Постанова

від 30.01.2024 по справі 185/9455/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/146/24 Справа № 185/9455/21 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

Суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.

розглянувши відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в м. Дніпро справу що виникла із земельних правовідносин за позовом прокурора Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» та ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів «Спокій Мадава», про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договору недійсним та витребування земельної ділянки, в якій подано апеляційну скаргу заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Павло6градського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2023 року (головуючий у першій інстанції Болдирєва У.М.),

В С Т А Н О В И В:

В позові пред`явленому до суду 11 листопада 2021року виконувач обов`язків керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області - Прокурор виклав вимоги, в інтересах Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - Держгеокадастр, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегеста» - Товариство та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Держгеокадастру від 25 лютого 2020року №4-2541/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» - Наказ від 25 лютого 2020року №4-2541/15-20-СГ; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1223582800:01:003:0768 від 17 квітня 2020року-Договір купівлі-продажу, площею 2га, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Спірна земельна ділянка; та вимагав витребувати від Товариства Спірну земельну ділянку.

В обґрунтування позову Прокурор посилався на те, що Наказом від 25 лютого 2020року №4-2541/15-20-СГ Держгеокадастр фактично без належних повноважень розпорядився, затвердив документацію із землеустрою та передав Спірну земельну ділянку, яка знаходилась в комунальній власності Вербківської сільської ради у власність ОСОБА_1 , щодо землі яка вже перебувала в постійному користуванні іншого товариства і не була вилучена цим Наказом, чим порушувались вимоги статей 12, 116, 118, 122 Земельного кодексу України - ЗК України. Та за фактом зловживання службовим становищем з боку посадових осіб Держгеокадастр здійснюється досудове розслідування.

Також порушення вимог наведеного законодавства Прокурор вбачав у тім, що в затвердженій документації із землеустрою не було визначено меж та місця розташування земельної ділянки.

Та на правомочність дій з отримання Спірної земельної ділянки, на думку заявника, впливає та обставина що земля виділялась для ведення особистого селянського господарства, однак ОСОБА_1 після отримання такої землі відразу її відчужила Товариству, без фактичного наміру використовувати землю за цільовим призначенням.

Наявність таких обставин Прокурор пов`язував із недійсністю самого Договору купівлі-продажу, стверджуючи що укладення такого правочину порушує публічний порядок, оскільки спрямований на порушення конституційних прав територіальної громади.

Та позивач вважав що наслідком недійсності Договору купівлі-продажу має стати витребування Спірної земельної ділянки від Товариства, як особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави нею заволоділа.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2023 року в позові прокурору відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що Вербківська сільська рада, як орган місцевого самоврядування та Держгеокадастр в сфері земельних відносин при виділенні ОСОБА_1 . Спірної земельної ділянки діяли в межах визначених законом повноважень. ОСОБА_1 отримала в законний спосіб Спірну земельну ділянку та розпорядилася нею без зміни її цільового призначення. З боку третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів «Спокій Мадава» відсутні вимоги до ОСОБА_1 чи Товариства, більше того, ним надана нотаріально посвідчена заява про згоду на передачу у власність ОСОБА_1 . Спірної земельної ділянки.

Правові підстави для відмови в позові прокурору суд вбачав у тім, що прокурор не довів належними доказами того, що відповідачі є недобросовісними набувачами Спірної земельної ділянки. Також не підтвердженням позовних вимог посилання прокурора на наявність кримінального провадження в якому відсутнє судове рішення, та матеріали якого не мають для суду в цій справі преюдиціального значення.

В апеляційній скарзі заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури виклав вимогу про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову. В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що порушенням вимог чинного законодавства щодо затвердження проекту землеустрою з боку Держгеокадастру було те, що в проекту розробленому в 2019році та проекті виготовленому за заявою ОСОБА_1 за 2016 рік є суттєві невідповідності щодо меж та форми Спірної земельної ділянки.

На думку заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на процесуальному законі висновки суду, який керувався обставинами встановленим рішенням іншого суду в справі де був відмінний предмет спору.

Також заявникстверджувала проте,що судомне данооцінки тому,що фактичновідповідач зловживаласвоїм правомна отриманняу власністьземлі,оскільки ОСОБА_1 фактично непроживала натериторії Вербківськоїсільської радиі невикористала Спірнуземельну ділянкуза призначеннямдля веденняособистого селянськогогосподарства.

Решта доводів апеляційної скарги є ідентичними тим обставинам, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги.

У відзиві та доповнені до відзиву на апеляційну скаргу представник Товариства зазначала про безпідставність апеляційної скарги, у зв`язку з чим вимагала залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відзивіна апеляційнускаргу Прокурорапредставник Держгеокадастру заперечив вимоги позивача. Обґрунтовував відзив тим, що в рішенні суду дотримано положень чинного законодавства та встановленим судом обставинами підтверджувалось те, що Спірна земельна ділянка фактично не вибула із державної власності та працівники Держгеокадастру при затвердженні проекту землеустрою щодо виділення Спірної земельної ділянки ОСОБА_1 дотрималисьвсіх вимогзакону.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши пояснення Прокурора, за відсутності представників Товариства, Держгеокадастру, ТОВ «Сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів «Спокій Мадава» повідомлених про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень та довідки про доставку електронних листів, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Земельна ділянка площею 85,2359га, 1223582800:01:003:0740, розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області та станом на 01 лютого 2022року, в реєстрі є запис про право власності Держави, в особі головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на Спірну земельну ділянку з 16 серпня 2018року /том ІІ а.с.29, 30/.

Наказом Держгеокадастру від 21 грудня 2018 року № 4-5230/15-18-СГ Земельну ділянку площею 7805,5902га, вирішено передати Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді (Вербківська сільська рада) Павлоградського району у комунальну власність /том І а.с.31, 33-35, том ІІ а.с.191/; акт приймання-передачі від 21 грудня 2018року /том І а.с.32/; рішення Вербківської сільської ради Про клопотання щодо виключення земель з Акту приймання-передачі від 21 грудня 2018року та клопотання Вербківської сільської ради щодо виключення Земельних ділянок: 1223582800:01:003:0616 площею 17,9691га; 1223582800:01:003:0641 площею 9,4007га; 1223582800:01:003:0740 площею 85,2359га; 1223582800:01:001:0943 площею 59,1721га; 1223582800:01:001:0945 площею 47,9850га; 1223582800:01:001:0946 площею 62,1115га з акту приймання-передачі /том ІІ а.с.33, 34/; наказом головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03 жовтня 2019року внесені зміни до наказу Держгеокадастру від 21 грудня 2018 року № 4-5230/15-18-СГ та акту приймання-передачі від 21 грудня 2018року та Земельні ділянки площею 281,8743га, 1223582800:01:003:0616, 1223582800:01:003:0641, 1223582800:01:003:0740, 1223582800:01:001:0943, 1223582800:01:001:0945 та 1223582800:01:001:0946 виключено із числа тих що передавалась в комунальну власність /том ІІ а.с.39/.

09вересня 2016року ОСОБА_1 звернулася до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 2,00га /том І а.с.36/.

Наказом головногоуправління Держгеокадаструу Дніпропетровськійобласті ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності розташованої за межами Вербківської сільської ради площею 2,00га для ведення особистого селянського господарства /том І а.с.37/.

Постановою Третьогоапеляційного адміністративногосуду від14січня 2019рокузокрема зобов`язаноГоловне управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській області,винести рішенняпро затвердженняпроекту землеустрою ОСОБА_1 /том І а.с.65-71/.

Матеріали справимістять проектземлеустрою щодовідведення ОСОБА_1 . Спірної земельної ділянки за 2016рік /том І а.с.38-51/; та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 за 2019рік /том І а.с.72-90/.

В ходірозроблення проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки увласність ОСОБА_1 ,Актом встановленнямеж земельноїділянки визначенорозмір тамісцезнаходження земельноїділянки,які нанесенона кадастровомуплані;та погодженоіз суміжнимиземлекористувачами,зокрема Товариствомз обмеженоювідповідальністю «Сільськогосподарськетовариство іззабезпечення інвалідів«Спокій Мадава»,яке внотаріально посвідченійзаяві надалозгоду напередачу увласність ОСОБА_1 . Спірної земельноїділянки /томІ а.с.92-93/;та Товариствомз обмеженоювідповідальністю «АГРОТЕХЕКО»,яке внотаріально посвідченійзаяві надалозгоду навилучення земельноїділянки ,яка знаходиласьв користуваннітовариства дляподальшої передачідля веденняособистого селянськогогосподарства ОСОБА_1 /томІ а.с.55/.

