Постанова

від 25.01.2024 по справі 916/5151/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/5151/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Мисько І.С.

за участю представників сторін у справі:

Від Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація» - адвокат Жигайло Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову, суддя суду першої інстанції Волков Р.В., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 24.11.2023

по справі №916/5151/23

за позовом: Громадської організації «Одеська обласна асоціація жіночого футболу»

до відповідача: Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація»

про визнання недійсними рішень,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Громадська організація «Одеська обласна асоціація жіночого футболу» звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація» (далі ООФА) про визнання недійсними рішень Виконавчого комітету Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація», оформлених протоколом засідання Виконавчого комітету ООФА № 4 від 04.10.2023.

Після подання позовної заяви, представником позивача подано до Господарського суду Одеської області заяву (вх. № 2-1775/23 від 23.11.2023) про забезпечення позову, в якій він просив суд вжити заходів забезпечення позову у даній справі у вигляді заборони Громадській спілці «Одеська обласна футбольна асоціація в особі її вищого органу управління - Конференції приймати 25.11.2023 рішення про:

- обрання робочих органів Конференції;

- обрання Голови Асоціації;

- визначення кількісного складу Виконавчого комітету і заступників Голови;

- обрання першого заступника Голови;

- обрання заступника Голови Асоціації;

- обрання членів Виконкому Асоціації;

- обрання членів Ревізійної комісії ООФА;

- обрання голів, заступників та членів Контрольно-дисциплінарного комітету ООФА;

- Голів, заступників та членів Апеляційного комітету ООФА;

- надання повноважень для державної реєстрації змін до відомостей про ООФА в ЄДРЮОФОПГФ;

- пропозицію скликання позачергового Конгресу Громадської спілки «Українська асоціація футболу»;

- запропонування порядку денного позачергового Конгресу ГС «Українська асоціація футболу»: 1) Про обрання робочих органів позачергового XXVI Конгресу УАФ: 2) Про визнання таким, що не відбувся, черговий звітно-виборний XXV Конгресу УАФ; 3) Про обрання Президента УФА; 4) Про затвердження кількісного складу членів Виконавчого комітету УАФ, перших віце-президентів УАФ, віце-президентів УАФ; 5) Про обрання перших віце-президентів УАФ; 6) Про обрання віце-президентів УАФ; 7) Про обрання членів Виконавчого комітету УАФ; 8) Про обрання Аудиторського органу УАФ; 9) Про обрання голів, заступників голів та членів органів здійснення футбольного правосуддя УАФ; 10) Про надання повноважень для державної реєстрації змін до відомостей про УАФ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- уповноваження представника ГС «ООФА» - виконавчого директора ООФА Самсонова Олега Васильовича на представництво інтересів перед Громадською спілкою «Українська асоціація футболу»;

- розгляд питань призупинення членства в ООФА;

-розгляд питань надання членства в ООФА.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2023 заяву (вх. № 2-1775/23 від 23.11.2023) представника Громадської організації «Одеська обласна асоціація жіночого футболу» про забезпечення позову задоволено частково; вжито заходів забезпечення позову у справі № 916/5151/23 у вигляді заборони Громадській спілці «Одеська обласна футбольна асоціація» (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1 /20, код ЄДРПОУ 41875695) в особі її вищого органу управління - Конференції приймати 25.11.2023 рішення про:

- обрання Голови Асоціації;

- визначення кількісного складу Виконавчого комітету і заступників Голови;

- обрання першого заступника Голови;

- обрання заступника Голови Асоціації;

- обрання членів Виконкому Асоціації;

- розгляд питань призупинення членства в ООФА;

у задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

Приймаючи дане рішення суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсними рішень Виконавчого комітету Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація», оформлених протоколом засідання Виконавчого комітету ООФА № 4 від 04.10.2023. Як на підставу для звернення до господарського суду з даним позовом, позивач посилається на порушення його прав як асоційованого члена ООФА. Зазначає, що внаслідок незаконного призупинення його членства в ООФА Асоціація жіночого футболу в силу статті 10 Статуту позбавлена можливості реалізувати свої права, гарантовані Статутом ООФА асоційованому члену ООФА, зокрема, прийняти участь у позачерговій Конференції під час розгляду та вирішення всіх питань, винесених на її порядок денний, голосувати по таким питанням та приймати рішення по ним. До того ж, можливість прийняття участі лише під час розгляду одного єдиного питання - про призупинення членства Позивача в ООФА жодним чином не вказує на відсутність порушення прав та законних інтересів Позивача як члена ООФА, оскільки можливість бути заслуханим під час розгляду питання про призупинення членства не відміняє той факт, що ООАЖФ позбавлена права брати участь в роботі позачергової Конференції через свого делегата з правом прийняття рішення по питанням порядку денного. Крім того, як вказав позивач, не може бути залишена поза увагою і та обставина, що на позачерговій Конференції за наслідками розгляду питання про призупинення його членства, яке ініційовано у відповідності до оспорюваного рішення Виконавчого комітету ООФА за відсутності на те будь-яких законних підстав, буде прийнято рішення про виключення позивача зі складу членів ООФА, як це визначено пунктом 2 статті 10 Статут ООФА.

Суд першої інстанції зазначив, що задля уникнення втручання у діяльність вищого органу управління Асоціації Конференції й тим самим недопущення порушення приписів п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України, суд вважає можливим частково задовольнити заяву та вжити заходів забезпечення позову у даній справі, заборонивши Конференції відповідача 25.11.2023 приймати рішення, які є співрозмірними та безпосередньо стосуються предмета спору у даній справі, а саме: заборонити Громадській спілці «Одеська обласна футбольна асоціація» (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1 /20, код ЄДРПОУ 41875695) в особі її вищого органу управління - Конференції приймати 25.11.2023 рішення про: обрання Голови Асоціації; визначення кількісного складу Виконавчого комітету і заступників Голови; обрання першого заступника Голови; обрання заступника Голови Асоціації; обрання членів Виконкому Асоціації; розгляд питань призупинення членства в ООФА.

На думку суду першої інстанції, невжиття вказаних заходів забезпечення позову, які є співмірними з предметом спору, може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23.

Апелянт зазначає, що позовні вимоги стосуються саме внутрішньої діяльності спортивних громадських організацій та їх органів управління. При цьому, Статутом ГС «ООФА», членство в якій не заперечується Позивачем, визначено спеціальний порядок розгляду спорів та конфліктів, які можуть виникнути між суб`єктами футболу, який в цьому випадку виключає розгляд справи в поряду господарського судочинства. Тому судом розглянуто питання забезпечення позову, який згідно чинного законодавства та практики Верховного суду, взагалі не може бути розглянутий у судовому порядку будь-якої юрисдикції.

Апелянт вказав, що судом абсолютно необгрунтовано застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони розгляду Конференції окремих конкретних питань. Суд першої інстанції, не обґрунтував чому Конференції слід заборонити розгляд саме визначених шести питань порядку денного, чому заборона розгляду саме цих питань є дієвим заходом для забезпечення прав позивача.

На думку апелянта, подання позову та заяви про вжиття заходів забезпечення позову, не були спрямовані на фактичне вирішення спору, а були подані виключно для втручання в діяльність ГС «ООФА» та спрямовані на зрив проведення позачергової шостої Конференції «ООФА».

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2023 року про вжиття заходів забезпечення позову по справі № 916/5151/23 повністю та винести постанову, якою відмовити Громадській організації «Одеська обласна асоціація жіночого футболу» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/5151/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/5151/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 поновлено Громадській спілці «Одеська обласна футбольна асоціація» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 15.01.2024; призначено справу № 916/5151/23 до розгляду у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 25 січня 2024 року о 11:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

25.01.2024 у судовому засіданні прийняв участь представник Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація» - адвокат Жигайло Д.С.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.12.2023, якою призначено справу № 916/5151/23 до розгляду на 25 січня 2024 року о 11:30, була отримана в електронному кабінеті Громадської організації «Одеська обласна асоціація жіночого футболу» - 25.12.2023.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 25.01.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23 по суті, не дивлячись на відсутність представника позивача, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Громадська організація «Одеська обласна асоціація жіночого футболу» звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація» (далі ООФА) про визнання недійсними рішень Виконавчого комітету Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація», оформлених протоколом засідання Виконавчого комітету ООФА № 4 від 04.10.2023.

В обґрунтування позову посилається на те, що він є членом Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація», в той час як спірним рішенням Виконавчого комітету ООФА, серед іншого, призупинено членство позивача в ООФА як асоційованого члена та передано на розгляд найближчої Конференції ООФА питання призупинення членства Асоціації жіночого футболу.

Вважає, що спірне рішення є таким, що направлено на штучне усунення позивача як в прийнятті участі у позачерговій Конференції ООФА, так і в прийнятті участі в діяльності відповідача в цілому, що, на переконання позивача, є підставою для визнання вказаного рішення недійсним у зв`язку з його незаконністю та протиправністю.

Після подання позовної заяви, представником позивача подано до Господарського суду Одеської області заяву (вх. № 2-1775/23 від 23.11.2023) про забезпечення позову, в якій він просив суд вжити заходів забезпечення позову у даній справі у вигляді заборони Громадській спілці «Одеська обласна футбольна асоціація в особі її вищого органу управління - Конференції приймати 25.11.2023 рішення про:

- обрання робочих органів Конференції;

- обрання Голови Асоціації; визначення кількісного складу Виконавчого комітету і заступників Голови;

- обрання першого заступника Голови;

- обрання заступника Голови Асоціації; обрання членів Виконкому Асоціації;

- обрання членів Ревізійної комісії ООФА;

- обрання голів, заступників та членів Контрольно-дисциплінарного комітету ООФА;

- Голів, заступників та членів Апеляційного комітету ООФА;

- надання повноважень для державної реєстрації змін до відомостей про ООФА в ЄДРЮОФОПГФ;

- пропозицію скликання позачергового Конгресу Громадської спілки «Українська асоціація футболу»;

- запропонування порядку денного позачергового Конгресу ГС «Українська асоціація футболу»: 1) Про обрання робочих органів позачергового XXVI Конгресу УАФ: 2) Про визнання таким, що не відбувся, черговий звітно-виборний XXV Конгресу УАФ; 3) Про обрання Президента УФА; 4) Про затвердження кількісного складу членів Виконавчого комітету УАФ, перших віце-президентів УАФ, віце-президентів УАФ; 5) Про обрання перших віце-президентів УАФ; 6) Про обрання віце-президентів УАФ; 7) Про обрання членів Виконавчого комітету УАФ; 8) Про обрання Аудиторського органу УАФ; 9) Про обрання голів, заступників голів та членів органів здійснення футбольного правосуддя УАФ; 10) Про надання повноважень для державної реєстрації змін до відомостей про УАФ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- уповноваження представника ГС «ООФА» - виконавчого директора ООФА Самсонова Олега Васильовича на представництво інтересів перед Громадською спілкою «Українська асоціація футболу»;

- розгляд питань призупинення членства в ООФА;

- розгляд питань надання членства в ООФА.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що спірним рішенням призначено проведення позачергової Конференції ООФА на 25 листопада 2023 року об 11 годині 00 хвилин в приміщенні конференц-залу стадіону «Чорноморець» (вхід в готель «Чорне море») за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20.

Вказує, що безпідставне та неправомірне призупинення членства Асоціації жіночого футболу в ООФА як асоційованого члена може призвести до того, що Позивач буде усунутий від участі через своїх делегатів в позачерговій Конференції ООФА, призначеній на 25.11.2023, наслідком чого стане неможливість Позивача реалізувати своє право обирати висунутих кандидатів до складу органів управління ООФА, право висувати кандидатури до складу таких органів, а також право бути обраним до складу органів управління ООФА.

При цьому, Позивач наголошує на тому, що внаслідок незаконного призупинення його членства в ООФА Асоціація жіночого футболу в силу статті 10 Статуту позбавлена можливості реалізувати свої права, гарантовані Статутом ООФА асоційованому члену ООФА, зокрема, прийняти участь у позачерговій Конференції під час розгляду та вирішення всіх питань, винесених на її порядок денний, голосувати по таким питанням та приймати рішення по ним. До того ж, можливість прийняття участі лише під час розгляду одного єдиного питання - про призупинення членства Позивача в ООФА жодним чином не вказує на відсутність порушення прав та законних інтересів Позивача як члена ООФА, оскільки можливість бути заслуханим під час розгляду питання про призупинення членства не відміняє той факт, що ООАЖФ позбавлена права брати участь в роботі позачергової Конференції через свого делегата з правом прийняття рішення по питанням порядку денного.

Крім того, як вказав позивач, не може бути залишена поза увагою і та обставина, що на позачерговій Конференції за наслідками розгляду питання про призупинення його членства, яке ініційовано у відповідності до оспорюваного рішення Виконавчого комітету ООФА за відсутності на те будь-яких законних підстав, буде прийнято рішення про виключення позивача зі складу членів ООФА, як це визначено пунктом 2 статті 10 Статут ООФА.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. (Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що вжиття судом заходів забезпечення позову можливе, зокрема, у разі наявності загрози для реалізації особою своїх прав та інтересів або неможливості їх захисту (відновлення) у подальшому.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Колегія суддів зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

За приписами п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Предметом спору у справі №916/5151/23 є визнання недійсними рішень Виконавчого комітету Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація», оформлених протоколом засідання Виконавчого комітету ООФА № 4 від 04.10.2023.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оспорюваним рішенням без належного обґрунтування призупинено членство Асоціації жіночого футболу в ООФА як асоційованого члена. На думку позивача, метою призупинення такого членства є штучне недопущення його до участі в роботі позачергової Конференції ООФА, запланованої на 25.11.2023, позбавлення Позивача права на висування кандидатів на виборні посади органів управління Асоціації ООФА, а також права голосу на Конференції, оскільки правовим наслідком призупинення членства є втрата всіх прав члена ООФА, за виключенням права виступу на Конференції ООФА лише під час розгляду одного питання про виключення члена, скасування або продовження призупинення його членства.

Позивач посилається на порушення його прав як асоційованого члена ООФА. Зазначає, що внаслідок незаконного призупинення його членства в ООФА Асоціація жіночого футболу в силу статті 10 Статуту позбавлена можливості реалізувати свої права, гарантовані Статутом ООФА асоційованому члену ООФА, зокрема, прийняти участь у позачерговій Конференції під час розгляду та вирішення всіх питань, винесених на її порядок денний, голосувати по таким питанням та приймати рішення по ним. До того ж, можливість прийняття участі лише під час розгляду одного єдиного питання - про призупинення членства Позивача в ООФА жодним чином не вказує на відсутність порушення прав та законних інтересів Позивача як члена ООФА, оскільки можливість бути заслуханим під час розгляду питання про призупинення членства не відміняє той факт, що ООАЖФ позбавлена права брати участь в роботі позачергової Конференції через свого делегата з правом прийняття рішення по питанням порядку денного. Крім того, як вказав позивач, не може бути залишена поза увагою і та обставина, що на позачерговій Конференції за наслідками розгляду питання про призупинення його членства, яке ініційовано у відповідності до оспорюваного рішення Виконавчого комітету ООФА за відсутності на те будь-яких законних підстав, буде прийнято рішення про виключення позивача зі складу членів ООФА, як це визначено пунктом 2 статті 10 Статут ООФА.

Крім того, одним із рішень, які прийняті 04.10.2023 Виконавчим комітетом ООФА, є рішення про скликання позачергової Конференції ООФА, на порядок денний якої винесені питання про: обрання робочих органів Конференції; обрання Голови Асоціації; визначення кількісного складу Виконавчого комітету і заступників Голови; обрання першого заступника Голови; обрання заступника Голови Асоціації; обрання членів Виконкому Асоціації; обрання членів Ревізійної комісії ООФА; обрання голів, заступників та членів Контрольно-дисциплінарного комітету ООФА; обрання голів, заступників та членів Апеляційного комітету ООФА; про надання повноважень для державної реєстрації змін до відомостей про ООФА в ЄДРЮОФОПГФ; пропозицію скликання позачергового Конгресу Громадської спілки «Українська асоціація футболу»; пропозицію порядку денного позачергового Конгресу ГС «Українська асоціація футболу»…; уповноваження представника ГС «ООФА» - виконавчого директора ООФА Самсонова Олега Васильовича на представництво інтересів перед Громадською спілкою «Українська асоціація футболу»; розгляд питань призупинення членства в ООФА; розгляд питань надання членства в ООФА.

Вищезазначеним рішенням Виконавчого комітету ООФА призначено проведення позачергової Конференції ООФА на 25 листопада 2023 року об 11 годині 00 хвилин в приміщенні конференц-залу стадіону «Чорноморець» (вхід в готель «Чорне море») за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20.

Статтею 1 Статуту ООФА визначено, що вищим органом управління ООФА є Конференція.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 6 Статуту ООФА членство в Асоціації відкрите для осіб, що відповідають вимогам Статуту. Члени Асоціації поділяються на постійних та асоційованих. Асоційованими членами Асоціації можуть бути всі інші юридичні особи приватного права х місцезнаходженням в межах Території діяльності, що задіяні у сфері футболу, поділяють мету і напрями діяльності Асоціації, УАФ та бажають сприяти їм.

Відповідно до пункту 4 статті 9 Статуту ООФА член Асоціації повинен виконати всі свої зобов`язання перед Асоціацією до моменту припинення членства.

За змістом пункту 2 статті 14 Статуту ООФА кожен асоційований член Асоціації має право бути представленим на Конференції одним делегатом.

