Ухвала

від 31.01.2024 по справі 462/700/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/700/24

УХВАЛА

31 січня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна,

в с т а н о в и в :

Позивач звернуласядо судуз позовомдо відповідачапро поділ нерухомого майна.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогамст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.ч.1,2ст.9 Закону України «Про судовий збір»).

Однак, встановлено, що до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, а відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги, а відтак, йому слід сплатити судовий збір у розмірі 2422, 40 грн (1211,20+1211,20).

У відповідності дост. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків такої.

Керуючись ст.175, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали 10 /десять/ днів.

Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: