Ухвала

від 30.01.2024 по справі 380/2455/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

30 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2455/23 пров. № А/857/22034/23

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Кухтей Р. В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі № 380/2455/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Ремонту Простір» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Ремонту Простір» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №380/2455/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Ремонту Простір» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Проте, після відкриття провадження у справі колегією суддів виявлено, що ця ухвала постановлена поспішно, оскільки скаржником подано апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

Згідно ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення прийнято 25.05.2023, повне судове рішення складено того ж дня.

Первинну апеляційну скаргу подано 31.07.2023.

Ухвалою від 13.09.2023 залишено вказану апеляційну скаргу без руху з підстав несплати судового збору. Ухвалою від 13.11.2023 апеляційну скаргу скаржника повернуто, у зв`язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги.

Суд звертає увагу, що первинна апеляційна скарга вже була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження. Судом апеляційної інстанції питання щодо строку звернення з апеляційною скаргою не вирішувалось.

При цьому, скаржником при поданні первинної апеляційної скарги подано заяву про поновлення такого строку, вказуючи, що рішення суду першої інстанції не отримувало. Разом з тим, вказане спростовується наявною в матеріалах справи довідкою Львівського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа (рішення суду) до електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області 26.05.2023, а відтак вказані підстави поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження колегія суддів вважає неповажними.

Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся 20.11.2023.

Скаржником подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що відповідач первинно подав апеляційну скаргу у межах строку, однак її було повернуто внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Зважаючи на отримання податковим органом коштів для сплати судового збору, така оплата проведена та повторно підготовлена апеляційна скарга. Просить врахувати активну поведінку відповідача та те, що ним було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в повному обсязі.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Крім цього, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає, що право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою після її повернення, відповідно до положень ч. 8 ст. 169, ч. 2 ст. 298 КАС України, не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.

Колегія суддів зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що при поданні апеляційної скарги вперше, така була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а тому посилання відповідача на те, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строку звернення до суду не заслуговують на увагу.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Отже, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

При цьому право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Верховний Суд неодноразово наголошував (справи № 806/2321/16, №826/24448/15, №806/2950/15, №200/11691/19-а, № 405/7262/17, №1440/1822/18, №0840/3465/18 та низці інших), що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Апелянт, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Львівській області.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі № 380/2455/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Ремонту Простір» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у Львівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР. В. Кухтей