Постанова

від 23.01.2024 по справі 648/1423/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 648/1423/21 Головуючий у першій інстанції Кусік І.В.

Номер провадження: 22-ц/819/63/24 Доповідач Кутурланова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач): Кутурланової О.В.,

суддів: Майданіка В.В.

Орловської Н.В.

секретар Доброва К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргоюкерівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області у складі судді Кусік І.В. від 21 січня 2022 року у справі за позовом керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Білозерська селищна об`єднана територіальна громада Херсонської області, про визнання недійсним наказу, скасування держаної реєстрації права власності, витребування та повернення земельної ділянки у розпорядження держави,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2021 року керівник Олешківської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до суду з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: Білозерська селищна об`єднана територіальна громада Херсонської області, про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності, витребування та повернення земельної ділянки у розпорядження держави.

26 липня 2021 року Білозерським районним судом Херсонської області відкрито провадження у справі (а.с.69).

20.01.2022 року керівник Олешківської окружної прокуратури Херсонської області подав заяву про закриття провадження у справі в частині скасування державної реєстрації права власності за відповідачем та повернення земельної ділянки, посилаючись на те, що відсутній предмет спору в цій частині позовних вимог, оскільки предметом позовних вимог була земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 6520385500:04:001:0821, право власності на яку незаконно набуто ОСОБА_2 , а у подальшому відчужено на користь ОСОБА_1 та інших осіб, що вбачалося з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 11.05.2021 року, однак в ході судового розгляду встановлено, що 22.09.2021 року Станіславською сільською радою проведено державну реєстрацію об`єднання об`єктів нерухомості (індексний номер рішення 60557033), та, як наслідок, спірний об`єкт нерухомого майна об`єднано з іншими ділянками сільськогосподарського призначення та сформовано ділянку площею 20 га з кадастровим номером 6520385500:04:001:1030, власником якої стала ОСОБА_3 (а.с.134).

Крім того, у зв`язку з закриттям провадження у справі в частині позовних вимог просив повернути 4540 грн. сплаченого судового збору на рахунки Херсонської обласної прокуратури.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 21 січня 2022 року закрито провадження у справі за позовом керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області до Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: Білозерська селищна об`єднана територіальна громада Херсонської області, про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності, витребування та повернення земельної ділянки у розпорядження держави та повернуто сплачений судовий збір у загальному розмірі 6810 грн.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 18.12.2020 року №11968-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 спірну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, керівник Олешківської окружної прокуратури Херсонської області подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду в наведеній частині скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, помилковість висновків суду щодо наявності підстав для закриття провадження у справі відносно всіх заявлених позовних вимог за відсутністю предмету спору.

У відзиві на апеляційну скаргу представник третьої особи, яка не подавала самостійних вимог на предмет спору - начальник Білозерської селищної військової адміністрації Херсонської області зазначив про обгрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині (а.с.216-218).

На розгляд справи до суду апеляційної інстанції сторони не з`явился, належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи (а.с.188-214, 222-224).

Від керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області та начальника Білозерської селищної військової адміністрації Херсонського району Херсонської області надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність (а.с.185, 218).

Представник ОСОБА_1 адвокат Джаммалли Равіль Хагані-огли за його клопотанням ознайомився з матеріалами справи (а.с.182), і, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи (а.с.188, 197-199) в судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань не подавав.

Відповідно до ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Цивільне-процесуальне законодавство встановлює обов`язок учасників процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи (ч.1 ст.131).

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно п.3ч.8ст.128ЦПК України,днем врученнясудової повісткиє день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 11 ст.128 ЦПК України передбачено, що виклик учасника процесу, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження якого невідоме, за відсутності інших можливостей повідомити про розгляд справи, здійснюється шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 року у справі №759/14068/19 наголосив, що попре те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З матеріалів справи вбачається, що судова повістка-повідомлення про виклик до суду апеляційної інстанції на 15.00 23.01.2024 року за місцем проживання ОСОБА_2 повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення про відсутність його за місцем проживання.

При цьому ОСОБА_2 , будучи обізнаним про судове провадження, у якому він є відповідачем, заяв про зміну місця проживання не подавав, відомостей про свою електрону пошту або актуальні засоби зв`язку суду першої та апеляційної інстанції не надавав.

З метою вжиття всіх можливих заходів повідомлення учасників процесу про розгляд справи судом апеляційної інстанції завчасно розміщено оголошення на веб-порталі судової влади України, оскільки остання відома адреса місця проживання ОСОБА_2 знаходиться на території, де ведуться активні бойові дії (а.с.193-194).

За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, що не з`явились, оскільки їх явка у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а відповідно до ч. 2ст. 372 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1ст.367 ЦПК Українивизначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно дост.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Закриваючи провадження у справі в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка з кадастровим номером 6520385500:04:001:0821, що є предметом спору, наразі відсутня. При цьому суд вважав, що оскільки прокурор не скористався своїм правом визначитись з колом осіб, які є учасниками судового розгляду, з урахуванням зміни власника земельної ділянки, то це є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Разом з тим, такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України та правової позиції Верховного Суду щодо відсутності предмета спору, як підстави для закриття провадження у справі, висловленій упостанові ОП КЦС ВС від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовані спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять жодних відомостей про відсутність предмету спору в частині позовних вимог керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області до Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 18.12.2020 року №11968-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 спірну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що випливає як з апеляційної скарги, так і з аналізу положень п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а також зважаючи, що єдиною підставою для закриття провадження у наведеній частині позовних вимог суд зазначив те, що прокурор не скористався своїм правом визначитись з колом осіб, які є учасниками судового розгляду, що жодним чином не є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги щодо порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Отже, як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для скасування ухвали суду в оскаржуваній частині та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У зв`язку з наведеним, ухвала Білозерського районного суду Херсонської області від 21 січня 2022 року в частині повернення Херсонській обласній прокуратурі з державного бюджету судового збору у сумі 6810 грн підлягає зміні, а сума повернення судового збору зменшенню до 4540 грн.

В іншій частині судове рішення не переглядалось, як таке, що не оскаржувалось.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 379 України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області задовольнити.

Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 21 січня 2022 року в частині закриття провадження у справі за позовом керівника Олешківської окружної прокуратури Херсонської області до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу скасувати, направити справу у цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 21 січня 2022 року в частині повернення Херсонській обласній прокуратурі з державного бюджету судового збору у сумі 6810 грн змінити, зменшивши суму повернення судового збору до 4540 грн.

В іншій частині судове рішення не переглядалось, як таке, що не оскаржувалось.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в разі наявності підстав, визначених ч.2 ст.389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 26.01.2024 року.

Головуючий : О.В.Кутурланова

Судді : В.В.Майданік

Н.В.Орловська