Рішення

від 30.01.2024 по справі 303/8980/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/8980/23

2/303/1398/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.

представника позивача Запотічного А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Мукачівська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації та не являється громадянкою України, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого за № 1-583 від 12.08.2021 року (спадкова справа 820/2009) набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 2122786400:02:001:0015, площею 2,5912 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Пістрялово, Мукачівського району Закарпатської області в урочищі «Болоня»).

Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.08.2021 року державним реєстратором Мукачівської районної державної нотаріальної контори Шпеник М.Ю. за реєстраційним номером 2432378521227. Проте упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2122786400:02:001:0015 ОСОБА_2 не відчужила її.

Згідно відомостей про власника в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно країна громадянства ОСОБА_2 : російська федерація.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 12.08.2021 по даний час не відчужила земельну ділянку сільськогосподарського призначення), наявні усі підстави для конфіскації ділянки у власність держави.

Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надіслано лист від 02.08.2023 року за № 07-51-95-7760 вих-23 із повідомленням про виявлені порушення із вимогою про інформування про вжиті заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку.

Разом із цим, уповноваженим державою органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито. Крім того, листом від 21.08.2023 №10-7-0.161-3134/2-23 повідомлено окружну прокуратуру про відсутність коштів на сплату судового збору як причину невжиття заходів.

Зазначені причини не є поважними та не дають підстав залишити без реагування зазначені порушення, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді.

Ухвалою судді від 04.10.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задоволити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області подав письмові пояснення відносно позову, позовні вимоги підтримав та просив задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленої належним чином, враховуючи відсутність відзиву відповідача, беручи до уваги, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 є громадянкою російської федерації.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 1-583 від 12.08.2021 року (спадкова справа 820/2009) ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 2122786400:02:001:0015, площею 2,5912 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Пістрялово, Мукачівського району Закарпатської області в урочищі «Болоня») (а.с.22).

З копії листа Мукачівської окружної прокуратури вбачається, що прокуратурою опрацьовувалася інформація щодо перебування у приватній власності фізичних осіб - громадян іноземної держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення (а.с.29-30).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 341225518 від 01.08.2023 року, власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 2122786400:02:001:0015, площею 2,5912 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Пістрялово, Мукачівського району Закарпатської області в урочищі «Болоня») є ОСОБА_2 , країна громадянства якої є російська федерація ( а.с.12-14).

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області № 07.51-95-7759вих-23 від 02.08.2023, ОСОБА_2 , зареєстрованою-знятою з реєстраційного обліку не значиться. З питання набуття (прийняття) громадянства України, перевірки належності до громадянства не зверталася (а.с. 20).

Таким чином, після набуття земельної ділянки у власність, ОСОБА_2 грубо порушуючи вимоги національного законодавства, протягом року її не відчужила.

Згідно зі статтями 13, 14 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю відповідно до статті 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із частиною 3 статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із статтею 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 6 статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що відповідачка порушила визначену ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та як іноземна громадянка, не відчуживши її упродовж року після набуття права власності, на теперішній час безперешкодно використовує спірну земельну ділянку на території України.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (частина 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Правовий висновок щодо застосування частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підставою для представництва в суді інтересів держави стали факти порушення законодавства при використанні іноземною громадянкою ОСОБА_2 земельної ділянки, яка не відчужила її упродовж року після набуття права власності. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України), та ця норма є імперативною і не передбачає винятків.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідачка незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами, оскільки зазначений спосіб захисту чітко визначений частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку не відчужила її, є підстави для її конфіскації у власність держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними і обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позов позивачем сплачено судовий збір за пред`явлення позову у розмірі 2684 грн. та за заяву про його забезпечення у розмірі 1342 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (а.с.34,53), позов було задоволено у повному обсязі, то такі підлягають стягненню з відповідачки на користь прокуратури.

Щодо заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 25 вересня 2023 року у даній справі, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Враховуючи, що учасниками справи не заявлено вмотивованого клопотання про скасування арешту земельної ділянки та заборони ОСОБА_2 вчиняти певні дії стосовно спірної земельної ділянки, то такі заходи забезпечення позову продовжують діяти відповідно до положень ст. 158 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 81, 145 ЗК України, ст.16, 346, 354 ЦК України та керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до ОСОБА_2 про конфіскацію земельної ділянки - задоволити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області земельну ділянку ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) за кадастровим номером 2122786400:02:001:0015, площею 2,5912 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Пістрялово, Мукачівського району Закарпатської області в урочищі «Болоня», вартістю 46960,77 грн.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 вересня 2023 року, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набранням рішенням суду законної сили, або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закарпатської обласної прокуратури суму 2684,00 гривень у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 1342,00 гривень судовий збір, сплачений за забезпечення позову.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Мукачівська окружна прокуратура, м.Мукачево, вул. А.Літуна,15.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .

Рішення суду виготовлено 31 січня 2024 року.

Головуюча О.В.Гутій