Постанова

від 22.01.2024 по справі 909/724/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2024 р. Справа №909/724/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіВ.М. Гриців

І.Б. Малех,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув апеляційну скаргу Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону за №30.53/02-2083ВИХ-23 від 23.11.2023 року (вх. № 01-05/3622/23 від 28.11.2023 року)

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2023 року (суддя О.М. Фанда; повний текст ухвали складено 10.11.2023 року)

у справі № 909/724/23

за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Івано-Франківська обласна державна адміністрація

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Хауз"</a> (надалі ТзОВ "Трейд Хауз")

про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою,

за участю:

від прокуратури: Негрич Н.М. (посвідчення № 077315 від 11.04.2023 року);

від позивача (в режимі відеоконференції): Ігнатенко О.Ю. (самопредставництво юридичної особи);

від відповідача: Шиманська Н.С. адвокат (ордер серії АТ № 1057063 від 22.12.2023 року),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

01.08.2023 року Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Івано-Франківська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація з позовом до ТзОВ "Трейд Хауз" про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,3284 га, яка є складовою земельної ділянки площею 14,3641 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0255, шляхом звільнення земельної ділянки від металічної огорожі та приведення самовільно зайнятої земельної ділянки в попередній стан.

Позовні вимоги обгрунтовані самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки, яка належить Івано-Франківській обласній державній адміністрації шляхом встановлення металевої огорожі. Підстави подання позову прокурор мотивував бездіяльністю позивача, оскільки жодних заходів, щодо звільнення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки не вживалось, що порушує інтереси держави.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2023 року у справі № 909/724/23 залишено без розгляду позов Заступника військового прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Івано-Франківська обласна державна адміністрація до ТзОВ "Трейд Хауз" про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Ухвала суду мотивована тим, що Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону не надано розумного строку для самостійного вжиття заходів реагування Івано-Франківською обласною військовою адміністрацією та не доведено бездіяльності останньої. З урахуванням наведеного, суд визнав передчасним звернення прокурора з даним позовом та прийшов до висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в спірному випадку. Суд врахував правову позицію, викладену в постанові ВП ВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та залишив позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає її незаконною і необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що прокурор, представляючи інтереси держави у спірних правовідносинах, дотримався процедури, що визначена у ст. 23 3акону України "Про прокуратуру", 14.06.2023 надіслав до Івано-Франківської ОДА обласної військової адміністрації лист щодо надання інформації про стан вжиття заходів захисту інтересів держави, у тому числі цивільно-правових заходів щодо земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:14:001:0255. Крім цього, 05.07.2023 року прокуратурою скеровано на адресу позивача лист про намір звернутись з позовом до суду. У зв`язку з тривалим не вжиттям Івано-Франківською обласною військовою адміністрацією заходів щодо захисту інтересів держави шляхом заявлення позову, 01.08.2023 року Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону заявлено позов у даній справі. Стверджує, що Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону надано розумний строк для самостійного захисту інтересів держави Івано-Франківською обласною військовою адміністрацією. Однак адміністрація відповідного позову не заявила, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави позивачем. Просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2023 року у справі № 909/724/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач в письмових додаткових поясненнях (вх. № 01-04/208/24 від 11.01.2024 року) зазначив, що Івано-Франківська ОДА з моменту отримання листів прокурора від 13.06.2023 (вх. № 22.06.2023 ) та від 04.07.2023 (вх. № 05.07.2023) до фактичної підготовки прокурором позовної заяви у даній справі 31.07.2022, не мала можливості додати до відповідної позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини даного спору, а відтак не звернулась до суду з самостійним позовом. Разом з тим, вважає, що апеляційна скарга Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону підлягає до задоволення.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника необгрунтованими та помилковими, а оскаржену ухвалу такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що висновки суду першої інстанції про недотримання прокурором розумності строку та передчасного звернення до суду є обгрунтованими і законними. Просить залишити без змін ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2023 року у справі №909/724/23, апеляційну скаргу Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону без задоволення.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Представник позивача просив задоволити апеляційну скаргу Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

Представник відповідача просив залишити без змін оскаржену ухвалу місцевого господарського суду, апеляційну скаргу без задоволення.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 2 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

В силу положень частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст.1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

На сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Станом на момент подання прокурором позову у даній справі Івано-Франківська обласна державна адміністрація військова державна адміністрація була органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і прокурор повинен був обґрунтувати факт дотримання ним процедури, передбаченої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", у відносинах саме з Івано-Франківською обласною державною адміністрацією військовою державною адміністрацією.

