Рішення

від 07.11.2024 по справі 620/122/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/122/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну за позовом в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Спасо-Преображенський монастир» (охоронний № 850), яка складається із комплексу споруд: «Спасо-Преображенський собор» (охоронний № 850/1), «Дзвіниця» (охоронний № 850/2), «Палатний корпус з Петропавлівською церквою» (охоронний № 850/3), «Покої настоятеля» (охоронний № 850/4), «Келії» (охоронний № 850/5), «Бурса» (охоронний № 850/6), «Мури та башти» (охоронний № 850/7), загальною балансовою вартістю 975 421 200 грн., що знаходиться по вул. Слобідська, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області;

- зобов`язати Чернігівську обласну раду (код ЄДРПОУ 04061702) вжити заходів щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Спасо-Преображенський монастир» (охоронний № 850), яка складається із комплексу споруд: «Спасо-Преображенський собор» (охоронний № 850/1), «Дзвіниця» (охоронний № 850/2), «Палатний корпус з Петропавлівською церквою» (охоронний № 850/3), «Покої настоятеля» (охоронний № 850/4), «Келії» (охоронний № 850/5), «Бурса» (охоронний № 850/6), «Мури та башти» (охоронний № 850/7), загальною балансовою вартістю 975421200,00 грн., що знаходиться по вул. Слобідська, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що Закон України «Про охорону культурної спадщини» покладає на Чернігівську обласну раду обов`язок забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини. Вказує, що невжиття Чернігівською обласною радою заходів щодо оформлення на вищезазначений об`єкт культурної спадщини права власності не сприяє запобіганню його руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному користуванню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосуванню та музеєфікації об`єктів культурної спадщини. Зазначає, що невиконання Чернігівською обласною радою положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та підзаконних актів свідчить про протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Відповідачем було подано відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України. Стверджує, що спірні культові будівлі не перебувають поза увагою спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини та їх збереження і охорона не залежить від реєстрації речового права. Зазначає, що спірне нерухоме майно має особливий порядок використання та відчуження, а тому Пам`ятка культури національного значення не може бути передана у власність чи користування без відповідного дозволу органу державної влади у сфері охорони культурної спадщини.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що вказана пам`ятка, яка складається з комплексу будівель перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації на підставі розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 11.02.1998 № 65 та включена до Переліку об`єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на підставі рішення Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII.

Третьою особою пояснення щодо позову або відзиву подано не було.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 30.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Чернігівської обласної ради про розгляд справи з викликом сторін; ухвалою суду від 30.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Чернігівської обласної ради про зупинення провадження у справі; ухвалою суду від 11.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Чернігівської обласної ради про зупинення провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до копій паспортів пам`ятки архітектури національного значення, об`єкти культурної спадщини національного значення «Спасо-Преображенський собор», «Дзвіниця», «Палатний корпус з Петропавлівською церквою», «Покої настоятеля», «Північні Келії», «Бурса», «Мури та башти», розташовані за адресою м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область.

Згідно розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 11.02.1998 № 65 Спасо-Преображенський Монастир», який складається із комплексу споруд: «Спасо-Преображенський собор», «Дзвіниця», «Палатний корпус з Петропавлівською церквою», «Покої настоятеля з Іллінської церкви», «Келії», «Бурса», «Мури та вежі» передано на баланс Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації (а.с. 26).

Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII «Спасо-Преображенський монастир» (охоронний № 850), який складається із комплексу споруд: «Спасо-Преображенський собор» (охоронний № 850/1), «Дзвіниця» (охоронний № 850/2), «Палатний корпус з Петропавлівською церквою» (охоронний № 850/3), «Покої настоятеля з Іллінською церквою» (охоронний № 850/4), «Келії» (охоронний № 850/5), «Бурса» (охоронний № 850/6), «Мури та башти» (охоронний № 850/7) включена до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (а.с. 27-28).