Вербківська сільськарада своїмрішенням від26листопада 2019року№638-41/VIIскликання середіншого погодилапроект землеустроющодо відведення ОСОБА_1 . Спірної земельноїділянки /томІ а.с.94-98/.

Наказом Головногоуправління Держгеокадаструу Дніпропетровськійобласті від25лютого 2020№4-2541/15-20-СГзатверджено проектземлеустрою щодовідведення увласність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 1223582800:01:003:0768 для ведення особистого селянського господарства /том І а.с.99/.

За Інформацієюз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно станомна 08листопада 2021рокуправо власностіна Спірнуземельну ділянкуплощею 2га,1223582800:01:003:0768було зареєстроване10березня 2020рокуза ОСОБА_1 на підставі наказу Держгеокадастру від 25 лютого 2020року №4-2562/15-20-СГ та остання на підставі договору купівлі-продажу від 17 квітня 2020року продала Спірну земельну ділянку Товариству /том І а.с.28-30/.

За Договоромкупівлі-продажуземельної ділянкивід 17квітня 2020року ОСОБА_1 продала Товариству земельну ділянку площею 2га, , що розташована у Вербківській сільській раді, кадастровий номер 1223582800:01:003:0768, цільове призначення 01.03 /том І а.с.100-103/.

За змістом витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту зловживань владою з боку посадових осіб головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Вербківської сільської ради в період 2019-2020років і вибуття 42 земельних ділянок загальною площею 84га на території Павлоградського району здійснюється досудова перевірка /том І а.с.104-105/.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зробив висновок про те, що дії Держгеокадастру про затвердження проекту землеустрою щодо виділення Спірної земельної ділянки ОСОБА_1 були продиктовані рішенням суду яке набрало законної сили та судом не встановлена його невідповідність вимогам законів. Та ОСОБА_1 розпорядилася належною їй Спірною земельною ділянкою, шляхом купівлі-продажу її Товариству з дотриманням вимог законодавства України.

У даній справі відповідачі заперечували обставини щодо наявності у Прокурора повноважень представляти інтереси Держави, в особі територіальної громади Вербківської сільської ради та головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до яких фактично звернуті позовні вимоги та по суті заперечувалось право прокурора на звернення до суду з даним позовом.

Прокурор пред`явив позов в інтересах Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Товариства та до фізичної особи ОСОБА_1 , зокрема в позові виклав вимогу про визнання незаконним та скасування наказу Держгеокадастру і ставив під сумнів рішення Вербківської сільської ради щодо надання дозволу і затвердження проекту землеустрою щодо виділення у власність ОСОБА_1 . Спірної земельної ділянки, та вимагав визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення укладеного між ОСОБА_1 та Товариством.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (пункти 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року, пункти 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови ВП від 27 лютого 2019 року, справа № 761/3884/18).

Отже, під час розгляду спору в суді позивач у межах розгляду справи міг посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідностізаконуне зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (див. пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18).

Вирішуючи спір в частині незаконності наказу Держгеокадастру, визнання недійсним Договору купівлі-продажу та вимоги про витребування від Товариства Спірної земельної ділянки, апеляційний суд виходить з такого.

За змістомстатті 22Земельного кодексуУкраїни (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) - ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються зокрема землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції.

Частина другастатті 134 ЗК України, регулює, щоне підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Частинами другою та третьоюстатті 123 ЗК Українивизначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленомузакономпорядку.

