №45 від 22.08.2017р. із залучення третіх осіб до перевезення вантажів автомобільним транспортом, оскільки право залучати таких осіб та право включати вартість їх послуг у рахунки за такі перевезення належить виключно експедитору - ТОВ «Інкріз».

Між тим, такі підстави для відмови не були вказані в оскаржуваному рішенні, хоча воно повинно бути обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 1, 2 ч.2 ст.55 МКУ, згідно з якими прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, за змістом ст.55 МКУ митний орган у рішенні про коригування митної вартості товарів повинен зазначити всі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тому у випадку не наведення всіх таких підстав в оскаржуваному рішенні суд позбавлений права надавати їм відповідну оцінку.

Щодо тверджень представників відповідача про ненадання до митного оформлення заявок клієнта на перевезення товару, передбачених договорами про надання транспортно-експедиційних послуг, суд зазначає, що за змістом частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 929 цього Кодексу за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначає правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні і спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення.

Згідно зі статтею 9 цього Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

За змістом частин 8 - 10 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку (частина 1 статті 11 цього Закону).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов`язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

За змістом статті 933 Цивільного кодексу України клієнт зобов`язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов`язків, встановлених договором. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв?язку з порушенням обов`язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною 1 цієї статті.

Як установлено судом, пунктом 2.2.6 та п.2.2.8 договору транспортного експедирування №06/17-2017 від 15.06.2017р. передбачено обов`язки клієнта відшкодувати виконавцю прямі збитки, понесені виконавцем з вини клієнта, у випадку необґрунтованого анулювання заявки, не пред`явлення вантажу або простою транспортних засобів, а також у разі переадресування вантажу за бажанням клієнта або з технічних причин в той час, коли вантаж вже знаходиться в дорозі до попередньо узгодженого в заявці місця призначення, оплатити надані послуги з організації доставки вантажу до місця переадресування.

Пунктом 1.3 договору транспортного експедирування №45 від 22.08.2017р. передбачено надання послуг за цим договором на підставі заявки замовника про надання послуг по організації вантажних перевезень автомобільним транспортом в межах України або в міжнародному сполучені, яка підписується Замовником або уповноваженим представником замовника. Заявка подається замовником не пізніше як за 48 годин до моменту завантаження вантажу.

Конкретні умови, зокрема щодо обсягу, виду та номенклатури ватажу. пункту відправлення та призначення вантажу, дата та час завантаження, обумовлюються додатково, за взаємною угодою сторін та відображаються в заявці (п.1.4).

При поданні експедитору заявки замовник повинен зазначати особливі властивості вантажу, внаслідок яких може бути заподіяно шкоду іншим вантажам, людям або навколишньому середовищу (п.2.3.6).

Пунктом 2.4.1 договору визначений обов`язок експедитора чітко дотримуватися письмових розпоряджень Замовника, викладених у Заявці.

Отже, за змістом вказаних договорів отримання заявки на перевезення товару є реалізацією права експедитора отримати повну та своєчасну інформацію щодо обсягу, виду та номенклатури ватажу, пункту відправлення та призначення вантажу, дати та часу завантаження, а також іншої інформації, необхідної дня виконання ним своїх обов`язків за Договором, та права виконавця отримати відшкодування прямих збитків, понесених ним з вини клієнта, у випадку необґрунтованого анулювання заявки, не пред`явлення вантажу або простою транспортних засобів, а також у разі переадресування вантажу за бажанням клієнта або з технічних причин, коли вантаж вже знаходиться в дорозі до попередньо узгодженого в заявці місця призначення, отримати оплату за надані послуги з організації доставки вантажу до місця переадресування.

Тобто такі заявки необхідні для належного узгодження умов договору та визначення оптимального виду транспорту, маршруту та порядку перевезення вантажу з урахуванням його особливих властивостей.

Водночас, Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" не передбачено укладання таких заявок саме у письмовому вигляді та не заборонено викладати їх в усній формі.

