Рішення

від 29.01.2024 по справі 357/9551/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9551/23

Провадження № 2/357/184/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

29 січня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Нізовій А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Білоцерківська міська державна лікарня ветеринарної медицини звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28 листопада 2022 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення (вступна та резолютивна частини) по справі № 357/13949/21 за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Було допущено до негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць. В грудні місяці 2022 року ОСОБА_2 було нарахована та виплачена заробітну плату за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 14619 грн. 80 коп. Згідно наказу №84-КО від 23.12.2022 р. було поновленням на роботі, у Білоцерківській міській державній лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на посаді директора лабораторії-лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога. Відповідно до наказу №85-КО від 23.12.2022р. було звільнено ОСОБА_2 та проведений повний розрахунок при звільненні, заробітна плата за один робочий день у зв`язку з поновленням на роботі (компенсація за невикористану відпустку) в сумі 19060 грн. 18 коп. 25.05.2023 року постановою Київського апеляційного суду - апеляційну скаргу Білоцерківська міська державна лікарня ветеринарної медицини було задоволено частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2023 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позивач вважає, що має право на повернення відповідачем коштів отриманих ним на підставі, яка згодом відпала. 06.06.2023 року було направлено відповідачу вимогу про необхідність повернути кошти які були виплачені відповідачці на підставі рішення суду та наказу про поновлення. 27.06.2023 року дана вимога була повернута, оскільки відповідач даний лист не отримує. А тому позивач посилаючись на ст. 1212 ЦК України, просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 33679 грн. 98 коп. та судові витрати по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою від 30 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача направив до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористався, в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, а тому згідно ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено. Постановлено визнати незаконним та скасувати наказ начальника Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини № 66-КО від 23 жовтня 2021 року про застосування до директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та про звільнення ОСОБА_1 з посади директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога Білоцерківської міської державної лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини з 23 жовтня 2021 року за прогул без поважних причин згідно з п.4 ст. 40 КЗпП України. Поновити ОСОБА_1 на роботі у Білоцерківській міській державній лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на посаді директора лабораторії - лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога Білоцерківській міській державній лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини. Стягнути з Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення - 23 жовтня 2021 року до часу фактичного виконання цього судового рішення, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.

Згідно наказу №84-КО від 23.12.2022 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі, у Білоцерківській міській державній лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на посаді директора лабораторії-лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога.

Відповідно до наказу №85-КО від 23.12.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з 23.12.2022 року за згодою сторін, відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України та проведений повний розрахунок при звільненні, заробітна плата за один робочий день у зв`язку з поновленням на роботі (компенсація за невикористану відпустку) в сумі 19060 грн 18 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини було задоволено частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2022 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На виконання Постанови Київського апеляційного суду від 25.05.2023 року по справі №357/13949/21 22-Ц/824/1994/2023 було винесено наказ від 05.06.2023 року за №181-ОК.

06.06.2023 року позивачем на адресу відповідача було направлено копію наказу №1841-КО від 05.06.2023 року для відома та повідомлено про необхідність надати трудову книжку для внесення до неї відповідних змін відповідно до Постанови Київського апеляційного суду від 25.05.2023 року. Також, зазначено про необхідність повернути кошти які були виплачені відповідачці на підставі рішення суду та наказу про поновлення.

Відповідно повідомлення Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини від 26.12.2022 року за №01-07/366, ОСОБА_1 згідно рішення суду №357/13949/21 2/357/797/22 від 28.11.2022 року нараховано та виплачено середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 14619 грн. 80 коп., заробітна плата за один робочий день у зв`язку з поновленням на роботі у Білоцерківській міській державній лабораторії Держпродспоживслужби Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини на посаді директора лабораторії-лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога наказ №84-КО від 23.12.2022 р. в сумі 515 грн. 14 коп. та проведений повний розрахунок при звільненні (компенсація за невикористану відпустку) наказ №85-КО від 23.12.2022 р. в сумі 18545 грн. 04 коп..