Як встановлено судом за результатом дослідження питання дотримання прокурором процедури, передбаченої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", листом вих. №30.53/02-668ВИХ-23 від 13.06.2023 заступник керівника спеціалізованої прокуратури визначив позивачу строк до 22.06.2023 для подачі грунтовної інформації про стан вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у тому числі цивільно-правових заходів щодо спірної земельної ділянки, власником якої є Івано-Франківська обласна адміністрація (а.с.70, т.1).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що вказаний лист надіслано позивачу 14.06.2023 (а.с. 72-74, т.1).

Листом №3698/5492/6-23/01-077 від 22.06.2023 Івано-Франківська обласна державна адміністрація військова адміністрація повідомила, що про можливий факт самовільного зайняття частини земельної ділянки площею 14,6341 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0255, яка відноситься до земель оборони, Адміністрації , як розпоряднику цієї земельної ділянки, стало відомо тільки з листа прокуратури. Відтак, з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави Івано-Франківська обласна державна (військова) адміністрація звернулась до ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», як постійного користувача земельної ділянки, щодо надання відповідної інформації з піднятого прокуратурою питання. У разі виявлення порушення інтересів держави у земельній сфері, Івано-Франківська обласна державна (військова) адміністрація, як розпорядник земель оборони державної власності, вживатиме, в межах компетенції, заходи щодо захисту інтересів держави (а.с.256, т.1).

Надалі, Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону повідомив Івано-Франківську обласну військову адміністрацію про звернення до суду (лист № 30.53/02-947ВИХ-23 від 04.07.2023 року) (а.с.71).

Доказів існування інших листів Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, які би стосувались спірних правовідносин і були направлені Івано-Франківській обласній військові адміністрації в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", в матеріалах справи немає.

З листування Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та Івано-Франківської обласної військової адміністрації можна дійти висновку про те, що лист від 22.06.2023 року підтверджує факт необізнаності позивача про можливе самовільне зайняття спірної земельної ділянки та намір вживати заходи щодо захисту інтересів держави, у разі виявлення порушення.

В матеріалах даної справи наявна копія відповіді ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» вих.№Ю-81 від 20.07.2023 року на лист Івано-Франківської обласної державної адміністрації військової адміністрації №3699/5492/6-23/01-077 від 22.06.2023 по вказаному питанню (а.с.257).

01.08.2023 року прокурор звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом у даній справі.

З наведеного вбачається, що Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону не було надано розумного строку для самостійного вжиття заходів реагування Івано-Франківською обласною військовою адміністрацією та не доведено її бездіяльності.

Обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що зазначено в п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.01.2021 у справі № 927/468/20, відповідно до якого проміжок часу, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав до органу, уповноваженого на виконання функцій держави, та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Хоча і проміжок часу, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав до органу, уповноваженого на виконання функцій держави, та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", проте питання дослідження обставин дотримання "розумного строку", як і обставин здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави позивачем зводиться до необхідності оцінки доказів та фактичних обставин справи, і колегія суддів у даному випадку погоджується з висновками місцевого господарського суду, що така поведінка прокуратури свідчить про те, що вона порушила вищезгаданий принцип представництва державних інтересів, відповідно до якого прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави. При цьому, передчасне подання прокурором позову виключає можливість подальшого захисту державних інтересів безпосередньо відповідним державним органом навіть при наявності відповідного бажання у нього.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про неповне виконання прокурором положень ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та передчасне звернення з позовом у даній справі.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, якщо суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, позовну заяву прокурора належить вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Суд першої інстанції врахував вказану правову позицію Великої Палати Верховного Суду та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишив без розгляду позов Заступника військового прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах є Івано-Франківська обласна державна адміністрація до ТзОВ "Трейд Хауз" про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2023 року у справі №909/724/23 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

Оскільки суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 226, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону за №30.53/02-2083ВИХ-23 від 23.11.2023 року (вх. № 01-05/3622/23 від 28.11.2023 року) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2023 року у справі №909/724/23 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяО.В. Зварич

СуддяВ.М. Гриців

СуддяІ.Б. Малех