Визначальним при цьому є належне та своєчасне інформування клієнтом експедитора про дані, які дадуть йому змогу надавати послуги з перевезення вантажу, в тому числі й переліку товару та розпізнавальними особливостями із визначенням коду товару, наведеного у митних деклараціях, а також гарантують відшкодування експедитору прямих збитків, понесених ним з вини клієнта у випадку необґрунтованого анулювання заявки, не пред`явлення вантажу або простою транспортних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було узгоджено маршрут перевезення, найменування (електровироби), вид та вагу вантажу (є посилання на номер контейнеру, коносамент та інвойс), вид та спосіб упаковки (контейнер), місця, найменування вантажовідправника, вантажоодержувача та їх адреси, місце, дату і час завантаження, та інші дані, які свідчать про узгодження усіх необхідних умов перевезення між клієнтом та експедитором.

Більш того, на оплату послуг із перевезення вантажу автомобільним транспортом до митного оформлення подавався рахунок №704 від 19.07.2023р. на суму 48000грн. та рахунок №84 від 28.07.2023р. на суму 89000грн.

Отже, навіть за відсутності письмової заявки на перевезення можна встановити витрати з доставки товару.

Також спірне рішення про коригування митної вартості відповідач обґрунтовує тим, що «в інвойсі від 24.05.2023р. № УУ-Р238 зазначено номер контейнеру, при цьому, коносамент №03123060320 був виставлений 04.06.2023р., тобто пізніше дати складання інвойсу, що ставить під сумнів достовірність вказаних документів та відомостей, що містяться в них».

Суд не погоджується з такими доводами митниці, оскільки відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

В матеріалах справи наявні проформа-рахунок від 10.03.2023р. №УУ-F970 та інвойс від 24.05.2023р. №УУ-F238 з номером контейнера MRKU4427421, за якими вартість товару складає 26250,76 доларів США та який містить відомості щодо кількості, ваги та вартості товару, поданого до розмитнення (а.с.25).

Суд зазначає, що інвойс це - розрахунковий документ, який видається продавцем покупцеві з повною інформацією про поставлений товар. Документ містить перелік поставлених товарів, їхню кількість і ціну, за якою вони були поставлені, формальні особливості товару (колір, вага), умови поставки, відомості про відправника і одержувача, їхні банківські реквізити тощо.

Суд зазначає, що відповідачем не зазначено, як саме вплинуло на митну вартість розмитнюваного товару надання інвойсу з усіма відомостями про поставлений товар із номером контейнера.

Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що посилання митниці на обов`язкову наявність в інвойсі дати відвантаження є необґрунтованими, оскільки для підтвердження дати відправки є інші документи (коносамент, митна декларація країни відправлення, пакувальний лист), які в своїй сукупності надають можливість визначити дату відправки, та зазначення дати поставки товарів в інвойсі, не є обов`язковою вимогою такого документу. Крім цього, дата поставки в інвойсі жодним чином не впливає на числові складові митної вартості поставленого товару.

На переконання суду, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі №815/6827/17.

У постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Суд наголошує, що інвойс не є тим єдиним документом, що підтверджує митну вартість товару.

Крім того, суд зазначає, що підприємство - виробник товару в порядку логістичного упорядкування вантажу, замовляє у перевізника контейнери і отримує списки таких контейнерів заздалегідь і може знати номер контейнеру на заплановану партію товару завчасно, чому є підтвердження дата митної декларації постачальника від 31.05.2023р., в якій також вже зазначено номер контейнеру. Тому таке зауваження митного органу є безпідставним, що впливають на визначення дійсної митної вартості поставленого товару.

Тому такі доводи представників відповідача не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо посилання представників відповідача на відсутність відбитка печатки митниці в коносаменті від 04.06.2023 №GS123060320, то слід зазначити, що коносамент - це документ, що підтверджує транспортування товару морським транспортом до порту Гданськ Польща. Згідно з коносаментом товар не перетинав митний кордон України, тому відсутня печатка митниці в коносаменті.

Також суд не погоджується із посиланнями представників митниці на те, що наданий прайс-лист не може бути підставою для підтвердження заявленої декларантом митної вартості, оскільки він не відображає продажу товару при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, а є комерційною пропозицією, адже у ньому інформація щодо інших товарів, які декларуються, відсутня.

Зокрема, суд зазначає, що згідно із загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, Якість товару (за необхідності), одиниці виміру (Штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, - не передбачено.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно із загальноприйнятою світовою практикою прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Таким чином ціни, вказані у прайс-листі продавця, є актуальними саме на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії оцінюваного товару та інформація щодо них має виключно довідковий характер, оскільки умовами договору поставки можуть бути визначені ціни на кожну конкретну партію товару.

З приводу тверджень митниці про те, що надані позивачем документи на товари не містять відомостей щодо наявності/відсутності ліцензійних платежів за користування торгівельною маркою «Lebron», суд відмічає, що згідно з частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини першої статті 1109 Цивільного кодексу України ліцензійний договір - це договір передачі права використання щодо об`єкта інтелектуальної власності.

Таким чином, контракт постачання товарів може містити інформацію про наявність такої складової митної вартості товару, як ліцензійні платежі, тоді, коли предмет купівлі-продажу містить об`єкт права інтелектуальної власності.

Пунктом 3 Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012р. №446, визначено, що сума роялті та інших ліцензійних платежів під час визначення митної вартості оцінюваних товарів включається до ціни за таких умов: роялті та інші ліцензійні платежі стосуються оцінюваних товарів; покупець повинен сплачувати роялті та інші ліцензійні платежі прямо чи опосередковано, що є умовою продажу оцінюваних товарів незалежно від того чи закріплена така умова в договорі купівлі-продажу оцінюваних товарів; сума роялті та інших ліцензійних платежів не включена до ціни.

Разом з тим, жодних висновків про наявність вказаних умов оскаржуване рішення відповідача не містить.

Здійснення ліцензійних платежів за користування торгівельною маркою «LEBRON» позивач не здійснює, оскільки йому належить такий знак, про що свідчить копія свідоцтва на знак для товарів і послуг від 28.09.2018 №247619, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (а.с.17).

За таких обставин, суд погоджується із доводами представника позивача, що підстави для здійснення ліцензійних платежів відсутні.

Щодо надання декларації відправника без урахування статті 254 Митного кодексу України, тобто без перекладу, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

З метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010р. підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/188 зазначив, що митний орган відповідно до статті 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження звернення до позивача з вимогою про необхідність надання перекладу на українську мову документів, які були подані до митного оформлення, з обґрунтуванням необхідності перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації (із зазначенням про те, які саме відомості необхідно перевірити або підтвердити).

Отже, така експортна митна декларація використовується митними органами виключно як додаткова довідкова інформація.

При цьому, суд звертає увагу, що з декларації країни відправлення (а.с.30) можливо встановити одержувача товару «Svit-Bud LTD», а також сам товар, що постачався, його кількість та ціну, оскільки у декларації вказано номер інвойсу №УУ-F238, а також умови поставки «FOB» із маршрутом слідування «Китай-Польша».

Тобто, декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Крім того, декларантом до митного органу надано документи, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані товариством, є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є таким, що належить до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач у справі ухвалив рішення про коригування митної вартості за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, внаслідок чого під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00грн., який має бути стягнутий з відповідача на користь позивача (а.с.57).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ «Світ-Буд ЛТД».

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 01.08.2023р. №UA100380/2023/000226/2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бул. Гавела Вацлава, 8А,м. Київ,03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Буд ЛТД" (вул. Привокзальна, буд. 1 А,м. Шостка,Шосткинський район, Сумська область,41100, код ЄДРПОУ 41089394) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.01.2024 р.

Суддя О.О. Осіпова