Статтею 8 Статуту ООФА визначено, що члени Асоціації користуються правами, передбаченими Статутом, регламентами та рішеннями, прийнятими Асоціацією відповідно до нього, а саме: брати участь в обранні органів управління Асоціації, висувати кандидатури, бути обраними до складу органів Асоціації; брати участь в управлінні Асоціації через своїх представників, обраних до органів Асоціації; отримувати повну і достовірну інформацію щодо діяльності Асоціації; вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності Асоціації; брати участь у спортивних, навчальних, методичних заходах, семінарах та конференціях; користуватися підтримкою Асоціації у діяльності, шо відповідає статутній меті Асоціації; користуватись правовим та соціальним захистом своїх прав і законних інтересів з боку Асоціації; висувати кандидатури на обрання Голови Асоціації та інших органів управління Асоціації; вийти із складу членів Асоціації.

В той же час, пунктом 1 статті 10 Статуту ООФА передбачено, що Виконавчий комітет має право призупинити його членство не менш ніж 2/3 голосів від загальної кількості членів Виконавчого комітету. Таке рішення набирає чинності з моменту його прийняття. З моменту призупинення членства такий член позбавляється всіх прав члена Асоціації, за виключенням права бути присутнім на Конференції, на якій розглядатимуться питання про його виключення із Асоціації, та висловлення своєї думки під час розгляду цього питання, проте продовжує виконувати всі обов`язки постійного чи асоційованого члена Асоціації до остаточного вирішення питання про його членство у Асоціації.

Згідно пункту 2 статті 10 Статуту ООФА питання призупинення членства передається на розгляд найближчої Конференції, яка приймає рішення про виключення члена, скасування або продовження призупинення його членства.

Беручи до уваги те, що оспорюваним рішенням призупинено членство Асоціації жіночого футболу в ООФА як асоційованого члена, то позивач буде усунутий від участі через своїх делегатів в позачерговій Конференції ООФА, призначеній на 25.11.2023, наслідком чого стане неможливість Позивача реалізувати своє право обирати висунутих кандидатів до складу органів управління ООФА, право висувати кандидатури до складу таких органів, а також право бути обраним до складу органів управління ООФА.

В той же час, в разі встановлення обставин того, що призупинення членства Асоціації жіночого футболу в ООФА як асоційованого члена було незаконним, у позивача з`являться підстави для звернення з позовом про скасування рішення позачергової Конференції ООФА, призначеної на 25.11.2023, оскільки такі рішення будуть прийняті з порушенням його права обирати висунутих кандидатів до складу органів управління ООФА.

З огляду на дані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, шляхом заборони Конференції відповідача 25.11.2023 приймати рішення, які є співрозмірними та безпосередньо стосуються предмета спору у даній справі, а саме: заборонити Громадській спілці «Одеська обласна футбольна асоціація» в особі її вищого органу управління - Конференції приймати 25.11.2023 рішення про: обрання Голови Асоціації; визначення кількісного складу Виконавчого комітету і заступників Голови; обрання першого заступника Голови; обрання заступника Голови Асоціації; обрання членів Виконкому Асоціації; розгляд питань призупинення членства в ООФА.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 12 Статуту ООФА органами управління (керівними органами) Асоціації є: Конференція, Виконавчий комітет, Голова Асоціації. Органами за допомогою яких Асоціація здійснює свою діяльність є: Адміністрація Асоціації, постійні комітети Асоціації, Ревізійна комісія, органи здійснення футбольного правосуддя.

Позовні вимоги стосуються рішення саме Виконавчого комітету як одного з органів управління Асоціації, тому й вжиття заходів забезпечення позову стосовно органів управління Асоціації в особі Виконавчого комітету, голови, та заступників голови Асоціації є такими, які прямо стосуються предмету спору у даній справі.

Заборони приймати рішення саме щодо визначених вище окремих питань пов`язано з тим, що заборона приймати ширший перелік питань може призвести до втручання у діяльність вищого органу управління Асоціації Конференції й тим самим порушення приписів п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України. В той же час, визначений перелік питань безпосередньо може вплинути на права позивача у разі задоволення позову та, відповідно, призведе до виникнення нових судових спорів.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелента на те, що заходи забезпечення позову направлені на зрив проведення позачергової шостої Конференції ООФА, адже проведення Конференції у даному випадку не забороняється та обмежується лише можливість розгляду деяких питань порядку денного.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що дана справа не підсудна господарському суду, адже колегією суддів переглядається виключно питання щодо обґрунтованості чи необґрунтованості забезпечення позову. Тоді як питання можливості розгляду спору у межах господарського судочинства буде вирішуватися судами при розгляді позовних вимог по суті.

Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23, за результатами її апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської спілки «Одеська обласна футбольна асоціація» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 про забезпечення позову по справі №916/5151/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.01.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран