Ухвала

від 30.01.2024 по справі 620/122/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/122/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника Чернігівської обласної ради про розгляд справи з викликом сторін у справі за позовом в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Спасо-Преображенський монастир» (охоронний № 850), яка складається із комплексу споруд: «Спасо-Преображенський собор» (охоронний № 850/1), «Дзвіниця» (охоронний № 850/2), «Палатний корпус з Петропавлівською церквою» (охоронний № 850/3), «Покої настоятеля» (охоронний № 850/4), «Келії» (охоронний № 850/5), «Бурса» (охоронний № 850/6), «Мури та башти» (охоронний № 850/7), загальною балансовою вартістю 975 421 200 грн., що знаходиться по вул. Слобідська, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області;

- зобов`язати Чернігівську обласну раду (код ЄДРПОУ 04061702) вжити заходів щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Спасо-Преображенський монастир» (охоронний № 850), яка складається із комплексу споруд: «Спасо - Преображенський собор» (охоронний № 850/1), «Дзвіниця» (охоронний № 850/2), «Палатний корпус з Петропавлівською церквою» (охоронний № 850/3), «Покої настоятеля» (охоронний № 850/4), «Келії» (охоронний № 850/5), «Бурса» (охоронний № 850/6), «Мури та башти» (охоронний № 850/7), загальною балансовою вартістю 975 421 200 грн., що знаходиться по вул. Слобідська, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області.

Ухвалою суду від 10.01.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Згідно пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

В силу частин п`ятої шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 10.01.2024 суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності та розглядається судом за особливостями, визначеними статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, представник відповідача, заявляючи дане клопотання, не обґрунтував належними та допустимими доказами, в чому саме дана справа становить значний суспільний інтерес.

Однак, суд зазначає, що під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, учасники справи не позбавлені права заявляти заяви по суті справи та клопотання з процесуальних питань, або надавати докази на підтвердження своєї правової позиції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін.

Керуючись статтями 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Чернігівської обласної ради про розгляд справи з викликом сторін у справі за позовом в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