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу повернення коштів у розмірі 33679,98 грн., що складається з: 14619 грн. 80 коп. - середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за один місяць згідно рішення суду від 28.11.2022 року; 515 грн. 14 коп. - заробітна плата за один робочий день у зв`язку з поновленням на роботі; 18545 грн. 04 коп. - компенсація за невикористану відпустку при звільнені, які, за аргументами позивача, є безпідставно отриманими, оскільки відпала підстава, на якій дані кошти були виплачені.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15.

Із матеріалів справи вбачається, що 14619 грн. 80 коп. - середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за один місяць була виплачена на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване.

Кондикційний позов (позов про повернення безпідставно набутого майна) урегульовано нормами матеріального права, а поворот виконання рішення - процесуального права. За змістом кондикційний позов та поворот виконання рішення схожі, проте не є тотожними та регулюються різними нормами права.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 445 ЦПК України передбачені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ. Зокрема, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України).

Отже, поворот виконання рішення, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Як встановлено судом відповідач отримала грошові кошти в сумі 14619 грн. 80 коп. - середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за один місяць за рішенням суду.

Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19), постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2022 року у справі № 405/3788/19 (провадження № 61-826св22) та у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 592/12956/21 (провадження № 61-6221св22).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Оскільки грошові кошти в сумі 14619 грн. 80 коп. були набуті відповідачем на підстав судового рішення, яке в подальшому було скасоване, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав є звернення Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини до суду із заявою про поворот виконання рішення у порядку, передбаченому статтею 444 ЦПК України, а тому у задоволенні позову про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 14619 грн. 80 коп. у порядку статті 1212 ЦК України слід відмовити саме з цих підстав.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заробітної плата за один робочий день після поновлення на роботі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Аналізуючи матеріали справи, суд звертає увагу, що відповідачу було виплачені спірні кошти в сумі 515 грн.14 коп. як заробітну плату за один робочий день, тобто виплату, яка відповідно до норм чинного законодавства не підлягає поверненню.

Також в матеріалах справи відсутні докази набуття ОСОБА_1 спірних коштів у результаті рахункової помилки позивача або недобросовісності відповідача, а отже ці кошти поверненню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача коштів у розмірі 18545 грн. 04 коп., які були виплачені згідно наказу №85-ОК від 23.12.2022 року, а саме проведений повний розрахунок при звільнені - компенсація за невикористану відпустку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про вiдпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).

Вiдповiдно до п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП i ст. 9 ЗУ «Про вiдпустки» час, коли працiвник фактично не працював, але за ним згiдно iз законодавством зберiгалися мiсце роботи (посада) та заробiтна плата повнiстю або частково (в тому числi час оплаченаго-вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звiльненням або переведенням на iншу роботу), включається до стажу, що дає право на щорiчну вiдпустку.

Згiдно зi ст. 24 Закону в разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 було виплачено компенсацію за невикористану відпустку згідно наказу №85-КО від 23.12.2022 року в сумі 18545 грн. 04 коп., який було скасовано згідно наказу №181-КО від 05.06.2023 року про звільнення працівника на виконання Постанови Київського апеляційного суду від 25.05.2023 року у справі №357/13949/21, тобто відпала правова підстава набуття даних коштів.

Відповідно до п. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки відпала правова підстава набуття відповідачем грошових коштів, що були виплачені позивачем як компенсація за невикористану відпустку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 18545 грн. 04 коп. у порядку статті 1212 ЦК України підлягають задоволенню.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів підлягають частковому задоволенню, зокрема з відповідача на користь позивача підлягає стягненню безпідставно набуті кошти в сумі 18545 грн. 04 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 55% (18545,04 грн. х 100 % : 33679,98 грн.), судовий збір слід стягнути в розмірі 1476,20 грн. (2684 х 55% : 100).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 279, 258-259, 265, 268, 280, 281, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини безпідставно набуті кошті в сумі 18545,04 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок п`ять грн.. чотири коп.).

Стягнути ОСОБА_1 на користь Білоцерківської міської державної лікарні ветеринарної медицини судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1476,20 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят шість грн.. двадцять коп..).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Білоцерківська міська державна лікарня ветеринарної медицини, код ЄДРПОУ: 22201816, адреса: вул. Товарна, 27, м. Біла Церква, Київська обл., 09117.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Б. І. Кошель