Новгород-Сіверська міська рада листом від 11.12.2023 № 04-18/4276 повідомила в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури, що пам`ятка архітектури національного значення «Спасо-Преображенський монастир», який складається із комплексу споруд: «Спасо-Преображенський собор», «Дзвіниця», «Палатний корпус з Петропавлівською церквою», «Покої настоятеля з Іллінською церквою», «Келії», «Бурса», «Мури та башти», розташована за адресою: вул. Слобідська, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області (а.с. 140).

Згідно копії листа «Комунального підприємства Новгород-Сіверське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 13.12.2023 № 76 нерухомого майна «Спасо-Преображенський монастир» розташоване за адресою: вул. Слобідська, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області не зареєстровано (а.с. 137).

В.о. керівника Новгород-Сіверської окружної, вважаючи, що Чернігівська обласна рада зобов`язана вчинити відповідні дії щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Спасо-Преображенський монастир» розташовану за адресою: вул. Слобідська, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Частиною першою статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно частини другої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

У відповідності до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

В силу вимог статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Враховуючи вищенаведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є Чернігівська обласна рада.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Згідно статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Частинами першою, другою статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Отже, речові права на пам`ятку архітектури національного значення «Спасо-Преображенський монастир» (охоронний № 850), який складається із комплексу споруд: «Спасо-Преображенський собор» (охоронний № 850/1), «Дзвіниця» (охоронний № 850/2), «Палатний корпус з Петропавлівською церквою» (охоронний № 850/3), «Покої настоятеля» (охоронний № 850/4), «Келії» (охоронний № 850/5), «Бурса» (охоронний № 850/6), «Мури та башти» (охоронний № 850/7), що знаходиться вул. Слобідська, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області підлягають державній реєстрації відповідно до закону.

Усупереч наведеного, правовстановлюючі документи на вказану пам`ятку архітектури національного значення, відповідачем не оформлено, чим допущено протиправну бездіяльність.

Пунктами 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Враховуючи, що Чернігівська обласна рада згідно вказаних норм є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, то саме на неї покладено обов`язок по вжиттю заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Спасо-Преображенський монастир» (охоронний № 850), який складається із комплексу споруд: «Спасо-Преображенський собор» (охоронний № 850/1), «Дзвіниця» (охоронний № 850/2), «Палатний корпус з Петропавлівською церквою» (охоронний № 850/3), «Покої настоятеля» (охоронний № 850/4), «Келії» (охоронний № 850/5), «Бурса» (охоронний № 850/6), «Мури та башти» (охоронний № 850/7), що знаходиться вул. Слобідська, м. Новгород-Сіверський.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що Чернігівська обласна рада зобов`язана вжити заходів для оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на вказану пам`ятку архітектури.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури (вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл., 16000, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави до Чернігівської обласної ради (пр-т Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПУО 25618741) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації (просп. Миру, 21А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02498626) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Спасо-Преображенський монастир» (охоронний № 850), який складається із комплексу споруд: «Спасо-Преображенський собор» (охоронний № 850/1), «Дзвіниця» (охоронний № 850/2), «Палатний корпус з Петропавлівською церквою» (охоронний № 850/3), «Покої настоятеля» (охоронний № 850/4), «Келії» (охоронний № 850/5), «Бурса» (охоронний № 850/6), «Мури та башти» (охоронний № 850/7), що знаходиться по вул. Слобідська, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області.

Зобов`язати Чернігівську обласну раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Спасо-Преображенський монастир» (охоронний № 850), який складається із комплексу споруд: «Спасо-Преображенський собор» (охоронний № 850/1), «Дзвіниця» (охоронний № 850/2), «Палатний корпус з Петропавлівською церквою» (охоронний № 850/3), «Покої настоятеля» (охоронний № 850/4), «Келії» (охоронний № 850/5), «Бурса» (охоронний № 850/6), «Мури та башти» (охоронний № 850/7), що знаходиться по вул. Слобідська, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.11.2024.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