Ухвала

від 30.01.2024 по справі 390/201/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/201/22

Провадження № 1-кп/390/146/23

УХВАЛА

"30" січня 2024 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальні провадження № 12022121040000014, 12022121160000037, 12022121040000732 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, громадянина України, розлученого, не працюючого, з початковою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 28.12.2020 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки;

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.185,ч.4ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено усне клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому. Клопотання обґрунтувала наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вважає, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, в поданій до суду заяві просила проводити розгляд справи без її участі.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та представник потерпілого ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах заявленого клопотання, виходить з наступного.

Положеннямист.183 КПК Українирегламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні «К. Г. проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому тлумачення поняття «обґрунтованість» буде залежати від усіх обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).

Суд також враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні «Феррарі-Браво проти Італії» заява №9627/81 від 14 березня 1984 року, відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою відповідно до ч. 2 даної статті є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).

Окрім наявної обґрунтованої підозри суд враховує, що у кримінальному провадженні існує ризик, передбачений п.1 ч.1ст.177 КПК України, так як ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.4 ст.185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого та тяжкого злочинів. Санкція ч.4 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строквід п`яти до восьми років, що дає суду підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Дослідивши обґрунтування заявленого клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, раніше судимий за злочини проти власності, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів. Також судом враховується тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведеності його винуватості у вчиненні даних кримінальних правопорушень, що дає суду підстави вважати, що, перебуваючи на волі, обвинувачений може зникнути від суду з метою уникнення можливого покарання.

Крім того, судом взято до уваги існування ризиків, передбачених п. 3, 5 ч.1ст.177 КПК України,оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме можливість впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані судом. Крім того, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не працює та відповідно не має постійного джерела доходу.

Матеріали кримінальногопровадження свідчать,що обвинуваченийне маєстійких соціальнихзв`язків,не працює,розлучений,не маєутриманців,а доказівпротилежного судуне надано.По справіне допитаніокремі свідкита потерпілі.Крім того,судом враховано,що ОСОБА_5 обвинувачується увчиненні кримінальнихправопорушень вперіод відбуванняіспитового строку.За такихобставин, судвважає,що застосуваннядо обвинуваченого ОСОБА_5 інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою на даній стадії процесу не забезпечить попередження ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, тому клопотання прокурора слід задовольнити.

Відповідно до положень ч.5 ст.182, ч.3-4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, в скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_5 , його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 60560,00 грн, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ч.3ст.183 КПК України, в разі внесення застави на обвинуваченого будуть покладені такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого або суду; не відлучатися з місця свого проживання, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по справі.

Керуючись ст.177, 178, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з11.00 год. 30 січня 2024 року по 11.00 год. 29 березня 2024 року.

Визначити розмір застави в сумі 60560,00 гривень, яка може бути внесена за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445,банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .

В разі внесення заставодавцем, визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 до 29 березня 2024 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування із потерпілими, свідкамита іншими учасниками у даному кримінальному провадженні за винятком їх участі у судовому розгляді.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, про обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.

Строк дії ухвали визначити до 11.00 год. 29.03.2024.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 12.00 год. 14.03.2024, для виклику свідків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1