Отже,стаття 123 ЗК Україниврегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно іззакономземельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Прокурор порушення права на отримання Спірної земельної ділянки ОСОБА_1 пов`язував із тим, що Держгеокадастр розпорядився Спірною земельною ділянкою щодо якої прийнято рішення про її передачу в комунальну власність та ОСОБА_1 фактично не зверталася до в Вербківської сільської ради, Спірна земельна ділянка вже перебувала в постійному користуванні іншого товариства і не була вилучена та остання повторно звернулася із заявою про отримання земельної ділянки для особистого селянського господарства і не використала земельну ділянку за призначенням.

Суд першої інстанції визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які доведені та дотримався норм процесуального права, оскільки судом надана правова оцінка тому факту що фактично передача Спірної земельної ділянки в комунальну власність не відбулась при цьому суд обґрунтовано покладався на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та за наявності у цьому реєстрі відомостей про право власності Держави на Спірну земельну ділянку на час вирішення справи, що узгоджувалося із іншими письмовими доказами і за відсутності даних про те, що змінився власник доводи апелянта в цій частині є не обґрунтованими.

Та суд обґрунтовував свої висновки про відповідність дій Держгеокадастру щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 з приводу відведення земельної ділянки та прийняття за результатами розгляду рішення спираючись на обставини, які були встановлені рішенням суду, що набрало законної сили в іншій справі.

Виходячи з аналізу процесуальних норм права, преюдиційність фактів, які є підставою для звільнення від доказування відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними /ті самі особи або особа/ і об`єктивними /предмет спору, предмет доказування/ межами, за якими обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже судом першої інстанції надана виважена правова оцінка тому факту, що ОСОБА_1 в судовому порядку довела порушення свого права з боку Держгеокадастру з приводу отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на Спірну земельну ділянку.

Водночас за доведеності заявлених в позовній заяві фактів щодо належного звернення ОСОБА_1 із заявою і надання пакету документів, дії позивача ґрунтувалися на вимогах чинного законодавства та цим самим спростовуються обставини якими прокурор обґрунтовував свої вимоги.

Щодо обґрунтувань позову в частині доводів про порушення прав землекористувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів «Спокій Мадава» апеляційний суд виходить з того, що вираження волі цього товариства відбулось вчиненням певних дій, складанням та підписанням письмової заяви, правдивість підпису представника якого нотаріально посвідчена, та яке фактично надало згоду на передачу у власність ОСОБА_1 . Спірної земельної ділянки,та судобґрунтовано дійшоввисновку проте,що маломісце втіленняволі уписьмовому вираженні.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Та рішення суду не може обґрунтовуватись лише самими правовими підставами або аргументами на які робиться посилання в заяві без встановлення відповідних фактів щодо наявності погодження розміру, меж та розташування Спірної земельної ділянки із суміжними землекористувачами.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Позивач свої вимоги про визнання недійсним Договору купівлі-продажу обґрунтовував тим, що в нього включені умови що становлять зміст правочину і не відповідають вимогам законності та при укладенні правочину не було волевиявлення відчужувача, яка на момент укладення договору не використала Спірну земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Статями 202 - 204 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, також правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 203 ЦК України однією із загальних вимог, дотримання якої необхідно для дійсності правочину, є вимога щодо волевиявлення учасника правочину, яке повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Враховуючи що власник ОСОБА_1 підтвердила законність переходу до неї права власності на Спірну земельну ділянку, суд першої інстанції зробив вірний правовий висновок про те, що Товариство є належним власником та землекористувачем і законно володіє спірною земельною ділянкою, оскільки власник вже розпорядився своїм правом та передав Спірну земельну ділянку у власність Товариству на підставі договору чинність якого не спростована, так як не доведено порушення цим Договором купівлі-продажу прав інших осіб чи порушення публічного порядку.

Враховуючи що правовий інтерес Товариства полягає в користуванні своєю власністю, є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності - витребування увласника Спірноїземельної ділянкине може бути здійснене.

В решті доводи апеляційної скарги за своєю суттю є ідентичними тому що були викладені у позовній заяві та були предметом перевірки судом першої інстанції який дійшов обґрунтованого та законного висновку.

Також, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції зроблені із дотриманням норм процесуального права, а також відповідають фактичним обставинам справи та наявним в матеріалах справи письмовим доказам.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, висновки суду здійсненні з дотриманням норм матеріального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 30 січня 2024 року.

Судді: